- Вид работы: Курсовая работа (т)
- Предмет: Культурология
- Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 24,39 Кб
Аналіз стану формування фонду документообігу вищих навчальних закладів
Вступ
Будучи провідним підрозділом вузу, бібліотека відображує рівень його розвитку. Фундаментальна роль бібліотеки в навчальному процесі на мій погляд полягає в тому, що вся навчальна робота повинна будуватися на основі бібліотеки. Лекції не можуть дати всього комплексу знань, якими повинен оволодіти студент. Все більше значення набуває самостійна робота його з документом. І тут рівень організації роботи бібліотеки і, насамперед, всі її можливості в забезпеченні навчального процесу інформаційними ресурсами мають серйозне значення.
Акцент на самостійній роботи студентів, різке збільшення числа видань, які кафедри постійно включають в навчальний процес і які вже неможливо зосередити в особистих бібліотеках, все це безпосередньо впливає на використання бібліотечних фондів вищого навчального закладу, та на зростання числа обслуговуваних студентів.
Формування бібліотечних фондів вимагає від бібліотекаря точного знання завдань, що стоять в даний час перед бібліотекою, а також постійного вивчення контингенту користувачів, їхніх потреб, інтересів.
В сучасному світі величезну роль у формуванні наукових поглядів майбутніх фахівців у вузівському навчанні виконують бібліотеки ВНЗ як їх підрозділи, що забезпечують інформаційну підтримку всієї вузівської освіти та діяльності вузів в цілому.
Бібліотека вищого навчального закладу – це особливий тип бібліотеки, що особливо відбивається в формуванні фонду. По-перше, документи закупаються у великій кількості екземплярів. По-друге, в процес формування фондів навчальної та наукової літературою безпосередньо включений професорсько-викладацький склад і на основі заявок кафедр відбувається подальше просування документів до користувача.
В сучасних умовах розвитку ринкових відносин вузівська бібліотека стає якимось інформаційним оператором, спираючись на інформаційно-комунікаційні технології. І в даному випадку можна погодитися з В. Фрювальдом, що вказує на можливість перетворення бібліотеки в структуру, що управляє інформацією, розподіляє її серед користувачів [2; 60].
На сьогоднішній день багато фахівців пропонують різні точки зору на бібліотеку вищого навчального закладу та формування її фондів. Так, Е.А. Краснова розглядає сучасну бібліотеку як компонент освітнього простору, а також бачить в ній самостійну інформаційно – культурологічну систему з надзвичайно сильним педагогічним потенціалом [13; 12]. Незважаючи на те, що бібліотека тут розглядається в контексті педагогічного вузу, справедливо можна віднести твердження до всіх, без винятку вузівським бібліотекам: кожна з них є ядром освітнього процесу. Серед функцій вузівської бібліотеки відзначаються такі, як меморіальна, інформаційна, комунікаційна, ціннісно-орієнтаційна та просвітницька.
Н.Н. Борцова бачить головне завдання вузівської бібліотеки у сприянні інформаційно документному забезпечення навчального процесу і наукових досліджень [6; 23]. Тим не менш, бібліотека вузу все ж повинна не тільки сприяти, а й активно забезпечувати зазначені процеси. Спірний момент полягає в співвідношенні рівного навчального та науково-дослідного процесів.
Розвиток кожної вузівської бібліотеки визначається такими факторами, як зміна тематики запитів користувачів, розширення видів і форм наданих бібліотечних послуг, здатність персоналу вирішувати завдання повного забезпечення вступників запитів. Досягненню позитивних результатів сприяє грамотно реалізована політика формування бібліотечного фонду. В своїй монографії А.А. Соляник пише: «…щобіблиотечні фонди в сучасному світі є важливими стратегічними ресурсами розвитку суспільства» [26; 37].
На сьогоднішній день багато фахівців пропонують різні точки зору на бібліотеку вищого навчального закладу та формування її фондів.
Мета курсового дослідження – проаналізувати стан формування фонду документообігу вищих навчальних закладів.
Завдання курсового дослідження:
розглянути особливості формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів;
виявити специфіку формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів різними формами документів;
проаналізувати місце бібліотеки вищих навчальних закладів у системі дистанційної освіти.
Об’єкт – фонд бібліотек вищого навчального закладу.
Предмет – формування фонду бібліотек вищих навчальних закладів в контексті інформаційного простору вищого навчального закладу.
Для організації цього процесу важливо не тільки комплексне використання світових інформаційних ресурсів, але й усвідомлення важливості безперервного освіти.
1.Формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів
.1 Специфіка формування бібліотечного фонду вищих навчальних закладів
Поняття «формування бібліотечного фонду» було сформульовано в кінці 1960-х років Ю.В. Григор’євим для позначення всіх технологічних процесів з перетворення документів у систематизоване зібрання, тобто в бібліотечний фонд. Воно відіграло велику роль в системному баченні бібліотечного фонду, створення цілісного вчення про бібліотечні фонди замість суми існуючих до того часу теорій і методик приватних процесів, що відносяться до створення і розвитку бібліотечного фонду.
Завдяки цьому поняттю виникла і стала швидко розвиватися теорія формування бібліотечного фонду.
В даний час, в термінологічному словнику з бібліотечної справи поняттю формування бібліотечних фондів «дається більш ємне визначення: «Сукупність процесів, спрямованих на створення і розвиток бібліотечного фонду, складається з комплектування, організації та управління фондом, а також виключення творів друку та інших матеріалів; залежить від виду бібліотеки, складу, чисельності та інтересів читачів, від випуску читацької продукції розвитку інформаційних потреб науки і виробництва» [10; 202].
Сучасний світ ставить перед бібліотекою вузу ряд проблем, від правильного рішення яких залежить місце, яке вона займе в сучасному інформаційному суспільстві. Ці проблеми можна розділити на дві основні групи:
) комплектування фондів;
) обслуговування читачів у відповідності з останніми досягненнями.
