Подробнее о Культорологии:

  • Вид работы: Реферат
  • Предмет: Культурология
  • Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 16,86 Кб

Церква Христова

Еклезіологія

Реферат на тему:

Церква Христова

Церква Христова

. Визначення слова церква

Грецький термін екклесія складається із приставки ек, що означає зовні та дієслова калео, що означає прикликати. Таким чином слово екклесія означає групу людей, покликаних і зібраних для виконання конкретної цілі.

а) В давній Греції.

Цей термін використовувався ще в 4 столітті до нар. Христа, особливо в Афінах при скликанні конституційних зборів. Це підтверджено також в Діях Ап. 19,32.41; (розсерджений натовп).

б) В Старому Заповіті.

В Септуагінті слово екклесія використовується більше, як 100 разів для перекладу таких слів, як зібрання, натовп, зборище, синагога.

в) В Новому Заповіті.

В Новому Заповіті слово екклесія використано біля 100 разів (в оригіналі слово звучало як і синагога). До кінця 1-го сторіччя термін набув значення примінимо до церкви Христової. Використовується термін в Євангелії (Мт.16,18; 18,16), а в пастирських та соборних посланнях – відсутній.

г) Англійська, німецька і шотландська назви церкви походять від грецького слова куріакос, що означає приналежність Господу. Термін використовується в 1 Кор.11,20; Об. 1,10.

д) В теперішній час різними людьми слово церква використовується в різних значіннях:

  • Будови,
  • Деномінації,
  • Місцевого зібрання людей.
  • Вселенська Церква, – обєднання християн всіх часів та народів.
  • 2. Групи людей, до яких застосовується слово церква
  • а) Вселенська Церква складається із людей викуплених Кровю Христовою, Божих дітей, народжених від Бога з усіх народів і племен, які тепер живуть на землі і вже спочилих у Господі, – Євр. 12,22-23; Ів. 10,16; Об. 5,9.
  • Ісус говорив про це розуміння слова церква (в однині).
  • Павло сумував, що гнав Церкву, – 1 Кор.15,9; Гал.1,13; 1 Тим.1,13.
  • Це невидима церква із-за часу та масштабності.

б) Місцева церква.

Місцеву церкву складають члени Вселенської Церкви, що обєднані спільною вірою, та територією проживання, – 1 Кор. 1,2; Єф. 1,1; Рим. 1,12.

а) Домашня церква.

Домашня церква складається із членів сімї та всіх віруючих, спільно проживаючих в одному домі, – Рим. 16,3-4;

Вираз ніколи не використовувався до будівлі.

3.Початок Церкви Христової

  • З вірних Богові, починаючи від Адама.
  • З початку заповітних відносин між Богом і патріархами, (Авраамом).
  • З часів Нового Заповіту. Думки також роздвоєні:
  • … з початку служіння Христа і поклику учнів,
  • … з початку місіонерських праць ап. Павла, (крайні диспенсаціоналісти).
  • … з дня Пятидесятниці.
  • б) Є вагомі основи вважати, що:
  • Церква Христова має свій початок з часів Нового Заповіту, оскільки:
  • … Христос сказав про Свою церкву, що Він Її збудує в майбутньому часі, – Мт. 16,18.
  • … Церква збудована на основі апостолів і пророків, а Христос є Її наріжним каменем, – 1 Кор. 3,11.
  • – Оскільки поява Церкви повністю залежить від завершеної роботи Ісуса Христа: Його смерті, воскресіння, вознесіння, послання Святого Духа, є підстави вважати, що Церква мала свій початок від дня Пятидесятниці.
  • Є. Лука ніколи не використовував слово екклесія в Євангелії, але він використав його 24 рази в книзі Дій Святих Апостолів.
  • 4.. Церковна організація
  • а) Можна почути думку, що організація – ворог пробудженню і духовності взагалі. Можливо це так, я коли в організації робиться надмірний контроль за всяким видом діяльності.
  • б) Організація в першо-апостольській церкві.
  • Вівся рахунок членству, – Дії 2,41; 4,4.
  • Церква мала певний зразок служінь:
  • … Поклоніння і молитва, – Дії 2,42.47.
  • … Був адміністративний актив, – Дії 2,45; 4,32-37.
  • … Практика священодій, – Дії 2,42.46.
  • В ранній церкві існували церковні посади:
  • … Єпископи, – Фил.1,1.
  • … Пресвітер, – Дії 14,23.
  • … Диякон, – Дії 6,1-7.
  • Та служіння:
  • … Апостоли, пророки, євангелісти, пастори, вчителі, – Єф.4,11; 1 Кор.12,28.
  • До служителів висовувались вимоги, – 1 Тим.3; Тит 1,5-9.
  • Існували назначені зібрання, – Дії 20,7; 1 Кор.16,2.
  • … Заохочувалось не залишати зібрань, – Євр.10,25.
  • … Закликалось до порядку і дисципліни, – 1 Кор.14,40; Кол.2,5.
  • Між церквами існувала практика вірчих листів, – 2 Кор.3,1.
  • Була над-церковна надбудова, – Дії 15,2.
  • Організовувались збори коштів для потреб інших церков, – Рим.15,26; 2 Кор.8,6; 9,5; 1 Кор.16,1-2.
  • В церквах існувало членство, – Дії 2,41; 6,1.
  • 5.Призначення Церкви Христової
  • а) Церква Іс. Хр. явл. … стовпом і підвалиною правди, – 1 Тим. 3,15.
  • Її функції вкорінювати та утримувати Божу правду.

