Еволюція та існування зачісок у 80-х роках ХХ століття

• Вид работы: Дипломная (ВКР)
• Предмет: Культурология
• Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 1,76 Мб

Еволюція та існування зачісок у 80-х роках ХХ століття

Вступ

«Важко повірити, але зачіски 80-х років, які ще зовсім недавно були актуальними, вже можна назвати вінтажем.»

Адже 30 років це чималий термін для будь-якого стилю. На 80-ті роки прийшов розквіт кіно і поп-індустрії. Тоді бурхливо розвивалися голлівудські фільми і серіали, найяскравішими прикладами з яких були «Санта Барбара» і «Даллас». Тільки по них вже можна судити про моду тих років. До числа кінознаменитостей додалися і рок, поп-зірки з божевільними нарядами і зачісками. Зародження року, панку і металу також внесло свої зміни в образ людини 80-х років.

Згадуючи цей час, ми бачимо перед собою пишні об’ємні зачіски, високі начісування, ірокези і всілякі короткі стильні стрижки. Хімічна завивка і освітлення були найпопулярнішими процедурами. Сьогодні, мода на зачіски 80-х років повертається під виглядом тематичних фотосесій. Моделі все частіше вибирають образ юної рокерші або ділової жінки. Зробити такі зачіски досить просто, але наданий час є можливим.

Мета даного дослідження – еволюція та існування зачісок у 80-х роках ХХ століття, виявлення тенденцій та особливостей виконання зачісок та їх специфіка в умовах тогочасного історичного процесу, закономірність виникнення попиту на використання тогочасних зачісок в сучасному житті та вдосконалення їх до сучасних модних тенденцій.

Завдання даного дослідження:

·        Визначити умови, які вплинули на формування зачісок у 80-х роках ХХ століття;

·        Охарактеризувати методику виконання зачісок того часу в сучасному житті;

·        Проаналізувати попит на зачіски у 80-х та на сучасному етапові;

·        Визначити, чи закономірним буде використання типології зачісок в майбутньому;

·        Дослідити значення виникнення і розвитку зачісок у 80-х, їх еволюцію та вплив на сучасну перукарську справу та модні тенденції.

Об’єктом дослідження є види зачісок, які виникають в 80-х роках ХХ століття і є актуальним дотепер, а також специфіка та методика виконання цих зачісок у сучасних перукарнях, перукарських школах та сучасними модельєрами – стилістами в співвідношенні з виникненням модних ідей та колекцій.

З кожним роком, століттям, тисячоліттям мода розвивається, удосконалюється як в одязі так і в зачісках, стрижках, макіяжі. Кожна жінка, дівчина і без виключення чоловіки, юнаки хочуть виглядати красиво і привабливо. Для того, щоб кожному догодити перукарі-модельєри надзвичайно уважно і довго працюють над волоссям, тобто щоб створити нові зачіски чи стрижки треба обов’язково враховувати індивідуальні властивості клієнта, приховати чи навпаки відкрити деякі риси обличчя, а також підібрати зачіску до одягу, характеру, віку людини.

Провідні вітчизняні і зарубіжні майстри та центри моделювання створюють та диктують нам напрям моди. Провідними українськими майстрами можна вважати: В’ячеслава Дюденка, Ірину Павлюк, Марину Каніковську, Олександра Кирилюка, Тетяну Шинкаренко. Із зарубіжних: Патрік Камерон, Мартіна Ахт. Центри моделювання розміщені в Києві, Львові, Сімферополі, Харкові та інших великих містах.

Перспективні і сучасні напрямки в моді допомагають розвиватися декоративній косметиці і удосконалювати методи роботи. Декоративна косметика стає настільки потрібною і незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг. Завдяки макіяжу можна підкреслити естетичну красу, витонченість, гармонійне поєднання, макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, доповнює зачіску та одяг. Найголовнішим напрямком моди є натуральна краса людини, а макіяж служить для підкреслення та відтворення цієї краси. Ми міняємо фасон, форму, колір в прагненні красивого.

