- Вид работы: Реферат
- Предмет: Культурология
- Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 18,34 Кб
Колір в костюмі
Колір в костюмі
План
Вступ. Гармонія кольору в костюмі
1.1 Психологічне сприйняття кольору
1.2 Рекомендації щодо кольорових поєднань в костюмі залежно від темпераменту особистості
1.3 Колір в композиції костюму. Про колір в костюмі на уроках образотворчого мистецтва
а) Аналіз програми з образотворчого мистецтва
б) Організація заняття на тему колір в костюмі
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
В наші дні перед школою стоять важливі завдання, які вимагають невідкладних і радикальних змін. Одним із таких завдань є удосконалення художньої освіти. У переломні періоди завжди проявлявся підвищений інтерес до виховання засобами мистецтва.
Проблема повноцінного використання дизайну в художньому, вихованні школярів не є новою. Зарубіжний досвід останніх десятиліть вказує на особливу увагу до даного виду мистецтва. У 80-х роках окремі вітчизняні науковці відзначали, що саме "дизайн спроможний ефективно вирішити завдання зближення школи з естетичною культурою сучасності" і що потрібні кардинальні заходи для поширення дизайнерської освіти на різних виховних та освітніх рівнях. Проте вивчення дизайну, на жаль, не було належним чином організаційно і методично підготовлене.
Аналіз сучасної практики вивчення мистецтва в школі дає підстави вважати, що знайомство учнів з дизайном носить в основному епізодичний характер і не відповідає вимогам, що поставлені Державною національною програмою "Освіта. Таким чином, на теперішньому стані розвитку шкільництва, який характеризується гуманізацією всіх аспектів діяльності, проблема художнього виховання школярів засобами дизайну набула ще більшої актуальності.
Констатуючи існування інтересу до питань повноцінного освоєння дизайну, зазначимо, що в цій сфері існує низка нерозробленних проблем.
Отже, успішному знайомству з дизайном не сприяє сучасний стан предмету образотворче мистецтво. Тобто протягом десятиліть у школі молодь отримувала однобоку і досить бідну в художньому відношенні освіту та підготовку до життя. Були виховані покоління громадян з поблажливим ставленням до занять мистецтвом, які вважають нормальним існуючий стан. Як результат у системі шкільної освіти предмету Образотворче мистецтво була відведена другорядна роль.
І. Гармонія кольору в костюмі
Поняття "гармонія" знаходиться в центрі однієї із самих обширних естетичних проблем. Обов`язковою ознакою гармонії завжди вважалась наявність таких якостей як пропорційність, рівновага, співзвучність. Класичне розуміння гармонії знайшло своє вираження в словах Леонардо да Вінчі, який писав про деяку "гармонійну пропорцію" – так як ніби багато різних голосів поєднались в один і в той же час. І в результаті цього получилась би така гармонійна пропорція, яка настільки задовольняє відчуття слуху, що слухачі стовпеніють, ледве живі від захоплення.
Терміном "гармонія кольору" часто визначають просто приємне для очей, красиве співвідношення кольорів, що припускає визначене співвідношення їх між собою, певний порядок, співрозмірність, пропорційність. Безсумнівно, кожен розуміє, що "гармонія кольору" – не випадкове невпорядковане нагромадження кольорових плям. Як і співзвучність тонів і акордів в музиці, ліній і площин в архітектурі, вона має свої внутрішні закономірності і підкоряється строгому розрахунку. Між різними кольоровими плямами костюму існує тісний взаємозв`язок: кожен окремий колір врівноважує чи виявляє інший, а два кольори, взяті разом, впливають на третій. Зміна одного кольору в костюмі веде до порушення цього зв`язку і порушення гармонії. Таким чином, гармонійність служить головною ознакою гармонії.
Комбінація кольорів сама по собі, що розглядається окремо, може бути і гармонійною і негармонійною, але в загальній структурі костюму це може не помічатися. Більше того, деякі співвідношення, які в ізольованому виді рішуче оцінюються як негармонійні, в зв`язку з іншими елементами форми і відповідним образним змістом костюму, можуть здаватися нам цікавими і виразними.
