- Вид работы: Дипломная (ВКР)
- Предмет: Культурология
- Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 73,16 Кб
Бібліотечна справа у Великобританії
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇЇ
.1 Історія виникнення перших бібліотек на території Великобританії
.2 Стан бібліотек під час Англійської революції XVII ст.
.3 Розвиток бібліотечної справи у ХІХ-ХХ ст.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
.1 Британська бібліотека – національна бібліотека Великобританії
.2 Роль бібліотечної асоціації у діяльності бібліотек Великобританії
.3 Підготовка бібліотечних кадрів у Великобританії
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
.1 Стратегія розвитку бібліотечної справи у Великобританії
.2 Розвиток інформаційно-комунікативні технологій в сучасних бібліотеках Великобританії
.3 Форми та методи роботи в бібліотеках Обєднаного Королівства
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Бібліотеки – одні з найдавніших культурних інститутів людства, які в процесі свого становлення та розвитку безліч разів трансформувалися (змінювали форми документів, функції та завдання), проте ніколи не припиняли свого існування. Можливо, так склалося тому, що вони зберігають, акумулюють і передають вічні духовні цінності від одного покоління до іншого.
Пройшовши величезний і досить складний шлях розвитку бібліотечна справа Великобританії знаходиться у постійному пошуку нових напрямів, намагаються осмислити себе як простір, в якому перетинаються інформаційні потоки, відбувається циркуляція книг та інших документів, розгортаються дискусії. Сьогодні працівники бібліотек аналізують ціннісні орієнтації бібліотечної діяльності, як це і відбувалося в різні часи й історичні періоди. Удосконалюються технології зберігання інформації, змінюються типи і види документів, відходять на другий план пропаганда і цензура. Тому доцільно проаналізувати періоди розвитку бібліотечної справи, коли бібліотека стає по суті інформаційно-культурним центром, який включає у себе книгосховище, інформаційну систему у вигляді каталогів та вторинної бібліографічної інформації, формуються і нові форми бібліотечного порядку. Сучасна британська бібліотека – це вже не тільки інформаційний простір, але простір комунікації, який поступово виходить на лідируючі позиції.
Актуальність наукового висвітлення проблем, що складають основний зміст нашого дослідження, обумовлена також зростаючим значенням змін у професійній свідомості бібліотечних працівників та методів бібліотечно-інформаційного обслуговування, що викликані соціально-політичними, економічними та технологічними змінами.
Варто зазначити, що відсутність узагальнюючих історико-порівняльних праць, присвячених еволюції й сучасному етапу функціонування бібліотечної справи Великобританії та їхньої ролі в розвитку професії та удосконаленні управління бібліотеками, також визначили актуальність і своєчасність цього дослідження.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Стан дослідження теми. Відтворення цілісної картини розвитку бібліотечної справи та бібліотечної професії у Великобританії неможливо без вивчення історії становлення та розвитку бібліотек. Як показало проведене дослідження, у ґрунтовних історико-бібліотекознавчих працях І. А. Сенченко,Н. С.Авалової, І. В. Балкової, Ю. В. Григорєва, Є. І. Шамуріна та інших розвиток бібліотечної справи Великобританії згадуються лише побіжно [1; 9; 12; 46; 60].
Науковий інтерес вітчизняних бібліотекознавців до проблем діяльності бібліотек інших країн виникає протягом ХХ століття. Наприклад, О. І. Талалакіна, у своїй праці «Історія бібліотечної справи за кордоном», «Болгарскийучебник по историибиблиотек» подає в узагальненому, вигляді матеріал про становлення та розвиток бібліотечної справи різних країн, зокрема, й Великобританії [52; 53; 54].
У книзі Б. Ф. Володіна «Всесвітня історія бібліотек» дуже стисло надано інформацію про розвиток бібліотечної справи на території Великобританії. Описано основні події та досягнення бібліотечної справи Обєднаного Королівства [18].
Варто відмітити, що велику кількість інформації щодо сучасного стану бібліотек Великобританії, розвитку бібліотечно-інформаційної професії надано в наукових працях І. Ю. Багрової [4; 5; 6; 7]. Дослідниця чітко і лаконічно звертає увагу на основні перспективи та тенденції розвитку діяльності бібліотек на сучасному етапі.
Розвиток інформаційно-бібліотечної професії розглянуто в наукових дослідженнях Т. Ф. Лиховид, Керолін Томас, Д. Хейє, В. М. Оськіной, О. А. Набатнікової, Д. Стівенса, Дж. Фезера та інших [32; 65; 37; 47; 50; 72].
Значна кількість публікацій присвячена історії створення та сучасного стану національної бібліотеки Великобританії – Британській бібліотеки. До науковців, які займалися вивченням Бібліотеки відносяться: А. Есдейл, Н. В. Стрішенець Т. Н. Лужинська, І. Бузукашвили, А. А. Ткаченко, А. Шарапов тощо [17; 34; 50; 51; 55; 59; 69].
Діяльність Британської бібліотечної асоціації була вивчена у публікаціях багатьох відомих бібліотекознавців, проте, на нашу думку, більш детально щодо розвитку бібліотечних асоціацій різних країн було описано у бібліотекознавчих працях В. С. Пашкової [38; 39; 40].
Відомі науковці А. Кочеткова, В. Цвєткова, О. В. Мельникова, О. А. Мельников, Д. Б. Саркисян займалися дослідженням розвитку інформаційних технологій в бібліотеках Великобританії [29; 35; 57].
Опрацьоване широке коло електронних джерел, зокрема веб-сторінки національної бібліотеки Обєднаного Королівства, блоги, електронні публікації, що явили собою важливе джерело інформації, зокрема про останнє десятиріччя розвитку бібліотек країни. Цінну з наукової точки зору інформацію містить електронний ресурс Британської бібліотеки [8; 10; 15; 16; 19; 33].
Наукові роботи, які були використані при написанні нашого дослідження, важливі для розуміння історичних етапів розвитку бібліотечної справи у всій її багатогранності. Проте, значна кількість праць була взята у британських дослідників, а це означає, що на сучасному етапі існує проблема у кількості інформації щодо розвитку та стану бібліотек їхнього внеску у розвиток професії та управління бібліотечною справою.
Отже, недостатній рівень розробленості проблеми, актуальність її розвязання для бібліотекознавства значною мірою вплинули на вибір теми, визначення її мети, завдань і зміст дипломного дослідження.
Обєктом дослідження є розвиток бібліотечної справи в зарубіжних країнах на прикладі Великобританії
Предмет дослідження – виявлення особливостей виникнення та становлення бібліотечної справи в Великобританії, ефективність функціонування її в сучасних умовах та перспективи розвитку.
Мета дослідження: на основі вивчення і відтворення цілісної картини виникнення, становлення та розвитку бібліотечної справи в Великобританії визначити і теоретично осмислити історичний досвід її діяльності, роль як важливого фактору розвитку національної культури, а також обґрунтувати напрями діяльності, важливі для вдосконалення бібліотечної справи.
Досягнення поставленої мети передбачає розвязання таких завдань:
проаналізувати стан та ступінь дослідженості обраної теми в історіографії;
визначити історичну специфіку виникнення, основні етапи й закономірності розвитку бібліотек в Великобританії;.
охарактеризувати діяльність роботи Бібліотеки Британського музею як національної бібліотеки Великобританії
проаналізувати діяльність бібліотечної асоціації країни;
визначити роль та місце бібліотечної освіти на території Обєднаного Королівства;
охарактеризувати стратегію розвитку бібліотечної справи у Великобританії;
зясувати основні форми та методи роботи в бібліотеках Великобританії;
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що автором: Уперше:
науково обґрунтовано теоретико-методологічні та практичні засади діяльності бібліотек Великобританії в історичній ретроспективі, а також в умовах інформаційного суспільства з урахуванням потреб і особливостей читачів;
Удосконалено:
еволюція бібліотечної справи детермінована історичним, соціальним, політичним та економічним розвитком суспільства, що бібліотеки знаходяться в економічній, соціально-політичній і духовно-інформаційній взаємодії з іншими соціальними системами;
Дістали подальшого розвитку:
комплексний підхід до визначення проблем функціонування бібліотечної справи Великобританії;
сучасні напрями діяльності бібліотек Великобританії, відтворено цілісну наукову картину їхньої еволюції, обґрунтовано періодизацію їхнього становлення та розвитку.
Теоретично-практичне значення. Результати дипломної роботи дозволяють істотно поглибити теоретичні дані про історію розвитку бібліотек Великобританії та їх вплив і внесок на інноваційні процеси, які відбуваються в бібліотечній сфері. Вони можуть бути використані при викладанні таких дисциплін як «Культурологія», «Історія бібліотечної справи», «Бібліотекознавство», «Книгознавство», «Історія освіти» тощо.
Методологія та методи дослідження.
Методологічна основа дослідження – принципи історизму, обєктивності та системності. Під час роботи над різними аспектами теми (історичним, теоретичним і прикладним) для досягнення мети дослідження та реалізації його завдань була застосована система методів. Серед загальнонаукових – емпіричні (спостереження, опис) і теоретичні (аналіз, синтез, абстраґування, пояснення тощо) методи. Застосовувалися також загальноісторичні методи, зокрема, історико-порівняльний, історико-ретроспективний, історико-типологічний, статистичний.
Серед спеціальних методів дослідження особливе значення мали методи порівняльного бібліотекознавства. Порівняльне дослідження розвитку і функціонування бібліотечної с системи Великобританіє здійснювалося за такими етапами:
систематичне збирання та опис даних;
наукова інтерпретація – аналіз і пояснення даних з урахуванням їхніх звязків і соціальних відносин; розгляд отриманих даних у різних історичних, соціальних і культурних умовах, що визначаються особливостями історичного, політичного, культурного, географічного розвитку країни, для створення бази для порівняння;
порівняльний аналіз і визначення тенденцій і закономірностей розвитку бібліотечної мережі Великобританії, а також їхнього впливу на культурний розвиток країни.
Апробація результатів дослідження. Основні положенням дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри інформаційних комунікацій та бібліотекознавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, були представлені на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Другі наукові читання, присвячені памяті доктора історичних наук, професора О. І. Путра» (Київ, 21 листопада 2016 р.).
Структура наукової роботи підпорядкована логіці дослідження, його меті та основним завданням. Дослідження обсягом 84 сторінки складається зі вступу, трьох розділів, девяти підрозділів, висновків і списку використаних джерел, який налічує 82 позиції.
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
.1 Історія виникнення перших бібліотек на території Великобританії
Бібліотеки Великобританії пройшли досить складний шлях становлення і по-різному розвивалися у всіх куточках Обєднаного Королівства. Найбільший розвиток бібліотечна справа зазнала на території Англії, на яку пізніше опиралися Шотландія, Уельс та Північна Ірландія. На сьогодні бібліотеки Великобританії займають чільне місце серед інших бібліотечних систем різних країн. Адже вони зберігають культурну та інтелектуальну спадщину попередніх поколінь та формують колекції актуальних документів та матеріалів.
Першими бібліотеками на території Великобританії були монастирські бібліотеки, які виникли на початку VII століття. Загалом церковні бібліотеки були призначені для служителів церкви, на допомогу проведення релігійних служб та навчанню учнів церковних шкіл. Фонди монастирських бібліотек були невеликі і містили у собі близько 300-500 рукописів. Адже поповнялися монастирські бібліотеки за допомогою рукописів із скрипторіїв (майстерні письма). Скрипторії були невідємною частиною книгосховищ, де самі рукописи переписувалися в кількох екземплярах і потім залишалися в бібліотеці, передавалися монастирській школі та зберігалися в абатстві. Проте, були й інші шляхи збільшення кількості зібрань текстів. Наприклад, англійські та ірландські монахи спеціально їздили за книгами до Риму, щоб сформувати фонд бібліотек монастирів. На той час найбільш значною була бібліотека Кентерберійського абатства, яка зберігала зібрання текстів на грецькій та латинській мовах[53]. Але, вже в VII столітті виникає давньоанглійська мова, на яку монахи перекладали відомі церковні тексти.
Хоча в монастирських бібліотеках переважали рукописи по теології (близько 75%), проте у фондах інколи можна було знайти твори античних мислителів. Варто зазначити, що король Англії Альфред Великий запрошував вчених з багатьох країн, а у великих скрипторіях збиралися та переписувалися давні латинські та грецькі тексти на англосаксонську мову. Також за наказом короля вівся літопис важливих державних подій та наказів. Варто додати, що Альфред Великий вважав за потрібне створення великої кількості церковних єпископських шкіл для того, щоб підготувати освічених кліриків, чиновників для апарату управління тощо. Недоліком було те, що коло осіб, яких охопила просвіта, було занадто вузьке [52].
Протягом ХІІ-XIV ст. фонди монастирських бібліотек поступово зростають і вже нараховують близько 1500, а іноді й більше томів. Також розширюється коло читачів, хоча й богословська література переважала. Але проникали в такі бібліотеки й наукові праці, якими могли користуватися лише більш освічене духовенство. Поряд з богослужбовою літературою знаходилися хроніки, коментарі, повчання, повісті, романи, поеми, пісні тощо. Хоча латинська мова й переважала, але до неї додалися й праці на багатьох мовах тієї чи іншої країни.
Розвиток монастирських бібліотек сприяв появі каталогів, які бібліотекари розглядали як своєрідний довідковий посібник за допомогою якого можна швидше знайти потрібну працю. Зокрема, монахи-францисканці Британських островів склали «Перелік книг Англії», який містив у собі дані про книги 183 монастирських бібліотек.
Фонди деяких монастирських бібліотек Великобританії були розділені на дві частини. Одна частина містила книги, які були доступні всім читачам і їх навіть можна було виносити за територію самого монастиря і, книги, які мали особливу цінність та були призначені для обраних.
Кафедральні школи, які створювалися у приходах вагомих церков, які являлися офіційною резиденцією єпископів та архієпископів, були свого роду університетами для підготовки духовенства і в меншій мірі мирян. Бібліотеки таких шкіл виникли значно пізніше, ніж бібліотеки монастирів, проте вони краще фінансувалися , а їх фонди були більшими, хоча зміст подібних бібліотек і був обмежений працями релігійного характеру. Варто відмітити, що найбільшими та видатними з них були бібліотеки в Йорку, Кентерберрі та Даремі. Однак в період пізнього Середньовіччя церква почала втрачати монополію на розумову діяльність і аристократія стала збирати бібліотеки приблизно так, як це робили знать класичної епохи [9].
Хоча монастирські бібліотеки й відігравали значну роль у культурному житті народу Великобританії, однак поряд з ними виникають бібліотеки спеціальних шкіл, коледжів та університетів. Також, не варто забувати й про існування приватних бібліотек, деякі з яких пізніше влилися в колекцію бібліотек, які створювалися в містах та провінціях.
Оксфорд володів однією із найбільших і багатших університетських бібліотек – Бодліанською. Вона була заснована наприкінці ХІІІ ст. єпископом Томасом де Кобемом. При університеті він зібрав невелику, але рідкісну колекцію книг та прикріпив їх цепами до поличок для того щоб уникнути крадіжок студентами. Фонд цієї бібліотеки складався із праць по теології, історії, медицини та інших наук. Проте поряд з книгами, які були доступні для студентів, зберігалися також книги, що були небезпечні з точки зору феодального устрою. І тому правила бібліотеки обмежували видачу таких книг: «Книги, вчення яких засуджені, писання, які небезпечні для читання, повинні довірятися лише професору богословя; проте він повинен утримуватися від них, якщо потреби аргументації або спору не змушують його використовувати їх. Сам професор не повинен читати їх задля чистої цікавості із побоювання, щоб отрута не проникла в нього» [60].
Одним із важливих джерел поповнення фонду були дари, адже власники багатих приватних бібліотек заповідали або віддавали їх університету Оксфорда. Наприклад, відомий бібліофіл, даремський єпископ, вихователь майбутнього короля Едуарда ІІІ, державний діяч Річард де Бері віддав своє зібрання, яке містило 1500 томів, студентам Оксфорда, який сам закінчив і в якому сам деякий час був бібліотекаром. З дозволю короля де Бері відшуковував книги в англійських монастирях та церквах. Подорожуючи по країнах Європи від обовязково знаходив час для відвідування книгосховищ, де зазвичай купував потрібні йому праці. У своїй відомій книзі «Філобібліон» («Philobiblon») де Бері звертається до постійної проблеми наругою над бібліотечними книгами і звертає увагу на те, що потрібно виганяти студентів з бібліотеки, які наносять збиток книгам. У 1410 р. бібліотека перейшла в повне розпорядження університету і, завдяки допомозі герцога Хамфрі Глостерського (брата короля), переїхала до нової будівлі. В 1440 р. герцог подарував університету близько 300 стародавніх сувоїв та манускриптів, більшість з яких в подальшому була знищена в період Реформації, тому що вони містили в собі канонічні церковні тексти.
Кембриджський університет був заснований в 1209 році і спочатку існував у вигляді групдомів-«коледжів», у яких жили студенти. Загалом університет складався з традиційних факультетів: гуманітарного, юридичного, богословського та медичного. Бібліотека Кембриджського університету виникає значно пізніше і її фонд був невеликим. Видача книг була досить значною, тому правила бібліотек встановлювали порядок реєстрації видачі книг для читання поза стінами бібліотеки, «щоб не можна було підмінити один рукопис тієї ж зовнішності, але меншої цінності» [60]. В бібліотеці Кембриджу книги розділили на дві частини, одні можна було видавати студентам, а інші – ні. І, тому, останні були прикріплені до пюпітрів з написом «Прикований», що означало, що дана працю за межі бібліотеки не видається.
У 1415 році Вільям Лорінг передав бібліотеці свою колекцію юридичних книг, яка стала основою університетської бібліотеки.
Починаючи з XVI століття бібліотека одержала чимало цінних дарів, зокрема цілі приватні колекції, які за заповітом чи бажанням перейшли у власність бібліотеки. Значно пізніше при кожному коледжі виникає своя бібліотека.