Зачіска відображає прагнення до ідеалу, базується на простоті. Сучасна мода неоднозначна, тобто вона не регламентована, не вказує на довжину волосся і характер деталей зачіски. Художні особливості залежать від соціального психологічного образу. Сучасні зачіски характеризуються легкістю прядок, плавними лініями, тому і методи технології мають бути легкими, пластичними, щоб створити відповідний стиль.

1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямків моди в зачісках

макіяж зачіска стрижка

Людини поза модою не було, не має та не буде…Яке майбутнє моди, або яка мода майбутнього? За всі часи мода була…сексуальна у тій чи іншій мірі: сексуальність, бажання подобатись – ось найголовніші стимули її розвитку. Навряд чи і у майбутньому вона змінить свої головні принципи – бути привабливою. Сьогодні, коли змінюється ритм життя, коли люди (особливо молодь) намагаються жити енергійніше, встигнути завжди та всюди, мода набуває шокую чого, на перший погляд, змісту. Разом з цим, вона намагається бути мобільнішою, зручнішою, практичнішою. Комусь вона подобається, а комусь – ні. Але, як відомо, «о смаках не сперечаються», а людини поза модою не було, немає та не буде. Ну а мода… вона як метелик: її життя скорочене та мимолітне. Мода з кожним роком йде все в перед, не зупиняючись на минулому. Цьому допомагають сприяти нові напрямки та тенденції в моді.

Розвиток майстерності перукарів – це історичний процес, в якому кожне нове покоління увібрало досвід своїх попередників, їхні досягнення і намагалося створити щось нове, небувале, задовольняючи смаки й потреби клієнтів. Конкуренція між майстрами перукарського мистецтва за всіх часів була і є умовою розвитку їхньої майстерності. Тому проведення конкурсів перукарів стало відкритою формою змагання, розвитку професійної майстерності учасників конкурсів, а також джерелом нових ідей та напрямів розвитку моди.

Міжнародні конкурси моди і краси почали проводити вже наприкінці XIX ст. Вперше міжнародний конкурс краси був організований П.Т. Барнумом у червні 1853 р. у США. Перукарське мистецтво стало складовою програми конкурсів. У 1947 р. в Парижі відбувся перший світовий чемпіонат з перукарського мистецтва.

До 1960 р. офіційні змагання між вітчизняними перукарями практично не проводилися. Перукарське мистецтво у Радянському Союзі в перше післявоєнне десятиріччя тільки набирало силу: відкривалися нові перукарні, набуваючи постійних клієнтів і ваги у професійному світі. Наприкінці 50-х років почали проводитися міські конкурси на кращого перукаря та кращу зачіску. Започаткували такий рух перукарі Москви – перший конкурс відбувся в 1959 р. Розпочали формуватися і республіканські команди для участі у всесоюзних і міжнародних конкурсах перукарів.

У 1961 р. вперше майстри з СРСР, які вважалися тоді справжніми зірками, поїхали на конкурс у Будапешт, де представляли радянське перукарське мистецтво. Цей конкурс викликав значний інтерес, і саме з нього почався конкурсний рух серед вітчизняних перукарів.

Про перший Всеросійський конкурс перукарського мистецтва 1966 р. журнал «Служба побуту», друкований орган працівників усіх комунальних служб Радянського Союзу, писав: «Москвичі були свідками дев’яти міських турнірів та одного обласного. Але одинадцятий конкурс відкрив новий рахунок – він був першим Всеросійським, організованим Міністерством побутового обслуговування населення РРФСР».

У 70-80-ті роки одним із найбільших підприємств служби побуту в Києві було міське об’єднання перукарського господарства. У його розпорядженні знаходилося понад триста перукарень з обладнаними жіночими і чоловічими залами, манікюрними, педикюрними та косметичними кабінетами. У складі господарства був цех із виготовлення і ремонту перук, шиньйонів та інших постижерних виробів. Щорічно об’єднання надавало киянам і гостям столиці послуги майже на 14 млн. карбованців.

