- Вид работы: Реферат
- Предмет: Культурология
- Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 18,32 Кб
Основні відділи бібліотеки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ФАКУЛЬТЕТ ТУРИЗМУ ТА МІЖНАРОДНИХ КОМУНІКАЦІЙ
КАФЕДРА ТУРИЗМУ
Реферат
з навчальної дисципліни: «Основи наукових досліджень»
На тему: «Основні відділи бібліотеки»
Підготувала: Орос О.О.
Ужгород 2016
Зміст
Вступ
. Бібліотечна система
. Бібліотека УжНУ та її основні відділи
Відділ комплектування
Відділ наукової обробки літератури та організація каталогів
Довідково-бібліографічний відділ
Відділ центрального книгосховища
Відділ Карпатики
Відділ рукописів та стародруків
Відділ автоматизації та компютерних технологій
Відділ обслуговування
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Бібліотека є інформаційним закладом, атрибутом будь-якої сучасної соціальної системи. Її діяльність завжди базувалась на письмово фіксованих нормах та цінностях культури у вигляді їх трансляції і забезпечення доступу до них. Істотною характеристикою слід вважати спрямованість вузівської бібліотеки на задоволення потреб студентів і професорсько-викладацького складу даного закладу. У бібліотечній мережі вузівські бібліотеки посідають особливе місце. Вони одночасно забезпечують документами навчальний процес, науково-дослідницьку діяльність та загальноосвітні проблеми своїх користувачів. Ці бібліотеки зі своїм інформаційним потенціалом є основою розвитку освіти і науки, сприяють підготовці висококваліфікованих кадрів для різних соціальних сфер та галузей суспільства.
Розвиток університетських бібліотек пояснюється прогресуючою теорією безперервної освіти та самоосвіти, яка призвела, в свою чергу, до зростання кількості вищих навчальних закладів та відповідно їх бібліотек.
Серцевиною університетської бібліотеки є довідково-бібліографічний відділ. Саме сюди звертаються студенти з найскладнішими питаннями, відповідь на які не вдалося знайти в інших відділах обслуговування читачів.
Адже бібліографічний відділ має всі ключі до документно-інформаційних скарбів, наявних у фонді бібліотеки.
Саме тут студенти вчаться користуватись цими ключами, що є безцінними знаннями для подальшої навчальної та науково-дослідної роботи.
Тут вони дізнаються про нові надходження до бібліотеки, знайомляться з оглядами літератури про визначних науковців, письменників та актуальних тем, що розвиває їх творче мислення і надає знання в культурній сфері.
Довідково-бібліографічний відділ робить значний внесок в гуманізацію вищої технічної освіти. Його робота з читачами сприяє формуванню із студентів високоосвічених та культурних спеціалістів.
1. Бібліотечна система
Особливе місце в державній системі науково-технічної інформації країни займають бібліотеки. Сьогодні бібліотека – один із найважливіших соціальних інститутів, що виконує особливу роль в житті суспільства.
Бібліотека – інституція, що організовує збір творів друку та інших документів, їх зберігання і суспільне користування ними; приміщення цієї установи; приватне зібрання творів, друків. Бібліотека передбачає наявність матеріалів технічної бази, фонду творів друку. Вони можуть утримуватись окремими особами (особиста, сімейна чи домашня), колективом громадян(приватна або кооперативна на громадських засадах), державними, відомчими, громадськими чи релігійними організаціями, суспільством загалом. У суспільстві бібліотеці належить провідна роль у збереженні та розповсюджені документів, які мають суспільну цінність, у сприянні культурного прогресу та інформатизації суспільства. Їх функціонування реалізується за допомогою відповідних робочих циклів, процесів та операцій.