б) Служити Господові, – Дії 13,2; Ів.12,26.

в) Прославляти Бога, – Рим. 15,6-9.

г) Бути послами Божими на землі, – 2 Кор. 5,20.

д) Проповідувати Євангелію, – Мр. 16,15.

е) Утверджувати віруючих у вірі, святості і любові, – 2 Сол. 1,3.

є) Творити діла милосердя, – Дії 10,38; Гал. 6,9-10.

.Лад, існуючий в церкві Христовій

А. Церква – народ Царства Божого.

.Земні царства зіпсуті безнадійно і вони всі приречені, – Дан.

  1. Христос прийшов, щоб із царства світу створити Своє, Боже Царство, – Мт. 3,2; Мр.1,15; Обявл.
  2. Чому у Бога Царство?

Біблію звинувачують у реакційності тому, що вона проповідує суспільний лад, який людство відкинуло, – царство (монархію).

Попробуємо порівняти деякі устрої зі зразком Біблійного Божого Царства.

а) Демократія, – управління народу. (Хоча такий устрій важко на землі знайти, та все ж деякі так себе називають.

  • народ створює закони, (чи можуть недосконалі люди створити досконалі закони?)
  • Народ обирає керівників (представників).
  • На цьому вичерпується його участь в управлінні.
  • Переходить в бюрократію.
  • б) Бюрократія, – керують бюро.
  • Вони також недосконалі люди.
  • Часто приймають закони вигідні для себе.
  • в) Аристократія, – править еліта суспільства (князі, графи, лорди).
  • г) Анархія, – (а – частка заперечення; ана – частка, що означає так само). Або немає старшого, або всі однаково старші.
  • лад був би непоганий, якби люди не були зіпсуті.
  • (Біблія радить подивитись на сімю мурахів, бджіл…)
  • були періоди, коли кожен робив, що йому казалось справедливим. Це приводило до беззаконня.
  • д) Монархія, – правління одного.
  • Християнська етика визнає Боже управління, як Царя всесвіту.

Він – Творець всього,

Він – Єдиний Законодавець,

Він – Єдиний Управитель,

Він настановляє керівників та служителів.

Перед Ним всі рівні, незалежно від служінь, посад та обовязків Ним доручених тому, що Христос , як Цар Духом Святим живе у всіх віруючих.

Він – Єдиний Суддя живих і мертвих.

В лиці Христа явився Цар Небесного Царства, – Ів.12,13. Він:

тихий, покірливий, – Зах.9,9; Мт.11,28;

люблячий, – Ів.13.

служить підлеглим, –

піддані Царства, – Його друзі, –

став Царем ціною власного життя, а не життя своїх

ворогів, чи підлеглих, –

1.Суть Царства Божого не їжа та пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі, – Рим. 14,17.

а) Царство Боже не являється якоюсь суспільною формацією на землі, а здійснюватись може в серці людини, –

2.Заповіді Царства Божого.

Заповіді Царства Божого виголошені в Євангелії, а найбільше Ісусом Христом в Нагорній проповіді і вони регулюють взаємовідносини між людиною та Богом, взаємовідносини між людьми, стан самої людини.

а) Взаємовідносини між людиною та Богом.

