Письмова робота з курсу «Соціокультурний розвиток людства» Аналіз статті Деніела Белла «Соціальні рамки інформаційного суспільства» Топіліна Анна Деніел Белл, американський соціолог і публіцист, в своїй статті «Соціальні рамки інформаційного суспільства» ставить проблему трансформації сучасного суспільства під впливом новітніх комунікаційних технологій. Він наголошує, що новий соціальний уклад, ґрунтований на телекомунікаціях, набуває зараз вирішального значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для трудової діяльності людини. Автор пропонує поняття «телекомунікаційна революція» і виводить три аспекти постіндустріального суспільства, які є особливо важливими для розуміння цієї революції: – Перехід від постіндустріального суспільства до сервісного; – Вирішальне значення кодифікованого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій; – Перетворення нової «інтелектуальної технології» в ключовий інструмент системного аналізу і теорії прийняття рішень. Белл наголошує на тому, що сутність сучасної технології – це її тісні співвідношення з наукою, а також велика схильність до спеціалізації. Він повідомляє про ряд нових розробок, які він називає «інтелектуальною технологією», оскільки вона дає можливість поставити на місце інтуїтивних суджень (які панували попередньо – в ХІХ ст.) алгоритми, тобто чіткі правила прийняття рішень. І оскільки інтелектуальна технологія стає основним інструментом управління організаціями і підприємствами, автор пише, що вона набуває настільки ж великого значення для постіндустріального суспільства, наскільки важливою для індустріального була машинна технологія. Також Деніел Белл зазначає, що в сучасному суспільстві саме знання, а не праця, виступає джерелом вартості. Знання та способи їх практичного застосування заміщують працю в якості витоку додаткової вартості і стають вирішальними перемінними постіндустріального суспільства. Виходячи з цього, Белл називає комп’ютер основною аналітичною машиною, яка трансформує суспільство ХХ ст.., так само як електроенергія трансформувала ХІХ ст.. Комп’ютер стає інструментом управління масовим суспільством, створеним до цього за допомогою електроенергії, оскільки він є механізмом обробки соціальної інформації, великий обсяг якої росте майже експоненціально в силу розширення соціальних зв’язків. Белл задається питанням: якщо людина навчилась моделювати за допомогою технологій економіку, то чи можливо змоделювати суспільство? Але він сам відповідає на своє питання негативно, оскільки моделювати можливо лише закриту або кінцеву систему, а суспільство є відкритим і не детермінованим. До того ж, рішення по проблемам соціальної політики стають справою політичної сфери, тому моделювання неможливе. Далі Деніел Белл зазначає, що, якщо в ХІХ ст.. комунікації існували в двох різних видах («статичні» – книги, журнали і т.п. та «інтерактивні» – радіо, телеграф), то зараз технологічні новації стирають ці диференціації, що викликає ряд законодавчих та політичних проблем. Автор виділяє п’ять загальних питань цього телекомунікаційного злиття: заміна паперу електронними засобами, передача газетної та журнальної інформації факсимільними засобами, дистанційне копіювання документів; заміна транспорту телекомунікаціями із застосуванням відеофонів; реорганізація зберігання та поширення інформації; розширення системи освіти через комп’ютерні термінали; використання супутникового зв’язку тощо. Белл пише, що технологічно телекомунікації та обробка інформації зливаються в одну модель, яка отримала назву «комп’юнікації». Тобто різниця між обробкою інформації та комунікацією зникає і виникає питання – чи має ця нова галузь підпорядковувати державному врегулюванню чи має розвиватись самостійно в умовах вільної конкуренції? Але найважливіший аспект на думку Белла – це політичний. Інформація є владою, тому питання про її контроль чи вільний розвиток має бути обов’язково вирішеним, оскільки це є головним питанням майбутнього вільного суспільства. Знання та інформація стають стратегічними ресурсами і агентом трансформації постіндустріального суспільства, і це ставить перед суспільством ряд важливих політичних проблем. По-перше, це проблема інфраструктури. Белл поділяє інфраструктуру на три частини: транспорт, засоби передачі енергії та комунікація. І якщо, на його думку, в перших двох галузях ніяких ґрунтовних змін відбуватись не буде, то найважливіші соціальні зміни заторкнуть якраз третю, комунікаційну, галузь. Белл пише, що злиття технологій телефону, комп’ютера, факсиміле, кабельного телебачення і відеодисків буде вести до ще більшої реорганізації способів комунікації між людьми, зникненню паперу як носія інформації, новим способам проведення вільного часу тощо. По-друге, проблема виникнення міст. Автор прогнозує, що в майбутньому міста будуть будуватись за принципами відмінними від попередніх (торгові шляхи, ресурси), що зміниться сама концепція урбанізму – країна децентралізується в географічному відношенні. І по-третє, виникнуть нові можливості національного планування: координація в області інформації, моделювання, індикативне планування, побудова національних цілей, директивне планування і т.п. Нові технології дозволяють здійснювати подібне планування, але Белл сумнівається в його доцільності. Також Белл зазначає ще один важливий аспект інформаційного суспільства: загроза поліцейського та політичного нагляду за індивідами з використанням інформаційної техніки, зловживання знанням. Щоб запобігти цього, вкрай потрібне законодавче врегулювання сфери інформації. Белл зачіпає також питання елітарності; він зазначає, що елітарність зараз все більше пов’язується зі знанням, інтелектом та освітою, але еліта знання не має реальної влади – вона може ставити питання, ініціювати нові питання і можливі їх вирішення, але впилву в неї нема. Белл вважає, що «еліта знання» не може стати новою «елітою влади». Отже, Белл стоїть на тому, що інформація та теоретичне знання є стратегічними ресурсами постіндустріального суспільства, а також вони є поворотними пунктами в сучасній історії. Першим поворотним пунктом автор називає зміну самого характеру науки – наука як «загальне знання» стає основною виробничою силою суспільства. А другий поворотний пункт, на його думку, – це вивільнення технології від «імперативного» характеру, перетворення її на зручний інструмент. Сучасна технологія, вважає Белл, відкриває безліч альтернативних шляхів для досягнення унікальних результатів, при чому неймовірно збільшується виробництво матеріальних благ. І найважливіше – раціонально їх реалізувати. Хоча праця Белла є дещо застарілою в часовому аспекті (вона була написана в 80х), і зараз ситуація дещо змінилась (ми власне вже живемо в ситуації «майбутнього Белла»), але багато висновків, які робить автор справдились і ця стаття не втрачає своєї актуальності. Література: 1. Белл Д. Социальные рамки информационного общества.// Новая технократическая волна на Западе. М.,1986.-с. 330-342 |