Єдиної точки зору на класифікацію бібліотек не вироблено, їх класифікують за однією чи кількома ознаками. Найсуттєвішою основою розподілу бібліотеки є їх походження (рід):
·суспільна бібліотека (створена і утворюється суспільством або його частиною)
·особиста
Виділяють бібліотеки для дорослих, юнацькі та бібліотеки для дітей; за цільовим призначенням -навчальні, наукові та виробничі; за величиною фонду -малі, середні та великі; за видом або мовою документів ,що зберігаються – бібліотеки іноземної літератури, патентні, технічні;
З розвитком бібліотек у інформаційному суспільстві спостерігається тенденція до обєднання бібліотек різних видів на рівні інформаційних ресурсів і єдиного обслуговування споживачів інформації. Створюються бібліотечні корпорації не тільки у середині окремих країн, а й міжнародні. Це стало можливим завдяки впровадженню компютерних мереж в роботу бібліотек. Загальна мережа публічних бібліотек України -18395.
Основними напрямами бібліотечної діяльності є формування, зберігання документально-інформаційних ресурсів та бібліотечне обслуговування.
Державна політика в галузі бібліотечної діяльності визначається принципами науковості, а також загальнодоступності, безплатності основних послуг бібліотек, поєднання державного управління і громадського самоврядування.
Основними напрямами державної політики в галузі бібліотечної діяльності є:
стимулювання розвитку бібліотечної справи шляхом розширення матеріально-технічної бази, надання пільг щодо оподаткування та кредитування та морального і матеріального заохочення осіб, які зробили значний внесок в бібліотечну справу;
ведення єдиної державної системи реєстрації носіїв інформації;
створення умов для зберігання бібліотечних фондів, їх комплектування та матеріально-технічного забезпечення;
сприяння науковим дослідженням, розробці та здійсненню цільових програм розвитку бібліотечної діяльності;
забезпечення єдиної системи підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів.
Бібліотечна система України – це розгалужена мережа бібліотек різних видів, заснованих на державній (загальнодержавній та комунальній), колективній чи приватній формах власності.
Основними функціями бібліотеки є:
Кумулятивна – формування, накопичення, систематизація, аналітико-синтетична обробка й організація збереження документальних ресурсів;
Сервісна – надання інформації про наявні бібліотечні ресурси, організація пошуку, видачі і прийому документів і інформації з запитів різних категорій користувачів, забезпечення доступу до віддалених джерел інформації;
Науково-методична – вивчення інформаційних потреб користувачів, інструктивно-методичне забезпечення діяльності, науково-дослідна робота в галузі нових інформаційних технологій, розробка навчально-методичних матеріалів з основ інформаційної культури користувачів;
Навчальна – організація бібліотечно-бібліографічних занять з основ інформаційної культури із різними категоріями користувачів;
Просвітительська – організація заходів c метою прилучення студентів і співробітників університету до скарбів української і світової культури;
Виховна – активне сприяння процесу підготовки висококваліфікованих фахівців, гармонійному розвиткові особистості, а також вихованню почуття патріотизму на державному, регіональному й університетському рівнях;
Соціальна – сприяння розвитку здатності користувачів до самоосвіти і їхньої адаптації в сучасному інформаційному суспільстві;
Координуюча – узгодження своєї діяльності з усіма підрозділами університету в сфері інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, науково-дослідній роботі, а також надання методичної допомоги в організації бібліотечно-інформаційного обслуговування в регіоні.
бібліотека відділ бібліографічний вузівський
2. Бібліотека УжНУ та її відділи
Наукова бібліотека УжНУ за 70 років свого існування стала одним із провідних наукових і культурних центрів не лише Закарпаття, але й цілої України. Найбільша книгозбірня в області сьогодні задовольняє потреби користувачів у навчальній діяльності, підготовці кадрів і науковій роботі. Фонди бібліотеки є багатим та унікальним зібранням вітчизняної і зарубіжної наукової, навчальної та художньої літератури. Ними користуються студенти , аспіранти, професорсько-викладацький склад університету, вчені дослідники з інших міст України, зарубіжних країн.
В 1954 році після, обєднанням Учительського інституту з університетом, до бібліотеки було передано близько 40 тисяч примірників книг, а в 1959 році – 17 тисяч книг із колишньої Закарпатської партшколи.