  • любити Бога, –
  • славити Бога, –
  • служити Богу, –
  • жити згідно волі Божої, –
  • б) Взаємовідносини між людьми.
  • – любити ближнього, як Христос нас полюбив, –
  • не підноситись над ближнім, –
  • не кривдити ближнього жодним способом, –
  • не спокушувати ближнього, –
  • благословляти, –
  • допомагати, –
  • шукати вигоди ближнього, –
  • все це повинно витікати не з лицемірного, а щирого ставлення до ближніх,
  • Христос відніс до категорії наших ближніх всіх людей, –
  • в) Стан святості самої людини.
  • бути непорочною духом душею і тілом, –

3.Поширення Царства Божого.

а) На землі Царство Боже в теперішній час обмежується людьми, які прийняли його в своє серце і слухняні його заповідям.

б) Скоро весь світ стане Царством Господа, – Відкр.11,15.

4.Христос закликає всіх людей найперше шукати:

  • Царства Божого, –
  • Його правди, –
  • Його сили, –

7.Метафоричні уподібнення Церкви Христової в науці Ісуса Христа і апостолів

Метафора, це літературний засіб, при якому властивості одного предмету образно переносяться на інший, що має з першим спільні характеристики. Метафори використовуються, щоб на відомих прикладах розкрити суть речей невідомих.

а) Церква, як народ Божого Царства, – 2 Кор. 6,16.

Це говорить про те, що:

