- Вид работы: Курсовая работа (т)
- Предмет: Культурология
- Язык: Русский , Формат файла: MS Word 46,08 kb
Медичні бібліотеки України
ЗМІСТ
Вступ
1. Cтановлення медичних бібліотек України
2. Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики за 2009 рік
2.1 Обласні наукові медичні бібліотеки України
2.2 Бібліотеки вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
2.3 Бібліотеки науково-дослідних інститутів
3. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека
Висновки
Література
Вступ
Значний внесок в бібліотечно-інформаційне забезпечення спеціалістів медичної галузі, розвиток медичної науки і освіти, покращення охорони здоров`я і навчально-виховного процесу роблять медичні бібліотеки України. Мережа медичних бібліотек вирішує одне з складних і актуальних завдань – інформаційне забезпечення всіх категорій спеціалістів галузі: організаторів охорони здоров`я, науковців, лікарів-практиків, середнього медичного персоналу, студентів середніх та вищих учбових закладів різних рівнів акредитації, фахівців бізнесових структур.
Від рівня підготовки медичних кадрів, від інтенсивності наукових досліджень та оперативного впровадження їх результатів залежить покращання якості медичного обслуговування населення України. Високі темпи розвитку медичної науки та практики потребують від спеціалістів оновлення знань, постійної інформованості про досягнення вітчизняної та світової медицини. Тому з кожним роком зростає роль бібліотеки, як центру медичної інформації.
Дослідженням медичних бібліотек займалися: Козлюк Н.,Зражевська Т.М., Козловський В.О., Клименко О.Г, Коломієць П.Е., Корнієнко А.П., Кричун С.Б., Павленко Р.І., Поченцева Л.І., Шляпников А.Д., Романченко А.В. та ін.
Відсутність в історико-медичній та бібліотекознавчій літературі узагальнюючого аналізу становлення та розвитку мережі медичних бібліотек Академії медичних наук України (АМНУ), тим більше з позицій науковості, і зумовило актуальність дослідження. Вивчення особливостей її становлення, розвитку та вдосконалення наприкінці XIX століття та протягом XX століття, що може бути використано під час реформування сучасної мережі медичних бібліотек АМНУ та методичного управління нею.
Метою цієї роботи є визначення тенденції становлення та розвитку мережі медичних бібліотек.
Завданням курсової роботи є дослідження досягнень, перспектив існуючих проблем медичних бібліотек всіх рівнів і надати можливість прогнозу їх розвитку, проаналізувати комплектування бібліотек, вказати на недоліки і шляхи їх усунення.
При написанні даної роботи використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а також спеціальні.
Структурно робота складається: з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Загальний обсяг роботи 36 сторінок, з них основного тексту 24 сторінки.
1.Становлення медичних бібліотек України
Прискорений розвиток капіталістичних відносин у Росії та Україні, що мав місце на початку XX ст., позитивно вплинув і на сферу охорони здоров’я.
У 1905-1910 рр. в Україні остаточно затвердився інститут земської медицини. Треба було відкривати медичні заклади, що вимагало великої кількості дипломованих спеціалістів. Збільшувалася кількість студентів на медичних факультетах Київського, Одеського та Харківського університетів. Щоб покрити дефіцит кадрів, було розпочато підготовку лікарів на Вищих жіночих курсах у Києві та Харкові [ 19 ].
Нагальна потреба в підвищенні якості медичної допомоги, з одного боку, і численні відкриття у природознавчих науках, з другого, спонукали до розвитку медичної науки. Багатий науковий потенціал, зосереджений передусім в університетських містах, сприяв створенню в Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську перших науково-дослідних установ.
Таким чином, поступальний розвиток наукової і практичної діяльності медичних кадрів, необхідність в обміні медичними ідеями та практичним досвідом спричинили зростання кількості медичних видань. Їх широкий вибір та гостра потреба медичних кадрів у постійному і кваліфікованому забезпеченні науковою інформацією привели до утворення медичних бібліотек.[19 ]
Наукові інститути Народного Комісаріату охорони здоров’я (НКОЗ) мали карликові бібліотеки без бібліотекарів і перспектив розвитку. Тому необхідно було розробити проекти організації Української державної медичної бібліотеки в м. Харкові, державних медичних бібліотек в містах Києві, Одесі, Дніпропетровську, організувати підготовку кадрів, які б забезпечили комплектування фондів вітчизняною та іноземною медичною літературою, проводили бібліографічну роботу з різних питань медицини та біології тощо. [12 ]
Особливе значення для розвитку бібліотечної справи в країні мала Постанова ЦКВКП(б) "Про покращання бібліотечної роботи" від 30 жовтня 1929 р., в якій йшлося про рішучу перебудову бібліотечної роботи, перетворення бібліотек в культурні центри.
5 лютого 1930 р. Колегія Народного Комісаріату охорони здоров’я затвердила склад бібліографічної секції при науково-методичній Раді НКОЗУ, в обов’язки якої входили: організація бібліотечної роботи, видання реферативного бюлетеня з питань організації охорони здоров’я, координація діяльності бібліотек при інститутах та інших медичних установах, а також створення мережі державних медичних бібліотек.
НКОЗ УСРР 6 листопада 1930 р. видає наказ № 128а, в якому, зокрема, відзначалось: "Утворена протягом XIII років радянської медицини широка мережа наукових, навчальних і практичних медустанов УСРР. конче потребує міцної науково-літературної бази". І далі "…засновується Київську, Дніпропетровську і Сталінську державні медичні бібліотеки. Цього ж числа вважається за відкриту Одеську медичну бібліотеку, яку перейменовується з краєвої на державну".[3 ]
Ці перші осередки республіканської бібліотечної мережі мали стати доступними кожному медичному працівникові.
Згідно з Наказом Наркома охорони здоров’я СРСР № 351 від 29.5.1939 р. медичним бібліотекам відводилась особлива роль у справі систематичного ознайомлення медичних фахівців з новітньою інформацією. Всі республіки були зобов’язані у двомісячний термін розробити плани організації медичної бібліотечної мережі.
Першою на той час і була створена мережа медичних бібліотек в Україні. Вже в 1940 р. в Україні нараховувалось 248 медичних бібліотек з загальним фондом в 3727618 прим., в т.ч, 15 обласних бібліотек з фондом 490909 прим., 19 бібліотек медичних вузів з фондом 1083355 прим., 39 бібліотек науково-дослідних інститутів з загальним фондом 342618 прим., 165 бібліотек середніх медичних шкіл з фондом 1810510 прим. Всі бібліотеки обслужили за рік більше як 105 тис. читачів і видали їм 2971407 документів. [14 ]
На республіканську наукову медичну бібліотеку за Наказом МОЗ УРСР № 431 від 25.06.1948 р. було покладено керівництво мережею медичних бібліотек, у зв’язку з чим значно розширилась організаційно-методична робота. [21 ]
Були розроблені й затверджені Положення про Республіканську наукову медичну бібліотеку, Харківську державну і обласні наукові медичні бібліотеки, а також Правила користування бібліотеками. За кілька років колектив зумів побудувати систему каталогів і картотек, що нараховували близько 300 тис. бібліографічних описів.
Мережа охоплювала понад 800 медичних бібліотек України і була найбільшою в колишньому СРСР.
Мережа медичних бібліотек побудована в відповідності з територіально-галузевим принципом побудови системи охорони здоров`я країни[ 38 ].