Варто відмітити, що наприкінці ХІІІ століття в Шотландії виникає університет Роберта Гордона, який знаходився в місті Абердин та був заснований у 1451 році Університет Глазго. Бібліотеки цих університетів були створені значно пізніше і складалася лише з сотні томів, які були принесені в дар колекціонерами.
Поряд з монастирськими та університетськими бібліотеками виникають бібліотеки нових видів, хоча це були поодинокі випадки. Так, в 1579 році у звязку з потребами флоту в Англії виник перший навчальний заклад, який давав не лише класичну освіту. Це був Грешем-коледж, по програмі якого передбачалося викладання таких предметів, як геометрія, астрономія, навігаційні прибори. Тут читалися лекції на латинській та англійській мові. Зі створенням коледжу були закладені основи його бібліотек, хоча й фонд протягом довгого часу й був невеликим [53].
Величезну роль тогочасного суспільства Великобританії відігравали приватні бібліотеки. Не дивлячись на те, що церква забороняла мирянам мати особисті книги, проте потреба в читанні лише зростала під впливом розвитку наук, ремесл та торгівлі. Створюються мапи, географічні енциклопедії, тому що зростають та міцнішають зовнішні звязки країн. Все це стало своєрідним підґрунтям для появи бібліотек сановників, дипломатів, вчених, шкільних вчителів, лікарів, багатих міщан, феодалів, королів.
Приватні бібліотеки Англії складалися із книг різних жанрів переважно на англійській мові, зокрема, там знаходилися історичні твори, твори з медицини, мисливської справи, збірники віршів, поем, рицарські романи, праці по теології, довідники тощо. «Кентерберійські розповіді» Чосера мали неабияку популярність серед англійських колекціонерів.
Варто звернути увагу, на колекцію Джона Уітамстіда, який був абатом у Сент-Олбанському абатстві. Його бібліотека виділялася багатством та чисельністю різних творів та праць авторів Стародавнього світу та італійських гуманістів. Книги зі своєї колекції Уітамстід постійно дарував своєму абатству та коледжам.
Першим в Англії, хто придбав до своєї колекції праці видатних філософів Тацита та Лукреція був відомий бібліофіл Джон Тіптоф. Для поповнення своєї колекції Тіптоф навіть вдавався до крадіжок рукописів з бібліотек. У своєму фонді він мав близько 400 томів античних мислителів та гуманістів.
Особливу групу приватних бібліотек, які мали суттєві привілеї складали королівські бібліотеки, які значно пізніше переходили у власність національних бібліотек Великобританії.
З плином часу, церква поступово втрачає монополію на керівництво духовним життям тогочасного суспільства. Вже при правлінні короля Англії Генріха XVII ст. II, який керував країною з 1509 року, відбуваються певні міри, які підірвали основи ідеологічної та економічної могутності католицької церкви в країні. Однією із таких мір була секуляризація (конфіскація та передача світської влади) рухомого і нерухомого майна монастирів. Варто зауважити, що дана міра вилучення зібрань книг із фондів бібліотек монастирів мало сприяла збагаченню інших бібліотек. Адже ще до проведення секуляризації Джон Леленд молодший, хранитель особистої королівської бібліотеки, за наказом монарха у 1533 році провів ревізію усіх соборів, абатств, церковних коледжів на наявність цінних рукописів. Він зміг зібрати лише кілька сотень книг, яка була лише малою частиною володінь монастирських бібліотек. Величезна кількість творів та книг відомих авторів безслідно зникла.
Протягом 1536-1539 років було закрито 800 монастирів, а їх землі були виставлені на продаж і внаслідок стали власністю буржуазії [71]. Більшість бібліотек, які були при монастирі було зруйновано. Значна частина фондів була знищена в багатьох випадках монахами, які не хотіли щоб їхні книжні надбання потрапили до рук короля. Варто додати, що збереглися фонди кількох окремих бібліотек старих соборів, Оксфордського та Кембриджського університетів.
В двох найбільших університетах Великобританії – Оксфорді та Кембриджі – в XVI ст. зберігалася традиційна система вищої освіти, яка ґрунтувалася на вивченні теології, громадянського та церковного права, філософії Аристотеля і Платона, медицини Галена і Гіппократа, математики, арифметики, діалектики, геометрії, астрономії, риторики.
Вагомою подією в історії книговидавництва Англії було заснування двох типографій при головних університетах країни – в Кембриджі в 1583 році та в Оксфорді в 1585. Варто зазначити, що типографії університетів друкували переважно наукову літературу для навчання професорів та студентів. Хоча були й поодинокі випадки, коли типографії видавали книги й інших жанрів, а не лише наукову літературу [61].
Правління нового короля також не принесло значного поповнення у фонди існуючих бібліотек Великобританії. Так звана «чистка» університетських бібліотек, яка відбувалася за наказом Едуарда VI спричинила значні втрати книжкових зібрань. Бібліотека Оксфордського університету на 50 років припинила своє існування. Лише наприкінці ХVI століття спільними зусиллями багатьох державних діячів та бібліофілів бібліотека університету почала відроджуватися. Одним із таких діячів був студент, а пізніше і викладач університету, вчений, філософ Френсіс Бекон.
В 1602 р. вчений та дипломат Томас Бодлі допоміг бібліотеці зайняти нове приміщення та приніс в дар власне зібрання книг и манускриптів, а це близько 2,5 тисяч екземплярів. Протягом багатьох років він дбав про відновлення та розширення Оксфордської бібліотеки, зокрема, Бодлі за власні кошти купував дорогі та рідкісні книги із Німеччини, Франції, Туреччини, Китаю та інших країн. В її фонді зберігалися рукописи ІІІ-ІІ ст. до н. е. на грецькій та латинській мовах, колекція перших друкованих видань Англії тощо.
Варто зазначити, що в ХV-ХVI ст. існувала своєрідна продумана систематизація літератури, згідно з якою книги розставлялися в порядку, який був близький до класифікації знань Аристотеля. Щодо церковних бібліотек Англії, то книги, які були призначені для відвідувачів мали світлу обкладинку і знаходилися по правий бік від входу, а на протилежному – лівому боці – знаходилися книги в темних обкладинках і вони були заборонені, тому що містили в собі «єретичні вчення».
Правила ведення каталогів, не дивлячись на зміни, які відбулися в церковному та культурному житті Англії, не змінювалися. Перелік наявної літератури починався з теологічних творів. Одним із перших, хто змусив по-іншому поглянути на каталогізацію книг був відомий бібліограф Ендрю Маунсел. У «Каталозі англійських друкованих видань» в присвячені І-го тому, який був виданий самим Маунселом, він відмічає нові тенденції правил ведення каталогів. Автор зазначає, що потрібно подавати чітке відображення змісту книги, чому сприяє детальне ознайомлення з даною книгою. І, при веденні каталогу, спочатку потрібно писати книги, в яких читач був би найбільш зацікавлений. Варто зазначити, що Маунсел вважав, що читачу необхідні книги з природничих наук.
Проте, по всій країні з початку ХVII століття починають відбуватися політичні та соціальні хвилювання, які також торкнулися й культурного і освітнього життя Англії.
1.2 Стан бібліотек під час Англійської революції XVII ст.
Англійська революція XVII століття була боротьбою буржуазії за політичну та економічну владу, в той час як монархічне правління короля представляло феодалів, політика яких ґрунтувалася на захисті своїх привілеїв. Англійська революція стала однією з найвизначніших подій в історії людства XVII століття. Вона справила значний вплив не лише на розвиток Великобританії, а й на процес становлення всієї європейської цивілізації нового часу.
В XVII столітті виникає велика кількість пуританських сект, які збираються в окремих будівлях [9]. Могутню ідейну опору вони здобувають в Біблії, англійський переклад якої у вигляді кишенькових видань нелегально перевозився із Женеви та розповсюдився в Англії вже в 60-70-і роки XVI століття. Значна кількість кишенькових видань не лише Біблії, але й праць відомих письменників зберігалися в приватних колекціях багатих можновладців. В 1613 році видатною подією став санкціонований Яковом I новий переклад Біблії на англійську мову, який здійснювався викладачами та випускниками Кембриджського університету. Цей переклад вплинув на розвиток культури; він надавав вираження та аргументи, приписи і приклади, багатий світобразів, які надихали віднині не тільки літературу і поезію, але й політичну публіцистику.
Зрушення в економіці відбивалися на соціальній структурі англійського суспільства. Нові політичні та філософські ідеї створили необхідні умови для розвитку культури, зокрема бібліотек, які, проте, не були стрімкими.
Англійська революція внесла чимало змін у життя університетських бібліотек. Вони зазнали тимчасовий занепад, тому під час революції керівництво університетів Оксфорду та Кембриджу віддавало перевагу королівській владі. Зокрема, в 1642 р. король Англії Карл І оголосив війну парламенту, королівська армія, отримавши згоду облаштувалася в Оксфорді. Почалась перша громадянська війна, яка закінчилася в 1646 р. перемогою парламентської партії. Проте, розуміючи суспільну користь університетів, Олівер Кромвель, один із вагомих діячів англійської буржуазної революції, взяв під своє покровительство навчальні заклади та встановив охорону майна, зокрема і бібліотечного[12].Тому, за його приказом охоронялася бібліотека Оксфордського університету, яка тимчасово стала державною власністю. Завідував бібліотекою відомий громадський діяч Уайтлок. Допомагавйому Дюрі, релігійний діяч, автор праці «Реформований хранитель бібліотек», в якій він роздумував про роль бібліотекаря, який повинен бути не просто хранителем книги, алей робити їх доступними користувачам.
Олівер Кромвельтакож видав розпорядження про те, що фонди церковних бібліотек були передані університетам. Наприклад, бібліотека Оксфордського університету отримала в подарунок колекцію рідкісних рукописів, більшість яких була на грецькій мові. Кромвель значну увагу приділяв вченим, тому що розраховував на підтримку та віддану службу. В 1662 р. бібліотеки Оксфордського і Кембриджського університетів отримали право на обовязковий примірник [52].
Протягом англійської революції фонди університетських бібліотек значно поповнилися. Революція привела до розвитку бібліотек університетів, коледжів і тому для деяких із них споруджувалися спеціальні будівлі. Наприклад, в 1676 р. відомий англійський архітектор Крістофер Рен був запрошений головою Трініті-коледжу в Кембриджі для розробки проекту бібліотечної будівлі. Проект вважався зразковим для бібліотек цього типу, хоча книг в бібліотеці Трініті-коледжу було ще мало, протеними дорожили й берегли. До кінця XVIII ст. фонди бібліотек Оксфордського та Кембриджського університетів були відображені в друкованих каталогах.
Не відстає у своєму розвитку бібліотечна справа Шотландії. До офіційного заснування національної бібліотеки, її функції виковувала бібліотека Колегії адвокатів. У 1682 році була створена бібліотека юридичного факультету Единбурзького університету, яка з 1710 року почала отримувати обовязковий екземпляр, а згодом отримала статус національної бібліотеки Шотландії.
Перша бібліотека для громадського користування була започаткована в Лондоні в 1684 р. Теннісоном, який був служителем культу в приході св. Мартіна. Він збудував спеціальний будинок, де верхній поверх був призначений для бібліотеки. Протягом 20-х рр. XVIII ст. книготорговці стали відкривати невеликі платні бібліотеки. Однак вагома частина видавничої продукції потрапляла в приватні бібліотеки. За величиною та характером приватні колекції були різними: від відомого зібрання Ханса Слоуна, лікаря, ботаніка, колекціонера рідкісних книг та рукописів по ботаніці, зоології, мінералогії, історії медицини, в його колекції нараховувалося 3156 рукописів і більше 40 тис. книг, до невеликих книжних підбірок в селянських домах іоменів. Варто зазначити, що бібліотека вважалася невідємною частиною кожного хорошого дому. В Лондоні і в провінціях, особливо в курортних місцевостях, відкривалися підписні бібліотеки, які видавали книги на з собою. Перша із них була відкрита в 1740 році. Кращими серед них були бібліотеки Ліверпуля, Бата, Саутгемптона [51].Але з плином часу деякі із них перетворилася на безкоштовні публічні бібліотеки.
Важливою рисою суспільного життя Обєднаного Королівства кінця XVIIІ століття стали так звані книжкові клуби, а також дискусійні клуби, завдяки яким у любителів читання зявлялася можливість обговорювати книги письменників, їх переваги та недоліки. Книжковий клуб був свого роду «невеликою приватною бібліотекою», членство в якій могли собі дозволити далеко не всі, адже для цього потрібно було заплатити вступний внесок, а також щорічно вносити деяку суму на утримання та поповнення бібліотеки. Так, читачі вирішували проблему дорогої книги – те, що раніше не могли собі дозволити поодинці, змогли придбати спільно. Крім книжкових та дискусійних клубів, у великій кількості англійських міст були і свої літературні спілки. Подібні заклади були покликані «сприяти формуванню суспільної думки про літературні новинки» [2].
Протягом XVIIІ століття парламент Англії декілька раз проявляє ініціативу щодо покращення колекції зібрань Королівської бібліотеки. Було внесено чимало пропозицій про формування великої національної бібліотеки в Лондоні, хоча за цим і не відбулося ніяких дій. На початку XVIIІ століття Річард Бентлі запропонував парламенту створити національну бібліотеку, проте лише через тривалий час, завдяки зусиллям королівського лікаря сера Ханса Слоуна даний закон був прийнятий [9].
Щодо Шотландії, то на її території перші публічні, а згодом і підписні бібліотеки зявилися в той же час, що і в Англії. До середини XVIIІ ст. церковні бібліотеки занепадають, а їхнє місце посідають світські бібліотеки.
В XVII-XVIIІ ст. Великобританія закріплює свій вплив у світовій політиці і стає однією із провідних держав. Стрімко розвивається економіка країни і культура її населення. Все це сприяє збільшенню кількості освічених, і, відповідно розширенню кола читачів. Відкриваються та стрімко розвиваються бібліотеки по всій країні.
В той же час освіта у Великобританії займає чільне місце в світі, масово створюються все нові університети, поряд з якими починають функціонувати бібліотеки.
1.3 Розвиток бібліотечної справи у ХІХ-ХХ ст.
В ХІХ столітті у Великобританії бібліотеки є не лише осередком культурного та освітнього життя народу, а й стають дієвим засобом прискорення розвитку науки та техніки. Зокрема, зростає кількість наукових бібліотек, насамперед в Лондоні. Дипломованих спеціалістів стали обслуговувати створені медична бібліотека, Бібліотека музею стародавності, мистецтва і природньої історії Індії. Все більшу популярність набували університетські бібліотеки, особливо Оксфордського та Кембриджського університетів. Університети мали по кілька бібліотек та обслуговували вчених та студентів. Великого значення в науковому житті набувають публікації праць вагомих наукових шкіл, наприклад, Кембриджська в області атомної фізики. Спеціалісти все частіше у своїх роботах звертаються до наукових журналів, спеціальних видів технічної літератури тощо. І тому такими виданнями у збільшуваних масштабах комплектуються нові та давно існуючі наукові бібліотеки. Таким чином, фонди національних та наукових бібліотек безперестанно збільшуються.
Головною серед них залишалася бібліотека Бодлі, в якій існувала традиція поповнення фондів приватними пожертвами. Варто зазначити, що ця особливість відображалася й розстановці фондів. В 1860 році всі видання по проблемам природознавства були передані в музей університету і склали ядро майбутньої Редкліфської наукової бібліотеки [53].
Фінансування наукових закладів та їх бібліотек здійснюється за рахунок монополій, благодійних фондів, мільйонерів, іноді держави.
В університетських бібліотеках поступово удосконалювалися каталогізація, класифікація літератури, бібліографічне обслуговування професорів, які мали ряд привілеїв – книги в їх користуванні могли знаходитися довгий час, багато з них володіли ключами від фондів і могли самостійно брати потрібні книги.
З початку розповсюдження бібліотек по всій країні видавці серйозно остерігалися того, що через велику кількість бібліотек читачі зовсім перестануть відвідувати книжкові магазини. Проте їх хвилюванні були марні – «бібліотечна лихоманка» ніяк не відобразилася на читацьких потребах.
В 1849 році у Великобританії був створений Комітет публічних бібліотек. В 1850 р. був прийнятий закон про публічні бібліотеки, згідно з яким муніципалітетам міст з населенням 10 тисяч людей дозволялося витрачати невелику частину податків на створення і утримання бібліотеки або музею. Таким чином, протягом кількох десятиліть в промислових містах Англії, Шотландії, Уельсу було засновано 26 бібліотек [28].
В першій половині ХІХ століття лише деякі публічні бібліотеки мали спеціальні будівлі, а решта знаходилася в тісних, погано освітлюваних, незручних приміщеннях. Саме тому бібліотекари вважали, що потрібно ввести спеціальні стандартні норми, які б регламентували в кожній бібліотеці площу для довідкового відділу, абонементу та читального залу. Щодо фонду, то він загалом забезпечувався дарами колекціонерів і тому в бібліотеках спостерігалися диспропорції їх складі, тому що, накопичувалися видання, які мало відповідали потребам та інтересам читачів.
Читачами публічних бібліотек були робочі, ремісники, клерки, продавці, які не мали доступу до інших бібліотек. Рідше в них читали адвокати, архітектори, військові, лікарі, місіонери. Найбільшою популярністю користувалася художня література, також домінували історична література, біографії і опис подорожей. Привертали увагу читачів періодичні видання і книги по гуманітарним та природнім наукам [20].
Протягом 30 років після прийняття закону лише 83 муніципалітети Англії ввели обслуговування населення публічними бібліотеками. В наступні десятиліття їх кількість зростала: 1889 р. – 153, 1909 р. – 532. Це стало можливим завдяки прийняттю закону «Про освіту» (1870 р.), зростання зацікавленості місцевих органів влади у розповсюдженні освіти, благодійності міліонера Карнегі. До 1917 року бібліотечним обслуговуванням було охоплено дві треті населення, в основному місцевого.