Із 1947 по 1991 роки бібліотека отримувала обовязковий примірник літератури з Центрального колектора наукових бібліотек колишнього Союзу, що значно збагатило і поповнило її фонди. Велику допомогу бібліотеці надавали вузівські бібліотеки Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Москви, Ленінграда та інших міст.
У 1996 обладміністрація видала розпорядження про одержання бібліотекою обовязкового примірника видань області. Ряд нових видань бібліотека отримує від різних організацій та товариств: видавництво «Карпати»,» Закарпаття», часопису «Карпатський край», газети «Новини Закарпаття», товариства «Просвіта», від наукових бібліотек Київського, Львівського, Донецького, Харківського національних університетів, від доброчинного фонду «Відродження»
Важливим джерелом комплектування бібліотеки є не тільки вітчизняний (32 вузівські бібліотеки), але і міжнародний книгообмін. Так наприклад, від Товариства книголюбів (Угорщина) отримано 960 книг, Міністерства культури (м. Будапешт) -838,з Румунії від Клузького університету – 1250 книг та ще чимало від інших організацій.
Бібліотека університету займається широкою науковою роботою. На допомогу науковому та навчальному процесам УжНУ бібліотека підготувала понад півсотні науково-допоміжних бібліографічних покажчиків. Започаткувала серію бібліографій «Вчені Ужгородського національного університету». Ряд бібліографічних видань підготовлено бібліотекою за рішенням Вченої ради УжНУ.
Унікальність бібліотеки в її рідкісному фонді – відділі давніх рукописів та стародруків. Він нараховує близько 20-ти тисяч примірників (з XV по XX століття). Серед них: 548 рукописних книг, 26 інкунабул (першодруковані книги, що побачили світ латинською мовою до 1500 р. включно), 216 палеотипів (стародавні європейські друковані книги видані до 1 січня 1551 р.). Частина інкунабул настільки рідкісна, що їм немає аналогів в інших бібліотеках України та зарубіжжя (серед них є твори III-VII та XIII-XV століття). Дослідження давніх рукописів і стародруків Ужгородського державного університету провів Василь Лазаревич Микитась. Перша частина унікального опису і каталогу «Давні рукописи і стародруки» вийшла у 1961 році, в ньому вчений дав ґрунтовний опис рукописів у тематично-хронологічному порядку, друга частина – вийшла в 1964 році. Дослідженню перлин «колискового періоду» книгодрукування – інкунабулам присвячене дослідження Юрія Михайловича Сака «Інкунабули бібліотеки Ужгородського державного університету», що побачило світ у 1974 році. Перлинами в колекції є інкунабули «Augustinus, Aurelius: De arte praedicandi» (книжечка святого Августина про мистецтво проповідування) та Johannes Chrysostomus: Homiliae super Matheum.s.l.e.a. – видання відносять до 1466 року; «Острозька біблія» видана першодрукарем Іваном Федоровим у 1581 році та найдавніша з рукописних книг Закарпаття – «Мінея» ( мінеї – богослужебні книги: служби на кожен день) написана у 1500 та 1556 роках.
Сьогодні бібліотека Ужгородського національного університету потужна книгозбірня з фондом у 1 мільйон 700 тисяч примірників навчальної, наукової, науково-популярної, довідкової та художньої літератури. Значний відсоток бібліотечного фонду реферативні журнали, збірники наукових праць, періодичні часописи, інформаційні видання. Бібліотека веде книгообмін з 35 вузівськими бібліотеками України, та з 4 бібліотеками закордонних вузів.