Найнекрасивіший колір чи співвідношення кольорів в певному контексті інших образотворчих засобів можуть бути охарактеризовані як "гарні" і "приємні".
Теорія гармонії кольору не може зводитись лише до вирішення питання про те, який колір з яким гармоніює. Оскільки на естетичну оцінку мають вплив і форма кольорової плями, і її фактура, і площина і змістова обґрунтованість, оскільки, очевидно, загальні принципи кольорової гармонії не можуть бути визначені без врахування цих факторів.
.1 Психологічне сприйняття кольору
колір костюм темперамент урок
Кольорові співвідношення для людини – це не просто фон життя, який вона може оцінити за принципом "подобається – не подобається". Емоційне сприйняття того чи іншого кольору залежить від уявлень, закріплених з давніх часів: білий асоціюється з світлом, це колір чистоти і невинності; чорний означає темряву і зло; зелений – колір листя і благополуччя; синій – моря, неба і спокою; червоний – крові, агресії і збудження.
Правда є і неоднозначні кольори. Наприклад, жовтий – колір сонця, радості і слави – у багатьох народів символізує розлуку, зраду і смерть. Згадайте перше враження Майстра від зустрічі з Маргаритою. "Вона несла в руках жахливі жовті квіти…". Можливо, Булгаков, описуючи першу зустріч героїв роману, дав зрозуміти, що в них попереду розлука.
Творчі люди, особливо художники, вміють впливати на емоційний стан глядачів без всяких наукових формул і психологічних розрахунків. До речі, майже всі талановиті художники – чоловіки дуже жіночі і чутливі. А художники- жінки мають чоловічий характер, ділові і активні. Такий ось кольоровий парадокс. І це пояснюється енергетикою кольору, про яку ми практично нічого не знаємо, але відчуваємо її в прямому значенні, шкірою.
Будь-яка жінка, купуючи собі одяг, абсолютно несвідомо обирає і стиль поведінки. Адже плаття і блузки ближче до тіла, і через їх колір можна, образно кажучи, затримати свою енергію в собі, а можна підсилити її вихід. Особливо це помітно, коли просинається природа, починає яскравіше світити сонце, а наша енергія просто рветься назовні після зимової "сплячки".
Жінки одягаються в світлий, яскравий одяг, думаючи, що просто стають красивішими. По – перше, звичайно, стають кращими. А по – друге, виснажені зимою, вони в багато разів збільшують свою енергетику, коли світлі тони входять в резонанс з особистою енергією жінки. І володарка жовтого, оранжевого, голубого, салатового чи рожевого плаття сама стає подібна на сонячного зайчика. Ну а по – третє, і це можливо, найголовніше: цілеспрямовано одягаючись у певну кольорову гаму, можна вилікувати себе від різних хвороб, а можна і повністю змінити свій характер.
В принципі, кожна жінка віддає перевагу декільком кольорам, але ці уподобання можуть змінюватися іноді на протязі місяця. Часом ми і самі не можемо пояснити, чому в певний життєвий період поміняли свою улюблену голубу гаму на темно-бордову. Мода? Не тільки.
Колір нашого одягу добавляє до особистості те психологічне "чуть-чуть", спіймати яке здатна кожна жінка на рівні інтуїції.
Якщо кожен колір моє свій вплив на психіку то якому ж варто надати перевагу, щоб життя вдалося? Наприклад, як одягнутися, щоб вас доброзичливо зустріли в незнайомій компанії? Достатньо знати лише дві речі: статус зустрічі (діловий вечір чи фуршет, пікнік чи ланч з друзями) і яку роль ви хочете на ньому відіграти. Тобто вже "по одязі" вас повинні побачити такою, якою ви хочете здаватися в даний момент.