  • Бог вибрав Собі якихось людей і створив народ, – Ів. 15,16.
  • … Народ створений із народу Ізраїльського та язичницького, – Дії 15,16-17.
  • … Зробив їх царями і священиками, – 1 Пет. 2,9.
  • Концепція народу Божого зі сторони народу визначає:
  • … Даний народ належить тільки Йому,
  • … Збереження вірності Його народом,
  • … Послух Божого народу Його керівництву,
  • – Концепція народу Божого зі сторони Бога визначає:
  • … Бог веде Свій народ, – Вих. 15,13.
  • … Бог піклується про Свій народ, – Мт. 6,31-32.
  • … Бог оберігає Свій народ, – Повт. 32,10; Мт. 10,29-31.
  • … Бог являється єдиним повноправним володарем Свого народу, – Ос. 1,9-10.
  • б) Церква, як тіло Христове, – 1 Кор. 12,27.
  • В Нього погрузив (хрестив) нас Дух Святий, – Єф. 2,21-22.
  • Дана концепція говорить про наступне:
  • Церква в даний час являється місцем перебування Христа, яким раніше було Його тіло, – Кол. 1,18. Хоча не слід вважати, що Церква є міфічним тілом Христа, оскільки це веде до єресі пантеїзму.
  • Будучи Головою, Христос керує тілом, – Рим. 8,14.
  • Взаємозвязок між віруючими людьми подібний як взаємозвязок між окремими членами тіла людини, – Кол. 2,19.
  • Взаємодопомога, – Фил. 2,4.
  • Рівність; немає в тілі важливіших від інших, – 1 Кор. 12,21.
  • Немає в тілі малоцінних, – 1 Кор. 12,22.
  • Співчуття, – 1 Кор. 12,26.
  • – Немає життя в органі відсіченому від тіла, – 1 Ів. 1,7; Мт. 18,20.
  • Все тіло повинне піклуватись про здоровя кожного органу, – Гал, 6,1.
  • Мертвих відсікати, – 1 Кор. 5,13.
  • Всупереч законам природи, померлий та відсічений орган може знову видужати та прирости до тіла, – 2 Кор. 2,7.
  • в) Церква, як Храм Святого Духа, – 1 Кор. 3,16-17.
  • – Дух Святий, який зійшов на першо-апостольську церкву, приніс Свою силу, та дари, – Дії 1,8.
  • – Він живе в кожній щиро віруючій людині, – 1 Кор. 12,13.
  • Він робить віруючого одним духом з Богом, – 1 Кор. 6,17.
  • (можливо в суті, а більше в цілях).
  • Сприяє вирощуванню плодів духа, – Гал. 5,22-23.
  • Дає силу свідкувати про Ісуса, – Дії 1,8; Ів.16,8.
  • Настановляє служителів, – Єф. 4,11.
  • Розподіляє дари, – 1 Кор. 12,11.
  • Готує Церкву до зустрічі з Ісусом, – Єф. 4,12-13.
  • г) Церква, як оливкове дерево, – Рим. 11,17.
  • Воно визначає:
  • Довговічність, – деяким 2000 років.
  • Вічність, – вічнозелені.
  • Невибагливість до умов життя.
  • Цінність і постійність плодів.
  • Олива, – символ Святого Духа.
  • Розростається, – поширення Євангелії.
  • д) Церква, як наречена Ісуса Христа, – Об.19,7-8.
  • Це визначає:
  • – Природу церкви, – 2 Пет. 1,4.
  • – Близість спілкування святих із Христом, – Іс.
  • Надію церкви на зустріч з Христом, –
  • Ревність церкви про свою готовність зустріти Христа, – Об.19,8
  • Майбутній шлюб Христа із Церквою, – Єф. 5,25-32.
  • е) Церква, як отара Доброго Пастиря, – Дії 20,28.
  • є) Церква, як Божа будова, Божа нива, – 1 Кор. 3,9.
  • ж) Церква, як стовп і підвалини правди, – 1 Тим. 3,15.
  • з) Церква, як царське священство, – 1 Пет.2,9.
  • і) Церква, як Божа сімя, –
  • Та інші.
  • 8.Членство в Христовій Церкві
  • а) Умовою вступу до місцевої церкви є:
  • Покаяння та увірування, – Мр.1,15.
  • Духовне народження від Бога, – Ів. 3,3.
  • Водне хрещення, – Дії 2,38.41.
  • б) Члени церкви мають право:
  • брати участь у членських зібраннях та бесідах,
  • брати участь при розвязанні різних питань церкви,
  • подавати пропозиції,
  • обирати та бути обраними на різні духовні служіння згідно своїх дарувань та здібностей, – Дії 6,3.
  • в) Кожен член церкви покликаний Господом:
  • брати щиру участь в служінні і житті церкви, – Євр. 10,25.
  • Жити в святості, згідно заповідей Господніх, – Ів. 14,15.
  • Зберігати мир і єдинство церкви, – Єф. 4,3.
  • Гідно брати участь у Господній Вечері, – 1 Кор. 11,23-30.
  • Брати посильну участь у матеріальному служінні церкви через десятину від своїх прибутків та через інші добровільні пожертвування, – 1 Кор.16,1-2; 2 Кор.9,6; Мал.3,8-10.