В 1915 році професор Оксфордського університету Адамс провів обстеження публічних бібліотек та висловив думку про організацію таких типів бібліотек в сільській місцевості. Він підкреслив, що бібліотека повинна стати духовним центром життя сільських жителів. Для здійснення даної програми Адамс запропонував розділити країну на пять районів, проте влада досить холодно поставилася до даної думки професора. Лише Англійський інститут імені Карнегі, за дорученням якого Адамс аналізував стан публічних бібліотек, за власним бажанням створив пробну мережу сільських публічних бібліотек. Комплектування публічних бібліотек відбувалося в основному за рахунок пожертв, тому фонди були неповні та дуже часто не відповідали запитам читачів.
В 1913-1914 роках у фондах публічних бібліотек Великобританії нараховувалося до 11,4 млн. томів: 70 % бібліотек мали фонди менше 20 тисяч томів кожна, інші – менше 10 тисяч фондів. Всі бібліотеки, навіть невеликі, збирали загалом краєзнавчу літературу. До 1900 року всі вагомі публічні бібліотеки, за невеликим виключенням, мали музичну та нотну літературу. Ряд бібліотек придбав і навіть видавав книги для сліпих. У столиці були розповсюджені невеликі читальні із однієї кімнати із стійками для читання, які були прикріплені до поличок газет. Дані читальні були досить популярними та мали велику кількість відвідувань протягом дня [53].
До початку ХХ століття в публічних бібліотеках Англії остаточно закріпився вільний доступ до поличок. Активізувався пошук нових видів та форм розстановки фондів, організація реальних каталогів. В цей період була створена «Предметна класифікація» Джеймса Дафа Брауна. Вона видавалася двічі, в 1906 та 1914 роках. Браун одним каталогом хотів замінити два основних: систематичний та предметний. Запропоноване Брауном задумане комплексування матеріалу не набуло широкого розповсюдження схеми навіть в бібліотеках Англії. Адже частіше всього використовувалася десяткова класифікація Мелвіла Дьюї.
Вже в цей період для публічних бібліотек у Великобританії починають будувати спеціальні будівлі з приміщеннями для довідкового відділу, абонементу, читального залу періодичних видань, робочими кімнатами для обслуговуючого персоналу.
Величезний внесок у розвиток бібліотечної системи Великобританії зробив британський бібліотекар, історик бібліотеки і біограф Едвард Едвардс (1812-1886). Він народився в Лондоні у родині будівельника [71]. В 1836 році він виступає в якості памфлетиста з питань, що становлять суспільний інтерес. Він писав про національні університети, з особливим посиланням на Лондонський університет, статут якого тоді був у стадії обговорення; у Британському музеї, під час проходження ретельного розслідування з боку комітету Бенджаміна Хоса; і, дещо пізніше, про реформу Королівської Академії. Між тим, його брошура про музеї та докази, які він надав комітету Британського музею привернули увагу влади, і в 1839 році він став позаштатним помічником у департаменті друкованого видання.
Варто зазначити, що в бібліотечну справу починають проникати методи та прийоми роботи інших країн. Бібліотекари та бібліотекознавці починають організовувати міжнародні конференції різних рівнів, де обговорюють нові ідеї та питання, які є важливими для розвитку бібліотек своєї країни. Зокрема, в 1877 році у Лондоні відбувається 1-а Міжнародна конференція, яка була присвячена бібліотечній справі і, на якій зібралися представники девяти країн. Виступаючи на конференції, Д. У. Джонс, професор та хранитель Британського музею сказав, що наступає нова ера, коли розширюються масштаби обміну ідеями та досвідом практичної діяльності. Також Джонс зауважив, що велике значення для розвитку бібліотечної справи всіх країн є діяльність Антоніо Паніці та іншого відомого англійського бібліотекаря Е. Едвардса, «батька публічних бібліотек». Значне місце посіло обговорення проблем стану каталогів, на якій Мелвіл Дьюї і виклав суть своєї класифікації каталогів. Варто додати, що саме на 1-ій Міжнародній конференції поглибилися звязки бібліотекарів Великобританії та США.
Варто зауважити, що ХІХ століття в країнах Європи та США входить новий вид бібліотек – масові. Проте, такий вид бібліотек в дійсності на території Великобританії не отримав особливого розвитку. Тому функції масової бібліотеки продовжує виконувати публічна бібліотека.
У 1897 році в Лондоні знову відбулася 2-га Міжнародна конференція, яка прийняла представників 14 країн, лише із США прибуло 50 учасників. На цій конференції важливими були і цікавими були ідеї та методи щодо роботи публічних бібліотек, які запропонували Ф. Мількау, М. Дьюї, Ч. Кеттер [53].
В 1919 р. новий закон «Про публічні бібліотеки» дозволив створення та фінансування бібліотек за рахунок органів самоврядування адміністративно-територіальних одиниць (графств).Однак ні цей закон, ні прийняті раніше не були обовязковими та не передбачали ні керівництва бібліотеками з боку держави, ні їх централізованого фінансування. Закон не впливав на розмежовування обовязків між бібліотечними мережами міст та графств, ліквідації розєднаності в управлінні масовими бібліотеками, які продовжували підкорюватися різним місцевим органам влади: комітетам графств, муніципальних міст, місцевих округів.
Функції управління бібліотеками були обєднані лише в одному випадку, коли бібліотеками самостійних приходських комітетів керували комітети графств. У відповідності з прийнятим законом з 1925 році починають організовувати центральні бібліотеки графств, при цьому продовжували існувати раніше відкриті центральні бібліотеки міст. Відмінності в економічному стані, у відношенні влади до бібліотек міст, графств визначали нерівномірність розвитку бібліотечних систем. Тому немає нічого дивного в тому, що сільське населення залишалося без бібліотечного обслуговування, адже головним джерелом доходу, якій підтримував ріст бібліотек залишалася благодійність та пожертви.
В 1965 р. новий бібліотечний закон вказував, що керівництвом публічними бібліотеками буде займатися Міністерство просвіти з правом контролювання діяльності місцевих органів самоврядування у сфері бібліотечної справи. В 1972 р. була розпочата реорганізація мережі публічних бібліотек: створені 75 (замість 314) бібліотечних систем в Англії (виключаючи Лондон), 8 в Уельсі (замість 37). Варто зазначити, що кожна бібліотечна система повинна була забезпечувати потреби графства і його населення (від 100 тис. до 1 млн. людей), що знаходилося на підвладній їм території.
Наукові та спеціальні бібліотеки у Великобританії розвивалися за спільною закономірністю. Цей період характеризується зростанням чисельності та виникненням нових видів бібліотек різних сфер. Набували якості діючі наукові бібліотеки та просунулося вперед рішення бібліотекознавчих проблем. В цей час найбільш багатими сховищами національної та іноземної літератури, які обслуговували основну частину наукових працівників, були національні бібліотеки [18].
Варто зазначити, що в 1825 році поет та видавець Алан Рамзі відкрив першу бібліотеку в Единбурзі, яка видавала книги додому. Тому що, книги того часу залишалися доволі дорогим задоволенням для більшості потенційних читачів. Завдяки подібним бібліотекам книги стали доступніші для широкої аудиторії читачів: той, хто не міг собі дозволити купити цікаву книгу в книжковому магазині, міг заплатити річний внесок за користування бібліотекою і, таким чином, отримати можливість познайомитися з останніми новинками літературного життя.
У Великобританії було кілька національних бібліотек: найстаріша на Британських островах Бібліотека Британського музею, Національна довідкова бібліотека по природнім наукам та винахідництву (створена в 1885 році як бібліотека Патентного управління, обслуговування якої відбувалося лише в читальних залах); Національна центральна бібліотека, заснована в 1916 році для обслуговування студентів; Національна бібліотека Уельсу в Аберістуїті (1907 р.), яка збирала та зберігала всі друковані та рукописні матеріали про Уельс, валлійцях та інших кельтські народи, праці уельських авторів; Національна бібліотека Шотландії в Единбурзі (до 1925 року – бібліотека юридичного факультету університету); Національна бібліотека в Вестмінстері з відділенням для сліпих в Манчестері (1882 р.).
На відміну від інших країн головна національна бібліотека, Бібліотека Британського музею, відносилася не до відомства міністерства освіти, а до державного казначейства, парламентським секретарем якого був голова Комітету попечителів Британського музею в палаті общин парламенту. Щорічно Комітет попечителів офіційно звертався в парламент за державною дотацією, надаючи державному казначейству кошторис на рік для включення в цивільний бюджет. З середини ХІХ століття і до початку ХХ ст. бібліотека отримувала великі субсидії на закупівлю іноземних видань по всім галузям знань. Проте, в окремі періоди, особливо наприкінці Першої світової війни, бібліотека знаходилася в тяжкій фінансовій ситуації [51].
В 1916 році була заснована Національна центральна бібліотека, яка до 1972 року була центром міжбібліотечного абонементу та місцезнаходженням національного зведеного каталогу. В 1972 р. був прийнятий Закон про національну бібліотеку, і з 1973 р. почала функціонувати Британська бібліотека, яка стала однією з найбільших в країні, фонд становить близько 150 млн.
Обовязковий екземпляр британської друкованої продукції та офіційних видань колоніальних територій разом з іншими джерелами надходження літератури при зростаючій активності видавничої діяльності в світі призвели до великого зросту фонду та нестачі приміщень. Тому з початку ХХ століття комплектування друкованими книгами стало відбуватися вибірково. В 1903 році із-за нестачі місця провінційні англійські газети переводяться в Коліндейл, передмістя Лондона і звідти за потребами читачів доставлялися в читальні зали.
Серед наукових бібліотек у Великобританії, як за обємом фондів, так і по якості їх підбору, особливе місце займали університетські бібліотеки. В першому десятиріччі ХХ століття вони перетворилися на досить складні організми, де була відсутня єдність в організації діяльності та структурі цих однотипних бібліотек. Бібліотека Оксфордського університету складалася із Бодліани, найбагатшої, найбільш значної за кількістю книг та рукописів колекції. Також в склад університету входили бібліотеки факультетів та коледжів, які займалися обслуговуванням лише своїх студентів та бібліотеки наукових закладів та інститутів. Варто зазначити, що із Бодліани література видавалася тільки в читальні зали. З 1873 року функціонувала спеціальна читальня з підсобним фондом для студентів, які працювали над дипломними проектами. Ріст університету, всіх його відділів, коледжів досить ускладнював комплектування бібліотеки. Потребувалося точно визначити екземплярність та профіль літератури, яка в подальшому направлялася в коледжі. Тому з 1871 року фонди Бодліани та бібліотек коледжів починають комплектуватися окремо. Але єдиного центру, який би керував та координував всіма підрозділами не було [1].
Досить різноманітними за своїм складом та наповненістю в цей період є бібліотеки Кембриджського університету. До початку ХХ століття в них не було навіть єдиної схеми розстановки фонду. Спеціальні бібліотеки університетських закладів Кембриджу виникли в основному після Першої світової війни. Вони носили досить підсобний характер, забезпечуючи роботу лабораторій, зберігання та ріст музейних колекцій. Найбільш значними із них були центральна університетська бібліотека та бібліотека наукових періодичних видань.
Отже, варто зауважити, що центральні бібліотеки британських університетів, як правило, опрацьовували літературу для всіх бібліотек університету. На перших етапах існування в більшості університетів існувала одна бібліотека і лише по мірі відкриття нових факультетів, лабораторій зявляються бібліотеки для окремих груп читачів.
До 1925 року відноситься створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (ІФЛА), однією із цілей якої стала кооперація бібліотечної діяльності в міжнародному масштабі. ІФЛА зародилася у вигляді Міжнародного бібліотечного та бібліографічного комітету, який був заснований на конференції бібліотекарів в Единбурзі, присвяченій 50-літтю Бібліотечної асоціації Великобританії. На ній були присутні делегації 14 країн. З початком існування нова професійна організація – асоціація бібліотечних асоціацій – стала місцем зустрічі лідерів бібліотечної справи Європи та Америки. До теперішнього часу ІФЛА обєднала у своїх лавах понад 2000 бібліотечних асоціацій, організацій та індивідуальних членів з 150 країн [23].
Під час Другої світової війни на території Великобританії було зруйновано багато бібліотек, а багато цінних старовинних книг було знищено або вивезено в приватні колекції. Зокрема, вибухи авіабомб в 1940 і 1941 роках призвели до руйнувань бібліотек Лондона, Ковентрі. В будівлі книгосховища Британського музею було знищено близько 250 тисяч томів цінних видань, в тому числі рідкісні словянські та російські видання. Також у воєнний час відбулася значна втрата кваліфікованих працівників і тому в бібліотеках дуже часто змінювалися бібліотечні кадри. Виникають труднощі в комплектуванні та припиняється видання бюлетенів, списків.
Проте, не дивлячись на труднощі воєнного часу, бібліотечна справа продовжує розвиватися, зявляються праці, які підіймають все нові питання. В основному переважали праці по різноманітним аспектам інформаційної діяльності бібліотек Великобританії, про побудову систем бібліотек. Бібліотеки беруть участь у збиранні та обслуговуванні книгами армій тощо.
В повоєнний час, у порівнянні з іншими країнами, на території Великобританії бібліотечне обслуговування охопило більшу кількість населення, хоча зміст їх роботи мав політичний нахил. Читачі масових бібліотек, які були обєднані в регіональні системи, у Великобританії складали 27% населення. До початку 60-х років регіональні системи, що будувалися за адміністративно-територіальним принципом, існували в 20 графствах. В сільській місцевості бібліотечні пункти видачі систем були замінені філіалами та бібліобусами. Обслуговування за допомогою бібліобусів знайшло своє розповсюдження у багатьох містах та розвивалося швидкими темпами. В бібліотечних системах зявляється нова ланка – регіональні центри, які виконують обовязки допоміжних опорних пунктів між центральними бібліотеками графств та їх місцевими відділами. Регіональні системи практично не зачіпали міських бібліотек, а в бібліотечних системах графств багато процесів роботи перебудовувалися на основі впровадження електронних машин, арифмометрів, дуплікаторів та інших видів копіювальних обладнань, перфокарт, внутрішніх переговорних обладнань і телексів для зовнішнього звязку. Більшість бібліотек продовжувало дотримуватися тієї ж, що і раніше, організації робіт: Відкритий доступ, використання класифікації Дьюї, ведення карточних алфавітного та предметного каталогів, застосування системи книговидачі Брауна, яка була заснована на використанні різнокольорових книжкових кишеньок, в які вкладалися книжкові формуляри на взяті читачем книги [9].
Зростання фондів, зміна читацьких інтересів привернули увагу до проблем класифікації, каталогізації. Централізована каталогізація, яка здійснювалася створеною в 1949 році Службою британської національної бібліографії, забезпечувала одноманітність ведення каталогів. А роботі з читачами уваги не надавалося, адже основною функцією публічної бібліотеки продовжувалася вважатися видача літератури. Проте, через брак коштів в масовій бібліотеці літератури потрібної для занять або роботи не було.
На сьогоднішній день діяльність британських бібліотек визначається загальнонаціональним Актом-2003, або Законом про обовязковий екземпляр. Акт-2003 був розроблений на основі рекомендацій ЮНЕСКО про обовязковий екземпляр від 2000 року, документі ІФЛА та Міжнародної асоціації видавців від 2002 року «Про безстрокове збереження памяті світу: спільна заява про архівації та збереженні цифрової інформації», а також на основі раніше діючого у Великобританії Акту від 1911 року про копії публікації, який регулював правила обовязкового зберігання копій книг та інших матеріалів, які видавалися в друкованому вигляді [57].
Акт-2003 має надзвичайно важливе значення для теперішнього та майбутнього британських бібліотек і всієї цифрового інформаційного середовища Великобританії. Акт-2003, а також більш вузькопрофільні підзаконні акти, які розроблялися на його основі, слугують інтересам збереження – незалежно від формату – всіх друкованих матеріалів, які формують інтелектуальну та культурну спадщину Великобританії.
Реалії інформаційного суспільства потребують розробки інформаційних продуктів і послуг більш високої якості або принципово нових продуктів в текстовому, аудіо- або відео форматах. У звязку з цим в життя сучасних бібліотек входять передові інформаційні технології. Важливими питаннями в діяльності бібліотек стають оцифровка фондів, створення електронних депозитаріїв і репозитаріїв, формування електронних каталогів, які створюють основу для оперативного надання користувачам нових видів послуг.
Бібліотеки Великобританії відіграють ключову роль в інформаційному забезпеченні науки, освіти, економіки, політики, культури та інших сфер життя суспільства. Вони вносять величезний внесок в розвиток інноваційних процесів. Постійно удосконалюючи свій інформаційно-технологічний інструментарій, сучасні британські бібліотеки стають сховищами чималих зібрань цифрових документів та матеріалів, до яких вони надають Інтернет-доступ користувачам.
Культура Великобританії багата та досить різноманітна, адже вміщує в собі культурні традиції Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Тому і розвиток бібліотек по всій території Обєднаного Королівства був доволі різним. Найбільшого розквіту бібліотечна справа зазнала на території Англії.
Свої витоки бібліотечна система бере з початком існування монастирів. Монастирські бібліотеки відігравали значну роль у культурному житті народу Великобританії та з плином часу поряд з ними виникають бібліотеки спеціальних шкіл, коледжів та університетів. Також, не варто забувати й про існування приватних бібліотек, деякі з яких пізніше влилися в колекцію бібліотек, які створювалися в містах та провінціях. Особливу групу приватних бібліотек, які мали суттєві привілеї складали королівські бібліотеки, які значно пізніше переходили у власність національних бібліотек Великобританії.
Англійська революція стала однією з найвизначніших подій в історії людства XVII століття. Вона справила значний вплив не лише на розвиток Великобританії, а й на процес становлення всієї європейської цивілізації нового часу. Нові політичні та філософські ідеї створили необхідні умови для розвитку культури, зокрема бібліотек, які, проте, не були стрімкими.
Також, варто зауважити, що існували книжкові клуби, де можна було обмінюватися та ділитися враженнями від прочитаної книги. Такі клуби обєднували сусідів та друзів, які шанобливо ставилися до книг та відводили їм значне місце у своєму житті.
Протягом XVIIІ-ХІХ століття кількість бібліотек на території Великобританії постійно зростає, виникають публічні бібліотеки, які відігравали величезну роль у культурному та освітньому житті народу. Уже відбуваються Міжнародні конференції, які сприяли розвитку бібліотечних звязків з іншими країнами. Відомі бібліотекознавці обговорюють важливі питання та проблеми, що повязанні з функціонування бібліотек та бібліотечного обслуговування. В бібліотечну справу починають проникати методи та прийоми роботи інших країн.