Попробуємо змоделювати ситуацію. У вас діловий фуршет, на якому вам потрібно показатися оточуючим удачною і енергійною бізнес-леді. Якщо збираєтесь договоритися про оборутку і вам потрібна емоційна підтримка, то червоне, бурдове чи кольору вишневої пінки плаття – для вас.
До речі, скільки існує анекдотів на рахунок бізнес моди на бурдові піджаки. Але насміхаються над цим даремно. Адже одяг "агресивного" кольору наштовхує на активні дії, як найкраще гармоніює з діючою натурою людини бізнесу, допомагає їй тримати кураж. Таким чином, вибираєте колір, умовно кажучи "для них" – щоб оточуючі прийняли вас за бізнес-леді і "для себе" забезпечив енергетику розуму і тіла.
Якщо ви збираєтесь на фуршет лише прощупати грунт, не примушено поспілкуватися, то кольоропсихологи пропонують вибирати спокійні тона синьо-зеленої гами. Тоді партнери будуть "заспокоюватись" після занадто емоційних контактів.
І пам`ятайте: якщо одяг підібраний з розумом, то вас зустрінуть, і проведуть з захопленням
Жінка, надягнувши червоне активізує роботу всіх своїх органів, особливо особливо систем кровообігу і дихання.
Так що, якщо не хочете щоб неправильно зрозуміли, то будьте обережні з цим кольором. І не носіть "червоний" одяг постійно – наступить перезбудження і зрив.
Перш ніж стати "синьою" жінкою, також треба добре подумати і підібрати відтінок. Тому, що синій колір – холодний, а значить, дистанційний. Тому люди сприймуть "даму в синьому" як начальника. Особливо, якщо на синьому платті – скромне біле оздоблення. Цей аристократичний колір може відштовхнути від вас 60% співбесідників. До речі, недаром жінки-недотроги, які бояться і не підпускають до себе чоловіків інтуїтивно одягалися в сині плаття.
Зате "голубі" жінки сприймаються як веселі і молоді. Тому на жінок в голубому "кидаються" романтичні юнаки.
"Рожеві" жінки закликають до флірту. Одягнувшись таким чином, ви скажете своєму знайомому: "Я така еротично незріла, така несмілива. Я чекаю принца на білому коні".
До речі, "синіми панчохами" запросто можна було б на звати і "зелених" жінок. В тому винятку, якщо вони наділи плаття або костюм яскравого, їдкого або брудно-зеленого кольору. Ці відтінки також дискантні і відбивають бажання підійти до вас не тільки у чоловіків, але й і у жінок.
Друге діло – теплі тони: салатові, перламутрово-зелені і відтінки капустяного листка. Таким платтям ви скажете, що змучились і хочете тихої, спокійної розмови. Але будьте готові до того, що до вас потягнуться люди в віці і також змучені.
А от зелено-жовта гама вас в прямому значенні сховає. З тканин такого кольору шиють маскхалати, але це зовсім не означає, що така одежа сховає лише у лісі. І на дивані і в спальні ви можете залишитись зовсім непоміченою. Тому одягнувши таке плаття, не ображайтеся на неувагу – ви самі цього хотіли.
Щоб стати справжньою "жовтою" жінкою ви повинні бути достатньо ексцентричні. А то на жовтий колір "злетяться" оригінали. А грати на "лезі бритви", тобто на грані енергетично-емоційного збудження небезпечно.
Якщо жінка любить чорний колір, це зовсім не значить, що вона рокова або небезпечна. Як раз навпаки: за чорним кольором свого плаття вона виявляється ховає свою душу. Це ж інтуїтивно роблять і всі артисти. Виходячи в чорній одежі на сцену, вони ховають за нею від емоційного і енергетичного впливу залу і одночасно затримують свою енергію в собі.
Білий колір дає ефект початку. "Біла" жінка як би говорить: "Я готова різко кинути все, що маю і різко почати нове життя". Саме тому весільні плаття – білі. В партнерів підсвідомо виникне асоціація: ця жінка готова працювати за моєю, а не за своєю програмою, вона надійна, варта довіри.