В структурі бібліотеки відділи: комплектування та обліку літератури, наукового опрацювання документів та організація каталогів, довідково-бібліографічної та інформаційної роботи, краєзнавчий «Карпатика», рукописів та стародруків, іноземної літератури, зберігання книжкових фондів, обслуговування читачів, автоматизації та компютерних технологій. Бібліотека має 11 абонементів, 11 читальних залів. На особливу увагу заслуговує відділ «Карпатика» (колишнє спецсховище), в якому зібрано всю наукову, краєзнавчу, художню літературу, а також періодичні видання, що вийшли на території Закарпаття і висвітлювали історію, науку, культуру краю. Серед них: «Науковий збірник товариства «Просвіта», часописи «Підкарпатська Русь», «Наш рідний край», «Пчілка», «Карпатський світ» та інші. Скористатись унікальністю фонду, крім науковців та студентства університету, приїжджають науковці з різних куточків України та зарубіжжя.
XXI століття відкрило нові горизонти в роботі бібліотеки Ужгородського національного університету. Поспішаючи за науково-технічним прогресом бібліотека освоїла інноваційні бібліотечні технології, серед яких першочергове місце отримала компютеризація. Запровадження інновацій покращує обслуговування користувачів, надаючи безперешкодний та швидкий доступ до необхідного джерела інформації. В цьому колектив бібліотеки бачить своє першочергове завдання і успішно його виконує.
Фонд бібліотеки, що створювався працею поколінь бібліотечних фахівців, становить вагому частину загальнодержавного інформаційного ресурсу різних галузей науки. Завдяки комплектації та клопітким зусиллям комплектаторі в Фущик М.О, Похиляк М.І., Довганич Г.М., а сьогодні Гунько Н.І., Гамник М.В., Товт А.І. фонд бібліотеки налічує 1,5 млн. примірників.
Бібліотечний фонд багатогалузевий. Він комплектується літературою з гуманітарних наук, інженерно-технічних, природничих (біології, медицини, хімії, фізики, математики) та інших дисциплін.
Загальна кількість – 1517788 примірників (наукова-817645, навчальна-538949, художня-161194, обмінний фонд-5453) українською, російською, угорською, словацькою, німецькою, французькою, англійською, румунською, іспанською, італійською, грецькою, польською, чеською ті іншими мовами.
Процес комплектування -один з найскладніших у бібліотекознавстві. Від формування фондів залежить вся діяльність колективу. Відділ здійснює поточне комплектування, проводить передплату періодичних та інформаційних видань, забезпечує облік фонду. Відділ приділяє особливу увагу комплектуванню своїх фондів літературою українською мовою і українськими виданнями.
Бібліотека значно поповнює свої фонди за рахунок отримання обовязкового примірника більшості видавництв м.Ужгорода («Патент»,» Закарпаття»,» Гражда»), завдяки контактам з бібліотеками Угорщини, Чехії, Словаччини та Румунії отримує літературу іноземними мовами від фонду американсько -української доброчинної спілки «Сейбр Світло».
Обмінний та резервний фонд призначаються для обміну виданнями та безкоштовного передання їх іншим бібліотекам. Обмінний складається з видань вищої школи та літератури, цінної з наукового погляду і як такої, що мало використовується. Резервний фонд формується відповідно до специфічних потреб бібліотеки. Загальна кількість книг обмінно – резервного фонду складає 5453 примірників книг.
За період з 1 серпня 2003 року по 15 квітня 2005 року в обмінно – резервний фонд поступило 2900 примірників. Розіслано бібліотекам вузів України 665 примірників.
Найактивніший книгообмін здійснюється з національною бібліотекою ім.Вернадського, бібліотеками Київського національного університету ,Львівського національного університету. Налагоджений книгообмін з Національною парламентською бібліотекою України, Київського державного педагогічного університету.
Вся література, яка надходить у відділ, приймається за супровідним документом , складається акт, книги штемпелюються, а потім передаються у відділ обробки. Застосування новітніх технологій в роботі відділу значно підвищує її ефективність. Комплектатори регулярно інформують факультети університету про нові надходження літератури в бібліотеку та публікують списки нових книг в університетській газеті «Погляд».