Видаються закони, які сприяють розвитку бібліотек та діяльності бібліотечної справи.
Виникнення національних бібліотек на території Великобританіє є ще однією з важливих подій, якою ознаменувалося ХХ століття.
З плином часу бібліотека починає займати важливе місце в культурному житті народу, а також починає змінюватися і роль бібліотекара, який виступає не лише хранителем фондів, але й є своєрідним довідником та порадником.
Бібліотеки Великобританії пройшли досить складний шлях розвитку і на сьогодні займають чільне місце серед інших бібліотечних систем різних країн. Вони зберігають культурну та інтелектуальну спадщину попередніх поколінь та формують колекції актуальних документів та матеріалів.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
.1 Британська бібліотека – національна бібліотека Великобританії
Одним із важливих показників, що бібліотеки протягом багатьох століть набували все більшу популярність на території Великобританії стало створення національної бібліотеки. Це відбулося у 1753 році, коли парламент прийняв закон про створення Британського музею і його бібліотеки. Основою її фонду стали середньовічні латинські та англосаксонські манускрипти, які були зібрані сером Хансом Слоуном. Також бібліотека стала сховищем для зібрань сімї Коттонів, графов Харлеїв тощо.
Проте, вже в 1757 році король Георг II розширив володіння бібліотеки, приєднавши королівську бібліотеку Едварда IV. Разом з тим музею було передано право отримання обовязкового екземпляру всіх книг, які видавалися на території Великобританії та Ірландії. До зібрань бібліотеки Британського музею приєдналися також книги й рукописи, які були конфісковані із монастирських бібліотек в період Реформації. Був зібраний багатий фонд із друкованих книг по медицині, теології, історії Англії та інших європейських країн тощо. Варто зазначити, що в бібліотеці зберігалися унікальні рукописні тексти, які відіграють важливу роль у культурному житті Великобританії. Також в склад фонду увійшла цінна колекція документів часів Англійської буржуазної революції [81].
Для зберігання усіх нових зібрань книг та документів була покладено чимало зусиль щодо розміщення та організації фондів. Зокрема, бібліотеці відвели будівлю Монтегю Хаус. Для відвідання музею достатньо було купити вхідний квиток, проте, цей квиток не давав права входу в читальний зал. З самого початку на вхід до бібліотеки потрібно було отримати дозвіл у ради попечителів, а ще пізніше у директора бібліотеки. Адже бібліотека Британського музею з початку свого існування призначалася для осіб, які займалися науковою роботою і тому штат бібліотеки був невеликим. Відкриття бібліотеки відбулося в 1759 році, проте лише з 1831 року вона стала працювати щоденно, окрім неділі та інших святкових днів. В 1774 р. був відкритий читальний зал, який був розрахований на 120 місць. Невдовзі Музей та його бібліотека стали відомими далеко поза межами країни, а колишній його директор зазначав, що за кордоном Британський Музей услід за Британським флотом став найбільш шанованою національною інституцією [69].
Фонди зростали швидкими темпами, особливо за рахунок дарів англійських мандрівників та багатств, які були захоплені у колоніях. Наприклад, під час війни з наполеонівською Францією британські війська захопили в Єгипті чимало унікальних археологічних цінностей, серед яких – знаменитий Розеттський камінь з давньоєгипетськими та давньогрецькими ієрогліфами, які були висічені близько 196 році до н. е. У 1816 році до Музею було передано фриз Парфенона та інші безцінні витвори давньогрецьких скульпторів, що були вивезені з Афін англійським послом у Константинополі лордом Т. Елгіном.
В 1823 році зібрання бібліотеки поповнилося книгами королівської бібліотеки Георга III, а це було 65 тисяч томів. До кінця XVIII століття фонд досяг 100 тисяч томів. Однак до початку XIX ст. питання про бюджет Бібліотеки було відкритим.
Варто відзначити, що на початку свого існування штат співробітників складався здебільшого з медиків та священників, які працювали в Бібліотеці як на додатковій роботі. Значного розвитку Бібліотека Британського музею зазнала в роки діяльності видатного англійського бібліотекара Антоніо Паніцці (1797-1879), який керував бібліотекою протягом 1856-1866 років. Талановитий, енергійний та трудолюбивий він чимало зробив для того, щоб примножити славу Бібліотеки.
Антоніо Паніцці, бібліофіл та член товариства карбонаріїв, у травні 1823 року переїхав до Англії. Після прибуття в Лондон Паніцці отримав рекомендаційного листа від італійського поета Уго Фосколо. Переїхавши до Ліверпуля він працював викладачем італійської мови у банкіра Вільяма Роскоу, де в 1826 році познайомився з адвокатом та політичним діячем Генрі Броугхемом, якому пізніше допоміг розвязати складне питання. Той, у свою чергу, ставши в подальші роки лорд-канцлером, допоміг Паніцці отримати місце професора італійської мови в Лондонському університеті. В 1831 році Антоніо Паніцці зайняв посаду бібліотекаря в Бібліотеці Британського музею, а в 1837 – посаду керівника відділення друкованих книг. Вже у 1832 році Паніцці став британським підданим.
В 1857 р. в будівлі музею почав працювати один із найбільш відомих читальних залів бібліотеки, який був розрахований на 450 місць. Цей круглий зал (ротонда) був побудований за проектом архітектора Сіднея Смерка, при цьому ескіз ротонди виконав сам Паніцці. У читальному залі у відкритому доступі розташовувався фонд довідкової літератури. Ротонду оточувала «залізна бібліотека», яка була відокремлена від читального залу протипожежною конструкцією. Варто додати, що полиці для книг кріпилися особливим металевим шрифтом, який згодом став відомий як «шрифт Паніцці». Нумерувалися полички зверху до низу, а розташовувалися вони систематично.
За час діяльності Паніцці бібліотечний фонд збагатився з 150 тисяч томів до 1 млн. видань. Він домігся збільшення асигнувань на комплектування та збільшення заробітної плати працівників бібліотеки.
Антоніо Паніцці вважається творцем нового каталогу, заснованого на «девяносто одному правилі каталогізації» (1841), які він розробив разом зі своїм помічником. Він сформулював два головних завдання алфавітного каталогу – відповідати на питання про наявність книг в бібліотеці та обєднувати твори одного автора в єдиний комплекс [13]. Також Паніцці увів в обіг опис під колективним автором. Ці правила є основою для всіх наступних систем каталогізації ХІХ-ХХ століть. Варто додати, що Паніцці обстоював дотримання Закону про авторське право 1842 року, який вимагав від британських видавців передавати на зберігання в бібліотеку екземпляр кожної книги, що була надрукована у Великобританії.
Для Паніцці був важливим фактор наявності в національній бібліотеці поряд з вітчизняною літературою й література зарубіжних країн. Йому хотілося щоб Бібліотека Британського музею мала одну із найкращих у світі колекцій іноземних видань. Для цього Паніцці залучав кваліфікованих працівників, які відвідували книжкові магазини та бібліотеки Європи у пошуках цінних наукових видань. Завдяки Паніцці фонд Бібліотеки Британського музею збагатився на колекції російських, угорських, голландських та інших видань.
Бібліотека Британського музею є однією із небагатьох публічних наукових бібліотек Великобританії, проте доступ до неї був обмежений. Адже читачами могли стати особи, які досягли 21 рік та які займаються науковою роботою. При записі потребувалося поручительство від особи, яка була б постійно прописаною в столиці.
Читальний зал став своєрідною лабораторією для творчості письменників та вчених. У списках його читачів вписані імена багатьох класиків англійської літератури, вчених зі світовими іменами, відомих культурних та політичних діячів. Наприклад, Бернар Шоу на знак вдячності заповів книгозбірні значні суми, в які входили відрахування від авторських гонорарів за виконання «Пігмаліона», які Бібліотека й дотепер використовує для придбання рідкісних книг [51].
Удосконалення бібліотечного обслуговування та впорядкування діяльності бібліотеки привернуло до себе багато нових читачів. В читальному залі від 12 до 15 годин не було вільних місць, а в центрі знаходився алфавітний каталог на весь фонд. В каталог постійно вливалися дані про нові надходження, а кожен опис дублювався в чотирьох екземплярах (на тонкому папері, перекладеному пластинками та просякнутому фарбами): для інвентарю, алфавітного каталогу для читачів, службового алфавітного каталогу, для майбутнього систематичного каталогу. Складанням та веденням каталогів займався спеціальний відділ. Від бібліотекарів читального залу потребувалося знання та надання допомоги читачам у пошуках потрібних книг. Спеціальний працівник слідкував, щоб за правильністю розташування підсобного зібрання. А книги із основного фонду до місця знаходження читача підносилися бібліотекарами. У відділі географічних карт самі карти були наклеєні на коленкор та розставлялися в географо-систематичному порядку і зберігалися в шафах.
Створена в 1916 р. на допомогу організації бібліотечного обслуговування студентів Національна центральна бібліотека (National Central Library) з 1930 року стає національним центром МБА для бібліотек всіх типів. При Національній центральній бібліотеці функціонує Британський національний центр (British National Book Centre), який організує внутрішньодержавний книгообмін.
В 1960 г. почала формувати свій фонд через Бібліотеку Британського музею, а в 1966 г. офіційно включена в склад її Відділу друкованих видань Національна довідкова бібліотека по природнім наукам та винахідництву (The National Reference Library of Scienceand Invention). В її функції входить обслуговування читачів літературою по природнім наукам та техніці.
До 1962 року відноситься початок діяльності Національної науково-технічної бібліотеки абонементу (The National Lending Library for Science and Technology), основним завданням якої є оперативне обслуговування вчених та спеціалістів вітчизняною і зарубіжною літературою через МБА та шляхом фотокопіювання.
Облік та реєстрацію вітчизняних книг і журналів на основі обовязкового екземпляру Бібліотеки Британського музею здійснює створена в 1949 році Служба британської національної бібліографії (British National Bibliography) [37]. Бібліографічні вказівники виходять щотижневими випусками з наступною кумуляцією -щомісячною, щоквартальною, щорічною і за пять років. Служба британської національної бібліографії активно працювала над машиночитанною формою опису в формате MARC.
Приведена коротка характеристика діяльності бібліотек Великобританії дозволяє говорити про те, що, починаючи з першої чверті ХХ століття, в країні робляться спроби компенсувати недоліки обслуговування, яке здійснює Бібліотека Британського музею. Ця бібліотека, яка виконувала функцію головного національного книгосховища країни, не виконувала цілого ряду інших функцій, які притаманні національній бібліотеці.
Науковий підхід до вивчення проблеми національної бібліотеки став здійснюватися наприкінці 60-х рр. Були опубліковані матеріали по реорганізації Бібліотеки Британського музею. Вже в 1972 році був схвалений новий документ – «Біла книга Британської бібліотеки» (White Paper of the British Library), згідно з якою пять бібліотечних закладів: Бібліотека Британського музею, Довідкова бібліотека по природнім наукам та винахідництву, Національна центральна бібліотека, Національна науково-технічна бібліотека-абонемент в Бостон-Спа, Служба британської національної бібліографії, повинні були обєднатися в єдиний національний орган під назвою «Британська бібліотека». У квітні 1973 року Британська бібліотека була офіційно відкрита. [34] Також, варто додати, що пізніше до неї приєдналися Національні бібліотеки Уельсу та Шотландії.
За даними 1972 року фонд Британської бібліотеки нараховував 8,5 млн. книг, більше 20 тисяч екземплярів рукописів на різних мовах країн Європи, а також чимало літератури на арабській мові.
Варто додати, що в 1973 році, разом з Британською бібліотекою була розроблена та створена бібліотечна система, яка залишається актуальною та ефективною і в наші дні, тому що читачі отримали необмежений доступ до кожної книги, яка знаходиться на території Великобританії.
З 1983 року в Бібліотеці починають зберігатися матеріали Національного Звукового архіву, зокрема, зберігаються звукозаписи та ноти, рукописи музичних нотних записів тощо.
Наприкінці 1985 року відбулася реорганізація Британської бібліотеки та створено два великих комплекси, які носили назву «Гуманітарні та соціальні науки» та «Наука, техніка, промисловість». Управління здійснювалося Бюро, яке складалося із 13 осіб, голову якого призначав Парламент, а його заступник, виконавчий директор, був фактично керівником усієї Бібліотеки. До решти складу Бюро входили директори провідних комплексів, член Бюро, що призначався королевою, представники університетів, великих видавництв, благодійних фондів. До керівництва відносився також керівник маркетингом, який займається розвитком у всіх відділах Бібліотеки, які є вигідними у фінансовому відношенні напрямів роботи, організацією реклами, її платних послуг тощо.
Варто зазначити, що протягом багатьох років зібрання бібліотеки були розміщені по різних будівлях центрального Лондона. В 1997 році в Сент-Панкрес було відкрита нова будівля, проект якої розробив архітектор Колін Ст. Джон Вілсон. І тому цій будівлі розміщена основна колекція Британської бібліотеки, тому що вона вважається одним із найбільших громадських будівель, яка було зведена у Великобританії в XX столітті. Зали сучасної бібліотеки щоденно приймають до 16 тисяч відвідувачів. Загалом бібліотека розмістилася на чотирнадцяти поверхах, пять із яких є підземними, загальна площа приміщень складає більше 112 квадратних метрів [43].
На сьогодні окрім того, що це Британська бібліотека є національною бібліотекою Великобританії, це також один із найбільших музеїв, в колекціях якого знаходяться багато предметів матеріальної культури та витворів мистецтва зі всіх куточків землі.
Фонди бібліотеки включають в себе не лише книги та журнали, але і газети, поштові марки, грандіозний аудіо архів, рукописи, карти тощо. Найвідоміші книги із зібрання Британської бібліотеки:
Алмазна Сутра – найстаріша в світі датована друкована книга; Євангелія із Ліндисфарна VII століття;
дві Біблії Гутенберга; дві копії Великої хартії вольностей 1215 року;
єдина рукописна копія, що дійшла до нашого часу середньовічної поеми «Беовульф»;
записні книжки Леонардо да Вінчі;
Євангеліє, яке належало Анні Болейн [8].
Бібліотека в своєму арсеналі на сьогоднішній день має більше 150 млн. томів, в числі яких є одні з найкращих колекції; наприклад, література Північноамериканських Штатів представлена в бібліотеці краще, ніж в самому Нью-Йорку; прекрасні колекції книг на єврейському (12000 т.), китайському (27000 т.) та різноманітних східних мовах (13000 т.); доволі багате зібрання творів, які написані на словянських говірках (10000 т.). Варто відмітити, що каталог, розташований за іменами авторів та займає 2000 томів, влаштований так, що друкований заголовок нового надходження книги може знову вставленою на належне місце. Потім, в 1882 році було розпочата робота над складанням алфавітного каталогу заголовків; в цей каталог було внесено вже близько мільйона заголовків, до того коли його складання було призупинено через сумніви у можливості доведення цієї роботи до кінця. Деякі слова цього каталогу надруковані окремими відтисками і є, таким чином, прекрасними спеціальними бібліографіями. Крім того, викликають зацікавленість окремо надруковані каталоги періодичних (6 частин та вказівники) і академічних видань (5 частин та вказівники).Варті безперечної уваги: «List of books of referenceinthere a dingroom of the British-Museum» (1871), «List of bibliographies, classifiedcataloguesandindexesinthereadingroomoftheBritish-Museum» (1881) – каталоги довідкових книг та бібліографічних видань, які, в кількості 20000 томів, знаходяться в читальному залі бібліотеки та надані у використання читачів. В 1867 році вийшов каталог єврейських книг, за ним були видані в 1876 р. каталог книг на санскритському, в 1877 г. на китайському і в 1886 – на бенгальській мовах [33].
На сучасному етапі Британська бібліотека виконує ряд різноманітних функцій, які полягають в забезпеченні повноти охоплення, обліку та зберігання національного архіву публікацій Великобританії та наукових матеріалів інших країн. Вона займається наданням швидкого доступу до фондів Бібліотеки і до всесвітньої бази знань всім, кому це потрібно.
Бібліотека надає широкий спектр послуг різноманітним групам користувачів та має всі можливості для того, щоб відігравати одну із головних ролей в міжнародному бібліотечному розвитку.
Варто зауважити, що на сьогодні пріоритетними напрямками для Британської бібліотеки є всебічний розвиток засобів масової комунікації, зміцнення партнерських звязків іншими вагомими сховищами інформації у всьому світі та розповсюдження вищої освіти. З цією метою працівниками бібліотеки розроблено і прийнято до виконання ряд довгострокових проектів. Щоб зробити максимально доступними для дослідників та неспеціалістів скарби світової наукової і культурної спадщини, а також для полегшення пошуку та кращої збереженості інформації фонди бібліотеки активно переводяться на електронні носії. Нові тенденції виражаються в переході на американський стандарт електронної каталогізації (US MARC21), більш суворому відборі матеріалів, які надходять до бібліотеки, збільшенні відсотка сучасних друкованих і електронних видань на англійській мові, моніторингу інтересів постійних користувачів та заохоченні нових, в першу чергу за рахунок можливостей Інтернету, впровадженні розважальних та загальноосвітніх програм [55].
Фонди Британської бібліотеки щорічно збільшуються на 3 млн одиниць. Вона, як ключова національна бібліотека здійснює загальну координацію розвитку бібліотечної мережі Великобританії. Бібліотека постійно вдосконалює свій інформаційно-комунікаційний інструментарій та бере участь у національних проектах, які займаються популяризацією книги та читання.
У світовому інформаційному просторі Британська бібліотека позиціонує себе як гарант зберігання інтелектуального і культурного потенціалу, який накопичився в країні, Європі та світі.
2.2 Роль бібліотечної асоціації у діяльності бібліотек Великобританії
бібліотека великобританія кадр технологія
Бібліотечні асоціації – це професійні обєднання бібліотекарів і водночас – громадський блок, що існує паралельно з адміністративними структурами в соціальному інституті бібліотечної справи. Вони відіграють важливу роль у життєдіяльності бібліотек будь-якої країни.