Фіолетовий, бузковий – кольори розслаблення і загадковості. Як і чорний, фіолетовий колір "затримує" вашу енергію при виході і збереже для більш підходящого часу. Він же і захистить від зайвих запитань. Повірте: "фіолетовим" дамам є що скривати. І в них було дуже бурне і трагічне минуле. А ось "чорнильно-фіолетова" мадам – жінка – не тільки глибока, але і замкнута і вперта. В принципі до пристрасних жінок оточуючі також повинні були б боятися підходити, як до "синіх" так і до "зелених". Але енергія кольору така, що просто притягує до себе, наче б то магнітом.
Якщо ви хочете створити собі імідж, навіть противний до вашої натури, – сміливо користуйтеся кольором. Спочатку люди приймуть вас такою, якою ви хочете їм здаватися. А потім станеться маленьке чудо – ви самі почнете змінюватися. І емоційно, і психологічно, а іноді навіть фізично. І це чуда відбудеться завдяки кольору вашого одягу.
1.2 Рекомендації щодо кольорових поєднань в костюмі залежно від темпераменту особистості
Запитання про те, який одяг кому підходить досить суперечливе. Багато людей вважають, що це і не є головним, важливіше щоб одяг був модним. Інші вважають, що при виборі моделі варто виходити з вигляду людини, її фігури, обличчя, кольору волосся. Але найправильніше при виборі моделі виходити з конкретного образу людини, тобто її зовнішньої і внутрішньої сутності.
Колір – сильний засіб емоційного впливу на людину. Сприйняття кольору людиною залежить від індивідуальних особливостей її зору, настрою, темпераменту, рівня енергетичного стану.
Встановлено, що перевага в кольоровій гамі насичених червоних, оранжевих і жовтих тонів загострює емоційні реакції, діє на психіку особистості, підвищує рухливість і навіть збільшує кров`яний тиск і ритм дихання. Зелений, синій, голубий – заспокоюють, нормалізують пульс. Чим інтенсивніший колір, тим сильніший його психологічний вплив на людину. Світлі тони зазвичай викликають ліричний настрій, темні і бляклі – пригнічують, різнобарвність і дисгармонія фарб – нервує.
Важлива роль кольору в одязі людини. Сучасний одяг пропонує широку кольорову гаму для одягу. Завдання споживача – вміло розібратися у всьому цьому різновиді і правильно підібрати колір для свого костюму.
Колір – один із важливих композиційних засобів в одязі, він сприяє виявленню форми. У співвідношенні з формою і лініями, колір може носити дію ілюзії.
Темні кольори (жовто-оранжево-червоний), світлі, насичені є "виступаючими". Вони збільшують об`єм, тому для повних фігур їх застосовувати не рекомендується. Ці кольори більше худорлявим і струнким людям. Так світлі (яскраві) рукавички при темному костюмі притягають погляд і надають фігурі повноти. Чорні туфлі і чорний капелюх при світлому костюмі підкреслюють висоту.
Повним жінкам більше підходять кольори "відступаючі" – темні ненасичені, холодні (синьо-зелені). В цьому випадку варто уникати контрастних поєднань кольорів. Необхідно відволікати увагу від частин тіла, які дають ілюзійному сприйняттю. Так, якщо у людини дуже широка шия, розмістити кольорову пляму, прикрасу чи дати декоративну лінію біля талії чи вище неї. При дуже плотній будові тіла варто поставити головний кольоровий акцент, який буде притягувати увагу, де-небудь біля шиї, а для композиційної рівноваги той же колір дати внизу спідниці.
При виборі малюнка тканини варто підбирати розкраску не тільки з врахуванням фігури, але й зовнішності. Вибираючи різнобарвну тканину, тканину треба памятати, що головний її тон повинен відповідати зовнішності. Розмір і зміст малюнку повинен підбиратися з врахуванням розміру фігури і віку.