Сьогодні з’явилося безліч можливостей для формування фондів бібліотек ВНЗ як наукової, так і навчальною літературою. Тематичні плани багатьох видавництв зручні у використанні, оголошені книги в більшості випадків забезпечені докладними анотаціями. Помітну допомогу в комплектуванні надають книготорговельні організації. Комп’ютерна техніка за допомогою електронної пошти та Інтернету дозволила сучасної вузівської бібліотеки більш оперативно поповнювати свої фонди необхідною літературою.
У бібліотеці вузу фонд навчальної літератури формується на основі заявок фахівців кафедр. З одного боку, подібні заявки допомагають формуванню фонду відповідно до навчальних планів і програм, але з іншого – не всі викладачі можуть розібратися у величезному морі вступників пропозицій. Останнє зобов’язує співробітників бібліотеки в міру своїх сил і знань допомагати їм з вибором підручників. Цьому процесу в чималому ступені сприяють численні каталоги, тематичні плани, прайс-листи, надані видавництвами, книготорговельними фірмами і безпосередньо авторами підручників через Інтернет.
Ще один важливий аспект формування фондів вузівської бібліотеки полягає у вибірковості комплектування, що тісно пов’язане з правом людини на вільний доступ до інформації. Звичайно, бібліотека як сховище літератури і ретранслятор знання не може брати на себе функцію цензора. Але в зв’язку з тим, що сьогодні з’явилася значна кількість неправдивої інформації, що має антигуманний характер, постає питання і про інформаційну безпеку. Дана проблема ще потребує у всебічному вивченні фахівців з бібліотечної справи, педагогів, філософів, соціологів і політологів.
В даний час перед бібліотекарями стоїть завдання обслуговування читачів у відповідності з останніми досягненнями інформаційного суспільства. Відбувається автоматизація бібліотечних процесів комплектування, записи читачів, видача літератури, персонального інформування, МБА).Створюються поточні та ретроспективні електронні каталоги на базі спеціальних бібліотечних програм, на приклад такі як UNILIB. Багато бібліотеки створюють власні веб-сайти. У постійно мінливих умовах всім співробітникам бібліотеки вузу необхідно постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб орієнтуватися в інформаційному просторі, а також активно формувати інформаційну культуру читачів. Для організації цього процесу важливо не тільки комплексне використання світових інформаційних ресурсів, але й усвідомлення важливості безперервного освіти.
1.2 Управління фондом бібліотек вищих навчальних закладів
Центральною частиною роботи директора вузівської бібліотеки є управління бібліотечними фондами. Ретельний відбір ресурсів – будь то традиційні книги та журнали або служби електронних даних – дуже важливий, тому що користувачі бібліотеки повинні мати доступ до необхідної їм інформації.
Перш ніж приступити до розгляду проблеми управління фондами бібліотек, необхідно зазначити, що тісна співпраця з користувачами, особливо з викладацьким і дослідницьким складом, дуже важливо, так само як і моніторинг використання одиниць зберігання. Велика частина фонду повинна бути збережена для майбутнього використання, а для захисту матеріалів і всієї бібліотеки від лих повинні бути зроблені відповідні заходи.
Моніторинг використання документних фондів дає можливість визначити коефіцієнт використання фондів та інформаційних ресурсів. Спочатку обчислюють питому вагу (частку у відсотках) різних галузей літератури в складі фонду. Потім ділять питому вагу різних відділів документовидачі на питому вагу відповідного розділу фонду, і при цьому виходить коефіцієнт використання фонду. А також, у зв’язку зі стрімким зростанням документних фондів та інформаційними ресурсами моніторинг дає можливість виявити співвідношення між комплектуванням фондів, документів, джерел та їх використанням.
Термін «метадані» використовуються для інформації, що описує ресурс, який в самому широкому сенсі може означати інформаційну одиницю (наприклад, книгу, журнальну статтю, зображення), колекцію або інформаційного користувача. Іноді метадані визначаються як «дані про дані». Найбільш відомою формою метаданих є каталожний запис.
Важливою частиною формування фонду є відбір документів.
Відбір документів для фонду – велика відповідальність: тут потрібно не тільки добре знання самого предмета і літератури по ньому, але і здатність передбачити потреби користувача і привернути увагу викладацького складу до потенційно цінних документів. Матеріал вибирається на підставі заявок користувачів, найчастіше, викладацького складу, які бажали б покупки матеріалів або для студентів чи для своїх дослідницьких інтересів. При відборі документів для поповнення фонду, крім власне теми, повинні використовуватися ще деякі критерії. До них відносяться знання різних видавництв, оскільки хороша репутація видавця – запорука якості матеріалу.
Фондом вузівських бібліотек переважно залишаються книги і журнали – як у традиційному, так і в електронному видах – разом з матеріалами в форматах, придатних для особливих уявлень, наприклад, у формі слайдів, аудіо-і відеозаписів і т.д. Крім того, бібліотеки зберігають цілий ряд бібліографічних інструментів, що дозволяють користувачам отримують доступ до більш обємної літератури.
До відбору документів також можна віднести такий процес як очищення фондів.У кожній колекції з часом накопичуються такі документи, які вже не мало використовується і в майбутньому, швидше за все, зовсім вийдуть з ужитку. Деякі матеріали повинні віддалятися через те, що інформація в них міститься, вже не відповідає дійсності, наприклад, старі підручники по праву – перші претенденти на списання. Але більшості матеріалів таки потрібна експертна оцінка. Статистичні дані, наприклад, кількість перевидань якоїсь конкретної книги за останні три роки, можуть допомогти у визначенні кандидатів на видалення з фонду, але все ж остаточне рішення про видалення повинен приймати експерт. Будь-які загальноприйняті дії по оцінці колекції допоможуть при прийнятті такого рішення.
В деяких вузівських бібліотеках є другорядні сховища, де містяться рідко запитувані матеріали і з яких ці матеріали витягуються за запитом. Такі сховища можуть перебувати на території бібліотеки або в віддаленому місці.
Існують і приклади кооперативного зберігання. У таких випадках виведений зі складу колекції документ може потім міститися в проміжному сховище, а використання її за запитом з цього сховища може показати, що її цінність ще не вичерпала себе. Тим не менш, від застарілих матеріалів все одно необхідно позбуватися, видаляючи їх і даючи місце новим.