Бібліотечна асоціація Великобританії була створена 5 жовтня 1877 році, після появи першої Американської бібліотечної асоціації (1876 р.). 17 лютого 1898 року, Королева Вікторія дарувала Асоціації Королівську Хартію. А в 1986 році Королева Єлизавета II, подарувала Асоціації ще одну додаткову основну, свою Королівську Хартію. Варто зазначити, що основна Королівська Хартія з королівськими печатками виставлена на спеціальному стенді в приміщенні штаб-квартири Асоціації на Ріджмонт-Стріт в Лондоні, а її повний текст із року в рік друкується в «Щорічнику» Бібліотечної асоціації Великобританії.
Королівська Хартія стала потенційним символом становлення та затвердження Бібліотечної асоціації в якості керівного органу, лідера для бібліотекарів та інформаційних менеджерів у Великобританії. Асоціація отримала право присвоювати особливий статус також і своїм членам, які повинні відповідати вимогам, що встановлювалися Радою Асоціації [74]. Особливий статус членів Асоціації, поряд з Кодексом професійної поведінки, буде слугувати гарантією високого рівня професійного обслуговування як для спеціалістів, так і для користувачів.
З початком свого існування Бібліотечна асоціація Великобританії займається формуванням своїх цілей та визначає основні напрями та форми діяльності. Для Асоціації бібліотеки є безперечною умовою розквіту демократії, культури, цивілізації та економіки.
У перші десятиліття існування Асоціацією британських бібліотек здійснювалася професіоналізація бібліотечної справи – утверджувалася бібліотечна професія: розвивалися її практика, наука, почали зявлятися перші навчальні заклади на території Обєднаного Королівства.
Протягом тривалого часу розвитку Бібліотечної асоціації країни у результаті появи бібліотек різних видів і розвитку мереж книгозбірень у Великобританії почали утворюватися спеціальні національні бібліотечні асоціації: шкільних, медичних бібліотек тощо. У розбудові діяльності цих асоціацій спостерігалися спільні риси: приділялася увага розвитку структури обєднання, члени асоціацій збирали інформацію про наявні бібліотеки, робилися спроби кооперації та координації, розпочиналася видавнича діяльність. Національна асоціація ініціювала створення регіональних бібліотечних асоціацій [39].
До періоду кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття належить зародження міжнародної співпраці, яка проявлялася не лише в участі колег з інших країн у щорічних конференціях асоціацій, але й у реалізації спільних проектів, зокрема, підготовці та виданні «Англо-американських правил» у 1908 році. У цей період виявилися тенденції, що призвели пізніше до створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ.
В 20-40 роки ХХ століття відбувається подальше розгортання діяльності Бібліотечної асоціації Великобританії та появою нових тенденцій і напрямів її функціонування. Починають роботу нові спеціальні національні бібліотечні обєднання – Асоціація спеціальних бібліотек та інформаційних бюро (Aslib), медичних, довідкових і спеціальних книгозбірень, Асоціація дитячих бібліотекарів тощо.
В цей період закладаються основи діяльності асоціації як органу громадського управління бібліотечною справою, її впливу на розвиток законодавства. Вперше бібліотечне мислення було піднято на національний рівень і дало підґрунтя для планування загальнодоступного бібліотечного обслуговування в національному масштабі. У Великобританії король став патроном, а граф Единбурзький – президентом Бібліотечної асоціації Великобританії, була укладена ліцензійна угода про знижки на комплектування бібліотек.
Варто зазначити, що Бібліотечна асоціація Обєднаного Королівства, як і Американська бібліотечна асоціація започаткувала спонсорство студентів, написання підручників, проведення конференцій з питань освіти. У Великобританії була удосконалена система реєстраційних іспитів. Рада Бібліотечної асоціації прийняла рішення про допуск до них лише членів асоціації, що суттєво збільшило кількість її членів (з 897 чоловік у 1929 р. до 6357 – у 1940 р.).
Під час Другої світової війни Бібліотечна асоціація країни зосередилася на забезпеченні бібліотечного обслуговування фронту, збереженні бібліотечних фондів, розробці рекомендацій щодо розвитку бібліотечної справи у повоєнний період. Основними джерелами бюджету асоціації в цей час були членські внески, видавнича діяльність, передплата журналів асоціації, гранти та філантропічна допомога. Фінансова допомога різних фондів значною мірою визначила успіх професійних починань національних бібліотечних асоціацій Великобританії. Зявляються приклади отримання фінансування на реалізацію важливих проектів з боку уряду.
В середині ХХ століття бібліотекари Великобританії були вже визнані як професійна група. У повоєнний період асоціація брала активну участь у міжнародній бібліотечній діяльності, зокрема вона направляла консультантів з проблем розвитку бібліотек до різних країн [9].
Бібліотечна асоціація Великобританії продовжує стимулювати наукові дослідження та самі проводили дослідження з актуальних для розвитку галузі проблем. Зокрема, у національній асоціації Aslib були створені науково-дослідні підрозділи.
Для керівництва Бібліотечної асоціації є надзвичайно важливим те, що членство в даній організації є добровільним виборем кожного працюючого або зайнятого в секторі бібліотечного та інформаційного обслуговування Великобританії. Асоціація прагне бути авторитетним голосом цього сектору у взаємовідносинах з владою, працівниками і службовцями бібліотечного та інформаційного сектору обслуговування, з представниками інших професій, а також з широким колом суспільства.
Варто додати, що для підтримання позитивного внеску бібліотек та служб інформації в досягнення культурних, освітянських, економічних, соціальних і демократичних цілей Асоціація займається розробкою маркетингової стратегії, стратегії звязку з суспільством та програми діяльності, які відповідають корпоративному плану Асоціації та її стратегічним завданням. Також вона проводить і підтримує програму нагород, премій, кампаній, публікацій, які призначені для сприяння створення позитивного іміджа бібліотечного та інформаційного сектору.
Надбання Бібліотечної асоціації Великобританії великою мірою вплинули на розвиток бібліотечної справи та бібліотечної професії у світі, визначили основні шляхи розвитку професійної бібліотечної освіти.
2.3 Підготовка бібліотечних кадрів у Великобританії
Система британської вищої освіти у сфері бібліотечної справи на сьогодні зазнає значних змін. Актуальність модернізації даної професії надзвичайно висока у звязку з кардинальними змінами структури інформаційних ресурсів і способів доступу до них, що повязані з впровадженням компютерних та комунікативних технологій, підвищенням ролі знання в сучасному суспільстві [32].
Бібліотечна освіта у Великобританії відігравала важливу роль та навіть, як зазначає відома дослідниця Керолін Пейн, була монополізована Бібліотечною асоціацією Великобританії, яка від початку свого існування почала проводити іспити з бібліотечної справи та видавати кваліфікаційні посвідчення, які підтверджували відповідний кваліфікаційний рівень бібліотекарів. Лише зовсім нещодавно, протягом останніх 30-ти років, відбулися зміни і бібліотечні школи перейшли на факультети університетів, хоча Бібліотечна асоціація як і раніше відіграє важливу роль в бібліотечному житті Обєднаного Королівства [65].
Проте, з розвитком науки і техніки виникали нові вимоги й до бібліотечної професії, що викликало необхідність підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. Відбувалась еволюція бібліотечної освіти, змінювались і вдосконалювались її структура, принципи, зміст, форми та методики навчання тощо. На дипломованого бібліотекара покладалися завдання організації, керівництва і планування бібліотечних процесів (комплектування, систематизація фондів, довідково-бібліографічне та документне обслуговування і т. ін.). Від нього вимагалося вміння вирішувати питання наукової організації праці та раціонального використання фондів, технічного оснащення бібліотеки, автоматизації бібліотечних процесів. Поряд зі словом «бібліотека» зявились і закріпилися такі поняття, як «документація», «інформація», «компютеризація», а бібліотечна професія відповідно набула нових особливостей.
На сьогодні термін «бібліотека» включає в себе набагато більше ніж книгосховище. У Великобританії популярним став термін «сховище ідей». Оновленню піддалась навіть Бібліотечна асоціація в Лондоні – тепер вона носить звання «Дипломований інститут бібліотечних і інформаційних професіоналів» (Chartered Institute of Library and Information Professionals – CILIP).
В сучасних умовах бібліотечним та інформаційним спеціалістам варто «знову знайти себе». Для цього, на думку Д. Хейї, вони повинні безперестанно навчатися, активніше накопичувати досвід, позитивно відноситися до змін -вбачати їх світлий бік та навчатися новому; постійно адаптуватися до електронного середовища, еволюціонувати у відповідності з його потребами та запитами [72].
В бібліотечних процесах на сьогодні відбувається скорочення ручної праці, яку можуть виконувати допоміжні працівники; збільшується потреба в знаннях в галузі інформаційно-комунікативних технологій, управленні ліцензіями, авторського права. Бібліотеки продовжують займати важливу роль в науковому світі, в той час як відбувається значне використання сучасних технологій, в порівнянні з минулим.
Наприкінці ХХ століття відомими бібліотекознавцями Шейлою Корралл та А. Брюертон було запропоновано наступну модель компетентності бібліотекара, яка включала в себе загальні особистісні вміння в галузі комунікацій, вирішення проблем, які повязані з обслуговуванням відвідувачів та професійні вміння в області розвитку та менеджменту фондів, організації знань. Також бібліотекар повинен володіти вміннями в галузі інформаційних технологій та в сфері бізнесу і менеджменту (фінансування, затрат, маркетингу. До того ж, Корралл та Брюертон, відмічають, що для бібліотекаря є важливими знання організаційні та галузеві. А головним аспектом компетентності працівника бібліотеки є особиста робоча поведінка, тобто орієнтація на досягнення цілей, лідерство і ініціатива, бачення стратегічних перспектив [82].
Як зазначає Д. Стівенс у Великобританії є необхідним введення нової дисципліни – «Розвиток професійних навичок», яка б мала на меті навчання бібліотечно-інформаційних спеціалістів умінням Інтернет-менеджера, веб-майстра, контент-менеджера [49].
Бібліотечно-інформаційна освіта на сьогодні є досить складною через високий рівень технологічного розвитку британського суспільства. Вона повязана з іншими спеціальностями, такими як, документація, бібліографія, управління інформацією тощо. Так, як сьогодні здійснюється оцифровування документів, то бібліотечну справу часто асоціюють з навчальними програмами в галузі інформатики.
Варто зазначити, що однією із головних проблем в реалізації програми формування фондів електронних документів, як зазначає Керолайн Бразьє, є готовність бібліотечного персоналу, наявність необхідних навичок та вмінь для селекції, збору, підтримання та зберігання таких документів. І, тому на даному етапі розвитку бібліотечної освіти у Великобританії, студентів навчають орієнтуватися в цифровому світі, який дозволяє правильно обробляти інформацію та дозволяє користувачам отримати легкий доступ до неї [31].
Для британської системи вищої освіти характерне достатня різноманітність дипломів та освітянських програм, що забезпечують різні шляхи отримання вищої професійної освіти та карєрний ріст випускників. У Великобританії в магістратурі традиційні бібліотечно-бібліографічні дисципліни складають лише невелику частину предметів, які вивчаються. Основний час відводиться освоєнню сучасних електронних та комунікаційних технологій. Такий підхід забезпечує інтеграцію бібліотечних спеціалістів у сучасний інформаційний простір [32].
Важливим елементом навчальних програм початку XXI століття став інформаційний менеджмент, часто з різними комбінаціями, які орієнтовані на бізнес або медіа простір. Все більша увага приділяється вивченню сучасних компютерних та комунікаційних технологій (Education for information).
Бібліотечна освіта Великобританії передбачає підготовку спеціалістів, які в подальшому зможуть працювати не лише в бібліотеках, але й в державних архівах, інформаційних агентствах, організаціях культури, музеях та інших організаціях, які займаються інформаційною діяльністю [68].
На сучасному етапі підготовкою спеціалістів бібліотечно-інформаційної сфери займаються 11 вищих навчальних закладів Великобританії, які надають високий рівень освіти за кількома програмами для здобуття кваліфікаційного рівня «Магістр». Лондонський університет одним із перших почав підготовку спеціалістів бібліотечної професії. На сьогодні від дає змогу отримати інформаційно-бібліотечну освіту за програмами, які включають в себе такі спеціальності, як: «Управління архівами», «Інформаційні дослідження», «Бібліотечно-інформаційні дослідження»[42].
Університет Шеффілда, який знаходиться в Англії, надає освіту за трьома програмами – «Менеджмент електронної бібліотеки», «Бібліотечна справа» та «Управління бібліотекою та інформаційними сервісами». Студентам надається змога підкреслити свої організаційні уміння та навички командної роботи, а також розвинути лідерські та управлінські здібності. Ці програми підготують випускників до бібліотечної карєри в різних галузях економіки.
Ще одним з університетів, де можна здобути бібліотечно-інформаційну освіту є Університет Ліверпуля, що був заснований у 1881 році в Англії. Він дає можливість протягом року за двома програмами та трьох років отримати спеціальність «Управління архівами».
Університет лондонського Сіті, який розташований в Лондоні, може допомогти у здобутті спеціальності «Бібліотекознавство» за двома програмами, які побудовані на принципі наданні бібліотечних послуг будь-якого роду. Випускники зможуть знайти підходящу роботу та зробити успішну карєру, найчастіше в публічних, наукових та шкільних бібліотеках, в галузях інформаційних служб та видавничої справи тощо.
Спеціальність «Бібліотечно-інформаційний менеджмент» можна отримати навчаючись протягом року в Університеті Манчестера Метрополітан, який був створений у 1970 р. В межах цього курсу студенти будуть зосереджені на принципах організації, пошуку та доступності інформації, які необхідні для стратегічного управління бібліотеками, які займаються постачанням інформації, а також для розвитку бібліотечного обслуговування всіх видів .
Варто відмітити також університет Нортумбрія – сучасний суспільний університет, який заснований в Ньюкаслі, Північно-Східна Англія. Він здійснює підготовку за спеціальністю «Інформаційно-бібліотечний менеджмент», строком на 3 роки заочної форми навчання та в режимі «онлайн». Програма університету Нортумбрія створена для дистанційного навчання і спрямована на людей, які працюють в інформаційному середовищі та хочуть здобути післядипломну освіту для карєрного зросту в галузі інформаційної та управлінської діяльності бібліотеки. Цілями програми є встановлення значення динамічної ролі інформації та бібліотечної роботи в інформаційному суспільстві та економіці, які засновані на знаннях і навичках, що є необхідними для ефективного управління, зберігання, пошуку, аналізу та передачі інформації.
Університет Аберістуїта в Уельсі може надати освіту для отримання кваліфікаційного рівня «Магістр». Навчання здійснюється за шістьмома програмами, які включають: «Адміністрація архіву», «Інформаційно-бібліотечні дослідження», які поділяються на дистанційну та стаціонарну форму навчання, «Управління бібліотечно-інформаційними службами» та «Бібліотекознавство», програми якого включають в себе одно- і трирічне денне навчання.
Одним із найстаріших університетів Шотландії був університет Роберта Гордона в місті Абердин, який починає своє існування з кінця ХІІІ століття. На сьогодні він здійснює підготовку студентів за спеціальністю «Інформаційно-бібліотечні дослідження». Пройшовши даний курс, студенти мають змогу отримати професійну кваліфікаційну акредитацію Королівського інституту бібліотечно-інформаційних фахівців. Ця спеціальність поєднує в собі теорію та практику та готує спеціалістів, що мають широкий спектр можливостей для працевлаштування.
Підготовку бібліотечних кадрів також здійснює Університет Глазго, Шотландія, який готує спеціалістів бібліотечно-інформаційної діяльності за шістьома різними програмами. В цьому університеті навчання здійснюється протягом 4-х років і тут можна отримати кваліфікаційний рівень «Бакалавр». В Глазго є ще один університет, який займається навчанням бібліотечної справи, це – Університет Стратклайду. Заснований він у 1796 році, проте розвиток отримав лише в 1890 році. Університет має в своїх володіннях два кампуса, на базі кожного з яких знаходиться по пять факультетів. Спеціальність «Інформаційно-бібліотечні дослідження» включає в себе дві програми, навчання за якими відбувається протягом 9-ти та 12-тимісячними термінами.
Також до університетів, що знаходяться на території Шотландії варто віднести Університет Данді, який був заснований у 1881 році в місті Данді. На сьогодні цей університет займається підготовкою кадрів за спеціальністю «Управління архівами», яка поділяється на три різні програми, що включають в себе три- та пятирічне заочну та дистанційну форми навчання.
Розглянувши основні сучасні університети, які займаються підготовкою бібліотечних кадрів, варто додати, що на даному етапі відбувається значне розширення поняття спеціальності «Бібліотечна справа».
Варто зазначити, що окрім навчання в університетах, у Великобританії є значна кількість курсів підвищення кваліфікації. Наприклад в Британській бібліотеці була створена невелика група «електронних кураторів» (digitalcurators), які займалися вивченням нового середовища та виробленням рекомендацій для набуття необхідних навичок бібліотекарами. Дані рекомендації лягли в основу програми підвищення кваліфікації (Digital Scholarship Training Programme), яка розрахована на два роки та складається із 15 одноденних курсів На цих курсах вивчаються базові концепції, методики та інструменти, які допомагають в подальшому оволодіти сучасними електронними технологіями. Програма курсів підготовлена з урахуванням думок та побажань відомих спеціалістів гуманітарних наук та електронних технологій, а також партерів в системі вищої освіти, в області культурної спадщини компютерних менеджерів [65].
Підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу почалося з організації серії коротких занять за темами, які безпосередньо повязані з вивченням роботи вчених та ефективним використанням колекцій в електронному середовищі. На даних курсах розглядаються такі питання, як використання соціальних мереж, удосконалення навичок показу презентацій, основи роботи з цифровими обєктами і зображеннями, основи функціонування Інтернет-мережі та програмування, оновлення даних за метаданими для електронних документів.