Робочий одяг повинен бути зручний і раціональний не тільки за кроєм, але і кольоровим вирішенням. Тому дуже яскравих кольорів, які швидко надоїдають, втомлюють, знижують працездатність варто уникати.
В спортивному одязі, як і в святковому, може бути допущена велика сміливість у виборі кольору.
Для танцювального вечора, для святкування найбільш підходячими будуть ніжно-рожеві, голубі, червоні, бузкові фарби. Вони створюють святкову і радісну атмосферу.
Одяг для театру, музею, виставки повинен бути витриманий в спокійних напівтонах нейтральний кольорів.
Одяг для роботи повинен бути витриманий в строгих тонах, не допускаються яскраві кулонні тканини, які більш придатні для дачі, курорту, прогулянок.
З точки зору мистецтва створення одягу, необхідно знати внутрішній образ людини, який визначає її психологічні компоненти. Знасним компонентом при визначенні типу особистості варто вважати темперамент людини.
Аналіз робіт, які проводились за границею, а також особисті спостереження автора дозволили умовно виділити 5 типів жіночих образів: молодіжний, спортивний, жіночний, елегантний і флегматичний.
В кожен період життя людина має свої риси характеру, які відрізняють її від інших, свій стиль, тому одяг повинен виявляти, підкреслювати, робити більш яскравими певні хороші риси і не вступати з ними в конфлікт.
Модельєри вважають, що сангвініка і холерика варто обмежувати в оформленні одягом, а флегматика і меланхоліка – підштовхувати.
Сангвінік як споживач моди значно активніший ніж інші типи жінок. Він потребує різновиду, йому швидко все набридає, він не привязується до старого більше, ніж любий інший тип прихиляється в моді до сприйняття елегантності і витонченості. Таким жінкам можна сміливо носити плаття складного покрою і деталей обробки та та доповнення, які дуже кидаються в очі.
У відповідності зі своїм життєрадісним фактором сангвінік любить живі фарби; якщо така жінка має хорошу фігуру, то вона може собі це дозволити. Але краще залишатися в межах однієї тональності.
Флегматики переважно одіті дуже випадково або відстають від моди.
Жінки з холеричним темпераментом гарячі і нетерплячі в моді. Вони не мають міри і якщо в них не має гарного стану, то загальний вигляд одягу може бути різнокольоровим, стихійним. Таким жінкам варто було б порадити носити плаття-костюм, яке завжди дає однакове спокійне враження.
Найбільша небезпека переборщити для таких жінок ховається в фарбах, так як в них є схильність сприймати всі кольори дуже чистими, яскравими. Звичайно, в співвідношенні з своїм темпераментом жінка може використовувати і яскраві насичені кольори, але підбираючи тон, вона повинна враховувати, що якщо за основний береться яскравий, насичений колір, то доповнюючий повинен бути ароматичний (сірий, білий, або чорний). В такому вигляді фарби зберігають свою насиченість і силу, але дещо приглушуються.
Серед меланхоліків є жінки, настільки скромні в одязі і поведінці, що вони проходять мимо нас не заміченими. Але, якщо уважно придивитись, можна помітити, які в них красиві очі, жіночі рухи. І підсвідомо хочеться розбудити в них інтерес до своєї зовнішності, виділити її.
Враховуючи вразливість меланхолічної жінки, варто порекомендувати їй розвивати прагнення до доброго стану. В неї не рідко є розуміння нюансів деталей і співвідношень. І в цей же час в новому, хоча дещо живішому одязі ій здається, що всі дивляться на неї, і тому вона одівається занадто скромно.
Меланхоліка обовязково треба підбодрити. Такій жінці, якщо в неї красива фігура, підійде одяг з цікавим поєднанням кольорів. І коли вона подолає свою невпевненість, почне одіватися у відповідності за своєю індивідуальністю, з величезним смаком, це зразу добре відібється на її зовнішності і настрою. Звичайно не варто переходити межі дозволеного. Занадто яскраві тканини з великим малюнком не для меланхоліка. Гарно підібрані, мякі настельні тони для такої жінки підходять найбільше.