  • Коритися служителям церкви, – Євр. 13,17; 1 Пет. 5,5.
  • 9.Міри дотримання церковної благочинності
  • До членів церкви, які ведуть не християнське життя, або піддались якійсь неправді, спокусі, фальшивому вченню, з ціллю їх навернення церква вживає певних заходів, – Гал. 6,1.
  • Заходи, згідно Слова Божого, бувають наступні:
  • а) Молитва, – 1 Ів. 5,16.
  • б) Умовляння, – Рим. 12,1.
  • в) Наказ, – 1 Тим. 1,5.
  • г) Докір, який в свою чергу має три етапи:
  • докір один на один,
  • докір при одному, чи двох свідках,
  • докір при церкві, – Мт. 18,15-17.
  • д) Заборона, – 2 Тим. 4,2.
  • е) Зауваження (замітка), – 2 Сол. 3,14.
  • є) Вилучення з членства, – 1 Кор. 5,2; Мт.18,17; Тит 3,10.
  • Термін любого із заходів не може бути встановлений, а в кожному
  • окремому випадку визначається індивідуально, дивлячись:
  • а) Щоб він був достатній для досягнення результату покаяння.
  • б) Щоб при безпідставному затягуванні людина не була пожерта великим смутком.
  • Всі ці заходи не носять характеру помсти, або ненависті, а мають лише один мотив, – 1 Тим. 1,5. Та переслідують цілі:
  • а) Зберегти від падіння та загибелі, – Ів. 17,12.
  • б) Знайти та спасти те, що загинуло, – Лк. 19,10.
  • в) Зберегти церкву від поширення в ній гріха, – Євр. 12,15.
  • При щиросердечному каятті та залишенні гріха міра церковної дії знімається і брат або сестра відновлюється в членах церкви, – 2 Кор. 2,6-7.
  • 10.Служителі церкви
  • Універсальність служіння.
  • а) Всі члени церкви являються частиною царственого священства, – 1 Пет.2,9; Об.1,6.
  • б) Християни маю тільки одного Начальника (Мт.23,8-10)
  • тому немає різниці між священством і мирянами, це поділ являється гріхом середньовіччя..
  • в) Всі метафоричні уподібнення виключають ієрархічну структуру.
  • г) Модель служіння подана в 1 Пет.5,1-3.
  • Природа служіння.
  • а) Служіння, це віддача себе в служінні, – Мр.10,45.
  • б) Служіння, це значить уподоблятись Ісусу, – 1 Пет.2,21-25.
  • в) Служитель подібний до раба, – Рим.1,1; Як.1,1; Юда 1,1; 1 Пет. 2,16;
  • Об.1,1; 2 Кор.4,5.
  • г) Про служіння говориться, як про літургію – Leitourgos, – служіння, служба, приношення, жертва, – Рим.15,27; 2 Кор.9,12; Дії 13,2.
  • д) Самий популярний термін для визначення поняття – diakonia, – служити, допомагати, підтримувати, – Дії 6,2.
  • Для приготування Церкви Бог настановив в ній ряд служителів:
  • Пятигранне служіння
  • а) Апостоли, – Єф. 4,11-12. (посланець, посланий з ціллю).
  • Докази апостольства наступні:
  • Має персональне посланництво від Бога на служіння, – Дії 13,2.
  • Відкриття нових церков, де раніше не проповідувалося, –
  • 1 Кор. 9,2.
  • Супровід Божої сили, чудес та знамен, – 2 Кор. 12,12.
  • Всякі терпіння, – 2 Кор. 12,12.
  • Чи є апостоли в наш час, чи були тільки в євангельські часи, невідомо.
  • б) Пророки, – Єф. 4,11.
  • Той, хто промовляє натхненні слова.
  • Стоять в основі будови церкви на ряду з апостолами, – 1 Кор.12,28.
  • Дональд Джі робить різницю між даром пророцтва і служінням пророка на прикладах – Дії 21,9 – доньки Пилипа пророкуючі, до цього служіння відноситься текст 1 Кор.14,3.
  • Дії 11,27-28 – Служіння пророка Агава.
  • Служіння пророка двох-гранне:
  • … Провіщати,- відкривати волю Божу на теперішнє.
  • … Передвіщати, – Відкривати волю Божу на майбутнє.
  • Священики ведуть людей до Бога, пророки приносять Бога людям.
  • в) Благовісники, – Єф. 4,11. (Євангелісти).
  • Служіння проповідника, сповіщаючого про Божу любов, про спасіння.
  • Євангелістами Писання називає Пилипа, – Дії 4,8; 8,26-40; 21,8. Тимофія, – 2 Тим.4,5.
  • До деякої міри це служіння притаманне всім іншим видам служіння.
  • г) Пастори, – Єф. 4,11.
  • Poimen – пастух, той, хто годує.
  • В нашому розумінні служіння ідентифікується з служіннями єпископа, пресвітера (старшого).
  • Дональд Джі вчив, що вчителі та пророки – теж пастори тому, що апостол Павло упустив служіння пастора в 1 Кор.12,28, про які писав в Єф. 4,11.