1.3 Документопостачання фонду бібліотеки вищого навчального закладу
бібліотека навчальний дистанційний освіта
Сучасний етап суспільства передбачає необхідність отримання якісної освіти. Активну і, більше того, головну роль в цьому відіграє бібліотека як соціальний інститут. Для успішного виконання соціальних функцій бібліотеки ВНЗ змушені трансформуватися в бібліотечно-інформаційні центри, діяльність яких грунтується на широкому впровадженні та застосуванні інформаційних технологій. Бібліотека вузу стає посередником між наявною інформацією і користувачами: студентами, аспірантами, професорсько-викладацьким складом, адміністративним корпусом.
Бібліотека і раніше сприймалася як посередник, провідник в інформаційному потоці. Сьогодні ж вона повинна сприйматися не тільки як засіб доступу, бібліотека є те сполучна ланка між книжковим бізнесом, професійними співтовариствами, державою, без якого не можливі повноцінний доступ до інформації, якісне обслуговування, на кінець освіту на рівні європейських стандартів.В сучасних умовах розвитку ринкових відносин вузівська бібліотека стає якимось інформаційним оператором, спираючись на інформаційно – комунікаційні технології. Відбувається передача знань за принципом: продавець → бібліотека → користувач. (Додаток 1)
Развитие каждой вузовской библиотеки определяется такими факторами, как изменение тематики запросов пользователей, расширение видов и форм предоставляемых библиотечных услуг, способность персонала решать задачи полного обеспечения поступающих запросов.
Вузівська бібліотека – особливий тип бібліотеки, що особливо яскраво проявляється в документопстачанніфонду. По-перше, комплектатор закуповують продукцію у великій екземплярність. По-друге, фонд навчальної та наукової літератури в чому обмежений тими напрямами та спеціальностями, за якими працює конкретний вуз. По-третє, в процес документопостачання фонду безпосередньо включений професорсько-викладацький склад: на основі заявок кафедр відбувається подальше технологічне рух документа до користувача.
Комплектування фонду вузівської бібліотеки є безперервним процесом. У зв’язку з відкриттям нових спеціальностей, бібліотека вузу повинна забезпечувати їх відповідними документних ресурсів. Як я вже говорила вище, при змінюються інформаційних потребах і запитах користувачів, бібліотека повинна мати відповідні ресурси для їх задоволення.
Документопостачання фонду передбачає постійні зв’язки з представниками книготорговельних підприємств, видавництв, підписних агентств та іншими суб’єктами документного ринку, так як саме вони є постачальниками необхідних для бібліотеки книжкових ресурсів.
По відношенню до книжкового ринку бібліотека вузу є одночасно і суб’єктом і об’єктом документопостачання.
Фонд вузівської бібліотеки створюється як єдиний бібліотечний фонд на підставі комплектування. Єдиний бібліотечний фонд формується відповідно до картотекою документозабеспеченності навчального процесу.
Зміст комплектування єдиного фонду вузівської бібліотеки визначається тематичним планом комплектування (ТПК), який відображає профіль навчальних дисциплін ВНЗ і тематику науково-дослідних робіт. ТПК складається бібліотекою спільно з кафедрами та іншими науковими підрозділами вузу і систематично коригується. Стверджується ТПК ректором вузу. Порядок формування навчального фонду визначається картотекою документозабеспеченності навчального процесу. Картотека документоозабеспеченності містить інформацію про навчальні дисциплінах, що читаються в вузі, контингенті студентів і формах їх навчання; виданнях, рекомендованих для використання в навчальному процесі, незалежно від виду документа, навчальні видання та документи купуються за письмовою заявкою підрозділу вузу.
Навчальні видання купуються з розрахунку забезпечення кожного учня вузу мінімум обов’язкової навчальної літератури з усіх циклів дисциплін, що реалізуються освітніми програмами. Наукові видання та документи купуються з метою найбільш повного задоволення читацьких потреб і запитів в читальних залах. Видання та документи комплектуються на основі попереднього замовлення, який складається шляхом перегляду і відбору за бібліографічним джерел інформації.
Всі видання і документи, придбані будь-якими підрозділами вузу за бюджетні та позабюджетні кошти, отримані в дар або за обміном, надходять в єдиний фонд бібліотеки. Джерелами комплектування фонду є: бібліотечні колектори, книготорговельні і книговидавничі організації, фірми, приватні особи, обмінні фонду бібліотек, вітчизняні та зарубіжні агенції та ін.
2. Бібліотека як єдиний інформаційний простір вищого навчального закладу
.1 Формування автоматизованої документно-інформаційної системи вищого навчального закладу
Для створення сучасної інформаційної інфраструктури науки і освіти недостатньо забезпечити тільки доступ до документів і інших джерел інформації. Основне завдання – це організація таких умов, при яких наявність інформації призводить до появи нового знання та нового рівня освіти, а ефективність фінансових коштів, витрачених на інформаційне забезпечення освітнього процесу, стає максимальною. Але діяльність сучасного вузу багатопрофільна, а управління на основі інформаційних технологій – складний процес, що вимагає вирішення цілого комплексу проблем, в тому числі ресурсних, організаційних і технологічних.
Бібліотека як базовий компонент інформаційного простору в певній мірі володіє структурної автономією, що нерідко призводить до відсутності або слабкості її зв’язків з кафедрами. Наслідком цього, як правило, використання інформаційних ресурсів бібліотеки та кафедр ведеться без урахування принципу взаємодоповнюваності, що, безумовно, знижує ефективність освітнього процесу.
Для подолання цієї ситуації дуже актуально об’єднання їх зусиль для створення єдиного інформаційно-освітнього простору і формування єдиного інформаційного фонду, для якого об’єднуючим початком є єдиний довідково-пошуковий апарат і, перш за все, електронний каталог.