Об’єднання здійснювало також консультаційну, абонементну та інші форми обслуговування. В ньому працювало 2700 кваліфікованих спеціалістів, серед них – 117 перукарів-модельєрів.

На початку 70-х років в Україні почали проводити республіканські конкурси перукарського мистецтва, їхнім талановитим організатором був Анатолій Ямпольський – одна із яскравих постатей в історії перукарської справи в Україні, на той час єдиний в СРСР суддя міжнародної категорії (чоловіча номінація). Разом із російським майстром Долорес Кондрашовою, суддею міжнародної категорії у жіночій номінації, він судив міжнародні конкурси країн соціалістичного співтовариства. Анатолій Ямпольський очолював збірну України з перукарського мистецтва на змаганнях у Польщі, Болгарії, Угорщині, Монголії, на Кубі.

У 1971 р. відбувся перший Всеукраїнський конкурс перукарів (м. Львів). Змагалися 27 команд, у складі кожної з них були чоловічий і жіночий майстри та дві моделі. Перше місце зайняли львів’янка Елеонора Заплава та харків’янка Раїса Попкова. У серпні 1974 р. у Ворошиловграді (нині м. Луганськ) відбувся другий Всеукраїнський конкурс перукарів. У ньому взяли участь 54 майстри – переможці обласних і міських змагань. Судейська колегія складалася з модельєрів і майстрів 1-го класу; вона оцінювала роботу за 30-бальною системою. Майстри з жіночої зачіски виконували повсякденну, вечірню та модельну зачіски, майстри з чоловічої – повсякденну і класичну зачіски. Перше місце зайняли київські майстри Раїса Потапова (жіночі зачіски) та Борис Мольцер (чоловічі зачіски).

Наступним кроком у розвитку конкурсного руху став VIII Всесоюзний конкурс професійних перукарів і косметологів, який відбувся у Києві 1988 р. Саме на цьому конкурсі українська команда добилася найвищих результатів! У різні часи до складу збірної команди українських майстрів і збірної Радянського Союзу входили Раїса Потапова, Олександр Ляпіч, Євген Факторович, Людмила Степанова, Тетяна Бондаренко, Людмила Дерев’янко, Олександр Фурман, Світлана Сас, Іван Штирьов, Валентина Міхеєва. Дехто з них згодом став суддями національних і міжнародних конкурсів; крім того, вони виховали плеяду нині видатних українських майстрів.

У наш час важливу роль у розвитку напрямів перукарської справи, в підвищенні кваліфікації майстрів у галузі моделювання зачісок відіграють навчально-методичні центри, де викладають і працюють майстри високого класу, призери міжнародних конкурсів. На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду тут проводиться навчальний процес, виховується нове покоління майстрів, працюють курси підвищення кваліфікації, створюються нові стрижки та зачіски, формуються нові напрями моди, розробляються нові технології, впроваджуються нові види послуг, удосконалюються попередні. Найвідоміші із них – авторська школа В’ячеслава Дюденка, Центр перукарського мистецтва «Володимир Тарасюк», навчально-методичний центр «S&A group» (м. Київ), Центр моди Людмили Абрамової (м. Дніпропетровськ).

Аналізуючи роботи провідних зарубіжних майстрів, спочатку потрібно виділити найбільш популярних та найбільш відомих перукарів світу. Ними вважаються Луї Лонгераус, Відал Сесун Олександр де Ларі, Толух Guy, Pivot Point, Альда Копала, Patrick Cameron.