На сучасному етапі існування бібліотечної справи на території Великобританії відбуваються значні зміни. Величезним кроком вперед для розвитку бібліотечної мережі стало створення та відкриття національної бібліотеки Обєднаного королівства – Британської бібліотеки. На сьогодні вона є однією з найбільших та найвпливовіших бібліотек у світовому бібліотечному товаристві.
Основним завданням Британської бібліотеки Великобританії є зберігання національної спадщини для наступних поколінь. Бібліотека як частина глобальної мережі бібліотек, займається розширенням своїх послуг у сфері дозвілля та навчання, постійно удосконалює свій інформаційно-технологічний інструментарій та займається збиранням та зберіганням великих масивів цифрових документів та матеріалів.
Важливим кроком для успішного функціонування діяльності бібліотечної справи, становлення бібліотечної науки у Великобританії та на міжнародному рівні стало створення Британської бібліотечної асоціації. З часу свого заснування Асоціація позиціонує себе як орган громадського управління бібліотечною справою та здійснює вплив на розвиток законодавства у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності. Також, Асоціація займається розробкою маркетингової стратегії, стратегії звязку з суспільством та програми діяльності, які відповідають корпоративному плану бібліотечного обєднання та її стратегічним завданням.
Стрімкий розвиток науки і техніки, який породжує нові вимоги й до бібліотечної професії. На сучасному етапі термін «бібліотекар» включає в собі набагато більше функцій, а ніж це було навіть століття тому. Бібліотечні працівники сьогоднішньої бібліотеки повинні бути професійними провідниками по інтелектуальній та культурній спадщині світу. Тому відбувається еволюція бібліотечної освіти, змінюється та вдосконалюється її структура, принципи, зміст, форми та методики навчання.
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
.1 Стратегія розвитку бібліотечної справи у Великобританії
Загальносвітові тенденції розвитку соціально-економічної сфери, що виявилися у глобалізаційних процесах і трансформації інформаційного середовища, безпосередньо впливають на визначення та реалізацію стратегії
діяльності інформаційно-бібліотечної сфери.
Основним інструментом розвитку діяльності бібліотек Великобританії є програмний підхід. Державною структурою, яка здійснює фінансування програм розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності у формі грантів є Рада мистецтва Англії.
січня 2015 року директором Британської бібліотеки Ролі Кіттінгом було оприлюднено нову Стратегію розвитку Британської бібліотеки до 2023 року. Тому що, саме 2023 року Британська бібліотека відзначатиме 50-річний ювілей існування як незалежної інституції, котра відіграє роль національної бібліотеки Обєднаного Королівства.
Ролі Кіттінг у 2012 році обійнявши посаду директора зайнявся питанням вироблення нової стратегії для бібліотеки у швидкозмінному, глобалізованому світі. За останні два роки у Бібліотеці відбулося кілька кардинальних подій: прийнято законодавство про обовязковий примірник усього цифрового матеріалу, який був створений на території Великобританії (що значно збільшує обсяг роботи для всіх бібліотекарів); успішно закінчилася програма оцифровування великого масиву національної періодики та переміщення газетних колекцій; прогресує велика програма оцифровування ресурсів з історії та культури Перської затоки спільно з Катарською Фундацією [27].
Одним із базових компонентів стратегічного менеджменту стає формулювання стратегічної мети бібліотеки, тобто масштабних намірів, що реалізуються через комплекс завдань або стратегії за окремими напрямами діяльності. Стратегія розвитку бібліотек Великобританії охоплюють в собі дві основні групи цілей. Перша стосується розвитку фондів і має на меті краще охоплення відображення національних публікацій, розширення збирання цифрових матеріалів, поглиблення співробітництва з іншими бібліотеками задля комплектації, збереження та забезпечення доступу до наукових документів. Друга група цілей спрямована на покращення стратегій доступу – відкритість фондів, реорганізація служб альтернативних джерел інформації відповідно до динаміки розвитку цифрового середовища та потреб користувачів, розвиток Британської бібліотеки як частини глобальної мережі бібліотек, розширення її послуг у сфері дозвілля та навчання.
Для покращення та полегшення доступу до фондів та послуг Бібліотека планує у великій мірі зосередити спільні зусилля на фізичних і віртуальних пунктах обслуговування, куди будуть направлятися всі запити. Це допоможе користувачам при особистих відвідуваннях, запитах через Web, електронну пошту та інших письмових і телефонних запитах. Програми підвищення кваліфікації нададуть працівникам, які займаються подібною роботою, можливість поглибити свої знання [6].
Загальнодоступний Web-каталог Британської бібліотеки охоплює велику частину бібліотечних каталогів та сприяє паралельному пошуку в них. Варто зазначити, що Бібліотека інтегрує бібліотечно-інформаційні системи з тим, щоб каталоги могли використовуватися для виявлення тих запитів на матеріали, які необхідні користувачу, як поза Бібліотекою, так і в читальних залах. Для цього необхідно удосконалити Web-каталог, як знаряддя пошуку, розширивши його пошукові можливості і розробивши механізм безшовного звязку з іншими ресурсами. Дана робота в буде проводиться в контексті виникаючої національної структури між секторального та між доменного виявлення ресурсів. На підтримку загального здвигу в бік розширення комплектування цифрових матеріалів та цифрового ліцензування, а також з врахуванням постійно змінних моделей видавничої справи, Бібліотека буде сумісно з видавцями та іншими зацікавленими організаціями вивчати нові парадигми та бізнес моделі для розповсюдження інформації в майбутньому.
Нова стратегія бібліотеки концентрується на шести головних напрямках. Першим напрямком виступає опіка колекціями, яка полягає у розбудові колекцій в різних форматах – друкованих та рукописних виданнях, на мікро носіях, цифрових. Адже Бібліотека зобовязана дбати про національну спадщину та зберігати її для наступних поколінь. Щомісяця колекції поповнюються 800 метрами друкованих видань, а цифрові колекції – 6,8 терабайтами. Крім звичних газет, журналів, мап, книг тощо Британська Бібліотека на сьогодні має понад 2 більйони сторінок за архівованого контенту британських сайтів.
Щодо другого напрямку, то він полягає в дослідницькій роботі. Тому що, Бібліотека не лише зберігає науковий матеріал для теперішніх і майбутніх дослідників із усіх країн світу, а й активно підтримує та стимулює нові методи досліджень. Третій напрямок полягає у бізнесі, адже Бібліотека активно підтримує інновації та дослідження. Також вона традиційно зберігає усі патенти країни, має досвідчених фахівців у цих питаннях та надає допомогу бізнесменам-початківцям. Центр Бізнесу та Інтелектуальної Власності, створений у 2007 році, активно працює у цій ділянці.
Четвертий напрямок Стратегії полягає у культурі, яка включає в себе виставки, доповіді, семінари, круглі столи, зустрічі з авторами, щорічні заходи (наприклад, Вечір Європейської літератури). Цих заходів з кожним роком зростатиме та притягуватиме все більше відвідувачів.
Навчальна програма є пятим напрямком, адже Бібліотека відкрила двері для дорослих та дітей. Ця категорія читачів мають можливість відвідувати бібліотеку для участі у навчальних програмах чи користуватися навчальними сайтами Бібліотеки в школі і вдома [27].
Для виконання стратегічного плану важливі також підтримання та розширення різнопланових міжнародних звязків, а особливо тепер, як зазначає Ролі Кіттінг, у цифрову добу, коли співпраця між бібліотеками набирає нових обертів. Адже Бібліотека протягом останнього часу значно впливала на реалізацію цифрових бібліотечних програм та заключила чималу кількість двосторонніх та багатосторонніх угод з національними бібліотеками світу. Були розроблені нові форми співпраці для кооперації знань; грандіозні проекти, наприклад, Європейської бібліотеки, націлені на забезпечення координованого розвитку цифрових фондів з відкритим та безшовним доступом до цифрових ресурсів головних європейських національних бібліотек. Використовуючи Інтернет, Британська бібліотека хоче збільшити свою роль у наданні доступу до ресурсів інших інститутів та значно розширити свою присутність серед бібліотек світу.
Важливі напрями перетворення стратегії розвитку Британської бібліотеки Великобританії побудовані на таких принципах, як:
зробити фонди бібліотек ще більш доступними для користувачів;
перебудувати ті форми обслуговування, для яких існують альтернативні джерела;
зробити внесок в підвищення ефективності бібліотечного обслуговування у Великобританії;
розвиватися як частина глобальної мережі бібліотек;
розширити запропоновані Британською бібліотекою можливості для дозвілля та навчання.
Успішне партнерство дозволяє всім зацікавленим організаціям досягати спільними зусиллями більшого, ніж при роботі в одиночку. Бібліотека хоче будувати свої відносини на традиції співпраці з іншими інститутами на благо інформаційно-бібліотечного сектору Великобританії [16]. Протягом багатьох років поступово встановилися тісні звязки Британської бібліотеки з широким колом організацій в сфері розвитку фондів, управління ними та надання доступу. В умовах постійно зростаючого мережевого світу Бібліотека вважає своїм обовязком ефективно діяти в рамках міжнародного бібліотечного суспільства, при цьому сприяючи меті та інтересам глобальної бібліотечної мережі.
З врахуванням обговорення питання з бібліотечно-інформаційним сектором Великобританії Британська бібліотека посилить своє прагнення до роботи на основі стратегічної співпраці. В якості першого кроку Бібліотека розробила Програму кооперації та партнерства, яка забезпечена ресурсами для фінансування проектів, які охоплюють бібліотеки, архіви та музеї. Її мета полягає в тому, щоб досягати координованого підходу до комплектування і надання бібліотечних і культурних ресурсів. В доповнення до цього Бібліотека радиться зі спорідненими організаціями відносно можливостей кооперації в конкретних областях професії. Це вивчення та діяльність створить достатньо міцну основу для сприяння розробки стратегій управління фондами на національному рівне. Нові стратегії співпраці повинні бути корисні користувачу та зробити свій внесок в надання рентабельних послуг.
Варто зауважити, що Британська бібліотека оприлюднила й професійний кодекс для працівників бібліотеки під назвою «Наші нові цінності», який був складений працівниками разом із профспілками. Основними тезами цього документу є те, що читач бібліотеки виступає центром всієї бібліотечно-інформаційної роботи і завдяки цьому бібліотека має на меті постійно розвиватися, оновлюватися та адаптуватися до світу, що перебуває в постійному стані змін. Не варто забувати й про те, що Британська бібліотека й надалі планує співпрацю з іншими партнерами, які надають вагому допомогу у популяризації книги та зацікавленні читача у послуга бібліотек [30].
Проекти, що реалізуються на даному етапі розвитку або будуть реалізовані в найближчому націлені на вирішення таких важливих завдань, як: формування багатого фонду електронних інформаційних ресурсів, які необхідні для наукових досліджень, викладання та спілкування, а також забезпечення широкого Інтернет-доступу до фондів; організація професійного управління фондом; використання дружніх інтерфейсів з метою забезпечення доступності фонду для всіх можливих категорій користувачів, незалежно від рівня їх володіння компютером або методиками бібліотечного пошуку.
Фонди Британської бібліотеки доступні кожному, тому що вона займається обслуговуванням всіх сфер освіти, бізнесу та індустрії, медицини, незалежних письменників та дослідників, місцевих та національних органів управління, а також бібліотечно-інформаційний сектор.
Британська бібліотека є своєрідним помічником інфраструктури вищої освіти та наукових досліджень Великобританії і тому близько 60% її діяльності направлені на підтримку цього сектору. Також вона виступає ресурсом, який сприяє високому виробництву в бізнесі та індустрії, тому 20% роботи бібліотеки будуть спрямовані для подальшого комерційного розвитку та інновації.
Варто зазначити, що стратегія розвитку Британської бібліотеки передбачає ряд інших завдань, які в подальшому будуть удосконалені та виведені на вищий рівень. Серед них є реорганізація в наданні патентів, яка включає в себе підтримку повного архіву патентів Великобританії в цифровій формі та співпрацю з організаціями над формуванням надійного розподіленого міжнародного архіву на майбутнє. Для цього потрібно впровадити необхідну технологію, щоб у Бібліотеки була можливість надавати патенти безпосередньо в цифровому форматі. Це зумовлює припинення комплектування патентних специфікацій на папері, якщо вони не можуть бути отримані на електронному носії та зроблені доступними в задовільній формі. Стратегія передбачає виключення із фонду іноземних патентів в паперовій формі при наявності ідентичних цифрових матеріалів та можливість отримання цифрового архіву патентних документів через Мережу патентної інформації для інших бібліотек та інноваційних агентств Великобританії. Варто додати, що Мережа патентної інформації включає дванадцять публічних бібліотек і одну університетську бібліотеку, які забезпечують локальний доступ до фондів патентів і служб в центрах Великобританії [6].
Важливим напрямком стратегії є доставка документів, яка на даному етапі в бібліотечному та інформаційному суспільстві знаходиться в критичному стані. У звязку з цим Британська бібліотека дослідила свою службу віддаленої доставки документів для визначення короткострокових мір і розробки можливостей середньострокового і довгострокового розвитку. Для перебудови служби доставки документів Бібліотека планує оптимізувати попит і скоротити затрати на операції і комплектуванні там, де це можна здійснити при мінімальному впливі. В наступні роки планується вклад грошових засобів в інфраструктуру інформаційно-комунікаційних технологій з метою оптимізації чистого прибутку по мірі того, як стане зрозумілою динаміка цифрового середовища і намірів користувачів Бібліотеки. Також Британська бібліотека прагне пришвидшити розширення договорів з видавцями та правовласниками для захисту їх інтересів, в той же час забезпечуючи високі стандарти обслуговування для користувачів. Це все вимагає повного примирення інтересів головних зацікавлених сторін з тим, щоб розробити майбутню форму служби доставки документів у Великобританії.
Варто також розглянути стандарти, які охоплюють основні сфери бібліотечного обслуговування та згруповані у відповідності із завданнями на всіх рівнях діяльності. Вони регламентують організацію обслуговування на рівні бібліотечного управління, а не окремо взятої бібліотеки. Оскільки обслуговування бібліотеками – це достатньо складна, комплексна діяльність, Міністерство враховує список стандартів, особливо, виконання управлінням внутрішніх планових показників щодо обслуговування дітей, соціально незахищених прошарків населення, етнічних груп і людей з обмеженими можливостями, а також адекватність поставлених цілей.
Завдання, які вирішуються за допомогою стандартів включають в себе забезпечення такого розміщення бібліотек, яке б гарантувало користувачам зручний і безперешкодний доступ та зручний розклад роботи бібліотек [48]. Наразі актуальне питання надання користувачам електронного доступу до документів та забезпечення задовільної роботи абонементу, в тому числі і послуг, які займаються постановкою читачів «в чергу» та сповіщенням їх про те, що затребувані ними книги є в наявності. Також потрібно зауважити, що для надання всіх бібліотечних послуг необхідні кваліфіковані працівники всіх рівнів.
Отже, Стратегія розвитку бібліотечної справи, на прикладі Британської бібліотеки прагне забезпечити доступ до всесвітньої інтелектуальної, наукової та культурної спадщини. Фонди Британської бібліотеки та інші вагомі колекції в найближчому майбутньому будуть доступні кожному на його віртуальній книжковій поличці – на роботі, в школі, коледжі, дома.
Варто зазначити, що стратегія розвитку має на меті розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій по всій бібліотечній мережі Великобританії. Протягом 5-7 років, на які розрахована стратегія, може й намічене не вдасться повністю виконати до кінця, проте будуть визначені покрокові підходи, які можуть бути розроблені в деталях у відповідь на швидкі зміни в оточуючому середовищі [6].
3.2 Розвиток інформаційно-комунікативні технологій в сучасних бібліотеках Великобританії
З давніх часів бібліотеки одночасно виконували функцію сховища знань та були основною базою для навчання. Виникнення та розвиток Інтернету – безпрецедентного каналу комунікації та розповсюдження інформації – сприяли звільненню доступу до інформації від національних барєрів і кордонів. Роль сучасної бібліотеки значно розширюється, адже в ХХІ століття відбувається накопичення інформаційних масивів швидкими темпами. Для вирішення цієї проблеми бібліотечна мережа Великобританії активно впроваджує та використовує сучасні новітні технології. Застосування передових інформаційних технологій дозволяє бібліотекам Великобританії надавати користувачам інформаційні продукти та послуги високої якості, що вносить значний вклад в підвищення ефективності функціонування різноманітних сфер життя британського суспільства. Нові інформаційні технології сьогодні стрімко увійшли в бібліотечну діяльність та зробили бібліотеки більш цікавими для так званого «цифрового» покоління, вивели бібліотечно-інформаційну діяльність на якісно інший, більш продуктивний, ніж раніше рівень.
Історичний етап розвитку суспільства на початку ХХІ століття, глобальна інформатизація суспільства спричинили трансформацію традиційних інформаційних технологій та ресурсів. Інтернет та інша цифрова інформація стали вагомою невідємною частиною світової спільноти. Суспільний прогрес почав визначатися процесом накопичення знань. І один з логічних наслідків цього – початок процесу створення цифрових бібліотек, основним завданням яких стала інтеграція інформаційних ресурсів та ефективна навігація в них.
Цифрова бібліотека визначається як інтегрована інформаційна система, яка дозволяє створювати, надійно зберігати та ефективно використовувати в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування різнорідні електронні інформаційні ресурси, які локалізовані в самій системі та доступні через мережу Інтернет. До переваг цифрових бібліотек порівняно з традиційними відносяться доступність (як правило, на безкоштовній основі) широкому колу користувачів, необмежений термін зберігання величезних масивів документів, переведених в електронну форму, висока інтегрованість інформаційного змісту з інструментами високошвидкісного пошуку. Створення цифрових бібліотек є на сьогодні одним із магістральних напрямів розвитку світової інформаційної сфери. Цифрові бібліотеки є обєктом пильної уваги ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Всесвітнього саміту з інформаційного суспільства та інших авторитетних міжнародних організацій [29].