У системі бібліотек України спеціальним бібліотекам, у тому числі медичного профілю, завжди належало провідне місце, як центрам концентрації передової думки та її інформаційного розповсюдження. Як спеціальні бібліотеки, медичні мають особливості структурованого фонду та контингенту користувачів. Зони, крім Державних наукових медичних бібліотек (ДНМБ) та Обласних наукових медичних бібліотек (ОНМБ), входять до складу медичних установ, науково-дослідних інститутів та медичних навчальних закладів.[19 ]
В Україні створена і функціонує (понад 70 років) мережа медичних бібліотек, кількість яких сьогодні становить 985 бібліотек різних рівнів, а саме: Державна наукова медична бібліотека МОЗ України, яка є організаційним, науково-методичним і координаційним центром медичних бібліотек України; Харківська Державна науково-медична бібліотека; наукова медична бібліотека Автономної Республіки Крим та 23 обласних наукових медичних бібліотек; Севастопольська міська наукова медична бібліотека; 47 медичних бібліотек при науково-дослідних установах (НДУ): 125 бібліотек при закладах освіти І—IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти і 787 бібліотек при закладах охорони здоров’я [25].
З 47 медичних бібліотек при НДУ, 32 впродовж 1993—2000 років перейшли із підпорядкованості Міністерству охорони здоров’я України до підпорядкування Академії медичних наук України. Термін початку зміни функціонального підпорядкування обумовлений створенням, в 1993 році згідно з Указом Президента України № 59/93 від 24 лютого 1993 року Академії медичних наук України, як самоврядної організації [41]. Нині документальний фонд усіх медичних бібліотек АМНУ складає майже 1.4 млн примірників, якими щорічно користується близько 14 600 користувачів [25].
В період з 1920 по 1941рр. характерно планомірне становлення науки в Україні та поява нагальної потреби в підвищенні якості медичної допомоги населенню шляхом використання численних відкриттів медичної науки, що в свою чергу спонукало до створення у Києві та Харкові перших науково-дослідних установ[6], при яких почали функціонувати медичні бібліотеки. В цей період, засновується більшість медичних бібліотек НДУ — 15 (46,9 % ±8,8). За довоєнні роки науково-дослідні інститути провели величезну роботу і відіграли значну роль у науковому обґрунтуванні оздоровчих заходів, які проводились серед населення. Інститути наполегливо вишукували найдосконаліші методи лікування, поєднуючи зусилля вчених і практиків. У процесі розвитку української медичної науки зростали кадри, їхня кваліфікація, удосконалювались методи медичної допомоги населенню. Медичні бібліотеки поступово ставали важливим чинником наукового процесу. Початок їхнього функціонування проходив у важких умовах: не вистачало приміщень, обладнання, бібліотечної техніки, бібліотечних фахівців, фінансування було мізерним. Комплектування фондів проходило безпланово, його нераціонально використовували та дублювали. Причиною цього, була відсутність єдиного методичного керівництва медичними бібліотеками, особливо в перше десятиліття їхнього функціонування. В результаті вони існували відокремлено одна від одної. Перемогти існуючі тоді труднощі, багато в чому допомогли ентузіазм та відданість роботі бібліотечних працівників, а вони за віком були наймолодшими порівняно зі своїми колегами інших періодів розвитку медичних бібліотек. Так, згідно даних Всесоюзного бібліотечного перепису на 1 жовтня 1934 року, кількість бібліотекарів до 24 років становила— 35,3 %. від 25 до 34 років — 35,6 % [4].
У міру того, як зростав темп бібліотечного життя, у фахівців галузі зростала потреба в безпосередньому обміну думками та досвідом роботи. Це зумовило на початку 1925 року в Києві скликання Першої Конференції наукових бібліотек УРСР. Питання, які розглядались на ній, стосувались активізації роботи наукових бібліотек, єдиної класифікації книжок, ведення предметних каталогів та правил бібліографічного опису. А в 1926 році в Харкові зібралися фахівці масових бібліотек на Перший Всеукраїнський з’їзд бібліотечних працівників. З’їзд поставив актуальні на той час завдання: вивчення інтересів читачів, підготовка та перепідготовка бібліотекарів, раціоналізація та спрощення бібліотечної техніки [12]. "З наведеного видно, що вже тоді знання інформаційних потреб та якість професійної підготовки бібліотекарів займали неабияке місце у визначенні перспектив розвитку бібліотечної галузі.
Проведені перші наукові форуми стали передумовою до створення відповідних офіційних наказів по удосконаленню діяльності медичних бібліотек України. Народний Комісаріат охорони здоров’я УРСР (НКОЗУ) в 1930 році видає Наказ № 128а "Про заснування Київської. Дніпропетровської, Сталінської та Одеської державних медичних бібліотек". У ньому відзначається, що період формування основної мережі медичних бібліотек УРСР завершено. Цей документ засвідчує історичний факт — появу в Україні розгалуженої мережі медичних бібліотек різних видів та продовження організації нових медичних бібліотечних установ. Також зазначалось: "§ І Утворена протягом XIII років радянської медицини широка мережа наукових, навчальних і практичних медустанов УРСР конче потребує міцної науково-літературної бази. …НКОЗУ ухвалює закінчити до XIII роковин Жовтня закладини основної мережі медичних бібліотек УРСР". Так була створена і почала успішно функціонувати мережа медичних бібліотек. Слід виділити ще два параграфи цього наказу, 3 та 8. Параграф третій стосувався розмежуванню функцій та керівництва чотирьох новостворених державних медичних бібліотек: Київської, Дніпропетровської, Сталінської (з 1961 року Донецької). Одеської. Райони їхньої діяльності визначались за їхнім територіальним поділом між інститутами, НКОЗУ. Параграф восьмий встановлював у штаті сектора науки НКОЗУ посаду консультанта бібліотечної мережі, в обов’язки якого входило постійне керівництво заснованою мережею медичних бібліотек України [32].
Велике значення в даному контексті відводиться Всесоюзному бібліотечному перепису, який був проведений І жовтня 1934 року і за визначенням Н.Крупської "Показав, як розвивалась І як повинна в подальшому розвиватись бібліотечна мережа по Союзу в цілому та по окремих республіках в складі СРСР. Перепис дав величезний багатий початковий матеріал для глибшого вивчення всієї бібліотечної справи і для подальшого її розвитку" [3]. При перепису була здійснена ідентифікація бібліотек за певними критеріями, основними з яких були: типи бібліотек, книжковий фонд, книговидача, кадровий потенціал. Виявилося, що кожна з зазначених бібліотек мала фонд, від 2 тис. до 9 тис. примірників, книговидача — від 1 тис. до 20 тис. примірників за рік. кількість працюючих бібліотекарів — від одного до трьох. Бібліотеки були зосереджені переважно в Києві та Харкові.
В 1939 році при Київській державній медичній бібліотеці було створено методичне бюро, яке почало надавати методичну допомогу медичним бібліотекам Правобережної України [28]. Вона охоплювала всі сторони діяльності бібліотек: організацію бібліотечно-бібліографічного обслугову-вання читачів, комплектування, організацію книжкових фондів та каталогів, а також аналіз та узагальнення досвіду роботи медичних бібліотек [3].
Водночас медичним бібліотекам Лівобережної України методичну допомогу надавала Українська державна медична бібліотека (Харків) [28].
Період з 1942 по 1963 роки характерний післявоєнним відродженням держави в цілому та "бібліотечної галузі зокрема, яке почалося після визволення нашої країни від гітлерівських окупантів. Під час війни, бібліотеки були частково зруйновані, спалені і розграбовані. Як відзначає А.Корнієнко "за офіційними даними майже не уціліли 800 довоєнних медичних бібліотечних установ" [15].
У повоєнний період разом з відбудовою та відродженням установ охорони здоров’я, почали з’являтися нові медичні бібліотеки при науково-дослідних установах.