Відділ наукової обробки літератури та організація каталогів
Відділ наукової обробки літератури є структурним підрозділом бібліотеки УжНУ. Головним завданням відділу є:
vКласифікація всіх видів документів, що надходять у бібліотеку.
vБібліографічний опис творів друку та технічна обробка.
vОрганізація систематичного та алфавітних, службового та читацького каталогів.
vПоширення серед читачів бібліографічних знань в області використання каталогів бібліотеки.
vНауково-методична розробка питань опису та класифікації літератури, організації та використання каталогів.
Для виконання цих завдань відділ користується при класифікації літератури таблицями ББК для обласних бібліотек та УДК. Опис літератури проводиться згідно з «Єдиними правилами опису творів друку».
Кожен рік відділ обробляє 8-10 тис. примірників літератури: наукової та навчальної з усіх галузей знань, художню літературу,5-6 тис. екземплярів підручників, 3-4 тис. авторефератів дисертацій.
Вся література класифікується, описується на каталожні карточки, а потім відображається у каталогах та картотеці авторефератів. Нові надходження спочатку відображаються у «Каталозі нових надходжень», що значно поліпшує пошук нової інформації. З 2000 року всі документи, що надходять у відділ, заносяться в електронний каталог.
Крім наукової обробки документів, важливим напрямком роботи відділу є робота зі створення каталогів: алфавітного читацького, алфавітного службового, систематичного каталогів та картотеки авторефератів. Усі каталоги відображають фонд бібліотеки та виконують функції пошуку необхідної інформації з різних питань. Альтернативний читацький каталог нараховує 440 ящиків, це близько 360 тис. карток, альтернативний службовий 318 ящиків, це приблизно 250 тис. карток. Альтернативний читацький каталог відображає фонд бібліотеки з 1946 року, а службовий з 1962 року.
Кожен рік відділ обслуговує до 15 тис. читачів, видає 5 тис. тематичних довідок, та близько 23 тис. довідок про наявність книг у бібліотеці, тобто замовлень, проводить до 300 бесід про правила користування бібліотекою. Великим попитом користується картотека авторефератів дисертацій, яка нараховує 83 тис. карток (70 ящиків). Для створення картотеки авторефератів використовуються таблиці УДК. Кожен рік каталоги бібліотеки поповнюється на 1500 назв, картотека авторефератів дисертацій на – 3000.
Отже, в альтернативних каталогах розміщено в алфавітному порядку прізвища та заголовки книг українською та російською мовами. Систематичний каталог відображає фонд видань українською та російською мовами. В цьому каталозі не відображаються газети, журнали та інші періодичні журнали. З 1982 року каталог переведений на таблиці ББК.
Довідково-бібліографічний відділ
Найкращим путівником, який знайомить користувача з фондами наукової бібліотеки, є система каталогів і картотек , які всебічно відбивають її зміст, орієнтують читача в її книжковій скарбниці, а також є основою для створення інформації в автоматизованому режимі.
Основна функція відділу – формування та ведення довідково – бібліографічного апарату бібліотеки, довідково-бібліографічне обслуговування користувачів бібліотеки з використанням традиційних і новітніх технологій, надання інформаційних послуг студентам, викладачам, науковцям, окремим користувачам, підготовка та видання бібліографічних покажчиків. Універсальні каталоги, система картотек, кваліфіковані бібліографи допоможуть знайти відповіді на будь-яке запитання користувачів.
Довідково-бібліографічний відділ бібліотеки УжНУ заснований у 1952 році. За цей час нагромаджений величезний досвід в організації та методиці бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, викладачів, наукових співробітників.
