- Вид работы: Тип работы
- Предмет: Культурология
- Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 4,91 Мб
Українське писанкарство як провідна форма духовності нації
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Дніпропетровської
облдержадміністрації
Дніпропетровське відділення Малої академії наук України
Відділення: Українська філологія
Секція: мистецтвознавство
Українське писанкарство як провідна форма духовності нації
Роботу виконав:
Степанов Владислав Сергійович,
учень 10-А класу
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №60
м.Кривого Рогу
Науковий керівник:
Ходакова Олена Миколаївна,
учитель української мови
Дніпропетровськ – 2016
Реферат
Науково-дослідницька робота – 34 с., 0 табл., 19 джерел, додатки – 2.
Об’єктом дослідження є писанка як компонент духовної культури.
Мета роботи – розкрити теоретико-історичні аспекти українського писанкарства, продемонструвати його роль у розвитку духовності як окремої особистості, так і людства в цілому, довести, що в культурі народу приховане уявлення пращурів про Всесвіт.
Методи дослідження – аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, класифікація, історичний метод.
Одержані висновки та їх новизна в тому, що досліджено особливості писанкарства на Дніпропетровщині як відображення світосприйняття пращурів-слов’ян та духовної культури регіону.
Результати роботи можуть бути застосовані у вивченні декоративно-прикладного мистецтва українського народу,
Ключові слова: СУЧАСНІСТЬ, БЕЗДУХОВНІСТЬ, ПИСАНКАРСТВО, КУЛЬТУРА, СВІТОГЛЯД, ТРАДИЦІЇ, ДУХОВНІСТЬ, ВИХОВАННЯ.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
1.1 Еволюція писанкарства
.2 Історія дослідження мистецтва писанкарства
1.3 Теоретичні аспекти писанки
РОЗДІЛ 2. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В СТРУКТУРІ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ МИСТЕЦТВА
.1 Духовна культура українського народу у писанковій обрядовості
2.2 Змістові особливості писанки на Дніпропетровщині
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Сьогодні ми вступаємо в принципово новий етап глобалізації гуманістичних цінностей . Сучасна культура, що поєднує людство, заснована на загальнолюдських цінностях, творчому розвитку особистості, поширені наукового знання і передових технологій, взаємозбагаченні національних, культур, екологічному відношенню, до життя і навколишнього середовища. У цій площині важливе місце належить духовним традиціям, про які, на жаль, ми стали забувати.Стан духовності й культури сучасного людства викликав відчуття тривоги за його майбутнє. Ми стали свідками, очевидцями й учасниками деградації як духовності, так і культури і розуміємо, що якщо цей процес не зупинити, то катастрофа сучасної цивілізації в загальнопланетарному масштабі стане неминучою. Провідною формою функціонування духовних цінностей в історії української культури є писанкарство. Це один із найстаріших і найскладніших видів традиційно-побутової, духовної, образотворчої культури. У ній простежуються пережитки, мрії людей, соціальних та обрядових відносин, що формувалися в різні історичні епохи. Це унікальна художньо-обрядова система. Про писанки мудрі старці: «Люди перестануть любити, коли перестануть робити писанки». Джерельна база дослідження відображає значний інтерес до неї культурологів, істориків, етнографів, фольклористів. Так сутність писанкарства як форми культури розглядали А.Адруг [1], О.Білоус [2], М.Кириченко [6], М.Селівачов [13], М.Скорик [15] тощо.Святково-обрядову систему глибоко проаналізували ще з давніх-давен, за основу було взято тему «Воскресіння Христове», але витоки писанкарства мають своє коріння за кілька тисяч років до того.Актуальність дослідження обумовлюються тим, що в сучасному світі пріоритетним вважаються матеріальні здобутки, і людство втрачає інтерес до своїх джерел і традиційної спадщини. У цьому контексті світове співтовариство все менше уваги звертає на вивчення, збереження та розвиток традиційних свят, обрядів, фольклору, що призводить до його духовного зубожіння.Мета: розкрити теоретико-історичні аспекти українського писанкарства та продемонструвати його роль у розвитку духовності як окремої особистості, так і людства в цілому, довести, що культура народу – це відбиток життя й світогляду наших пращурів.Об‘єкт дослідження: писанкарство як компонент духовної культури.Предмет: духовні чинники українського писанкарства на Дніпропетровщині.Завдання дослідження:
висвітлити еволюцію писанкарства;
розкрити теоретичні аспекти писанки;
розглянути історію дослідження писанкарства;
розкрити сутність духовної культури українського народу у писанковій обрядовості;
розкрити змістові особливості писанки на Дніпропетровщині.
Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, класифікація, історичний метод.
1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
1.1Еволюція писанкарства
Яйце існувало у повір’ях і побуті багатьох народів як символ <#”904112.files/image001.gif”>
Хрест
Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу.
У християнстві хрест – символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує.
Свастика, сварга, або ламаний хрест
Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.
Ружа, рожа, розета, зірка
Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці – незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.
Безкінечник, або кривулька
Знак однієї з найголовніших стихій – води. Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність.
Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями
Належать до символів, що пов’язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.
Олень
Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м’ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце.
Кінь
Символ коня також пов’язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. В християнстві кінь – образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви.
Птах
Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки – символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах – символ вознесін-ня до Бога.
Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці
Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність -все те, що пов’язувалося з пошаною до руки.
Дерево життя, або вазон
За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево – Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати -Сонце, Місяць і Дощ, або їх християнські заступники – Господь і святі Петро і Павло. Позначає вісь всесвіту, яка з’єднує в собі три світи – підземний, земний і небесний, так звані казкові "три царства". Символ природи, що вічно оновлюється.
Дерево життя символізує також розвиток роду – батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. У християнстві – символ Божої мудрості.
Дубове листя
Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя – улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок.
За дохристиянськими віруваннями, світовим деревом був саме дуб. В дуба найчастіше влучає блискавка, а тому він – ще й символ Божого грому.
Триріг, або триніг
Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа "три".
Сосонки, смерічки, ялинки
Вважаються символами вічної молодості, здоров’я, росту і безсмертя.
ДОДАТОК Б
Орнамент писанки у вишивці
Писанка і петриківський розпис
Прикраси з писанок (писанки-обереги)
Музей писанки в Коломиї