Для поліпшення методично-організаційного керівництва мережі медичних бібліотек України в червні 1948 року був виданий Наказ К» 431 "Про підпорядкування усіх медичних бібліотек Української РСР Міністерства охорони здоров’я (Харківську державну наукову, обласні наукові, бібліотеки при медичних учбових і науково-дослідних інститутах, бібліотеки при різних медичних і лікувальних установах) Республіканській науковій медичній бібліотеці м. Києва". Вона здійснювала організаційно-методичне керівництво медичними бібліотеками республіки, тобто аналіз звітів та планів, складання загальних оглядів роботи бібліотек, перевірку ЇЇ роботи та надання бібліотекам практичної допомоги, складання інструктивно- методичних листів та підготовку проектів наказів по Міністерству охорони здоров’я УРСР і Київському обласному відділу охорони здоров’я, організацію обміну досвідом між медичними бібліотеками, виявлення передового досвіду в роботі бібліотек І його поширення серед медичних бібліотек, організація різних заходів підвищення кваліфікації працівників медичних бібліотек.[8, 34].
Особливістю цього періоду становлення медичних бібліотек стало створення в них довідково-бібліографічних апаратів, до складу яких входили каталоги алфавітний та систематичний, картотеки авторефератів та дисертацій, періодичних видань, отриманих бібліотеками.
Для активного використання вітчизняної та зарубіжної медичної літератури, бібліотеки вели постійну бібліографічну роботу [36], організовуючи підготовку та видання бібліографічних покажчиків. [23].
У результаті ефективної діяльності медичних бібліотек того періоду збільшилася кількість читачів [34, 36]. Бібліотеками фондами користувалися не тільки співробітники даних науково-дослідних інститутів, а і спеціалісти цього профілю з периферії, оскільки НДІ ставали науковими центрами республіканського значення [6, 22, 23. 33].
Для повнішого задоволення потреб читачів медичні бібліотеки НДІ використовували міжбібліотечний абонемент (МБА). З року в рік кількість звернень до МБА постійно збільшувалась. І постало питання регламентації діяльності МБА на території СРСР. У зв’язку з цим, в 1955 році Міністерством культури СРСР (Наказ № 690) було затверджене "Положение о межбиблиотечном абонементе" — це перший документ, який регламентував діяльність МБА [26], Він спрощував відносини між бібліотеками, встановлював єдиний для бібліотек бланк замовлення, не видавався лише єдиний примірник, була організована ієрархічна організація бібліотек з МБА. тобто література, відсутня в даній бібліотеці, замовлялась, у найближчий бібліотеці міста, області, республіці, і лише, коли потрібної літератури не було в республіки, замовлення направлялись до центральних союзних бібліотек. [9].
Надійними джерелами комплектування ставали бібліотечний колектор, магазини «Медична книга» та Союздрук. Існувало попереднє замовлення літератури за тематичними планами видавництв. Бібліотеки мали повну інформацію про книжки, які виходили друком, що давало їм змогу для повного і та регулярного комплектування своїх фондів спеціалізованою літературою [5, 22, 23].
Характеризуючи період з 1964 по1986 становлення медичних бібліотек, треба відзначити появу та широке впровадження до системи комплектування фондів книгообмін між бібліотеками різних країн. Бібліотеки медичних установ Болгарії, Польщі, НДР проводили книгообмін з бібліотеками НДІ [22]. Іноземні видання медичні бібліотеки могли придбати також о магазинах "Іноземна книга" [5, 31].
Розкриттю фондів слугувала система каталогів та картотек, добре укомплектований довідковий апарат, який з року в рік удосконалювався та редагувався, згідно "Положення про систему каталогів та картотек бібліотек НДГ розробленим РНМБ на початку 80-х років. Для ведення систематичних каталогів у медичних бібліотеках було запроваджено таблицю Універсальної десяткової класифікації (УДК) на літературу медичної та суміжної тематики, а на суспільно-політичну літературу — таблиці Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) [5]. Медичні бібліотеки почали брати активну участь в роботі з’їздів, конференцій, семінарів, які проводили МОЗ України та науково-дослідні інститути [16, 22, 24]. До цих заходів бібліотеки організовували книжкові виставки, тематичні перегляди літератури, а також друкували бібліографічні покажчики і анотовані списки наукової спеціалізованої літератури. З 1971 року вони разом з РНМБ постійно видають анотовані покажчики літератури «В помощь практическому врачу» з 32 спеціальностей [28, 37].
Зменшилась кількість читачів за єдиним реєстраційним обліком. Бібліотеки не були забезпечені засобами розмноження та копіювання матеріалів, недостатньо фінансувалось вали і на рівень бібліотечно-бібліографічного забезпечення медичної науки та практичної охорони здоров’я .
2.Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики
2.1 Обласні наукові медичні бібліотеки України
Дослідження стану виконання планів роботи ОНМБ за 2009 рік і статистичних звітів про роботу за цей рік висвітило основні завдання і напрями їх роботи.
Основними завданнями на 2009 рік були визначені: комплектування документальних фондів, їх використання і збереження;бібліотечно-інформаційне забезпечення потреб і запитів спеціалістів медичної галузі; комп’ютеризація і автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів; краєзнавча і видавнича діяльність;науково-методична діяльність; кадрове забезпечення; матеріально-технічна база.
За 2009 рік до фондів ННМБУ і ОНМБ надійшло 57 884 прим, документів на паперових носіях, вибуло із фондів 134 560 прим, видань і на 01.01.2010 рік є 6 769 752 прим, видань. Це на 76682 прим, менше за 2008 рік.
За 2009 рік було обслуговано – 248 195 користувачів, за єдиним обліком 156029 користувачів.
Видача документів за звітний рік склала 5 484 113 прим, видань на паперових носіях.
Середня обертаність склала 0,8, читаність – 35,1. [19 ]
Значну увагу ОНМБ приділяли вивченню запитів користувачів з метою надання їм допомоги у виконанні Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації на 2002-2011 роки» та інших державних і регіональних програм з медичної галузі, освіти, культури. [21 ]
З метою розкриття документальних фондів всі ОНМБ організовували перегляди нових надходжень, оформляли книжкові виставки, тематичні полиці, проводили масові заходи, в яких розкривалися такі теми: управління, фінансування, планування в охороні здоров’я, хвороби XXI століття; сімейна медицина;страхова медицина; охорона материнства і дитинства; психічні захворювання; СНІД і ВІЛ; медицина катастроф; туберкульоз; охорона здоров’я в регіоні; медичне краєзнавство; ювілейні і пам’ятні дати видатних вчених – медиків світу. [21 ]
Жорсткий фінансовий стан потребував корекції в комплектуванні бібліотечних фондів. Тому виникла потреба в координації між медичними бібліотеками в регіоні.
Формування документальних фондів можливе тільки за умом державної підтримки, і, насамперед, фінансування, але в даний час воно було недостатнім, а в деяких бібліотеках зовсім відсутнє. Економічна нестабільність фінансово – грошової сфери тяжко позначилася на діяльності всіх бібліотек. Відбулося різке збільшення цін на друковану продукцію і поштові витрати, що в значній мірі посприяло погіршенню комплектування фондів і його використання.
Видавнича діяльність. Однією із складових всіх напрямів діяльності Національної наукової медичної бібліотеки України та обласних наукових медичних бібліотек є видавнича діяльність, яка завжди спрямована на відображення роботи бібліотек як бібліотечно-інформаційних і методичних центрів.
В 2009 році метою видавничої діяльності було:
• активізація формування документальних баз даних з галузевих знань;
забезпечення кооперації і координації в створенні єдиної корпоративної системи інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров’я. [21 ]
В останні роки постійно зростає зацікавленість науковою спадщиною видатних вчених – медиків минулого і сучасного світу та України. Тому ННМБУ та ОНМБ розпочали роботу по виданню бібліографічних покажчиків про життя і діяльність науковців-медиків.