Створена бібліографами систематична картотека статей є основою для довідково- бібліографічного обслуговування користувачів. Вона нараховує близько700 тис. бібліографічних карток з різних галузей знань і є універсальною за змістом. Картотеки функціонують як в традиційному вигляді, так і частково, в електронному. У довідково-бібліографічному відділі читач може:
vОтримати довідку про наявність необхідного видання в бібліотеці чи за її межами;
vСкласти список літератури до реферату, курсової, дипломної чи дисертаційної роботи згідно з загальноприйнятими правилами;
vУстановити точні бібліографічні данні тієї чи іншої публікації;
vУточнити цитату;
vЗясувати певні факти та відомості історичного, економічного, географічного і т.п. характеру;
vВияснити термін чи незрозуміле слово;
Довідково – бібліографічний відділ веде також спеціальні тематичні картотеки. Серед них:
vПраці вчених Ужгородського національного університету (47 тис. карток) Краєзнавча картотека (65 тис. карток)
vКартотека назв художніх творів, надрукованих в періодичних виданнях (14 тис. карток)
vПризабуті імена в українській літературі (3 тис. карток)
vЛітературне Закарпаття (11 тис. карток)
Фонд довідково-бібліографічного відділу нараховує близько 15 тис. книг, численні видання інформаційних центрів, реферативні журнали, різноманітні бібліографічні покажчики, довідники, енциклопедії, праці вчених Ужгородського національного університету. Фонди відділу це:
vУніверсальні енциклопедії;
vСпеціальні енциклопедії;
vСловники з окремих галузей знань;
vІнформаційні видання Книжкової палати України;
vБіографічні та бібліографічні словники;
vДовідкові та бібліографічні видання з усіх галузей знань;
vВидання Ужгородського національного університету;
vПраці вчених Ужгородського національного університету;
vЛітература про Ужгородський Національний університет;
vКраєзнавча література;
Найціннішими виданнями довідково-бібліографічного відділу є:
vБольшая советская энциклопедия – 1,2,3 видання.
vУкраїнська радянська енциклопедія – 1,2 видання.
vЭнциклопедический словарь/Под ред. И.Е. Андреевского; Изд.: Ф.А. Боргауз , И.А. Ефрон. – С.-Пб.,1890-1904.- Т.1- 82.
vЕнциклопедія Українознавства: Словникова частина/ Наук. -т-во ім. Т.Г. Шевченка у Львові. – Львів: Молоде життя,1993-1996.-Т.1 – 7.
Відділ центрального книгосховища
Основна частина книжкового фонду бібліотеки (близько 1 млн. примірників)знаходиться в центральному книгосховищі на другому поверсі бібліотеки. Фонди книгосховища є багатим та унікальним зібранням вітчизняної та зарубіжної наукової, виробничої, навчальної, та художньої літератури. Основний фонд, універсальний за змістом та унікальний за видами зібраних у ньому творів друку, є важливим фактором розвитку науки, освіти, культури на Закарпатті.
До його багатогалузевого складу входять насамперед наукові видання: монографії, збірники наукових праць, вісники та наукові записки наукових установ, довідкова література. За хронологією основний фонд охоплює літературу від початку ХІХ ст. до наших днів. Проголошення державної незалежності зумовило великі позитивні в духовному житті ,розвитку національної культури. Збережені в так званих спецфондах. Бібліотека старанно зберігає твори колись заборонених авторів. Серед них такі відомі, як: М. Грушевський «Історія України – Руси» (Львів 1904 р.),твори Василя Пачавського, Івана Панкевича, Володимира Винниченко, Миколи Руденко, Олеся Бердника та інші.
Фонд центрального книгосховища містить великі зібрання художньої літератури, яка включає в себе твори українських, російських та зарубіжних класиків, твори закарпатських митців та сучасних майстрів пера. Читачу пропонується широкий вибір історичної, пригодницької літератури, фантастики, детективу тощо.
Особливе місце у фонді займають серійні видання: «Литературные памятники», «Писатели о писателях», « История всемирной литературы», «Литературное наследие», «ЖЗЛ», «Всесвітня література», «Класики зарубіжної літератури», «Классики русской литературы», «Класики української літератури», «Бібліотека історичної прози», «Перлини світової літератури» та багато ін.