Системне єдність усіх складових частин цього фонду дозволяє реалізувати принцип взаємовикористання документів та інформації. Це безпосередньо відноситься і до електронних ресурсів, доступність яких забезпечується за допомогою внутрішньосистемного мережної взаємодії а також, створення єдиного інформаційного простору, який представлено у вигляді сукупності самостійних об’єктів.
У технологічному аспекті створення єдиного інформаційного простору вишу залежить від сумісності автоматизованих інформаційних систем (АІС). З їх допомогою можливі ефективні обробка та зберігання великих обсягів інформації, що отримуються з різних джерел.
Автоматизована бібліотечно-інформаційна система (АБІС) є базовим, системоутворюючою ланкою для всієї сукупності АІС вузу. У зв’язку з цим вельми актуальні питання їх сумісності. Вони виникають уже в момент вибору АБІС, коли бібліотека приймає рішення автоматизувати свою діяльність, а також у процесі впровадження системи через необхідність інтеграції різнорідних і слабоконструктированних даних АБІС з іншими автоматизованими системами організації, а також обміну даними з різними діючими АБІС інших бібліотек.
Сьогодні існує необхідність впровадження АБІС сервісу, що включає:
автоматизацію бібліотечних процесів з комплектування та обліку фондів, обліку та обслуговування читачів з метою зниження трудомісткості цих операцій;
автоматизацію пошуку і замовлення читачами літератури з фонду бібліотеки з метою скорочення витрат часу на ці операції;
формування фонду комп’ютерних видань (ФКІ) або фонду літератури на комп’ютерних носіях, в першу чергу, наукових і методичних розробок;
забезпечення доступу читачів до джерел поза центром – українським і зарубіжним бібліотекам допомогою мережі Інтернет;
забезпечення віддаленого доступу до ФКІ і каталогу;
формування бібліотеки навчальних та навчальних систем, забезпечення віддаленого доступу до них.
можливість зберігання будь-якого бібліографічного опису;
конвертація з внутрішнього формату в UNIMARC або в MARC-21 формат і навпаки;
реалізацію швидкого пошуку бібліографічного опису;
доступ віддаленим користувачам;
автоматичне створення пошукових таблиць;
друкування каталожних карток в будь-якому зручному вигляді;
можливість виконання cистематизації і присвоєння кожній книзі індексу систематичного каталогу та авторського знака, для чого використовуються таблиці класифікації ББК і УДК.
Паралельно з електронним каталогом створюється підсистема реєстрації читачів, що дозволяє автоматизувати процес оформлення читацьких квитків і формулярів, а також формувати статистичні дані про користувачів бібліотеки.
Наступним етапом є створення та впровадження підсистеми комплектування та обліку для вирішення завдань формування замовлень на придбання літератури, обліку надходить літератури, сумарного обліку наявної літератури, передплати на періодичні видання та внесення відповідних записів в електронний каталог.
Ще одним етапом буде рішення задачі взаємодії з читачами та створення підсистеми замовлення літератури. При цьому, система повинна надавати можливість роботи як в локальній мережі, так і через глобальну мережу Інтернет. У повністю автоматизованій системі читачі можуть отримувати інформацію про існування будь-якого документа в бібліотеці, замовляти цей документ, і, якщо документ має електронну копію, отримати її.
В даний час в роботу бібліотек введені електронний каталог, підсистеми комплектування та обліку документів, введення існуючого каталогу за допомогою сканування каталожних карток, автоматизована реєстрація користувачів.
Будь-яка АБІС повинна забезпечувати найбільш просте, з точки зору співробітника бібліотеки, управління бібліотечними ресурсами, а також отримання реального стану об’єктів бібліотеки, таких як відділ, читальний зал, сховище, а також книги, періодичні видання.
При надходженні нового видання у фонд якої-небудь бібліотеки АБІС генерує сповіщає пакет, який містить бібліографічний опис видання. Цей пакет АБІС розсилає в усі бібліотеки, які в разі відсутності такого видання у власному фонді поповнюють електронний каталог посиланням на це видання в іншій бібліотеці. Вирішення цього завдання зажадає впровадження АБІС, що мають уніфікований зовнішній інтерфейс у всій бібліотеці, або установки шлюзів у вже існуючих системах та розвитку мережі комунікацій між бібліотеками певного регіону.
Для створення єдиного інформаційного простору вузу необхідно забезпечити взаємодію АБІС з системами адміністративно-організаційного управління, зокрема, з системами відділу кадрів, бухгалтерії та деканатів. Це дозволить спростити роботу бібліотекарів з користувачами, пропустили термін повернення документа, спростити процедуру підпису обхідних листів, а також забезпечити автоматичну реєстрацію нових співробітників і новоприбулих студентів.
Важливим передумовою сучасних вимог документно-інформаційної бази навчання вузу є наявність інформативного матеріалу і матеріалу для контролю знань (наприклад, після вивчення модуля можуть здійснюватися різними способами (за допомогою текстів, контрольних питань), але при цьому слід врахувати, що електронна форма документування важливою навчальної інформації буде ефективна лише за умови, якщо програми для обслуговування студентів спрямовуються на облік особливостей конкретного суб’єкта.
Основу сучасної документно-інформаційної бази вузу складає електронний посібник, де містяться необхідні для споживача відомості. Документування інформації в такому посібнику вимагає дотримуватися певних умов: визначення цільового ознаки його виділення із загального потоку інформації, фіксування будь-яким знаковим чином, дає можливість їх раціонально використовувати.
В залежності від того, наскільки глибоко користувач освоїв матеріал, при необхідності можна повторити вивчений модуль, або відкоригувати, змінити методику навчання. Якщо з’ясовується, що він не доступний для більшості, його можна подати в більш доступній формі. В цьому і полягає переваги електронного носія інформації.
Завдяки включенню в електронний посібник нових розробок, повнотекстової і орієнтованої баз даних його можна використовувати більш тривалий час і затребуваність його є набагато вище. Але це дещо не зменшує ролі традиційних носіїв інформації. Вони повинні гармонійно доповнювати один одного, виступати частинами єдиного освітнього середовища. Тепер, про документ можна сказати що, це виділена інформація відповідно певної мети (призначення), яка зафіксована в будь-якій формі, зі встановленими реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати, і подана на якому носії.