В більшості медичних бібліотек видавнича діяльність була спрямована також на забезпечення оперативного інформування медичних працівників про нові надходження до документальних фондів.
Комплектування, формування та поповнення документальних фондів в медичних бібліотеках України визначається як один із значущих напрямів їх діяльності. Цей процес багатоаспектний і складний, так як залежить від видавничої політики, цін на друковані видання, вартості посередницьких послуг і, головне, від державного фінансування.
В останні роки виникла складність у вирішенні проблем повноцінного оновлення і поповнення документальних фондів, так як це зв’язано з руйнуванням системи державного централізованого книгорозповсюдження, значне зменшення, а іноді і повна відсутність фінансування на комплектування і передплату періодичних видань, ліквідації взаємодії між видавничою, книготорговельною і бібліотечною галузями і низьким рівнем інформування про нові друковані видання.
Але, не зважаючи на всі негаразди, Національна наукова медична бібліотека України та обласні наукові медичні бібліотеки країни намагаються постійно поповнювати фундамент своєї діяльності, тобто документальний фонд на паперових і електронних носіях.
Загальний фонд Національної наукової медичної бібліотеки України і обласних наукових медичних бібліотек на 01.01.2010р. налічує 6 769 752 прим, видань на друкованих носіях. Це різноманітні за типовими, видовими, хронологічними, тематичними та мовними ознаками.
За звітний рік до фондів бібліотек цього рівня надійшло 57 884 прим. видань на паперових носіях.
При комплектуванні особлива увага приділялась виданням на допомогу виконання Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації на 2002-2011 рр.».
Значним джерелом поповнення фондів були дари установ та окремих авторів. Багато видань надійшло від видавництв, асоціацій і благодійних фондів.
Використовували бібліотеки і такі джерела як книгообмін з зарубіжними бібліотеками, обмінно-резервний фонд ННМБУ.
За 2009 рік для медичних бібліотек України надійшло 5532 прим, видань, з них: книг -3277 прим., періодичних видань – 2056, ін. документів – 199. Передано в бібліотеки – 4234 прим. [21 ]
Створення довідково-пошукових апаратів (ДНА). Всі надходження до документальних фондів ОНМБ оперативно обліковувались і відображались в ДПА. Бази даних на електронних носіях обліковувались в ЕК за системою «Ірбіс». Це значно покращало задоволення інформаційних потреб користувачів різних категорій. В своїх звітах ОНМБ відмічають, що в 2009 році значно зросла зацікавленість медичних працівників і студентів у використанні джерел інформації на електронних носіях. Створення ЕК продиктовано сучасним життям і запровадження корпоративної каталогізації сприяє впровадженню нових сучасних інформаційних технологій і, найголовніше, забезпеченню взаємовикористання інформаційних ресурсів на електронних носіях, що в значній мірі сприяє розширенню потенціалу медичних бібліотек України. Кооперація в цьому напрямі діяльності сприяла скороченню витрати часу на всі бібліотечні процеси.
Стан ДПА в ОНМБ в повній мірі задовільняв інформаційні потреби користувачів різних категорій, а створення і використання ЕК сприяло оперативному пошуку інформаційних джерел.
Науково-методична діяльність. Цей напрям роботи в бібліотекознавстві визначається як діяльність, що виявляє, досліджує, аналізує і розробляє ефективні форми і методи бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів та сприяє їх впровадженню в роботу бібліотек. В мережі медичних бібліотек цей напрям спрямований на розвиток медичної науки, освіти і покращення охорони здоров’я населення України.
В організаційно-методичній діяльності поєднується і реалізується дослідницькі, аналітичні, педагогічні і інформаційні функції бібліотек. Організаційно-методична діяльність обласних бібліотек розглядається як чинник розвитку бібліотечно-інформаційних ресурсів, який включає в себе створення документів, що регламентують діяльність бібліотек: положень, методичних розробок, рекомендацій, вказівок, письмових і усних консультацій, надання практичної і методичної допомоги, проведення заходів по підвищенню кваліфікації, які є важливою передумовою підвищення іміджу головної бібліотеки в регіоні. Аналіз організаційно-методичної роботи засвідчив, що цей напрям є актуальною і перспективною частиною науково-дослідної і практичної діяльності ОНМБ і вносить зміни і покращення в усі бібліотечно-інформаційні процеси.
В 2009 році в цій діяльності найважливішим завданням було вивчення ефективності впровадження інформаційних технологій в практику роботи підвідомчих бібліотек. [21 ]
Дослідження діяльності медичних бібліотек різних рівнів є важливою передумовою підвищення ролі і наукового рівня ОНМБ як методичних і координаційних центрів в регіоні і запорукою прийняття оптимальних рішень з метою подальшого покращення бібліотечно-інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров’я населення в Україні.
У звітному році значна увага була приділена обстеженню медичних бібліотек з метою виявлення особливостей їх роботи, надання практичної допомоги. Як показали звіти, ситуація в більшості медичних бібліотек все ще залишалась складною через низьке фінансування.
Комп’ютеризація і інформатизація. Вагомим доповненням до розкриття в аналітичній довідці діяльності медичних бібліотек України за 2009 рік є розкриття стану комп’ютеризації. В основному цей процес здійснюється на належному рівні в ОНМБ і бібліотеках медвузів III-ІV рівнів акредитації, як центрів знань і інформації. Заходи по впровадженню нових інформаційних технологій в обласних наукових медичних бібліотеках практично є подібними і проводяться за такими загально-організаційними напрямами: поліпшення матеріально-технічної бази забезпечення доступу до Інтернет; створення веб – сторінок бібліотеки.
Широкий спектр бібліотечно-інформаційної діяльності в ОНМБ здійснювався паралельно з формуванням сучасного інформаційного ресурсу на паперових і електронних носіях, удосконалення ДПА, в якому відкривались нові рубрики, підрубрики з актуальних на даний час медико – біологічних питань, в яких поглиблено розкривались сучасні напрями розвитку медичної науки, освіти, охорони здоров’я і культури. Всі ОНМБ готували тематичні папки, складали списки нових надходжень, здійснювали введення ключових слів в ЕК, ведення тематичних БД таких як «Краєзнавство», «Охорона здоров’я області» та ін. [21 ]
З метою надання доступу віддаленим користувачам до вторинної інформації всі ОНМБ розкривали на своїх веб-сайтах нові надходження на паперових і електронних носіях.
В інформаційній діяльності розкривались такі теми: -управління, фінансування, планування в охороні здоров’я; – сімейна медицина; – страхова медицина; – охорона здоров’я матері та дитини; – психічні захворювання;-СНІД і ВІЧ; – медицина катастроф;- туберкульоз ;- охорона здоров’я в області та ін.
Особливої актуальності у звітному році набуло створення системи інформаційного забезпечення науково-дослідних робіт, як одного із основних чинників, на яких базується потенціал медичної науки.
В останні роки в мережі бібліотек здійснюється координація і кооперація в створенні і використанні інформаційних ресурсів. Ефективним напрямом інформаційного співробітництва є консорціум – об’єднання бібліотек для спільного створення і використання інформаційних ресурсів медичних бібліотек.
Матеріально-технічна база. В більшості ОНМБ фінансова та економічна криза не дозволила оперативно і якісно модернізувати технічні засоби і зміцнити матеріально – технічну базу.
Відповідно до кошторисів в більшості бібліотек фінансувались витрати на канцелярські та господарські потреби, придбання бібліотечної техніки. Виділялись також кошти на оплату послуг зв’язку та Інтернет.