У кожного віку є свої плюси, є вони і в жінок, вік який називають елегантним (30-45 р.). до цього часу жінка має своє визначене відношення до всього навколишнього світу. Одяг для себе вона підбирає не за останнім криком моди, а відповідно до свого типу, компетенції і тому становищу, яке вона займає в сімї і суспільстві.
Простота і практичність у співвідношенні з елегантністю є найбільш типовими рисами характеру, які дуже чітко проявляються в манері одіватися. Про таку жінку можна сказати, що вона знайшла свій стиль. Кожний творчий художник має свій певний стиль, і за стилем не важко впізнати музику Шопена, картину Ван Гога, скульптуру Родена, чи твори Шекспіра. Стиль часто розглядається як особиста неповторність поведінки, французька приказка каже: Стиль – це сама людина. Ось чому так необхідно проектуючи чи вибираючи вироби, враховувати такі психологічні компоненти як темперамент і вік.
1.3 Колір в композиції костюму
Колір як засіб композиції одночасно є найважливішим її елементом. В костюмі важливий не тільки колір одягу, але й взуття, сумка та ін. предметів, що доповнюють костюм. При створенні костюму колір не можна розглядати окремо від ліній, форм, фактури матеріалу, функцій костюму.
Майже всі матеріали для одягу, взуття, аксесуарів до костюму володіють здібністю знижувати інтенсивність кольору. Дуже яскраві кольори виглядають крикливо і не поєднуються з кольором тіла. Такі кольори з великою обережністю варто використовувати, наприклад, в композиції взуття, яке є важливою частиною костюму.
Зміна інтенсивності кольору відбувається в результаті додавання ахроматичних чи додаткових кольорів: для отримання забарвлення більш темного тону добавляють чорний або темно-сірі кольори, а для одержання забарвлення більш світлого тону – білий чи світло-сірі кольори.
Для кольорів м’яких тонів характерна понижена яскравість. Кольори сіруватих тонів одержують додаванням деякої кількості додаткового кольору в фарбувальну ванну до того, як матеріал пофарбується. Пастельні світлі кольори характеризуються також пониженою насиченістю. Їх одержують не тільки додаванням додаткового кольору до основного, але і їх висвітленням.
Кольорова композиція буде мати зрозумілу форму тоді, коли вона базується в рамках певного числа кольорових співвідношень. Це обмеження особливо помітне в картинах (наприклад, персидські мініатюри чи деякі роботи Матісса, композиція яких побудована на рівномірних кольорових поверхнях. Але навіть композиція Веласнеса чи Сезанна, які характерні великим числом кольорових відтінків, засновані на відносно невеликому числі кольорових співвідношень. Витончені кольорові змішування в їх художніх полотнах виступають як другорядні інтонації чи варіації головної кольорової гами або вони створюють різновиди гам, в яких загальні елементи все ж таки залишаються різними. Тому скатертина на столі, здається різнокольоровою, не перестаючи при цьому залишатися білою.
Головним вмістом кольорової композиції є сила зорового сприйняття, яка присутня в костюмі. Якщо колір інтенсивний і переважає в композиції, якщо він незвичайний, якщо відтінки кольору змінюються в середині костюму чи різко помітна межа світла. Інтенсивний колір в любій кількості має велике значення в костюмі. Яскраво-червоний, яскраво-синій, яскраво-жовтий чи інший сильний і інтенсивний колір надає сильний вплив на сприйняття. Так, в яскраво-червоному одязі колір грає найголовнішу роль над всіма іншими елементами і засобами композиції. Матеріал може бути незвичайним, силует (форма) – особливо цікавий, можуть бути і красиві, але червоний колір перевищує за значенням всі інші складові елементи костюму.