Створення різних моделей представлення знань, які, в одному випадку, представляють об’єкти, характерні для логічного мислення, в іншому-надання чистої інформації, а в третіх-образи, якими оперує образне мислення, дає можливість оптимізувати і максимально активізувати процес навчання. Включення різноманітних тестів на початковому етапі роботи з електронним посібником дає можливість ідентифікувати особистісні якості того, кого навчають, а потім здійснити настроювання для нього і рекомендувати відповідну методику засвоєння знань.
2.2 Електронна бібліотека та формування її ресурсів в рамках вищого навчального закладу
Стрімкість і всепроникаючий характер розвитку інформаційних комунікативних технологій зумовили становлення єдиного відкритого світового простору, сутнісною характеристикою якого є можливість отримання кожним членом суспільства повної і достовірної інформації на основі вільного доступу. Реалізація цієї можливості багато в чому пов’язана з наявністю у відкритому світовому інформаційному просторі надійних інформаційних ресурсів.
Для формування фонду електронних документів, перш за все, необхідно такий підрозділ, як електронна бібліотека. Електронна бібліотека вищого навчального закладу – це система розподілених ресурсів, створена в масштабах вузу, що дозволяє збирати, зберігати і ефективно використовувати електронні документи, доступні користувачеві в зручному вигляді через мережі передачі даних.
Для ВНЗ електронний документообіг – високо технологічний і прогресивний підхід до сутнісному підвищенню ефективності його роботи, створення відповідних умов інформаційного задоволення контингенту його користувачів.
Однією з актуальних задач бібліотеки на даний момент є формування електронного фонду документів. Це дуже важливий і відповідальний процес, при якому необхідно проводити грамотне структурування документів. При цьому необхідно підібрати саме такий формат, за допомогою якого можна було б забезпечити безперервний доступ до повнотекстових документів.
Електронна бібліотека – це розподілена інформаційна система, де надійно збережуться і ефективно використовуються різноманітні колекції електронних документів, які користувач отримує в зручному для нього кінцевому вигляді через глобальні мережі передачі даних.
Одним з найважливіших елементів діяльності бібліотек також є веб-сайти, що містять потенційно корисну для професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів інформацію. Вузівські бібліотеки виставляють на своїх сайтах адреси інформаційних ресурсів, відповідних тематиці користувача запитів. В цілому, сайти бібліотек вишу стають більш об’ємними, інформативними, допомагаючи користувачам орієнтуватися в інформаційному просторі вузу.
Як приклад організації роботи з електронними бібліотеками можна привести:
послуги і продукти на основі електронних ресурсів: бази даних змістів (таблиці змісту) наукових журналів;
можливість приєднувати власні продукти і бази даних (дані з електронного каталогу бібліотеки, бібліографічні списки БД);
система посилань, що допускає багатоваріантний вхід користувача в систему (з бази даних) з переходом в основну базу даних через назву журналу, визначеного номера, випуску або окремої статті.
Однією з актуальних задач бібліотеки як інформаційного центру є формування і використання фонду електронних видань. Вони, на відміну від друкованих, здатні сприяти реалізації одразу трьох функцій освіти. Серед них: передача інформації, практичні заняття, атестація. Книга ж, в традиційному її вигляді, здатна лише передати інформацію. Багатофункціональність електронних освітніх видань можлива завдяки інтерактивності і мультимедіа.
Але для роботи з фондом електронних видань також важливе значення має їх видова характеристика. І при його формуванні такими виданнями, комплектатор необхідно враховувати їх призначення:
навчальні (повідомляють знання, формують уміння, навички навчальної або практичної діяльності, забезпечуючи необхідний рівень засвоєння);
тренажери (для відпрацювання різноманітних умінь і навичок Повторення або закріплення пройденого матеріалу.);
контролюючі (для контролю або самоконтролю рівня оволодіння навчальним матеріалом);
інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові (подають відомості, формують вміння та навички з систематизації інформації);
демонстраційні (візуалізують досліджувані об’єкти, явища, процеси з метою їх дослідження та вивчення));
лабораторні (дозволяють проводити віддалені експерименти на реальному обладнанні);
навчально-ігрові (для створення навчальних ситуацій, де самостійність учнів реалізується в ігровій формі).
ігрові (для розвитку пам’яті, реакції, уваги, а також організації дозвілля).
Особливої уваги заслуговують внутрішньовузівські видання, і їх типологія. Тут виділяються: посібник, практичний посібник, практичне керівництво, підручник, навчальний посібник, хрестоматії, навчально-методичний посібник, навчальна програма (курсу, дисципліни); навчальний план (курсу, дисципліни), практикум, бібліографічний довідник.
Електронні копії видань створюються за допомогою оцифрування. Оцифрування друкованих видань підлягають, насамперед, книги, які користуються підвищеним попитом, книги, наявні в бібліотеці в єдиному екземплярі. Дляоцифровки друкованого видання застосовується сканер.
Формати розміщуються в електронних бібліотеках творів можна розділити на дві категорії – формати, призначені для читання тексту оn-linе і формати, призначені для скачування на комп’ютер читача.
При формуванні цифрового фонду документа відбуваються такі процеси, як розробка підсистем об’єктів:
) Формування підсистеми веб-сайту, яка включає такі процеси:
служба електронного каталогу, включає авторизований доступ, набір комунікаційних сервісів, особисту папку замовлень і можливість відстеження стану їх виконання;
служба підтримки комплектування бібліотечного фонду на основі масиву навчальних планів, що дозволяє спільно з викладацьким складом постійно оновлювати тематичний план комплектування бібліотеки;
служба підтримки системи електронної доставки документів, розглядає єдиний сервіс для збору, обробки та формування пакетів, які доставляються оптимальним способом транспортування;
служба новин електронної бібліотеки.
) Підсистема формування цифрового фонду:
оцифровка;
редакційно-видавнича підготовка;
бібліографічний опис;
розміщення в базі даних;
організація пошуку та доступу.
Така система сприяє широкому розвитку дистанційної освіти.