2.2 Бібліотеки вищих медичних навчальних закладів 111- 1V рівнів акредитації
медичний бібліотека
У 2009 році в наукових бібліотеках медичних вузів України здійснювалась модернізація змісту їх діяльності. При цьому використовувалось професійне і стратегічне бачення нових ідей, нових планів і конкретної повсякденної роботи з метою оперативного і повного забезпечення навчально-виховного процесу і науково-дослідних робіт у вузах, як їх основних структурних підрозділів у напрямі задоволення потреб навчально-виховного процесу, інформаційних потреб користувачів усіх категорій, наукових досліджень і підготовки висококваліфікованих спеціалістів медичної галузі. Все це досягалося шляхом формування документальних фондів, впровадження комп’ютерних технологій, розширення інформаційного сервісу, підвищення фахового рівня. [21 ]
Основними завданнями в 2009 році було визначено: сприяння реалізації державної політики в галузі вищої освіти, науки, охорони здоров’я і культури; впровадження інноваційних підходів до формування баз даних, їх зберігання і активного використання; участь в реалізації Болонського процесу як чинника підвищення якості вищої освіти; впровадження електронних технологій у бібліотечно-інформаційні процеси; підвищення кваліфікації бібліотечних працівників; зміцнення матеріально-технічної бази.
Враховуючи всі ці завдання, бібліотеки керувалися чинним законодавством України з питань вищої освіти і науки, охорони здоров’я, бібліотечно-інформаційної справи та культури. Всі бібліотеки у звітах вказують на те, що продовжували своє постійне становлення як сучасного науково-інформаційного центра навчального закладу. Значні зміни у суспільному житті нашої Держави, реформування освіти, охорони здоров’я суттєво змінили і діяльність бібліотек вузів. Відбулися якісні зміни у складі документальних фондів, які поповнилися новими виданнями з медичної галузі, основ економіки, історії і культури.
Передбачає підтримку розвитку і становлення бібліотек і національного книговидання розроблений Міністерством культури і туризму України «Проект концепції загальнодержавної програми збагачення і розвитку культури і духовності Українського суспільства на 2007-2011 рр.».
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.11.2004 р. № 685 «Про експериментальне впровадження системи організації навчального процесу в вищих медичних закладах ІП-ІУ рівнів акредитації у 2004-2010рр.» всі бібліотеки вузів плідно співпрацювали в напрямі адаптації навчально-виховного процесу до вимог Європейського освітнього простору. Активно використовувались навчальні посібники: «Медична освіта. Післядипломна освіта». «Безперервний професійний розвиток».
Комплектування, облік і використання документальних фондів. Цей напрям роботи у всіх бібліотеках був спрямований на формування, збереження і використання документальних фондів на паперових і електронних носіях за всіма дисциплінами, які реалізувались в навчально-освітніх програмах відповідно до вимог державного освітнього стандарту вищої медичної освіти, документами за тематикою науково – дослідницьких робіт вузу. Забезпечення потреб і запитів користувачів за всіма галузями знань.
Документальні фонди бібліотек – це фундамент їхньої діяльності. За звітній рік до фондів бібліотек медичних вузів надійшло 232587 прим, видань на паперових носіях вилучено – 143 229 прим. І на 01.01.2010 р. їх обсяг становить 9 026 700 прим. [21 ]
Обмеженість фінансування на комплектування, підвищення цін на друковані видання негативно вплинули на поповнення фондів. Всі бібліотеки налагоджували співробітництво з видавництвами, які видавали медичну літературу та суміжних з медициною галузей. В їх числі постійними партнерами були такі видавництва: «Медицина», «Здоров’я», «Нова книга», «Вища школа», «Укрмедкнига». ТОВ «Кріон» та ін.
Поповнення фондів впродовж року відбувалося з центрального методичного кабінету з вищої освіти при МОЗ України, видавництв вузів, обмінного фонду Національної наукової медичної бібліотеки України, за рахунок отриманих видань від авторів, користувачів, видавництв.
Обслуговування користувачів. За звітний рік наукові бібліотеки медичних вузів обслужили 421 114 користувача різних категорій. Цей показник більший на 907 користувачів проти минулого 2008 року. За єдиним реєстраційним обліком було обслуговано 147 312 читачів, це на 1091 більше проти 2008 року.
В обслуговуванні користувачів бібліотеки використовували інформаційно-бібліографічні ресурси. Інформаційно-бібліографічне обслуговування здійснювалось по певній системі: оперативність, повнота, цілеспрямованість і робота в тематичних рамках.
Масовими формами інформування були: книжкові виставки, тематичні полиці, дні інформації, дні спеціаліста, групове інформування, видання інформаційних списків, проведення бібліографічних оглядів, а також індивідуальне обслуговування в режимі ІРІ, ДОР і ТОР.
З метою найбільш оперативного і певного задоволення потреб і запитів користувачів, наукових досліджень у більшості бібліотек удосконалювалась структура, змінювалась система і зростала кількість абонементів і читальних залів, облаштовувались робочі місця.
Комп’ютеризація і автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів була одним із найважливіших завдань, визначених у планах роботи бібліотек на 2009 рік. Саме ця діяльність підвищувала значення і статус бібліотеки в оперативному і повному задоволенні потреб і запитів всіх категорій користувачів і сприяла входженню бібліотеки до Єдиного Світового простору і суспільства знань, які обумовили нове розуміння місця і ролі бібліотек у ньому, як головних в інформаційному суспільстві, тому, що вони покликані забезпечувати вільний доступ до всіх джерел інформації.
Впровадження нових інформаційних технологій розкрило доступ до світового потенціалу знань через використання мережі Інтернет, БД на СD-RОМ, Мedlinе, ЕВSСО, Рulmed, Ніnагу, ІРБІС, ННМБУ, ОНМБ, Національної бібліотеки ім. В.Вернадського та інші бази даних, які дозволяли користуватися вітчизняними і зарубіжними джерелами інформації.
Видавнича діяльність була своєрідною рекламою багатогранної роботи всіх відділів бібліотеки, розкриттям документального фонду і послуг, які надаються користувачам різних категорій. Наявність комп’ютерної техніки, використання сучасних видавничих програм надали можливість створювати якісну і привабливу видавничу продукцію: методичні рекомендації, бібліографічні і бібліографічні покажчики, рекомендаційні і інформаційні списки літератури, буклети, програми масових заходів, афіші та ін. видання. У видавничій діяльності всі бібліотеки медичних вузів прагнули щоб імена вчених-медиків їхнього навчального закладу залишались в історії бібліотеки. З цією метою видавались бібліографічні покажчики, проводились презентації цих видань.
Науково-методична робота бібліотек забезпечувала збір, дослідження і аналіз звітів про виконану роботу у всіх відділах. Статус наукових бібліотек медвузів, впровадження інформаційних технологій вимагали систематичного підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Плани по підвищенню кваліфікації обговорювались і затверджувались. В планах значну увагу було приділено вивченню питань впровадження комп’ютерних технологій, використання мережі Інтернет, вивчення програми ІРБІС, створення і використання web- сайтів та ін. актуальних питань. [21 ]
Для повноцінного функціонування бібліотек велике значення має матеріально-технічна база. Це облаштоване приміщення, бібліотечне обладнання, меблі, виробнича техніка, наявність комп’ютерної техніки. Але ще є бібліотеки, в яких матеріально-технічне забезпечення не відповідає вимогам сьогодення. Більшість бібліотек відмічають низький рівень фінансування на поповнення фондів, недостатність площ в приміщеннях для обслуговування користувачів, складність в питаннях розміщення фондів, відсутність коштів на ремонтні роботи. Але попри всі ці негаразди, виходячи із фінансових ускладнень, бібліотеки почали займати достойне місце в інформаційному просторі.