Художник використовує, як правило, силу інтенсивного кольору для акценту в композиції. Призначення костюму, освітлення, при якому він буде дивитися, фактура матеріалу, вік і тип людини, для якого він призначений, – все це впливає на вибір кольору, з допомогою якого може бути досягнута особлива виразність костюму. Наприклад, діловий одяг не потребує таких яскравих кольорів, як одяг для відпочинку чи костюм для сцени. Святковий одяг, який розглядають переважно при штучному освітленні, більш вимогливий до кольору. Матеріали викрашені по можливості м’якими, штучне світло ще більше підсилить цей ефект. Наприклад, яскраво-синій колір краще дивиться в м’якій шерсті, бархаті чи вельветі. В м’яких кольорах успішно може бути вирішений також одяг для молоді, але тільки якщо фігура не дуже мала і в той же час не дуже об’ємна.
Трошки приглушений колір зазвичай кращий аніж дуже яскравий.
Велика кількість помірно блідого тону може відіграти важливу роль в костюмі. Такі кольори як темно-зелений, зазвичай є фоном, але можуть мати і певне значення в кольоровому рішенні ансамблю костюму, якщо майже всі його частини одного кольору. Туфлі, костюм, капелюх і пальто одного і того ж кольору роблять його значущим. Використання в великій кількості приглушеного тону – гарний шлях кольорового вирішення в тому випадку, якщо й інші кольори більш стримані, ніж чисті кольори.
Багатьом подобається напівтони. Вони є результатом висвітлення кольору по тону шляхом додавання білого. В той же час деякі з них можуть бути одержані з допомогою додавання у фарбу якого-небудь іншого кольору, щоб ледь-ледь приглушити його. Сучасні барвники дозволяють отримувати кольори, які самі по собі є світлими. Бліді (пастельні) тони розового, голубого, зеленого, жовтого, оранжевого, пурпурного кольорів постійно зустрічаються в композиціях одягу.
Назви персиковий, горіховий, розовий, нарцис (блідо-жовтий),орхідейний – це назви світлих тонів, які існують в природі; своєю ніжністю вони збагачують композицію костюму.
ІІ. Організація заняття на тему колір в костюмі
Програма з образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі передбачає серію уроків по ознайомленню учнів з історією, художньо-стильовими особливостями костюму. Метою цих занять є: розуміння підпорядкованості характеру костюму та стилю одягу умовам життя кожної епохи, соціальним порядком, психології людини, її вдачі, вихованню, смакові, функції одягу.
Взаємозвязок стилістики одягу та архітектури; кольору одягу і навколишнього середовища. Вплив масштабу декору на сприймання образу людини в одязі.
У практичній роботі: створення виразного силуету одягу, в тому числі Т-подібного, Х-подібного, Л-подібного, П-подібного. Розроблення силуету матеріалами (або їхньою імітацією) різної фактури, тестури, кольору тощо при забезпеченні цілісності сприймання образу.
Трансформація фігури людини в одязі з метою підсилення враження виразності. Експресивне, виразне (в тому числі з порушенням анатомічний пропорцій) зображення фігури людини в костюмі як один із засобів підсилення емоційної виразності одягу.
Свідоме використання гармонійних нюансних, а також характерних для історичного одягу колірних поєднань як засобу досягнення художньої виразності.
Орієнтовною тематикою і змістом роботи є:
Використання мотивів народних та історичних костюмів у роботі сучасних будинків моделей. Єгипетський одяг, головний убір намисто та інші прикраси. Античний одяг. Середньовічний костюм одного з європейських народів. Одяг одного з народів арабського Сходу. Одяг американських індіанців. Європейський костюм ХVI-XIX ст. Кімоно в Японії. Трансформація образів тварин і рослин в сучасному одязі, головних уборах, оздобленнях. Одяг майбутнього, одяг представників інших світів.
Для кожної епохи можливе виконання чоловічого та жіночого костюму, в основному – втехніці аплакації та колажу. Оздоблення під аксесуари можна виконувати в техніці рельєфного та обємного ліплення, з використанням підручних матеріалів.