Необхідність впровадження та функціонування електронного документообігу та електронного документа, як важливого компонента сучасної системи освіти, сьогодні визнається на державному рівні, що закріплено у відповідних законах та інших нормативно-правових актах.
3. Вузівська бібліотека в системі дистанційної та мобільної освіти
бібліотека навчальний дистанційний освіта
Традиційні, базові функції вузівської бібліотеки з часом не зазнали значних змін. Актуальні вони і в даний час: супровід освітнього процесу, забезпечення науково-дослідної діяльності, культурно-просвітницька та методична робота.
Але сьогодні в умовах, коли значна кількість годин у навчальних планах вузів відведено самостійній роботі студентів, зросла роль вузівської бібліотеки як навігатора, і орієнтує читача в інформаційних потоках (масивах), у міру можливості допомагає йому долати складнощі пошуку і збору інформації.
Методологія сучасної освіти безперервно пов’язана з його цілями і механізмом, що реалізуються через його технології. Йде пошук нових форм, і з’являється відкрите дистанційна освіта (ТДВ), яке в ХХI столітті виконує інтегруючу роль. Відмінною особливістю дистанційного навчання є можливість навчатися в географічно віддаленому від місця навчання пункті. У зручному режимі, на якому цікавить курсі, при відсутності формальних обмежень.
Для ефективної інформаційної підтримки «дистанційних» користувачів представляється доцільним створення у великих бібліотеках вузу спеціального підрозділу вигляді абонемента відділу дистанційної освіти, оснащеного сучасною комп’ютерною і телекомунікаційною технікою і найбільш повними асортиментом документів.
Так як коло інформаційних запитів студентів великий і різноманітний як за тематикою, так і за кількістю документів, тому потрібне оперативне рішення проблеми своєчасного виконання запитів. Тим часом фонди бібліотек будь-якого міста дублюють один одного. Тому сьогодні дуже важливою є підтримка прагнення бібліотек до кооперативної обробки документів, що допоможе уникнути багаторазового введення одного і того ж матеріалу в БД, заощадити час і витрати. Вільний час можна направити на створення повнотекстових БД, на базі якої в перспективі можна організувати абонемент дистанційної освіти по бібліотечно-інформаційного обслуговування студентів.
Сьогодні на традиційні функції вузівської бібліотеки (комплектування, зберігання, обслуговування) накладаються вимоги електронної інформаційно-освітнього середовища, в тому числі необхідність відкритості бібліотеки для її віддалених користувачів.
Одна з актуальних завдань бібліотеки як інформаційного центру, формування та використання фонду електронних видань. Вони, на відміну від друкованих, здатні виконувати одночасно три функції. Це такі функції як: передача інформації, практичні заняття та атестація. Книга ж здатна лише передати інформацію. Зокрема, такий фонд електронних документів буде актуальний для студентів дистанційної форми навчання, так як їх багатофункціональність можлива завдяки інтерактивності і мультимедіа. Все більша кількість користувачів застосовують також нові форми подання знань, відмінні від лінійного тексту у вигляді монографій або статей. Нові типи публікацій можуть поєднувати в собі текст, зображення, звукозаписи, відеозаписи експериментів і т.д.
Посібники та навчально-методичні рекомендації відображають багато в чому пласт унікальної інформації, затребуваний як ніякий інший в рамках навчального процесу. Поряд з багатотиражними електронними освітніми виданнями, фонд бібліотек поповнюється значною кількістю малотиражних, що виготовляються в одиничних екземплярах документами на СD-ROM. Вони містять навчальні та навчально-методичні документи, програми навчальних курсів, наукові документи, рекомендовані навчально-методичні та науково-методичними радами вузів.
Пошук електронних ресурсів з різних напрямків наукової та навчальної діяльності проводиться також і в Інтернеті. Цьому сприяє наявність у бібліотек інтернет-адрес.
В даний час значна частина навчальних засобів для ДО-це переважно електронні видання, розподілені інформаційні ресурси локальних і глобальних мереж. Структура представлення навчального матеріалу набуває нелінійний характер на відміну від традиційного варіанту, де вона може бути або лінійної або концентричної. Таким чином застосування навчально-методичного забезпечення нового покоління, заснованого на засобах ІКТ, створює передумови не тільки для зміни структури навчального матеріалу, а й для реалізації інших дидактичних можливостей освітнього процесу.
Однією з таких можливостей є мобільне навчання як частина відкритого дистанційного навчання. В якості засобів навчання тут використовуються мобільні бездротові пристрої. Мобільне навчання найбільш повно відображає тенденції в освіті сучасної людини, забезпечуючи постійний доступ до інформації в будь-який момент часу, є новим інструментарієм у формуванні людини інформаційного суспільства, нового середовища навчання, незалежної від місця і часу.
використання на бездротових пристроях, що дозволяють вивчати теоретичний матеріал в текстовому і графічному вигляді, переглядати (прослуховувати) аудіовізуальні компоненти;
виконувати функцію вхідного, поточного та підсумкового контролю знань;
здійснювати спілкування з викладачем і учнями;
формувати професійні навички та вміння;
надавати можливість доступу до інформаційних ресурсів в будь-який час і в будь-якому місці.
Змінюється і роль бібліотекаря – тепер він забезпечує доступ не тільки до окремих документних фондів, а й до знань. Важливою характеристикою професійної бібліотекаря стає вміння користуватися інформацією про те, як здобувати знання і використовувати їх.
Отже, останнє, що хочу сказати, що вузівська бібліотека нового покоління – це базова ланка єдиного інформаційного простору вищого навчального закладу, що розвиваються на основі впровадження телекомунікаційно-комп’ютерних технологій, у тому числі для організації дистанційного мобільного навчання. Такий бібліотеці властиві нові форми функціонування, глобальне впровадження мережевих телекомунікацій, а також форматів зберігання даних, зміна професійного і користувальницького менталітету спільноти бібліотеки.