2.3 Бібліотеки науково-дослідних інститутів
Наукові медичні бібліотеки в своїй діяльності систематично розширювали спектр бібліотечно-інформаційного забезпечення наукових розробок, впроваджували ефективні послуги і нововведення у практику роботи з широким використанням комп’ютерної техніки, сучасним забезпеченням професіональних потреб спеціалістів, керуючись «Концепцією загальнодержавної програми забезпечення культури і духовності українського суспільства на 2007-2011 рр.», Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.», «Міжгалузевою комплексною програмою «Здоров’я нації на 202-2011 роки», Законодавством України про бібліотечну справу, директивними документами Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України та керівників інститутів. [20 ]
В грудні 2009 р. Кабінет Міністрів України схвалив концепцію «Державної національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека XXI» 23 грудня 2009 р. № 1579. Метою програми є підвищення ефективності використання та забезпечення доступності документів, які збереглися у бібліотечних архівах та музейних фондах шляхом інформаційної бібліотечної системи. Адаптація цієї концепції саме для бібліотек цього рівня та впровадження нових форм і методів в роботу стало пріоритетним завданням для бібліотек НДІ.
На 01.01.2010 р. в Україні функціонує 42 медичні бібліотеки при науково-дослідних інститутах. До їх числа входять 33 бібліотеки підпорядковані Національній Академії медичних наук України та 9 бібліотек підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України. [21 ]
Формування фонду здійснювалось відповідно проблемно – тематичного плану науково-дослідних розробок та запитів користувачів бібліотеки.
Об’єктивно існуючі труднощі в формуванні довідково інформаційних фондів вимагають в наш час професіоналізму та особистих здібностей співробітників бібліотеки. Створення збалансованого тематичного документального фонду вимагає від них знання контингенту читачів, їх наукових запитів з тим, щоб фонд відповідав інформаційним потребам. Зруйнована повністю сформована за багато років система комплектування. В цих умовах бібліотека змушена шукати свої шляхи поповнення фонду, активно використовувати обмінні фонди інших бібліотек медичного профілю, звертатися до читачів з проханням: «Подаруйте бібліотеці книгу». Велику допомогу надає Національна наукова медична бібліотека України в безкоштовній передачі нових надходжень через відділ організаційної та науково-методичної роботи.
На 01.01.2010 р. сукупний фонд наукових бібліотек налічує 1 503 079 прим., поповнився фонд на 15 422 прим., але у зв’язку з тим, що з фондів бібліотек було вилучено 38 193 прим, амортизованої, дублетної, суспільно – політичної літератури, яка втратила свою актуальність, фонд зменшився на 22 771 прим. [21 ]
Надійшло в фонди наукових бібліотек інститутів 25 422 прим. З них в наукові бібліотеки м. Києва – 2 064 прим. А в 22 бібліотеки регіонів – 4 081 прим. Це на 7 740 прим, менше проти минулого року.
Проаналізувавши надходження періодичних видань за останні роки, бібліотечні спеціалісти прийшли до висновку, що наукові журнали, які сприяють концентрації матеріалів за темами, забезпечують їх оперативність та доступність до користувачів.
В 2009 році бібліотечні працівники вишукували шляхи поповнення фондів бібліотеки за рахунок дарунків вчених, зв’язків з далеким та ближнім зарубіжжям, обмінних фондів ННМБУ.
Бібліотеками НДІ у 2009 році було обслуговано 21054 користувача, із них 12404 користувача у м. Києві.
Видача літератури за звітний період становила 897521 прим, джерел інформації, по м. Києву – 429 581 прим.. Зменшилась книговидача проти минулого року на 8 372 прим, через те, що активно запроваджувались комп’ютерні технології.
3. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека
Зародившись у далекому 1933 році, Чернігівська обласна наукова медична бібліотека пройшла дорогу довжиною в 75 років і перетворилася з маленької кімнати-читальні на сучасний інформаційно-бібліотечний центр наукової медичної інформації.
Перше приміщення — чотирикімнатний будиночок у центрі міста — було повністю зруйноване в роки війни фашистськими бомбардувальниками разом з 41-тисячним книжковим фондом, каталогами і всіма довоєнними надбаннями. І тільки після визволення Чернігова бібліотека поновила свою роботу по вул. Любецькій у приміщенні барачного типу з пічним опаленням, яке зовсім не відповідало умовам зберігання книг. Завдяки тодішнім директорам З.М.Каменецькій і, насамперед, М.М.Дулі бібліотеку було добудовано, реконструйовано і в 70—80-х роках минулого століття вона набула великої популярності не тільки серед медичних працівників області, а й серед медичних бібліотек України та Радянського Союзу. 200-тисячний книжковий потенціал відповідав потребам лікарів та медпрацівників середньої ланки. Передплачувалось майже 200 назв періодичних видань, у тому числі й на іноземних мовах. [2 ]
Завдяки вміло підібраним кадрам, за бібліотекою назавжди закріпились слова "одна із перших". У 1956 році вперше в Україні була створена обласна мережа медичних бібліотек. У 1972 році вперше в колишньому Радянському Союзі бібліотека стала центром науково-медичної інформаційної служби. Першою стала на шлях створення предметного каталогу, який був зразковим для багатьох медичних бібліотек України, і у 1994 році започаткувала електронний каталог за автоматизованою бібліотечною програмою МАЯК. [20 ]
Книгозбірня завжди славилась тим, що високоерудованими бібліотечними фахівцями література підбиралась оперативно, повно та якісно. Не одне десятиліття присвятили улюбленій справі працівники бібліотеки: М.Кукса, О.Костенецька, Г.Старушкевич, С.Бажан, О.Мазко, Л.Гаркава, О.Ященко, Г.Мірошниченко, В.Тимошенко, О.Шейна, А.Шкаранда, О.Новик, С.Єсипенко, Г.Середенко, О.Шулежко, Т.Мартиненко, І. Мельникова, Т.Власенко, Л.Марінова.
На 70—80-ті роки минулого сторіччя припав період найбурхливішого розвитку бібліотеки.
У нелегкі роки перебудови бібліотекою керувала Н. П.Динька. В ті часи асигнування бібліотеки для поповнення книжкових ресурсів декілька років було майже нульовим. Кошти виділялися тільки на мізерну заробітну плату та на передплату періодичних видань. [43 ]
З 2002 року бібліотеку очолює Н. Д. Яременко, яка, зберігаючи надбання і добрі традиції своїх попередників, запроваджує нові методи роботи, що відповідають вимогам сьогодення, завдяки чому в третє тисячоліття книгозбірня увійшла з достатнім науковим потенціалом. По-перше, взято курс на комп’ютеризацію всіх бібліотечних процесів. Перейшли на нову комп’ютерну програму "Ірбіс". З 2004 року бібліотека має доступ до світових інформаційних ресурсів через мережу Інтернет, створила свій веб-сайт, де розміщено електронний каталог, інформаційні списки, новини медицини, календар знаменних і пам’ятних дат з історії медицини Чернігівщини.
З метою створення і використання медичних інформаційних ресурсів і найповнішого оперативного задоволення потреб користувачів у 2007 році бібліотека увійшла до Міжрегіональної корпоративної системи медичних бібліотек України з предметизації статей з медичних періодичних видань, яка створена на базі бібліотеки Вінницького медичного університету. Завдяки цьому є можливість використовувати бази даних семи бібліотек України. Створюється зведений онлайновий електронний каталог на базі Національної наукової медичної бібліотеки, що дасть змогу обмінюватись інформаційними ресурсами з усіма бібліотеками, які працюють за системою "Ірбіс". Передплачується понад 120 назв періодичних видань, але завдяки корпорації можуть використовувати в роботі більше 400 назв журналів. [21 ]
Якісне поповнення книжкових ресурсів залишається пріоритетним напрямом роботи. Комплектують літературу край необхідну практичному лікарю, налагодили тісні контакти з фірмами, що працюють і на ринку Росії, і на теренах України.