  • Служіння, що повязане із посадовими служіннями єпископа та пресвітера (старійшини).
  • Першочергові обовязки посадових служителів.
  • Не бути наймитом, – Ів.10,12-13.
  • Керуватись Божим словом, – Дії 20,27; Ів.21,15-17.
  • Кормити Боже стадо духовною їжею, – 1 Пет.5,2.
  • Оберігати стадо від гріха та лженаук, – Дії, 20,17.
  • Правильно керувати церквою, – 1 Сол.5,12; Євр.13,7.17.24; 1 Тим.3; Тит 1.
  • Повчати, потішати та підбодрювати народ Божий.
  • Вимоги, – 1 Тим.3,1-7; Тит 1,5-9.
  • Термін перебування в служінні – все життя.
  • Кількість служителів – по потребах церкви. (Практика підказує в середньому на 50 членів церкви – 1 рукопокладений служитель).
  • У виборі служителів домінуюче значення належить місцевій церкві. Вибори церкви скріпляється згодою пастирського середовища через їх рукопокладення.
  • д) Вчителі, – Єф. 4,11.
  • – Проповідник, що розкриває глибини Євангельського вчення.
  • Аполос, хороший приклад, – Дії 18,24-28; 1 Кор.1,12; 3,4-6; 4,6.
  • До пресвітера, пастора, єпископа ставиться вимога володіння цим даром, – 1 Тим. 3,2.
  • е) Єпископи, – 1 Тим. 3,1. (опікун, наглядач).
  • – Служіння повязане з посадою.
  • Більше текстів Писання говорять про служіння єпископа, старійшини-пресвітера, як про одне служіння, – Дії 20,7; Тит.1,5-7.
  • В сучасній практиці більшості пятидесятницьких союзів, єпископ, це служитель, що здійснює опіку над рядом церков.
  • Слово єпископ говорить про відповідальність, владу, авторитет.
  • є) Пресвітер, – 1 Тим. 5,17. (старший).
  • – Слово старійшина говорить про зрілість, досвід, розум.
  • – Служитель, що старшинує в церкві.
  • ж) Диякон, – 1 Тим. 3,8. (Diakonos – служачий).
  • Термін означає, – Слуга взагалі, – Ів.2,5;
  • Особлива посада, – Дії 6,1-6. ; Фил. 1,1.
  • Служитель, що займається матеріальним служінням. Хоча в наш час це служіння виражається, як помічника пресвітера.
  • Цей термін був використаний для визначення служіння Христа, – Мр.10,45.
  • На різні види служіння Бог наділяє людей дарами та здібностями, церква розпізнає дари в людях та обирає їх на служіння, яке стверджують старші служителі через рукопокладення.
  • Кандидати в служителі повинні відповідати вимогам Слова Божого.
  • Служителі, які впали в гріх, або схибили у вченні, позбавляються служіння вищими служителями за згодою місцевої церкви.
  • Міра покарання служителів така сама, як і членів церкви.
  • 11.Служіння дарами Святого Духа
  • церква христовий заповіт апостол
  • а) Для успішного зростання церкви, Господь наділив її дарами Святого Духа, – Єф.4,7-15.
  • б) Дари Святого Духа розрізняються на: (1 Кор.12,7-3)
  • Дари відкриття:
  • … Дар слово знання,
  • … Дар слово мудрості,
  • … Дар розпізнання духів.
  • Дари мови:
  • … Дар інших мов,
  • … Дар вияснення мов,
  • … Дар пророцтва.
  • Дари сили:
  • … Дар віри,
  • … Дар оздоровлення,
  • … Дар чудотворення.
  • Дари допомоги,
  • Дари управління, – 1 Кор.12,28.
  • Більше про дари Святого Духа вчать предмети Пневматологія, та Дари Святого Духа.
  • 12.Заповіді Ісуса Христа для церкви
  • Поняття про таїни.
  • Таїна – таїнство, означає святе, або освячене. Дія, при якій здійснюється таємний духовний процес.
  • РКЦ вірить в існування 7 таїн.
  • … Хрещення,
  • … Сповідь,
  • … Причастя,
  • … Конформація (оливонамащення),
  • … Шлюб,
  • … Священство (посвячення),
  • … Миропомазання.
  • Протестанти говорять про хрещення та спомин, як про таїни.
  • а) Святе водне хрещення.
  • Деякі вважають, що воно було започатковане в юдейській практиці.
  • Використовувалось Іваном Хрестителем, – Мр.1,4.
  • Покаяння та хрещення були підготовкою до приходу Месії та Його Царства.
  • Христос повелів увірувавши хрестити, – Мт. 28,19.
  • Апостоли виконували це повеління, – Дії 2,38; 8,12.38; 9,18; 10,47;
  • 16,14-15; 16,33; 18,8; 19,5.
  • Хрещення звершувались в Імя Ісуса.
  • Хрещення слідувало відразу після покаяння.
  • Доктрина хрещення немовлят не підтверджується жодним текстом