Висновок
Бібліотека навчального закладу сьогодні є потужним інформаційно-освітнім центром, в просторі вищої школи є її найважливішим елементом, і має ряд особливостей, що відрізняють її роботу від роботи публічних бібліотек. Вона органічно входить в структуру вузу, які готують фахівців-професіоналів, отже, основний її завданням є забезпечення навчально-виховного процесу.
Але успішне здійснення діяльності вузівської бібліотеки можливе лише при грамотно організованій системі формування бібліотечного фонду, тому що саме цей процес, перш за все, є умовою діяльності будь-якого вузу.
Характерною особливістю бібліотеки вищого навчального закладу є те, що тематика комплектування її фонду переважно визначається переліком вивчаються в даному вузі дисциплін. У зв’язку з цим і перелік тем може бути збудований не в систематичному порядку, як прийнято робити в наукових і публічних бібліотеках, а згрупований в залежності від того, на яких факультетах або міжфакультетних кафедрах викладається дана дисципліна. Таким чином, досягається повний взаємозв’язок з картотекою документозабезпеченості, яка складається за таким же принципом і сам тематичний план комплектування найбільш повно відповідає основній меті бібліотеки вищого навчального закладу забезпеченню навчального процесу. Комплектування електронних ресурсів із зовнішніх джерел для електронної бібліотеки проводиться відповідно до профілю вузу.
В період сучасного розвитку цивілізації різко зростають інформаційні потоки, бурхливо розвиваються інформаційні технології на основі досягнення електроніки та телекомунікацій. Серед багатьох чинників успішного існування та використання в навчальному процесі документно-інформаційноїбази.У вищих навчальних закладах та їх бібліотеках остання розробляється з застосуваннями вищого навчального закладу гіпертекстових і мультимедійних технологій, тому вона, як правило, набуває рис електронної системи навчання. Такі системи називають навчальними веб-матеріалами, вони можуть використовуватися не тільки для денної, заочної та самостійної форм навчання, а також, знаходять широке застосування в дистанційній формі навчання.
Тому, прискорилися темпи створення та накопичення інформації, ускладнення і глобалізація знання зробили необхідним пошук інструментів, що дозволяють забезпечити швидкий та ефективний доступ до цього знання, розсіяному по різних країнах і сховищ. Одним з таких інструментів, ми вважаємо, по праву можна назвати технології електронних бібліотек.
Застосування системного підходу при створенні підходу при створенні навчальної документно-інформаційної бази у вузі дає можливість розширити сферу застосування електронних носіїв інформації і коло потенційних її користувачів.
Також системний підхід дає можливість не тільки орієнтувати документовану інформацію (наприклад, електронне навчальні посібники) на конкретну групу користувачів (сильніше або слабкіше студента), а створювати його таким чином, щоб їй міг користуватися практично кожен. В залежності від потреб та наявних знань, користувачів сам вибирає матеріал для вивчення, його обсяг, технологію навчання. Ці забезпечується індивідуальний підхід, надається можливість кожному користувачеві черпати знання без обмежень.
В ході вивчення організаційної форми подачі інформації індивіду і характеристики змісту або старань відображати сутність інформації в такому документі вдалося більш чіткіше визначити сутність «інформації» в документі.
Використання електронних ресурсів, формування електронних бібліотек змінюють сам принцип інформаційного обслуговування користувачів: звертаючись до системи, вони отримують не тільки посилання на наявний документ, але і сам документ.
Для інформаційного забезпечення віддалених користувачів формується електронна бібліотека, де повний текст документа пов’язаний з електронним каталогом, а при запиті читач отримує як список бібліографічних описів, так і можливість ознайомиться з повним текстом ресурсу, мережевим електронним журналом, сайтом освітньої установи.
На сьогоднішній день на бібліотеки покладена інформаційна підтримка дистанційної освіти та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів. Інтеграція системи дистанційної освіти і інформаційних ресурсів, наявних у вузівських бібліотеках, дозволяє студентам, які навчаються дистанційно. Подолати дефіцит доступу до якісної інформації, перш за все, при підготовці курсових і випускних робіт, а також сприяє підвищенню якості навчального процесу в цілому. Мережеві дистанційні технології найбільш перспективні для розширення освітнього простору бібліотеки вищого навчального закладу. Вони активно стимулюють розвиток такої форми інформаційного забезпечення навчального процесу як мережеві електронні бібліотеки.
Як показує в своїх дослідженнях Г.Ю. Кудряшова: «В сучасних умовах бібліотека як елемента вузівської системи, що приймає посильну участь в діяльності вищого навчального закладу, здатна стати в результаті свого випереджаючого розвитку в одній з активних цієї системи» [16; 25].
Погоджуючись з активною роллю бібліотеки всередині вищого навчального закладу, я також вважаю її центральною ланкою, що об’єднує навколо себе всі інші його структурні підрозділи.
Вузівська бібліотека нового покоління – це базова ланка єдиного інформаційного простору ВНЗ, що розвиваються на основі впровадження телекомунікаційних технологій. Така бібліотека зможе не просто забезпечувати необхідною інформацією користувачів, але і стати інформаційним центром, що сприяє формуванню у студентів інформаційної компетентності та підвищенню інтелектуального рівня студентів.
Перелік використаної літератури
1.Амлинский А.З. Научные библиотеки информационного общества: организация и технология / А.З. Амлинский. – СПб.: Профессия, 2008. – 200 с.
2.Артемов Ю. Формирование электронных фондов документов в библиотеках // Библиотечный форум Украины. – 2007. – №5. – C. 13-16.
.Богданова И.Ф. Электронные библиотеки в современных научных коммуникациях [Эл.ресурс] / И.Ф. Богданова. – Режим доступу: // http: conf.cpic.ru
.Борцова Н.Н. Библиотека в информационном обеспечении учебной и научной деятельности вуза / Н.Н. Борцова // Библиотековедение. – 2007. – №2. – С. 50-53.
.Борцова Н.Н. Информационное будущее вузовской библиотеки / Н.Н. Борцова // Б-ки высших учебных заведений. – 2005. – №12. – С. 23-29
.Брофи П. Современная библиотека высшего учебного заведения / Питер Брофи. – М.: Омега-Л. – 2009. – 600 с.