На рівні сприймання: вивчення термінології, виконання замальовок. Виконується на вибір:
1.Сучасний чоловічий або жіночий костюм з використанням народних чи історичних мотивів.
2.Історичний костюм (колективна робота) для викороистання в театральних виставах.
Головними напрямами роботи є:
Розвиток кольорочутливості ока, вміння бачити багатство кольору в навколишньому світі, здатності розпізнати барви середовища. Наслідком цього має стати подолання естетичних колірних уявлень, формування в учнів художньо-естетичного ставлення до навколишньої дісності, потреби втішатися красою природи і творами мистецтва; в практичній роботі – вміння передавати розмаїття і виразність кольору в малюнках, повязаних із відображенням явищ довкілля.
1.Формування відчуття декоративної виразності кольору, що передбачає:
а) розуміння умовності декоративного кольору;
б) розуміння гармонії кольоросполучень. У власних творчих роботаїх – уміння використовувати колір з декоративною метою і за законами гармонії.
2.Усвідомлення учнями виражальних можливостей кольору і розвиток у них (на рівні синтезу розуміння і почуття), вміння використовувати колір для відтворення власних емоцій, певного стану, настрою в різних видах художньої діяльності.
3.Освоєння основ кольорознавства; формування вмінь і технічних навичок.
Перші три напрями роботи здійснюються в есететичному ключі і є стратегічними; реалізовуються впродовж усого періоду навчання. Під час виконання конкретного завдвння той чи інший напрямок розвитку дитячого кольоросприймання виступає провідним щодо інших. Освоєння основ кольорознавства реалізується впродовж усього періоду навчання.
Висновок
Педагогічне доцільне вивчення дизайну дасть можливість наблизитися до вирішення проблеми перетворення предмета "Образотворче мистецтво" з "рудимента сучасної освіти в його головне завдання, завдання розширення контактності людини, її діалогу з навколишнім світом минулим і теперішнім в ім’я майбутнього.
Він дає змогу розкрити складну взаємодію мистецтва і техніки, формувати естетичне ставлення до дійсності. Проектна діяльність має здатність направляти естетичні прагнення, здібності дітей в реальність, що їх оточує. Повноцінне включення матеріалу про дизайн дає можливість гармонійно поєднати різні види художньої, діяльності.
Дизайнерська освіченість стане важливим аспектом взаємодії "людина – навколишнє середовище", оскільки у фopмyваннi останнього споживач орієнтується на свої потребу і смаки. Таким чином, освіченість у галузі дизайну стала сьогодні конче потрібним елементом культури людини.
Безперечно, ознайомлення з цим видом художньої діяльності повинно проходити в шкільному віці, та стадії формування естетичних потреб та смаків.
Вирішення проблеми вдосконаленого вивчення дизайну в школі ми бачимо в зміні змісту та методів навчання на основі врахування специфіки художньо-проектної діяльності, вікових особливостей й опанування й оптимального співвідношення теоретичної і практичної діяльності. Це дозволить, вибудувати систему естетичного виховання учнів, яка повинна передбачати послідовне входження школяра у світ дизайну: від пізнання до вивчення сучасного стану цього виду діяльності, осмисленого відношення до художньо організованого предметно-просторового середовища, від формування елементарних умінь зображати конкретні об’єкти до понять про художньо-проектну діяльність та посильних навичок перетворення навколишнього середовища.
Література
1.А. Зайцев Наука про колір і живопис-М.: Искуство. 1986.
2.Шершньова Конструювання якісного одягу на типові і нетипові фігури-М., 1968.
.Козлов В.Н. Художнє оформлення текстильних виробів-М., 1981.
.Пармон Ф.М. Композиція костюму-М.: Легкромьитиздат, 1985.
.Г. Філановський, О. Супрун Костюм ХХ ст.-М., 1986.
.Л.А. Василевская Спеціальне малювання-М.: В.Ш., 1989.
.Журнал Мистецтво і освіта №3/2000.