  • Письма, а витікає із того, що писання про це мовчить, – Дії 16,32-33; 18,8;
  • Слово хрестились означає активну дію людини, а для цього потрібна
  • свідомість і бажання.
  • Проводяться паралелі з старозаповітнім обрізанням, але немає жодного доказу, що обрізання замінилось хрещенням.
  • Воно являє собою:
  • – Прилюдне сповідання віри, – Рим. 10,10.
  • Виконання заповіді Ісуса Христа, – Мт. 28,19; Мр. 16,16.
  • Виконання правди Божої, – Мт. 3,13-16.
  • Обіцянка Богові, – 1 Пет. 3,21.
  • Подобу смерті та воскресіння, – Рим. 6,2-5.
  • Має відношення до прощення гріхів, – Дії 2,38; 22,16.
  • Умова входження в члени церкви, – Дії 2,41.
  • Звершується:
  • В Імя Отця і Сина і Святого Духа, – Мт. 28,19.
  • Через повне занурення у воду, – Дії 8,38; Ів. 3,23.
  • Умови водного хрещення:
  • Увірування, – Мр. 16,16.
  • Покаяння, – Дії 2,38.
  • Приймається в дорослому віці, – Дії 8,12; 1 Пет 3,21.
  • б) Спомин смерті Ісуса Христа.
  • Для назви дії в Писанні використовуються різні назви:
  • Спільнота крові та тіла Господнього, – 1 Кор.1,16.
  • Господня трапеза, – 1 Кор.10,21.
  • Вечеря Господня, – 1 Кор. 11,21.
  • Ломлення хліба, – Дії 2,42.
  • Установлений Христом.
  • Єдине обрядове служіння, де Ісус Христос дав конкретні настанови, – Мт.26; Мр.14; Лк.22.
  • Викуплення Ізраїль з рабства було прообразом Христового вилуплення.
  • Що являє собою вечеря Господня?
  • Це є виконання заповіді Ісуса Христа, – Лк. 22,19.
  • – Нагадує та сповіщає про смерть Ісуса Христа, – 1 Кор.11,25-26.
  • Являє собою спільноту християн з Богом і один з одним, – 1 Кор. 10,16-17.
  • Являє собою погляд віри на Весільну Вечерю Ягняти.
  • Хліб та вино чи виноградний сік символізують тіло та кров Ісуса Христа, – Мт. 26,26-28; 1 Кор. 11,24,25.
  • Учасниками Вечері Господньої можуть бути члени церкви, які зберігають мир і святість, – 1 Кор. 11,28-30; Дії 2,42.
  • В Святому Писанні не подано, хто має надавати це служіння, але є сталий погляд більшості богословів різних конфесій, що це справа служителів.
  • … Приклад Христа тому підтвердження.
  • За згодою місцевої церкви Вечеря Господня може звершуватись з омиттям ніг, або без нього, – Ів. 13,1-15; Рим. 14,5.
  • Різні погляди на спомин.
  • Римо-католицька доктрина, офіційно прийнята на четвертому Латеранському Соборі в 1215 році і підтверджена на Трентійському Соборі в 1551 році відома як транссубстанція. Вона говорить, що коли священик благословляє хліб і вино, воно буквально обертається в Тіло і Кров Ісуса Христа. Тут використовується термін метафізично тому, що вони твердять, що склад і смак залишаються незмінними, а змінюється лише внутрішня метафізична суть святих дарів.
  • Проблеми в такому розумінні:
  • … На тайній вечері були присутні два тіла Христа, якщо одне, то де воно було?
  • … Христос тоді ще не віддав Свого Тіла.
  • … Якщо потрібно розуміти буквально це, то буквально треба розуміти і вислови: Я – виноградина, Я – дворі, Я – дорога, Я – світло і т. д.
  • … Ідея канібалізму огидна Богу і людям.
  • … Використати буквальне розуміння для художньої мови – означає перекрутити зміст.
  • …Лютеранська позиція полягає в тому, що Тіло і Кров Ісуса Христа є присутні в хлібі і вині, знаходячись разом, в і під ними.
  • Ця позиція стала називатись доктриною консубстанції.
  • Цей погляд близький до католицького. Вони також розуміють буквально, хоча не вважають це жертвою, як католики.
  • – Наступний погляд на спомин – кальвіністський (реформаторський) полягає в тому, що Ісус Христос духовно присутній в Святій Вечері із життєдайним впливом на учасників.
  • … Це витікає з всюди присутності Христа.
  • … Присутності серед зібраних в Імя Його.
  • … Вечеря Господня більша, ніж прийняття символів.
  • … Звершувати зі страхом і благоговінням.
  • – Думка, висунута Ульріхом Цвінглі полягає в тому, що хліб і вино лише нагадують про страждання Ісуса Христа, і являються символами.
  • … Присутній Христос в них є тільки дякуючи нашій вірі, і
  • Його обіцянці бути там, де двоє чи троє зібрані в Його Імя.