Всі перукарі світу говорять, що сьогодні, так як і у всіх сферах діяльності, чоловіки задають тон в моді на зачіски. Тоnі & Оuy пропонує стиль теігозехиаіз, який продиктований традиційною культурою Bring-рор, яка диктує свій набір чоловічих якостей. Чоловіки носять волосся різної довжини від короткого до довгого. На короткому вибривають різноманітні малюнки та викрашують їх у екстримальні кольори, вибривають ерокези. (МАЛ.1)

Дитячі зачіски повинні виглядати гарно, прикрашати дитину та водночас вони повинні бути простими у виконанні та не заважати дітям при грі чи за уроками. В дівчаток це можуть бути різноманітні стрижки, але без чітких, нависаючих на очі чілок, асиметричних стрижок. А в хлопчиків – короткі стрижки. (МАЛ.2)

Великий вплив на сучасну моду мають тенденції 80-х, 90-х років. Проявляється це в тому, що при фарбуванні та стрижці майстри залишають жіночі правильні лінії та, переходячи від довгого до короткого, виконують у вільному стилі. Волосся при цьому повинне виглядати природно. Звичайно, будь-яка стрижка має підкреслюватись відповідними, дуже точними тонами, наприклад, натуральні кольори у поєднанні з більш контрастними. Подібні тенденції спостерігаються сьогодні на світовій арені.

Процедура карвінгу ще називається легкої хімією, оскільки специфіка її проведення багато в чому схожа з популярною зачіскою 80-х років, але при цьому в сучасних умовах застосовують нові, більш щадні, препарати, що забезпечує захист волосся від перегріву і ламкості.

Процес створення укладання проводиться за допомогою бігуді різних розмірів, для сучасного карвінгу застосовуються спеціальні пристосування – ролери і бумеранги, за допомогою яких можна отримати локони різного типу і форми.

В якості закріплювача отриманих кудряшок застосовують специфічний склад від фірми Schwarzkopf, однак зараз є й інші засоби аналогічної дії. Якісний карвінг тримається біля 8 тижнів, тобто приблизно два тижні, проте термін дії такої укладки безпосередньо залежить від структури волосся – чим пористее пасма, тим менше часу вони збережуть покладений вигляд. (МАЛ.3)

Кожен новий модний сезон несе в собі безліч ексклюзивних ідей. І якщо раніше нечесане волосся можна було порахувати верхом неохайності, то зараз це якийсь стиль під назвою треш. Чим більше волосся на голові схожі на скуйовджену копицю, трохи згладжену верхніми пасмами, тим орігинальнішою і ексклюзивнішою визнається вся створена хитромудра конструкція.

Стиль треш являє собою коктейль з відгомонів буйних зачісок 80х-90х років, приправлений сучасним модним серед молоді напрямком емо. Каскад довгого скуйовдженного волосся, пригладженогоповерх за допомогою лаку сильної фіксації, і пофарбованого у всілякі яскраво-отруйні кольори, несе в собі певний виклик суспільству. Безумовно, подібного роду зачіски не в’яжуться з розумінням щоденних буднів, вони більше підійдуть для карнавальної ночі або Хеллоуїна. Але знаходяться екстремалки, які, всупереч громадській думці, наполегливо шокують перехожих день у день. (МАЛ. 4)

Мал.1

Мал.2

Мал.3

Мал.4

1.2 Характеристика історичної епохи

Модні тенденції 80-их

Історія моди восьмидесятих років знаменита різноманітністю стилів і образів. В ті роки існувало безліч модних напрямів. Серед них всіх найбільш знаковим був силует з широкими плечима. Мода 80-х років пов’язана також і зі строгим стилем. Мало хто міг піти хоч кудись, не одягнувши строгого костюму або жакета. Такі тенденції в моді були пов’язані із різними впливами, у тому числі з впливом телебачення завдяки популярності у 80-ті роки серіалів «Династія» і «Даллас». Одяг, який носили герої серіалів, став поширеним і в повсякденному житті людей. Крім того, корпоративний бізнес-стиль і стиль одягу Маргарет Тетчер позначилися на розвитку вечірніх костюмів. Стиль яппі і фірмовий стиль Принцеси Діани призвели до того, що така манера одягатися переросла в самостійний напрям в моді – воно не було вульгарним, а навпаки, являло собою приклад простоти і елегантності.