Однією із найактуальніших завдань сучасного етапу британських бібліотек є оцифровування бібліотечних фондів. З переводом інформації в цифровий формат тісно повязані такі важливі питання, як зберігання цифрової інформації та забезпечення зручного доступу до неї. Саме вони вважаються ключовими для сучасного стрімкого розвитку інформаційного середовища. Бібліотекам необхідно зберігати не лише інформацію, яка отримується в результаті оцифровування матеріалів, але й ту інформацію, що безпосередньо створюється в електронному вигляді. Проте, однією з головних проблем в реалізації програми формування фондів електронних документів є готовність бібліотечного персоналу навчатися правильно збирати, зберігати та розповсюджувати такі документи. Протягом останніх десятиліть бібліотеки Великобританії, зокрема, Британська бібліотека займається відповідною роботою. Оскільки Бібліотека забезпечує запити вчених всіх спеціальностей там особливо помітні істотні зміни в інформаційній поведінці користувачів, їх побажаннях при опублікуванні наукових робіт і у всьому ланцюжку наукових комунікацій.
Британська бібліотека на сучасному етапі займається визначенням пріоритетів в оцифровуванні традиційних фондів і для покращення доступу до них буде використовуватися кожна можливість співпраці. Будучи цифрованим, матеріал може використовуватися різною метою, різноманітними аудиторіями та новими службами. Наприклад, Бібліотека тісно працює в партнерстві з видавцями і новими типами комерційних Web-установ, для того щоб ліцензувати вміст матеріалів, які наявні в фондах для публікації в цифровому форматі та навчання.
На даному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій Британська бібліотека прагне дати відповідь на запити та використати можливість електронної революції. Для цього керівництвом Бібліотеки було чітко та серйозно прийняте рішення на участь в багатьох електронних проектах. Також Бібліотека усвідомлює необхідність розробки цілковито нової зміненої бізнес моделі, стержнем якої стане Web. Адже саме з врахуванням цієї мережі будується сьогоднішня бібліотечно-інформаційна діяльність Британської бібліотеки, підвищується компетентність та удосконалюються навички персоналу. Тому що, Web надасть можливість стати одним із головних гравців в більшості угод про взаємодію в національній і міжнародній бібліотечних мережах, з вченими та дослідниками, з організаціями публічного та приватного секторів. Хранителі Бібліотеки все активніше беруть участь у створенні та підтриманні професійної Web-служби з метою інформування нинішніх та потенційних користувачів про фонди та інтеграцію фондів в межах широкої мережі культурних та наукових ресурсів.дозволяє надавати безшовне обслуговування і доходити до максимально широкої аудиторії швидко та ефективно. Це робить можливою зміну напрямку цифрових матеріалів шляхом пояснення їх наукового, комерційного та освітянського використання, а також застосування в більш загальних інтересах. Покращення використання Web увімкне широку перебудову багатьох діючих процесів для забезпечення своєчасного надання необхідних послуг в майбутньому.
Помітний вплив нових технологій та практики комплектування за технологією «Велика угода» на бібліотеки і бібліотекарів найбільш чітко проглядається в дослідженнях у сфері природніх, технічних та суспільних наук, які активно використовують досягнення інформаційно-комунікаційних технологій (e-science, e-socialscience). Швидкий прогрес у використанні цифрових технологій в гуманітарних науках, в тому числі масова оцифровка текстових матеріалів, також впливає на роботу бібліотек [48].
Для забезпечення ефективної роботи бібліотек потрібні каталоги, які безпосередньо надають інформацію про бібліотечні фонди та забезпечують зручний доступ до бібліотечних зібрань. Каталогізація дозволяє структурувати фонди та підвищувати ефективність в роботі сховища інформації. На сьогодні в багатьох бібліотеках Великобританії, наприклад, в Британській та Бодліанській бібліотеках, Маршаліанській економічній бібліотеці, Британській бібліотеці політичних та економічних наук створені і широко використовуються електронні каталоги, які виконують довідково-бібліографічні та пошукові функції. Проте чимало інших бібліотек Великобританії знаходяться в процесі формування електронних каталогів.
На сучасному етапі у Великобританії використовуються можливості обєднаного електронного каталогу Copaс. Держателем каталогу є Обєднання наукових бібліотек Великобританії – RLUK (ResearchLibraries UK). Каталог Copaс надає прямий доступ до каталогів більше 70-ти бібліотек Великобританії та Ірландії, включаючи чимало університетських дослідницьких бібліотек, Британську бібліотеку, спеціальні та багато інших бібліотек [57].
В новому тисячолітті бібліотечно-інформаційне обслуговування у Великобританії переживає період радикальних змін, які повязані з розвитком нових інформаційно-комунікаційних технологій, які відкривають перед суспільством доступ до величезних інформаційних ресурсів. Однак головною проблемою є висока вартість технологій, яка створює нерівність в доступі до інформації. Політика уряду Великобританії направлена на те, щоб всі жителі країни могли в однаковій можливості користуватися сучасними світовими технічними досягненнями незалежно від місця проживання, статусу або національності.
Британська бібліотека за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій прагне забезпечити користувачів можливістю ідентифікувати та визначати місцезнаходження матеріалів, а також отримувати прямий доступ до них, де б вони не знаходилися. Бібліотека й надалі працюватиме з бібліотечним сектором та іншими агентствами Великобританії над забезпеченням надання своїх та інших ресурсів наскільки можливо і доступу до них максимально широким кругам публіки. Варто зазначити, що Британська бібліотека надає національні ресурси в доповнення до локальних та регіональних ресурсів, а також має на меті підтримання пілотних масштабних ініціатив.
3.3 Форми та методи роботи в бібліотеках Обєднаного Королівства
З кожним роком бібліотекарами Великобританії створюються нові методи та форми для залучення більшої кількості відвідувачів до бібліотек. Бібліотека перетворюється в центр реалізації культурних, освітянських та соціальних програм.
Велику допомогу у реалізації проектів, які здійснюються бібліотеками надають партнери. Однією із вагомих організацій, що займаються популяризацією читання у Великобританії є Агентство читання (The Reading Agency). Його метою є те, що працюючи з бібліотеками та їх партнерами, надихнути націю читати, починаючи з найменших [14]. Основна діяльність Агентства сфокусована на пяти основних напрямках, які включають: програми і ресурси по читанню, партнерську співпрацю та експериментальні моделі, дослідження та захист (адвокацію), навчання, ресурси по захисту (адвокації) та просуванню читання.
Для розвитку інтересу дітей до бібліотек та читання використовуються різні форми та методи роботи. Зокрема, всі бібліотеки країни беруть участь в Національній програмі «Книжковий старт» (Bookstart). У відповідності з цією програмою кожному англійському малюку при народженні дарують книгу та видають читацький квиток в бібліотеку. «Книжковий старт» опирається на щедрі субсидії та підтримку місцевих і національних спонсорів, які включають більше 30 видавців та продавців дитячих книг. Дослідження, яке проводилося протягом останніх 10 років, показало, що діти, які були охоплені цією програмою, краще навчаються в школі та частіше поступають в університети. «Книжковий старт» значно розширив свою зону охоплення населення за допомогою фінансування за іншою програмою «Впевнений початок оволодіння навичками». Дану програму фінансує уряд, її основним завданням є дати кожній дитині кращий життєвий старт, поєднуючи ранній розвиток, піклування про дітей, медичне забезпечення та підтримку сімї.
Однією з масштабних щорічних акцій для популяризації дитячого читання на території Великобританії є «Виклик літнього читання», яка реалізується мережею публічних бібліотек по всій країні. На даному етапі, вона проводиться в 94% британських бібліотеках, в ній беруть участь 600 тис. дітей у віці 4-11 років і завдяки їй кожен рік в бібліотеках реєструються близько 48 тис. нових читачів. Як показують дослідження, що діти, які взяли участь у «Викликові» є набагато впевненішими в своїх силах як користувачі бібліотеки. По закінченню акції вони отримують свідоцтво і медаль, які розповідають про їх досягнення [22].
Влітку в багатьох бібліотеках Великобританії проходить «Національний конкурс літнього читання», в якому беруть участь діти у віці від 4 до 12 років. За кожну прочитану книгу, про яку вони змогли розповісти, дітям видають маленькі призи – листівки, наклейки. Варто додати, що якщо дитина прочитала шість книг, то в якості заохочення вона отримує сертифікат і медаль. Цей конкурс є надзвичайно популярним і в ньому беруть участь майже всі бібліотеки Обєднаного Королівства (близько 98%) та півмільйона дітей.
Варто звернути увагу, на цікаві форми бібліотечної роботи, які проводяться в графстві Йоркшир. Ці так звані «Книжкові тижні» схожі на наші бібліотечні акції. Бібліотека організує приїзд цікавого дитячого письменника в школу, який розповідає про свою творчість або обговорює з дітьми твори, які вони прочитали, а після всі разом відвідують бібліотеку. Також, в бібліотеках Йоркшира раз на тиждень розповідають історії для дітей різного віку. Ці заняття є надзвичайно популярними і носять назву «Розповідання історій». Багато бібліотечних проектів проводяться разом з освітянськими службами. Наприклад, Відділ освіти графства поставив собі за мету трішки «підтягнути» Йоркшир до національних стандартів, і тому в бібліотеках проводились заняття по ранньому заохоченню дітей дошкільного віку до читання. Головним завданням таких занять був розвиток мовленнєвих та комунікативних навичок малюків.
Цікавою формою роботи з дітьми є «Книжки-говоруни» – перша національна програма по організації в бібліотеках мережі дитячих читацьких груп, яка була профінансована телекомунікаційною компанією «Оранж». Агентство по читанню виступило координатором програми, яка охоплювала дітей у віці від 4 до 12 років. Метою даної форми стало виховання любові до книг і читання на все життя, заохочення сімей до відвідування публічних бібліотек, навчання батьків читанню разом з дітьми та обміну враженнями про прочитане, а також вироблення у дітей звички не соромлячись виражати особисту думку про книги. Варто зазначити, що працівники бібліотек, перш ніж стати координаторами програми, проходять спеціальне навчання. Вони можуть вільно користуватися різноманітними матеріальними предметами, якими забезпечується програма, до числа яких входить – рюкзак з цікавими «книжковими» іграми. Координаторам виділяються певні засоби на організацію зустрічей з письменниками та ілюстраторами, щоб дітей навчали любити книги безпосередньо ті, хто їх створює. Зустрічі груп проходять регулярно і тому будь-яка сімя може взяти участь в обговоренні нової книги. На сьогодні проект охоплює 3 тис. дітей, в 116 бібліотечних системах діє 200 дитячих читацьких груп [22].
«Книжкові активісти» в бібліотеках Дербішира – підлітки – адвокати читання, які спеціально навчені працівниками бібліотек розповсюджувати свою любов до книг серед молоді. Вони діляться своїми думками про прочитані книги зі своїми однолітками, бібліотекарами, видавцями та іншими людьми, які зацікавлені в підтримці інтересу підлітків та юнацтва до читання. «Адвокати» дають вистави в школах, бібліотеках та сімях; проводять творчі презентації цікавих книг в бібліотеках; впливають на відбір бібліотечних книг тощо. Такі групи підлітків 12-16 років, відбираються на прослуховуванні в місцевих школах або в читацьких групах в бібліотеках, де вони виступають перед комісією з презентацією про улюблену книгу. Потім майбутніх активістів навчають ораторській майстерності, вибору тексту для читання під час виступу та основним навичкам комунікації. Своїми виступами вони можуть впливати на відбір книг в бібліотеках, інформувати видавців про те, які книги користуються популярністю серед молоді і чому, спонукати інших підлітків розширювати коло свого читання новими книгами або книги інших жанрів. Варто зазначити, що активісти виступають та проводять семінари на місцевих, регіональних, національних і міжнародних конференціях.
Також на території Дербішира кожного року молодь, персонал бібліотек, вчителі, автори, шкільні бібліотекари та видавці збираються для того щоб взяти участь у щорічних Молодіжних Дебатах по читанню Ради графства, які проводяться Бібліотечною службою. Мета дебатів ґрунтується на тому, щоб підняти рівень дискусії про книги, читання та бібліотеки та надати юним відвідувачам можливість висловитися, покращити їх навички та збільшити впевненість в собі, заключати партнерства.
Метою проекту «Книги», який реалізується через бібліотеки, є навчання підлітків від 13 до 18 років отримувати задоволення від читання, опираючись при цьому на їхні інтереси та захоплення. Для цього бібліотекам надають відповідні ресурси, головна увага звертається на улюблені дітьми літературні жанри. Основні методи включають в себе створення серій рекламних матеріалів для заохочення підлітків до читання і розширення їх читацького світогляду та створення інтерактивного сайту. Застосовуються яскраві рекламні матеріали, такі як плакати і банери, які можна використовувати для прикрашення бібліотеки або для зовнішньої реклами.
Викликає інтерес також така форма роботи як «Книги за рецептом». Це спільний проект публічних бібліотек та медичних організацій. Видання, які рекомендують терапевти, дозволяють людям самостійно позбавлятися від депресій, безсоння та інших захворювань, допомагають жити в умовах кризи та справлятися з проблемами. Книгу «за рецептом» пацієнт може отримати в будь-якій бібліотеці Великобританії, навіть якщо він не є читачем обраної бібліотеки [29].
ХХІ століття – це ера цифрового розвитку, де бібліотеки відіграють важливу роль, тому що вони виступають своєрідним провідником в інформаційному забезпеченні науки, освіти, економіки, політики, культури та інших сфер життя суспільства.
Стратегія розвитку бібліотечної справи Великобританії містить в собі довгостроковий план, що включає в себе всі сфери бібліотечно-інформаційного обслуговування. Основними завданнями стратегії виступають розвиток фондів бібліотек та розширення і покращення доступу до інформації, яка цікавить користувача.
Бібліотека може зробити значний внесок у формування інформаційного суспільства, адже нова стратегія знаходить шляхи, на яких можна використати нові можливості, які народжуються із технології та розвитку освіти. Щоб закріпити свою роль в інформаційному суспільстві, бібліотечна мережа Великобританії повинна плідно співпрацювати, діяти максимально ефективно, розширювати можливості фінансування та досягати стійкої підтримки з боку Уряду.
Розвиток цифрових інформаційно-комунікаційних технологій приводить до необхідності вироблення принципових рішень, які в подальшому дадуть імпульс в удосконаленні інформаційної інфраструктури. Бізнес та промисловість, комунікації (кабельні та телефоні компанії), виробники баз даних, армія, бібліотеки, вчені, академічні інститути та прості громадяни, всі схильні до впливу цієї інфраструктури та повязані з нею. І тому бібліотеки Великобританії, на даному етапі розвитку, вирішують такі нагальні питання як відкритий доступ до інформації, захист авторського права, і в той же час, захист громадянського права на доступ до авторської інформації, інформаційна безпека, право на приватну інформацію, ціна інформаційного доступу тощо. Варто зауважити, що швидкий розвиток інноваційних процесів вимагає постійного удосконалення бібліотечно-інформаційного технологічного інструментарію і тому сучасні британські бібліотеки перетворюються на сховище величезних зібрань цифрових документів та матеріалів, до яких вони надають Інтернет-доступ користувачам.
На даному етапі розвитку бібліотечної справи Великобританії бібліотекари поєднують старі й нові форми та методи роботи залучення читачів до стін бібліотеки. Розроблені багато проектів спільно з різними агентствами, які здійснюють величезну підтримку у сфері популяризації книги та бібліотек.
ВИСНОВКИ
. Бібліотека як культурний інститут, звертає на себе дослідницьку увагу фактично з того часу, з якого вона була усвідомлена як специфічний елемент життя людини. На початок ХХІ століття історіографічний доробок науково-практичних досліджень історії та функціонування бібліотечної справи Великобританії складається з широкого масиву зарубіжних і вітчизняних публікацій. Аналіз праць, узагальнення основних тенденцій і різних аспектів вивчення діяльності бібліотек Обєднаного Королівства дало можливість сформувати узагальнену картину ступеня дослідження проблеми, поглядів вчених і практиків на їхні завдання та функції. Варто зазначити, що значна кількість праць про стан та діяльність бібліотек Великобританії у британських дослідників, тому, можна сказати, що на сучасному етапі існує проблема у кількості інформації щодо розвитку британських бібліотек, їхнього внеску у розвиток професії та управління бібліотечною справою.
. Історія бібліотек Великобританії пройшла досить складний шлях, починаючи з маленьких фондів монастирських бібліотек до зібрань праць для перших шкіл та університетів, а від них до безкоштовної публічної бібліотеки нашого часу, бібліотека перенесла ряд перетворень, кожне з яких було обумовлене потребами сучасного їй суспільства.
Наукова реконструкція та історико-порівняльний аналіз дозволили обґрунтувати періодизацію становлення і розвитку бібліотечної справи Великобританії:
VII-XII століття – виникнення монастирських бібліотек (Йорк, Кентерберрі, Дарем);
ХІІІ-ХІV століття – зародження перших університетів та університетських бібліотек (Оксфорд, Кембридж);
ХV-ХVІ століття – зростання популярності приватних бібліотек, розквіт університетських бібліотек;
ХVІІ- зявляються перші публічні бібліотеки, відбувається занепад церковних бібліотек;
ХVІІІ століття-прийнятий закон про утворення національної бібліотеки Великобританії та зростає роль і місце в житті суспільства бібліотек університету (Бодліанська бібліотека);
ХІХ століття – прийнятий перший бібліотечний закон «Про публічні бібліотеки» та виникнення Британської бібліотечної асоціації;
ХХ століття -створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (ІФЛА) та відкриття національної бібліотеки Великобританії – Британської бібліотеки;
ХХІ століття – відбувається впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечну діяльність, зокрема, відбувається оцифровка фондів, створення електронних депозитаріїв і репозитаріїв, формування електронних каталогів тощо.
. Британська національна бібліотека -є національною бібліотекою Великобританії та міжнародною науковою бібліотекою, яка володіє світовою популярністю. Вона здійснює загальну координацію розвитку бібліотечної мережі Великобританії. На сучасному етапі Британська бібліотека виконує ряд різноманітних функцій, які полягають в забезпеченні повноти охоплення, обліку та зберігання національного архіву публікацій Великобританії та наукових матеріалів інших країн. Вона займається наданням швидкого доступу до фондів Бібліотеки і до всесвітньої бази знань всім, кому це потрібно. Варто зауважити, що на сьогодні пріоритетними напрямками для Британської бібліотеки є всебічний розвиток засобів масової комунікації, зміцнення партнерських звязків іншими вагомими сховищами інформації у всьому світі та розповсюдження вищої освіти. З цією метою працівниками бібліотеки розроблено і прийнято до виконання ряд довгострокових проектів.