Бібліографічний відділ тісно співпрацює із засобами масової інформації. На сторінках газет "Деснянська правда", "Гарт", "Ваше здоров’я" постійно публікуються матеріали, присвячені видатним діячам медицини — уродженцям Чернігівщини, а також, враховуючи демографічну кризу, яка прийняла на Чернігівщині особливо загрозливий характер, постійно надають матеріли з пропаганди здорового способу життя.
Обласна мережа медичних бібліотек на сьогодні об’єднує 38 бібліотек, які нараховують у своїх фондах понад півмільйона книг з медицини.
Завдяки створенню у 2005 році єдиного інформаційного медичного простору, є змога оперативно розповсюджувати інформацію з 18 медичних спеціальностей для медичних закладів Чернігівщини через обласну електронну пошту.
Третє тисячоліття відкрило нову еру — еру комп’ютеризації, коли інформаційно-комунікаційні технології стають одним із важливіших елементів формування нового суспільства — суспільства XXI століття, яке все частіше називають суспільством знань. [30] Використовуючи спеціалізований профіль, робітники бібліотеки прагнуть і роблять все залежне від них, щоб знання, отримані насамперед медиками, а також й іншими громадянами через доступність інформації, сприяли створенню в суспільстві таких відносин, коли кожен громадянин був впевнений в якості надання медичної допомоги і компетентності лікаря, а кожен громадянин, у свою чергу, дбав і відповідально ставився до свого здоров’я. [29 ]
Розроблений бібліотекою проект "Через знання — до здорового способу життя" не набув повної реалізації. В бібліотеці постійно діє цикл книжкових виставок "Здоров’я треба добувати самому". Проводяться лекції з учнівською молоддю з показом відеофільмів про шкідливість алкоголю, наркотиків, тютюну. Відбуваються огляди літератури про поширеність хвороб, яких можна уникнути завдяки особистій гігієні, підвищенню культури харчування, побуту.
Але пріоритетним залишається — оперативна, якісна і своєчасна інформація медичного працівника з використанням новітніх бібліотечних технологій. Бібліотеки даного профілю покликані задовольняти наукові, професійні та освітні потреби фахівців медичної галузі, спрямовувати свою діяльність на розширення спектру інформаційних послуг, тим самим забезпечуючи безперервний професійний розвиток лікарів, втілюючи принцип "освіта протягом усього життя".[43 ]
Висновки
Виявлено, що від рівня підготовки медичних кадрів, від інтенсивності наукових досліджень та оперативного впровадження їх результатів залежить покращання якості медичного обслуговування населення України. Високі темпи розвитку медичної науки та практики потребують від спеціалістів оновлення знань, постійної інформованості про досягнення вітчизняної та світової медицини. Тому з кожним роком зростає роль бібліотеки, як центру медичної інформації.
Дослідження діяльності медичних бібліотек різних рівнів є важливою передумовою підвищення ролі і наукового рівня ОНМБ як методичних і координаційних центрів в регіоні і запорукою прийняття оптимальних рішень з метою подальшого покращення бібліотечно-інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров’я населення в Україні.
Бібліотеки, як центри знань і інформації реформують свою діяльність відповідно до завдань, які визначені в їх планах роботи.
Одним з основних завдань всі медичні бібліотеки визначають поповнення, використання і забезпечення документальних фондів.
Комплектування бібліотеки – це процес безперервного оновлення документального фонду, тобто планомірного його оновлення новими виданнями на різних носіях. Особливістю комплектування фондів медичних бібліотек на сучасному етапі є постійний пошук оптимальних форм організації цього процесу.
Більша частина надходжень до фондів в 2009 році була за рахунок редакцій, спонсорів, дарунків від авторів, медичних установ і закупівлі через платні послуги, обмінний фонд Національної наукової медичної бібліотеки України і благодійні фонди.
Сукупний фонд медичних бібліотек України на 01.01.2010 р. налічує 25 986 538 прим. Видань. За 2009 рік надійшло 457 780 прим. Документів, вилучено 650 292 примірника. Це на 236 588 прим. Менше ніж у 2008 році.
Для медичних бібліотек України основним завданням є створення власної бази даних, впровадження WЕВ-технологій, які відповідають світовим тенденціям використання WЕВ-середовища. А це передбачає, насамперед:
– розвиток національної нормативно-методичної бази бібліотечної інформатизації (державні стандарти, каталогізація, індексування, нормативні файли, тощо);
– розвиток сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій і систем для бібліотек (розробка вітчизняних програмних документів, технологій корпоративних інформаційно-бібліотечних систем, електронної доставки документів, вдосконалення системи міжбібліотечного книгообміну і т.п.);
– створення системи національних інформаційних ресурсів (електронні каталоги, ретроспективна національна бібліографія тощо);
– розвиток технічної і телекомунікаційної інфраструктури бібліотечної мережі країни (локальні мережі, засоби комунікації, створення Оn-Linе інформаційно-бібліотечних центрів, розробка і створення національного Іnternet-сервера).
На жаль, лише розуміння проблем недостатньо, на реалізацію цих заходів потрібні кошти, зацікавленість і підтримка держави, бо без цього медичні бібліотеки України в єдиному світовому інформаційному просторі не досягнуть належного рівня.
В провідних державах світу інформаційні ресурси бібліотек розглядаються як стратегічні, від яких залежить соціально-економічний і культурний розвиток країни.
Програмою ВООЗ "Здоров’я для всіх в XXI столітті" передбачено, зокрема, що вся політика, пов’язана з покращанням стану здоров’я людей потребує твердої і солідної бази знань. Задача 19 цього документа передбачає: "до 2005 р. всі держави-члени ВООЗ повинні мати в своєму розпорядженні науково-дослідні, інформаційні і комунікаційні системи, які зможуть більш ефективно сприяти придбанню, використанню і розповсюдженню даних в підтримку здоров’я для всіх".
Не випадково один із пріоритетних проектів, що здійснюється спільними зусиллями країн великої сімки – це створення глобальної мережі електронних бібліотек. Необхідність створення такої мережі в Україні очевидна, а інтеграція українських інформаційних ресурсів в міжнародний інформаційний простір невідворотна.
І це справа державна, бо лікар не може стояти осторонь досягнень вітчизняної і зарубіжної медицини через відсутність фінансування та відключення енергопостачанні бібліотеки. А за останні роки бібліотека відчула на собі всі наслідки економічної кризи Україні.
Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України від 22 березня 2000 р. повинен сприяти створенню національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу та забезпеченню повноцінного функціонуванні мережі бібліотек нашої країни.
Список використаної літератури
1 Академіки про медицину, час і про себе (збірник інтерв’ю). – К.: "Авіцена". 2000, – 146 с.
2. Бібліотечна Україна: Довідник. — К.: "Абрис",І996. – 384 с.
3. Всесоюзная библиотечная перепись 1 октября 1934 года. Т.1 Основные итоги. С предисловием Н.К. Крупской. – ЦУНХУ Госплана СССР, – В/О „Союзоргучет". – М., 1936. – 319 с.
4. Всесоюзная библиотечная перепись 1 октября 1934 года. Т.2. І.Библиотечные работники. 2.Краткая характеристика библиотек. – ЦУНХУ Госплана СССР.-В/О"Союзоргучет".- М., 1936. -240с.
5. Деятельность медицинских библиотек Украинской ССР в XI пятилетке (1981-1985 гг.): (Справка). – К., 1986. -43 с.
6. Здравоохранение и медицинская наука в Украинской ССР (в 3-х томах). ТІ Здравоохранение в Украинской ССР. Пути и итоги развития / Под ред. А.К. Романенко. – К.: Здоров’я, 1987.- 480 с.