Стилі Power Dressing, Новий романтизм (New Romantics), що характеризується облягаючими формами, еластичним одягом, а також спортивний стиль – все це призвело до того, що жінка стала розуміти, що виглядає так, як хоче. Такі тенденції переважали в моді і одязі 80-х років.

Вплив на моду 80-х «Династії» і «Даллас»

«Династія», популярна у 80-х «мильна опера», призвела до зростання популярності одягу з широкими плечима. Одну з головних героїнь серіалу грала актриса Лінда Еванс, яка була володаркою дійсно широких плечей. У свою чергу, Нолан Міллер, художник по костюмах «Династії», вирішив зробити для неї костюми, які додавали її плечам трохи виразності.

У восьмидесятих «Династію» дивилася величезна аудиторія – більше 250 мільйонів глядачів. Багато хто дивився серіал, щоб зайвий раз поглянути на цей новий стиль, що знаходився тоді на піку популярності. Тоді стильові рішення в одязі героїв серіалів стали застосовуватися і до одягу для масового споживача.

Завдяки популярності у 80-х серіалу «Даллас», де актори носили досить пишні зачіски, які були такими великими, що нагадували бутони кольорів, в моду увійшли і високі зачіски. Тоді стали часто використовуватися муси і гелі для волосся. Але, в той же час, через постійне використання подібних засобів, щоденне миття голови стало нормою. Як «Даллас», так і «Династія» сприяли поверненню в моду яскравих, насичених кольорів – рожевого, фуксії, кольору морської хвилі, фіолетового, мерехтливого червоного в шовкових і синтетичних тканинах. Багате використання тканини в обробці рукавів в стилі «крила кажана» було популярне завдяки тенденції епохи до непомірного використання всього. Такий стиль – «крила кажана» – знайшов в себе і у в’язаних светрах з капюшонами і комірами. Інколи вони мали обробку різних форм з атласу, мохеру, ангорської шерсті. Блузи 80-х допомагали створювати романтичний образ, до того ж вони пом’якшували строгість жакетів і костюмів. Вони мали специфічний крій, з комірцями і з обробкою, що нагадує галстук, із складками в плечах. Блузи того часу шилися з шовку, або з синтетичних атласних тканин.

Одяг з широкими плечима

Жіночі костюми 80-х, які по своєму крою дуже нагадують чоловічі, і доповнені плічками-підкладками, прикрашали елегантними легкими галстуками і шарфиками. Часто такі костюми носили із взуттям на високому каблуці. Крім того, дизайнери придумали такий одяг, обробка плечей яких по розмірах була схожа на форму гравців в американський футбол. Спочатку подібні вбрання викликали у жінок сміх. У подальшому така форма плечей стала мати більш закруглені форми, а розміри їх стали найбільшими в історії ХХ століття.

Великі жакети стали частиною вечірніх вбрань. З широкими плечима, пишні парчею, каменями, з позолотою або ланцюжками, жакети стали частиною повсякденного гардеробу. Окрім цього, щоб додати жакетам більше жіночності (адже вони по крою сильно нагадували чоловічі), рукав у них, так само як і в блуз, робили або досить широкими, або просто підвертали.

Як вже згадувалося раніше, в 80-х в одязі часто стали використовуватися плічки-підкладки. Поступово їх стали випускати для найрізноманітніших предметів одягу для жінок. Трикотажні речі, звичайні сорочки, сорочки великих розмірів і футболки шилися із спеціальною липучкою, на яких можна було б прикріпити плічки. Плічки стали у той час дуже популярні, оскільки жінки вважали, що такий свого роду аксесуар може приховувати недоліки фігури. З часом модельєри стали знижувати на блузах лінію плеча – вона стала знаходитися десь між ліктем і плечем. Така форма одягу була популярна впродовж десяти років, тому що завдяки своїм м’яким лініям і формам дуже подобалася жінкам, так само як і плечі закругленої форми.