Тут також зберігається література відділу мистецтв. Цей відділ обслуговує і діячів культури і мистецтва, мистецтвознавців, художників, студентів музичних та образотворчих учбових закладів, любителів і шанувальників мистецтва. У відділі зосереджені видання з усіх жанрів мистецтва. Велике зацікавлення читачів викликають серійні видання з мистецтва, чудово ілюстровані книги великого формату. Зберігаються тут також репродукції картин знаменитих живописців у спеціальних футлярах. Не меншим попитом користуються колекції книг Третьяковської галереї, Ермітажу, Оружейної палати.
В центральному книгосховищі зібрані в окремі колекції книги малютки (близько 1000 примірників),старі книги з різних галузей знань до 1940 року видання.
Слід зазначити, що вагомим джерелом поповнення фондів бібліотеки в різний час стали приватні книжкові зібрання професорів Ужгородського та інших університетів. Тут зберігаються персональні бібліотеки, подаровані вченими В. Атлайського, В. Рахінським, Т.Алексеєвою, М.Коломійцем та ін.
Працівники відділу намагаються якнайкраще розкрити перед читачем багатющі фонди книгосховища, а тому систематично готують виставки книг на різноманітні теми, присвячені визначним датам і подіям.
Відділ Карпатики
Відділ Карпатики організовано у 1991 році на базі колишнього спецсховища. Фонд відділу налічує понад 12000 одиниць зберігання, починаючи з середини ХІХ ст. і до сьогодення. Тут зберігаються книги, періодичні видання, альманахи, календарі, підручники тощо, які присвяченні питанням історії Закарпаття, освіти, культури, мовознавства, літературознавства, природничим наукам. Серед них література українською, російською, чеською, угорською мовами, але переважно східнословянською.
Найстарішими книгами у відділі з історії Закарпаття є книги Іоаникія Базиловича «Короткий нарис фундації Федора Корятовича»,праця Іоанна Дулішковича « Историчиские черты угро-русских» в 3-х томах(1874). З пізнішого періоду цінними є праці історика В.Гаджеги, М.Бескида, А.Годинки та ін..
Серед періодичних видань ХІХ ст. можна назвати «Церковну газету», яку редагував Іван Раковський з 1856 по 1858рр.,що має автограф О.Духновича; журнал Є.Фенцика «Листок» (1885-1903). З періодики 20-30-х років з газети «Руська нива» (1920-1924), «Неділя» (1935-1937),журнали «Підкарпатська Русь», «Наш рідний край», «Пчілка», «Учитель», «Наша школа».
Серед старих видань зберігається і колекція календарів, місяцеловів, включали і перші ,які уклав Олександр Духнович:
vМісяцелови (1867-1902) товариства Св. Василія Великого
vКалендарі, видані за акціонерним товариством «Уніо» (Ужгород,1903-1933)
v«Русский народный календарь Общества Духновича»
vКалендар «Гандя»
Гордістю відділу є праці культурно-освітніх діячів краю Ю.Гуци-Венеліна, О.Духновича, А.Волошина, твори В.Гренджі-Донського. Популярністю серед читачів користуються матеріали, що стосуються діяльності культурно-освітніх товариств «Просвіта», «Общество им. А. Духновича» в 20-30 роки ХХст. Звіти з діяльності цих товариств та їх кораблів.
Бібліотека підтримує добрі стосунки з культурно-освітніми товариствами міста. Від крайового т-ва «Просвіта», яке очолює П.Федака, відділ отримує щорічний календар т-ва та науковий збірник товариства «Просвіта». А від краєзнавчого музею – «Науковий збірник краєзнавчого музею», І.Латко дарує щорічні видання Ужгородської спілки словаків.
Відділ займається популяризацією краєзнавчої літератури шляхом організації книжкових виставок, експозицій у відділі та на університетських конференціях ,екскурсій для школярів міста, а також для всіх студентів 1-х курсів УжНУ під час проведення занять з бібліотечно-бібліографічних знань. У відділі постійно діє виставка «Нових надходжень» та тематичні виставки, присвячені краєзнавчим памятним датам.