Британська бібліотека надає широкий спектр послуг різноманітним групам користувачів та має всі можливості для того, щоб відігравати одну із головних ролей в міжнародному бібліотечному розвитку.
. Британська бібліотечна асоціація з початку свого існування З позиціонує себе як орган громадського управління бібліотечною справою та здійснює вплив на розвиток законодавства у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності. Для ефективної діяльності Асоціації притаманний безперервний процес розвитку, який спрямований на підтримку та підвищення ступеня узгодженості між складниками її соціальної системи. Всебічне сприяння розвитку бібліотечної справи для забезпечення права читачів і споживачів інформації на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування шляхом гарантування їх доступу до всього обсягу накопичених знань та інформації є основною метою функціонування Британської асоціації. Реалізація функції розвитку професії передбачає діяльність Асоціації у сфері вдосконалення бібліотечної практики та стимулювання наукових досліджень, безперервної бібліотечно-інформаційної освіти, видавничої діяльності. Британська бібліотечна асоціація видає наукову, виробничу, довідкову, навчальну, науково-популярну літературу. Варто зазначити, що публікації бібліотечних обєднань сприяють залученню фахівців до членства, їхній професійній консолідації та розвитку професійної свідомості, є важливими для розвитку документної бази професії.
. Бібліотечно-інформаційна освіта на сьогодні є досить складною через високий рівень технологічного розвитку британського суспільства. Бібліотекари переходять від філософії сприяння на читача до філософії доступності інформації та стають своєрідними посередниками. В бібліотечну справу увійшли такі поняття, як менеджмент, маркетинг, інноваційна діяльність. Також, працівники бібліотек для того, щоб виконувати свої обовязки, повинні мати професійні навички, які на сьогодні є набагато ширшими, ніж просто традиційні вузькопрофільні навички каталогізації та класифікації. Окрім того бібліотекари повинні мати хорошу освіту, аби відповідати всім типам користувачів та розуміти їхні потреби.
Для британської системи вищої освіти характерне достатня різноманітність дипломів та освітянських програм, що забезпечують різні шляхи отримання вищої професійної освіти та карєрний ріст випускників. На сучасному етапі підготовкою спеціалістів бібліотечно-інформаційної сфери займаються 11 вищих навчальних закладів Великобританії, які надають високий рівень освіти за кількома програмами.
Розповсюджується електронна форма навчання з використанням веб-конференцій, веб-консультацій тощо. Його переваги проявляються в зручності для студентів, можливості їхнього широкого охоплення, свободі вибору оптимальної форми, в економічній ефективності. Проте основними недоліками вважаються недостатнє фінансування, нестача часу у працівників бібліотек, відсутність практичного досвіду електронного навчання. Також значної популярності набувають програми безперервної освіти, якіможна здобути після основної професійної освіти. Вона передбачає різноманітні форми – від офіційних курсів до самостійних занять; найбільш розповсюдженою формою навчання є семінари-практикуми.
Отже, бібліотечна освіта Великобританії передбачає підготовку спеціалістів, які в подальшому зможуть працювати не лише в бібліотеках, але й в державних архівах, інформаційних агентствах, організаціях культури, музеях та інших організаціях, які займаються інформаційною діяльністю.
. В бібліотеках Великобританії відбулися глобальні зміни. Архітектура та технічне обладнання кардинально відрізняються від класичної бібліотеки минулого. Фонди та каталоги істотно змінилися за рахунок впровадження інформаційно-комунікативних технологій. Для покращення роботи британських бібліотек була розроблена Стратегія розвитку бібліотечної справи Великобританії, яка охоплює в собі дві основні групи цілей. Перша стосується розвитку фондів і має на меті краще охоплення відображення національних публікацій, розширення збирання цифрових матеріалів, поглиблення співробітництва з іншими бібліотеками задля комплектації, збереження та забезпечення доступу до наукових документів. Друга група цілей спрямована на покращення стратегій доступу – відкритість фондів, реорганізація служб альтернативних джерел інформації відповідно до динаміки розвитку цифрового середовища та потреб користувачів, розвиток Британської бібліотеки як частини глобальної мережі бібліотек, розширення її послуг у сфері дозвілля та навчання.
. Різноманітні форми та методи роботи у британських бібліотеках покликані для того, щоб, по-перше, надавати користувачу інформацію про книги і, по-друге, допомогти позбавитися від упереджень та розширити свій читацький досвід. У Великобританії бібліотеки застосовують різноманітні форми роботи з читачами, які допомагають виховувати любов до книг і читання на все життя, заохочують сімї до відвідування публічних бібліотек, навчають батьків читанню разом з дітьми та здійснюють обмін враженнями про прочитане. Бібліотеки беруть участь у національних проектах разом з партнерами, які надають величезну допомогу у популяризації читання та бібліотеки.
Отже, бібліотеки Великобританії сприяють реалізації прав кожної людини на освіту, користування досягненнями культури, на відпочинок, дозвілля та отримання інформації. Вони сприяють розвитку науки, прогресу всього суспільства та кожної окремої людини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Авалова Н.С. Университетские библиотеки зарубежных стран [Текст] / Н. С. Авалова// Библиотековедение и библиография за рубежом. – 1983. – Вып. 93.
.Алябьева Л. А. Литературная профессия в Англии в ХVІІ-ХІХ вв. [Текст] / Л. А. Алябьева – М.: Новое литературное обозрение, 2004. – 400 с.
.Англия в эпоху абсолютизма [Текст] / Под редакцией Ю. М. Сапрыкина – М., 1984.
.Багрова. И.Ю. Национальные библиотеки и проблемы развития библиотечного дела за рубежом в конце 20 – начале 21 века: обзоры, реф. пер. англоязыч. лит-ры [Текст] / И. Ю. Багрова // Российская государственная библиотека, отдел по библиотековедению, библиографоведению и книговедению. – М. : Пашков дом, 2004. – 500 с.
.Багрова. И.Ю. Виртуальное справочно-информационное обслуживание (по материалам англоязычной печати 2000-2004 гг.) [Текст] / И. Ю Багрова // Библиотековедение. – 2005. – № 6. – С. 42-48.
.Багрова. И.Ю. Стратегический менеджмент: опыт национальных библиотек Европы [Текст] / И. Ю. Багрова // Библиотековедение. – 2003. – № 5.
.Багрова И. Ю. Электронная библиотека (по материалам англоязычной печати 2000-2004 гг.) [Текст] / И. Ю Багрова // Библиотековедение. – 2005. – № 4. – С. 50-57.
.Балкова, И. В. История библиотечного дела: курс лекций [Текст] / И. В. Балкова. – М.: Пашков дом, 2013. – 415 с.
.Библиотеки за рубежом: Сборник [Текст] / Редкол.: Н. Ю. Золотова, С. В. Пушкова, Л. М. Степачев. – М.: Рудомино, 2002. – 137 с.
.Библиотечное дело в зарубежных странах [Текст] / Ред. Ю. В. Григорьев. – М.: Книга, 1965. – 351 с.
.Библиотечная энциклопедия [Текст] / Под ред. Ю. А. Гриханова // Рос. гос. б-ка. – М.: Пашков дом, 2007. – 1300 с.
.Библиотечное обслуживание детей за рубежом: опыт, инновации, источники информации [Текст]/ Российская государственная детская библиотека; сост.: В. П. Чудинова, К. О. Чудинова ; пер. с англ. и яп. К. О. Чудиновой. – Москва, 2011. – 102 с.
.Володин Б.Ф. Всемирная история библиотек [Текст] / Б. Ф. Володин // СПб., 2002 . – 351с.
.Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии. 1815-1917 [Текст] / Н. А. Ерофеев. – М., 1959. – 263 с.
.Жабко Е.Д. Предоставление деловой информации в Британской библиотеке [Текст] / Е. Д. Жабко // Науч. и техн. б-ки. – 1996. – № 9. – С. 30-38.
.Жеравина О. А. Школьные библиотеки: из опыта современной Великобритании [Текст] / О.А. Жеравина // Культурология и искусствоведение. – Томск: Вестник ТГУ, 2011. – №4. – С. 66-72.
.Земсков А. І. ІФЛА – 2002 [Текст] / А. І. Земсков, Н. П. Павлова // Наукові та технічнібібліотеки. – 2003. – № 1.
.Инновационные формы массовой работы с детьми: Дайджест для руководителей детским чтением МБУК «ЦБС» [Текст] / сост. Л. М. Еламкова. – Бирюч, 2012. – С. 8-12.
.Как создаются читающие нации: опыт, идеи, образцы : сб. материалов [Текст] // Ред.-сост. В. Д. Стельмах, Дж. Я. Коул. – М. : НФ «Пушкинская библиотека», 2006.
.Книговедение: энциклопедический словарь [Текст] / Ред. коллегия: Н. М. Сикорский и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1982. – 664 с.
.Керзюк О. Нова стратегіяБританськоїбібліотеки [Текст] / О. Керзюк // НаціональнабібліотекаУкраїниім. В. І. Вернадського (#”justify”>.Кертман Л. Е. География, история и культура Англии [Текст] / Л. Е. Кертман. – М.: Высшая школа, 1979. – 384 с.
.Кочеткова А. Цифрові бібліотеки як ознака ХХІ століття [Текст] / Анна Кочеткова // Світогляд. – 2009. – № 6. – С. 68-73.
.Кузнецова Н.И. Путешествие в туманный Альбион [Текст]/ Н.И. Кузнецова // Современная библиотека. – 2014. – № 3. – С. 88-91.
.Лиховид Т.Ф. Высшее библиотечно-информационное образование в Великобритании [Текст] / Т. Ф. Лиховид // Библиотековедение. – 2007, № 3. – С.94-98.
.Мельникова Е.В., Мельников О.А., Саркисян Д.Б. Система НТИ Великобритании: современное состояние и роль в инновационном развитии страны [Текст] / Е. В. Мельникова, О. А. Мельников, Д. Б. Саркисян// Научно-техническая информация. Серия 1. – М.: ВИНИТИ РАН, 2012.
.Національнібібліотекисвіту на початку XXI ст. [Текст] /НПБ України. – К., 2005. -47 с.
.Оськина В. М. Современные тенденции развития библиотечного дела и библиотековедения в Великобритании [Текст] / В. М. Оськина // Библиотековедение и библиографоведение за рубежом. – 1980. – Вып. 77. – С. 38-45.
.Пашкова В. С. Внесокнаціональнихбібліотечнихасоціацій у формуванняіміджубібліотеки в суспільстві й підвищення престижу бібліотечноїпрофесії: (досвід заруб. країн) [Текст] / В. С. Пашкова // Бібл. форум України. – 2007. – №2. – С. 50-55.
.Пашкова В. С. Національнібібліотечніасоціації, 1876-2008 [монографія] / В. С. Пашкова. – Х. : Акта, 2009. – 332 с.
.Пашкова В. С. Огляд діяльності бібліотечних асоціацій у розвинених країнах світу в останній чверті ХХ століття [Текст] / В. С. Пашкова // Бібл. Форум України. – 2007. – №1. – С. 42-50.
.Пинягин Ю.Н. Великобритания: история, культура, образ жизни [Текст] / Ю. Н. Пинягин. – Пермь: Изд-во Перм. Ун-та, 1996. – 296.
.Пронина Л. А. Магистратура в библиотечно-информационной сфере : из опыта европейских стран [Текст] / Л. А. Пронина // Вестник ТГУ. – Томск, 2009. – 12 (80). – С. 161-168.
.Реорганизация национальных библиотек Великобритании, в сб. : Библиотековедение и библиография за рубежом. – М., 1974.
.Сатинова В.М. Читаем и говорим о Британии и британцах [Текст] / В. М. Сатинова. – Минск: Выш. шк., 2000 – 255 с.
.Сенченко И. А. Государство и право, история и культура Великобритании и США. Конспект лекций [Текст] / И. А. Сенченко // -М.:Приор, 2005. – С.98.
.Современное профессиональное библиотечное образование в США и Великобритании [Текст] / сост. Е. А. Набатникова. – М., 1986. – 32 с.
.Стандарты для публичных библиотек в Англии: Библиотеки за рубежом 2004: Сборник [Текст] / Н. Ю. Золотова, С. В. Пушкова, Л. М. Степачев. – М.: Рудомино, 2004. – С. 3-78.
.Стивенс Д. Введение дисциплины «Развитие профессиональных навыков» в программу обучения по специальности «Библиотечная и информационная наука» в Великобритании [Текст] / Д. Стивенс// Новости Междунар. федерации библиотечных ассоциаций и учреждений. – 2007. – № 2(65). – С.35-37.
.Стрішенець Н.В. Бібліотекознавчічитання, присвяченіБританськійБібліотеці [Текст] / Н. В. Стрішенець // Бібліотечнийвісник – 2001. – № 3. – С.46-47.
.Стрішенець Н.В. Історія Британської бібліотеки [Текст] / Н. В. Стрішенець // Бібліотечний вісник. – 2001. – №4. – С. 3-5.
.Талалакина О. И. Болгарский учебник по истории библиотек [Текст] / О. И. Талалакина // Библиотековедение и библиогр. за рубежом – 1977. – Вып. 63. – С.18-43.
.Талалакина О. И. История библиотечного дела за рубежом: Учебник для библ. фак. ин-тов культуры [Текст] / О. И. Талалакина. – М.: Книга, 1982.
.Талалакина О. И. Международное библиотечно-библиографическое сотрудничество: учеб пособие [Текст] / О. И. Талалакина. – М., 1981. – 78 с.
.Цветкова В. Состояние и перспективы развития библиотек Великобритании (На примере Британской библиотеки) / В. Цветкова, Е. Мельникова, Д. Саркисян // Информационные ресурсы России. – 2012. – № 5. – С. 13-17.
.Чудинова В.П.Измерение ценности и критерии эффективности деятельности библиотек: зарубежный опыт: учебно-практическое пособие [Текст]/В.П. Чудинова ; пер. с англ. К.О. Чудиновой, В.П. Чудиновой. – М.: Литера, 2011. – 25 с.
.Шамурин Е. И. Очерки по истории библиотечно-библиографической классификации [Текст] / Е. И. Шамурин // Т.1. – М., 1955. – С. 336.
.Штокмар В. В. История Англии в средние века [Текст] / В. В. Штокмар. – изд. 2-е, дополн. – СПб.:Алетея, 2005. – 203 с.
.Шира Дж. Х. Введение в библиотековедение: Основные элементы библиотечного обслуживания [Текст] / Дж. Х. Шира ; пер. с англ. В. В. Скворцова, Э. Г. Азгальдова; под ред. Н. С. Карташова. – М.: Высш. шк., 1983 г. – 256 с.
.Aabo S. The role and value of public libraries in the age of digital technologies. [Text] / S. Aabo // Journal of Librarianship and Information Science. – 2005. – 37(4). – Р. 205-211.
.Borton J. Measurement, management and the digital library [Text] / J. Borton. – Library review. – 2004. – Vol. 53, N 3. – P. 138-141.
.Caroline Thomas. Library Education in the United Kingdom: Past History, Current Trends, Future Possibilities and Implications for Library Education in the United States [Text] / Caroline Thomas // A Masters paper for the L.S. in L.S. degree. – 1999. – 30 p.
.Clude L.A. Blogs and school libraries [Text] /L. A. Clude // School librarian. – 2004. – Vol. 52. – № 4. – P. 176-180.
.Dugdale C. A new UK university library service to meet the needs of today’s students and tomorrow’s lifelong learners [Text] / C. A Dugdale // Inform. Services & use. – 2000. – Vol. 20, N 1. – P. 1 – 9.
.Education for information professionals in the UK [Text]/ Um A. Young, J. Feather // The International information and library review. – 2007. – № 3/4. – Р.260-268.
.Esdaile A. The British Museum Library: A short history and survey [Text]/ А. Esdaile.- London, 1948. – P. 5.
.Field С. Securing digital legal deposit in the UK: the Legal Deposit Libraries Act 2003 [Text] / C. Field. – Alexandria. – 2004. – № 16(2). – P. 87-111.
.Irwin R. The English library: sources and history [Text] / R. Irwin. – L., 1966. – 212 р.
.Heye D. Characteristics of the successful twenty-first century information professional [Text] / D. Heye. – Oxford: Chandos Publishing, 2006. – 167 p.
.Jones M. Schools, libraries and the National year of reading [Text] / М. Jones // School librarian. – 2008. – Vol. 56. – № 2. – P. 75-77.
.Library Association. Annals of the Library Association. – London, 1965.
.McNicol S. Dual use libraries in the UK [Text] / S.McNicol // School librarian. – 2003. – Vol. 51. – № 3. – P. 125-127.
.Moore S. Into employment or training: helping young people in transition [Text] / S. Moore // Libr. – inform. Update. – 2008. – Vol. 7. – № 7-8. – P. 32-34. – Bibliogr.: p. 34.
.Muddiman David. Towards a postmodern context for information and library education [Text] / David Muddiman. – 1999. – Р. 1-19.
.Owen T. Library legislation and policy in Great Britain [Text] / T. Owen// Library legislation in Europe: Discussion papers and country reports// Council of Europe, Strasbourg. Goethe-Institute, Munich. Ed. by Ch. Bohrer. – Bad Honnef, 2000. – p. 67-71.
.Styles C., Roberts L., Harrison R. A partnership with young people [Text] / С. Styles, L. Roberts, R. Harrison // Libr. – inform. Update. – 2008. – Vol. 7. – № 9. – P. 37-41. – Bibliogr.: p. 41.
.The British Library: Past, present, future [Text].- London, 1989. – 64 p.
.Yamazaki Hisamichi Changing society, role of information professionals and strategy for libraries [Text] / Hisamichi Yamazaki // IFLA Journal. – 2007. – Vol.33, № 1. – Р.50-58.