.Взаимовлияние традиционных и автоматизированных процессов на изменение организационного строения вузовской библиотеки // Молодые в библиотечном деле. – 2007. – №7. – С. 43-45.
8.Вуль В.А. Как повысить качество образования? Электронные учебники и электронные библиотеки. / В.А. Вуль // Библиотечное дело. – 2004. – №1 – С. 13-16.
.Григорьев Ю.В. Организация библиотечных фондов / Ю.В. Григорьев. – М., 1953. – 263 с.
.Дригайло В.Г. Основы организации работы библиотеки вуза: научно – практическое пособие. – М.: Либерия, 2007. – 624 с. – (Библиотекарь и время; вып. 64).
11.Інновації і менеджмент в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів: наук. – практ. конф.: 21-22 жовтня 2010 / Міністерство освіти і науки Украіни, Донецький національний університет ім. Туган – Барановського; ред. кол.: Садєков А.А. [та ін.]. – Донецьк, 2010.
12.Карпенко О.О. Трансформація навчальної книги в умовах вищої освіти: автореферат дисертації / О.О. Карпенко; Харків. держ. акад. наук О.О. Карпенко. – Х.: ХДАК, 2005.
.Краснова Е.А. Место библиотеки в информационном обеспечении вуза / Е.А. Краснова, А.Ф. Аменд // Библиотечное дело ХХI век. – 2007. – №1. – С. 55-61
Ковач. Б. Формирование библиотечных фондов׃ процесс принятия решений / Б. Ковач // Библиотековедение. – 1999. – №4. – С. 143-153
14.Костирко Т. Формування ресурсної бази та інформаційне забезпечення бібліотек / Костирко Т. // Вісник Кн. палати. – 2007. – №2. – С. 25-26.
15.Кудряшова Г.Ю. Цели Болонского процесса и перспективы вузовских библиотек / Г.Ю. Кудряшова // Научные и технические библиотеки. – 2007. – №6. – С. 11-15
16.Литвинова Н. Сетевые удаленные ресурсы в библиотеках. / Н. Литвинова // Библиотековедение. – 2007. – №6. – С. 52-57.
.Медянкина И.П. Вузовская библиотека в системе дистанционного образования: использование элементов логико-структурного анализа / И.П. Медянкина, К.Л. Бобров // Научные и технические библиотеки. – 2009. – №12. – С. 5-11.
.Морева О.Н. Документные фонды библиотек и информационных служб / О.Н. Морева. – СПб.: Профессия, 2008. – 200 с.
.Морщихина Л.А. Вузовская специфика комплектования фондов / Л.А. Морщихина // Мир библиографии. – 2005. – №1. – С. 40-42.
.Опарина О.Д. Перспективы использования баз данных в вузовском учебном процессе / О.Д. Опарина // Научные и технические библиотеки. – 2007. – №2. – С. 24-26.
.Ратникова Е.И. Образовательная деятельность вузовских библиотек в условиях развития новых информационно-комуникационных технологий / Е.И. Ратникова // Библиотечное дело. ̶ М., 2009. – С. 52-60.
.Панарина О. База данных «Книгообеспечение – инструмент информационного обеспечения учебного процесса и система управления формированием фонда вузовской библиотеки» / О. Панарна // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №7. – С. 10-17.
.Создание и использование электронных ресурсов в вузовских библиотеках: обзор докладов // Библиотеки учебных заведений. – №4, 2002. – С. 27 – 36.
.Соловйова Н.В. Формирование учебного фонда вузовской библиотеки / Н.В. Соловова // Библиотековедение. – 2008. – №6. – С. 30-34.
25.Соляник А.А. Документоснабжение библиотечных фондов׃ םאףקםמ – לועמהטקוסךמו ןמסמבטו / ְ.ְ. ׁמכםטך. – ּ. ׃ ֻטבונט – ֱטבטםפמנל, 2007. – 127 ס. – (ֱטבכטמעוךאנ ט גנול. ױױI גוך).
.ׁסמוגא ׁ. ׀מכ בטבכטמעוקםמדמ פמםהא ג פמנלטנמגאםטט ןנאגמגמי, עוץםמכמדטקוסךמי ט דנאפטקוסךמי ךףכעףנ סעףהוםעמג / ׁ. ׁסמוגא // ֱטבכטמעוךמגוהוםטו. – 2010. – ¹2. – ׁ. 28-33.
.װנגאכה ֲ. ֺףכעףנא חםאםטי טכט נםמך חםאםטי? ־ םמגמי טהומכמדטט ףםטגונסטעועא / ֲ. װנגאכה // ֱטבכטמעוךא ג ןמץף ןונולום׃ האיהזוסע. – 2005. – גן. 3. – ׁ. 55-62
28.״וגקוםךמ ֲ.ּ. ׂומנועטקם³ ן³הץמהט המ פמנלףגאםם ב³בכ³מעוקםמ-³םפמנלאצ³יםטץ צוםענ³ג גטשטץ םאגקאכםטץ חאךכאה³ג ג ףלמגאץ דכמבאכ³חאצ³¿ עא ³םםמגאצ³יםמדמ נמחגטעךף / ֲ.ּ. ״וגקוםךמ // ֲ³סםטך ֺם. ןאכאעט. – 2010. – ¹5. – ׁ. 15-20.
29.״ףבםטךמג ָ.ֺ. ֺמלןכוךעמגאםטו בטבכטמעוךט ט ךםטזםי בטחםוס: םאףקםמ – ןנאךעטקוסךמו ןמסמבטו / ָ.ֺ. ״ףבםטךמג. – ּ.: ֻטבונט – ֱטבטםפמנל. – 2010. – 25 c.
.ץטלוםךמ . װמנלףגאםם וכוךענמםםמ¿ המךףלוםעםמ-³םפמנלאצ³יםמ¿ באחט גטשמדמ חאךכאהף מסג³עט / כ³ ץטלוםךמ // ֱ³בכ³מעוקםטי ג³סםטך. – 2009. – ¹6. – ׁ. 43-47.