Відділ рукописів та стародруків
Гордість бібліотеки університету – відділ рукописів і стародруків. Його створено в 1963 році. Фонд відділу нараховує близько 20 тис. одиниць зберігання. В цьому відділі зібрано чимало унікальних видань. Серед них – стародруки та особливо цінні раритети. На сьогодні бібліотека володіє значним зібранням інкунабул (від латинського слова « incunabulum» – «колиска», колискові книги, тобто першодруки),які були надруковані в різних містах Європи з 1047року по 1500 рік. Ці книги сьогодні виокремленні в самостійну компактну колекцію у фонді відділу, яка нараховує 24 інкунабул.
Інкунабули написані латинською мовою. Титульні сторінки та пагінація відсутні. Автор і назва твору подаються в перших або останніх рядках книги, де вказано також місце і рік видання. Шрифт інкунабул здебільшого готичний. Заставки, ініціальні букви виконанні художньо від руки кіноварю. Оправа дощана, обтягнута орнаментованою шкірою або пергаментом. Записи на інкунабулах свідчать про те, що ці першодруки завозились на Закарпаття з різних міст західної Європи в другій половині ХУІ ст. і були власністю багатих феодалів, таких як Л.Фекете, Б.Шеффер, І.Фалаї та ін..
В інкунабулах знаходяться:
vТвори римських письменників (Марка Тулія Цицерона, Публія Овідія Назона, Клавдія Птоломея)
vТвори християнських письменників ІІІ-ХУ ст. (Йоана Болба, Бернардіна де Сенес, Герсона)
vДві Біблії
Значна частина фонду-це релікти, видані у другій половині ХІХ ст..європейськими мовами і повязані з історією Англії, Франції, Німеччини, Росії, Італії балканських та скандинавських народів.
Найбільш вагомою частиною цих фондів є книги, написані угорською мовою, більшість яких побачили світ у ХІХ ст..і присвячені історії Угорщини, літературному процесу етнографії, фольклору, розвитку культури і мистецтва. Серед них є цінні видання з середньовічної і нової історії Угорщини, а саме «Монументи», «Гунгарія Гісторіка»
Відділ автоматизації та компютерних технологій
Відділ було створено у 2000 році при інформаційному центрі університету як лабораторію «Автоматизації бібліотечних процесів» для підтримки бібліотеки. Наукова бібліотека університету підключена до Інтернету та має свою WEB-сторінку. Автоматизована бібліотечна система інтегрована в загально університетське інформаційне середовище. Поступово переводяться в електронну форму найцінніші документи.
WEB-сторінка (#”justify”>v«Золотая полка фантастики»
v«Шедевры мировой фантастики»
v«Политический роман»
v«Мир приключений»
v«Літературний проект каналу 1+1»
v«Бібліотека поета»
v«Бібліотека школяра» та ін.
Запис студентів здійснюється на абонементі відразу ж після їх зарахування до університету. Видача чи татських квитків також проводиться на абонементі наукової та художньої літератури.
Всі читачі бібліотеки повинні дотримуватись термінів користування літературою. Підручники видаються на семестр або на цілий навчальний рік, у кінці якого читач повинен їх повернути на відповідний абонемент. Наукова література видається на місячний термін, іноді тільки на 10 днів, художня на 15 днів. Кожен читач несе персональну відповідальність за отриману книгу.
Список використаних джерел
1.Бібліотеки Закарпаття в добу перемін Л.З.Гримаш, В.Г.Лецхер
.Енциклопедія Сучасної України /Національна академія наук України Наукове товариство ім. Шевченка
.Наукова бібліотека Ужгородського Національного Університету Мельник Л.О.,Почекутова О.І.-2005
.Основи інформаційної культури /Навчальний посібник. Видання 2-ге./Ткаченко Т.П.,Сологуб В.І., Пасинкова Г.І
.Портрет словам: бібліотеки Закарпаття (1945-2010) бібліографічний покажчик Л.М. Аполонова, Є.Й. Слуцька