  • … Символи являються лиш зовнішніми знаками
  • внутрішньої благодаті.
  • … Символи служать лиш нагадуванню про смерть Ісуса Христа.
  • … Більшість протестантських в тому числі пятидесятницьких церков дотримуються цього погляду.
  • Проблеми погляду:
  • … Слово спільнота – більше ніж символізм.
  • … Ап. Павло застерігає від негідної участі, як грі проти крові та тіла Христа.
  • … Ранні віруючі рідко розуміли це як просто символи.
  • Погляд анабаптистів полягає в тому, що Вечеря Господня просте спілкування.
  • в) Інші священнодії:
  • Молитва за дітей.
  • Молитва за новонароджених дітей звершується після видужання матері, а за старших дітей – у зручний для церкви та родини час, – Лк. 2,22-24.
  • Звершується принесенням дитини перед Богом на руках священнослужителя або з покладанням рук, – Лк.2,28; Мр. 10,16.
  • Батькам дається настанова про виховання дітей в Слові Божому. Єф. 6,4.
  • Молитва за недужих з оливопомазанням або без такого.
  • Порядок молитви такий:
  • Сповідь недужого, – Як. 5,16.
  • Наставляння в вірі, – Як. 5,15.
  • Молитва з оливо помазанням, або без, – Як. 5,14.
  • Звершує священнослужитель, помазуючи чоло недужого.
  • Молитва з покладанням рук, – Мр. 16,17-18.
  • – Шлюб.
  • Звершується між віруючими людьми, – 1 Кор.7,39.
  • При дотриманні чистоти, – Євр. 13,4.
  • Рукопокладення.
  • Рукопокладення на служіння звершується старшими служителями при:
  • Наявності дарування на дане служіння,
  • Відповідності вимогам Божого Слова,
  • Згоді церкви.
  • 13.Види церковного служіння
  • В церквах ХВЄ зібрання проходять з такими видами служінь:
  • а) Молитва.
  • Молитва, це звертання до Бога з усіма потребами, бажаннями та подяками, – Фил.4,6.
  • Молитва буває:
  • загальна, молиться одночасно вся церква, – Дії 2,24.
  • одиночна, моляться в слух кілька людей один за одним,
  • молитва розумом, – людина думає над словами молитви,
  • молитва духом, – молитва на незрозумілій мові,
  • молитва Духом Святим, – молитва може бути на зрозумілій або не зрозумілій мові, але слова натхненні Духом Святим.
  • Молитва може звершуватись в любому місці і положенні, залежно від обставин. В зібранні вона звершується на колінах або стоячи, – Лк. 22,41.
  • Апостоли молилися в тюрмі, – Дії 16,24-25.
  • Йона молився з черева риби, – Йона 2,2.
  • Ісус Христос молився на хресті, – Мр.15,34.
  • Молитва чиниться до Бога в Імя Ісуса Христа, – Ів.16,23.
  • Молитися в думках потрібно постійно, – Ів.4,22-24.
  • Молитва Отче наш звершується хором на початку, або в кінці зібрання.
  • б) Піст.
  • – Піст є виявом смиренності перед Богом, що супроводжується утриманням від поживи та подружніх стосунків, – Лк. 4,2; 1 Кор.7,5.
  • Постові передує щиросердечне приготування, – Іс.58,3-7.
  • Піст супроводжується читанням Божого Слова, молитвою, та ділами милосердя, – Дії 10,30; Йоіль 1,14; Єр. 36,9-10.
  • Піст повинен виражати конкретну потребу, – Йоіль 2,15-17.
  • Постити можна індивідуально, окремими групами, всією церквою, або цілим обєднанням, – Лк. 2,37; Дії 13,1-2.
  • Піст не повинен носити демонстративного характеру, – Мт.6,16-18.

в) Проповідь.

Проповідь, це Слово Боже, що передається вустами людини.

В церквах благовістити можуть всі, а навчати – брати, що мають відповідні здібності, – 1 Тим. 2,12.

г) Служіння дарами Святого Духа.

Див. розділ Дари Святого Духа.

д) Спів.

Це Євангельський вид служіння, – Єф. 5,19.

Спів буває розумом та духом, – 1 Кор.14,15.

Спів буває загальний, хоровий, груповий та сольний.

В піснях слід звертати увагу на відповідність змісту та ритмів.

е) Музика.

Музика може мати місце в Євангельських зібраннях, та слів вважати на те, щоб вона була духовною, благоговійною, чужа світському року, репу і тому подібним.

є) Мають добру збудовуючу дію вірші, декламації, інсценівки.

Потрібно звертати увагу на відповідність їх змісту.

Можуть мати місце і інші види служінь, що не суперечать принципам євангельської чистоти та благoчинності.

Похожие записи