7. Зражєвська ТМ. З історії розвитку матеріально-технічної бази Державної наукової медичної бібліотеки // Актуальні питання розвитку бібліотечної справи: Матеріали наук.-практ. конф. Київ, 5-6 жовт 2000 р. – К., 2000. – С.103-108.
8. Из резолюции 2-го Республиканского совещания работников медицинских библиотек Украинской ССР 16-18 июля 1956 года//Сб. по обмену опьггом работы б-к Украины. – К., 1957. – 95 с.
9. Клименко О.Г. МБА-эффективная форма обслуживания сотрудников НИИ // Оптимизация библиотечно-библиографического обеспечения медицинской науки и здравоохранения: Тезиси докл. респ. научи, конф. Киев, 18-19 ноября 1980 г. – К, 1980-С. 86-87.
10.« Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної ситеми « Бібліотека – ХХ1» Схвалено Розпорядженням Каб. Мін.України від 23.12.2009р. №1579-р.// Вища освіта. – 2010. – № 3-4. с.116-119.
11. Кодекс Українського бібліотекаря (затверджений конференцією Української бібліотечної асоціації): Загальні проблеми бібліотечної справи.// Бібліотечний вісник. – 1996. – №6. – с. 5-8
12.Козловський 6.О. Бібліотекознавство в УРСР за період 1917- 1927 років:-К.,1928. -14-е.
13.Коломиец П.Е. Состояние и задачи библиографической работы медицинских библиотек Украины- // Библиографнческая. работа медицинских библиотек Украины / Сб. по обмену опытом работы. Под ред. Хмары Ф.Л, Коломиец П.Е. – К., 1965. -С. З-36. 12. Копанєва В. Бібліотека та мережева інформація // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 2. – с.31-36
14. Козлюк Н. Основні етапи становлення медичних бібліотек Академії медичних наук України / Н. Козлик // Вісник книжкової палати. – 2003. №5.- с.32-37.
15.Корнієнко А.П. Про знищення та вивезення бібліотечних фондів України: факти та наслідки // Історія бібліотечної справи в Україні: 36. наук. ст. // М-во культури і мистецтв України. Нац. парл. б-ка України. – К, 1995. – Вин. 1.- С. 52-57. .
16. Кричун СБ. Історичний огляд розвитку наукової бібліотеки Інституту нейрохірургії Ім. акад. А.П. Ромоданова // Актуальні питання розвитку бібліотечної справи: Матеріали наук.-практ. конф. Київ, 5-6 жовт. 2000.- К, 2000. -С. 121- 122.
17. Лавриненко Л. Чернігівська медична бібліотека: бібліографічний аспект діяльності ( 1930 -2000 роки ) // «Сіверянський літопис». – 2009. – №5. – с. 109-113.
18. Лелехівський В. З вершин і низин // Культура і життя. – 1998. – 4 лют.
19. Міністерство охорони здоров`я України. Державна наукова медична бібліотека. 1930 – 2000. Історичний нарис. – К., 2002. – 178 с.
20.Методическая работа медицинских библиотек Украины // Библиографическая работа медицинских библиотек Украины: Сб. по обмену опытом работы / Под ред, Хмары Ф.Л., Коломиец П.Е. – К.. 1965.-136 с.
21. Національна наукова медична бібліотека України. Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики ( Дослідження стану бібліотечно-інформаційного забезпечення спеціалістів медичної галузі в 2009 році ). – К., 2010. – 24 с.
22.Обзор деятельности медицинских библиотек НИИ Украины за 1971-1975 годы. – К.,1976. – 39 с.
23.Обзор работы медицинских библиотек Украинской ССР за 1963 год.- К., 1964. – 33 с.
24.Обзор работы медицинских библиотек Украинской ССР за 1964 год.- К,1965.-59с.
25.Огляд роботи медичних бібліотек України: Основні статистичні показники роботи за 2000 рік. – К., 2001.- ІЗ с.
26.Организация работы библиотек по межбиблиотечному абонементу: Практ. пособие / Гос. б-ка СССР им. В.И.Леннна; Под ред. Морозовой И.В., Самохиной Н.Г. – М.: Книга 1980. – С.4.
27.Павленко Р., Булах С. Участь медичних бібліотек у відтворенні історії медицини в Україні // Вісн. Кн. палати. – 2000. – № 5 – с.15-17.
28. Павленко Р.І 3 історії Державної наукової медичної бібліотеки України// Бібл. вісн. – 1993. – № 5-6. – С. 10-14.
29.Павленко Р.І. Медичні бібліотеки України на допомогу службі охорони здоров’я // Розвиток бібл. справи в Укр. РСР за роки Рад. влади: ( Наук. зб.). – К. 1979.- С. 97-107.
30.Павленко Р.І. Система бібліотечно-інформаційного забезпечення спеціалістів медиків в єдиному інформаційному просторі // Журн. практ. лікаря. – 2000. -№ 4. – С.52-54.
31. Поченцева Л.И., Щляпников А.Д. Книгообмен с библиотеками социалистическнх стран // Оптимизация библпотечно-библиографического обеспечения медицинской науки и здравоохранения: Тезисы докл. респ. научн. конф. Киев, 18-19 ноября 1980 г. – К. 1980. – С. 119-120.
32.Про заснування Київської. Дніпропетровської, Сталінської та Одеської державних медичних бібліотек. Наказ № І28а Народного Комісаріату охорони здоров’я УРСР (НКОЗУ) від 1930 р. // Раїса Іванівна Павленко – бібліотекознавець, бібліограф, директор: Біобібліограф, нарис. – К., 2000.- С. 66-67.
33.Про стан і заходи поліпшення роботи медичних бібліотек України: Наказ № 238 Міністерства охорони здоров’я УРСР від 28 квітня 1960 року // Довід. бібліотекаря: керівні матеріали З питань бібл. роботи..- X.: Ред.-вил. від. Кн, палати УРСР. – 1971.-С. 115-120.
34. Резолюция 1-го Республиканского совешанич работников бнблиотек НИИ УССР 24-27 июля 1959. –Архів ДНМБ.
35. Романченко А.В. Координация работьі библиотек различных ведомств в проведений массовых мероприятий // Оптимизацияя библиотечно-библиографического обеспечения медицинской науки и здравоохранения: Тезисы докл. респ научн, конф. Киев. 18-19 ноября 1980 г. – К., 1980.- С. 88-89.
36. Сборник по обмену опытом работы медицинских библиотек Украины. – К., 1957. – 95 с.
37.Совместная работа РНМБ МЗ УССР и Киевского НИИ нейрохирургии в информационном обеспечении НИР / Рудяк К.З., Костенко Д.И., Жук И.А. и др. // Оптимизация библиотечно-библиографического обеспечения медицинской науки и здравоохранения: Тезиси докл. респ. научн. конф. Киев. 18-19 ноября 1980 г.- К, 1980. – С. 89-90.
38.Справочник библиотекаря / Гос. б-ка СССР им. В.И. Ленина; Сост. С.Г. Антонова, Г.А. Семенова. – М.: Книга, 1985. – 303с.
39. Статут Української бібліотечної асоціації // Бібліотечний вісник. – 1995. – № 6. – с. 1-3.
40.Станкевич А.П. Эффективные формы внедрення передового опыта // Там само. – С.44-46.
41.Указ Президента № 59/93 24 лютого 1993 року про створення Академії медичних наук України // Уряд. кур’єр.- 1993. – 28 лютого – С. 2.
42.ФеоктистоваР. Библиотечно-библиографнческое обслуживание специалистов здравоохранения в регионе //Совет. библиотековедение. – 1986. – №5.- С. 55-61.
43. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека. 75 років на ниві охорони здоров`я. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої ювілею Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки. – Чернігів, 2008. – 29 с.