Концепція строгого костюму для жінок, особливо відносно одягу для роботи проіснувала до 1987 року, а на початок 90-х і зовсім втратила свою актуальність. У 1991-1993 роки розміри плечей в одязі і вставок-плічок стали зменшуватися. У свою чергу, жінки стали все рідше носити подібні речі, що пояснювалося їх бажанням мати гардероб, відповідний віянням часу.

Але, не дивлячись на думку, що існує сьогодні, що подібний стиль одягу (інакше кажучи, Power Dressing), де переважають строгі форми, минув, цей напрям в моді продовжує існувати в корпоративному, офісному одязі. Як і раніше актуальні прості, строгі чорні, темно-коричневі костюми або ж жакети із спідницями-олівцями – вони залишаються основною складовою гардеробу ділових жінок.

Модні аксесуари 80-х

• Хустки

Доповнювати гардероб різними аксесуарами було актуальним впродовж всього десятиліття. Так, в середині 80-х в моду увійшли хустки, великі, квадратні шарфи-кашне, виготовлені з шерсті або акрилу з незвичайними, екзотичними узорами або дизайном в стилі пейслі (особливе забарвлення, що нагадує турецькі орнаменти). З пишними узорами або однобарвні, з бахромою, хустки, що покривають плечі поверх основного одягу, були завершальним штрихом образу. У той час з’явилося і безліч рекламних брошур, що розповідають про те, як різними способами красиво пов’язати хустку.

• Сережки: золоті, позолочені, блискучі

У 80-х відродилося часте використання ювелірних прикрас, коштовностей, біжутерії на додаток до гардероба. Великі, якщо не сказати величезні золоті, позолочені або ж перлові сережки стали активно використовуватися. Жінки носили сережки з коштовними каменями або перлами як вдень, так і увечері.

• Сумки

На початку 80-х в моду увійшли сумочки-клатчі найрізноманітніших забарвлень, які по кольору личили до взуття. На піку моди були стьобані сумочки від Chanel, а також великі сумки від Louis Vuitton. Мільйони жінок купували такі стьобані сумочки від Chanel з ременем із золотого ланцюжка. Альтернативним варіантом такого аксесуара для повсякденності були нейлонові сумки від Prada. Невід’ємним вмістом сумок 80-х років став і органайзер Filofax.

• Капелюшки

• Колготки

Актуальними в 80-х стали і колготки, але або еластичні, або зроблені з тонкого мережива. Прикрашалися вони малюнками, наприклад, з кольорами. З середини десятиліття і до початку дев’яностих звичайною справою стали непрозорі, різних відтінків колготки, підібрані під взуття. Виняток становив лише строгий стиль, де зі всього спектру кольорів допустимим був лише чорний.

• Взуття

Модним було взуття як на низькому, так і високою каблуці. Принцеса Діана, яка носила відкриті туфлі на низькому каблуці, стала свого роду популяризатором такого взуття. Легка, з гострими мисами, взуття (туфлі-човники), а також оброблена металевими деталями або позолотою, поєднувана з будь-яким вбранням, була особливо актуальна в 1987 році. В той же час, взуття від Doc Martens (черевики на шнуруванні) як і раніше подобалося міським модникам. Кольорова ж гамма черевик і туфельок була надзвичайно різноманітна аж до початку 90-х.

• Шнуровані черевики від Doc Marten

До кінця 70-х серед молоді несподівано стали популярними черевики на шнурівки від Doc Marten. Молоді дівчата стали носити таке взуття у поєднанні з витонченими бавовняними платтями в квіточку. А, кажучи загалом, черевики від Doc Marten в 80-х носили як чоловіки, так і жінки.

• Універсальне спортивне взуття VS туфлі-човника а-ля Діана

Протягом 80-х завдяки Принцесі Діані туфлі-човники на низькому каблуці стали дуже популярними. Проте високий каблук був як і раніше актуальний у вечірніх вбраннях, так само, як універсальне спортивне взуття було актуальне для тих, кому воно дійсно подобалося. Останнє часто носили нью-йоркські жінки по дорозі на роботу.

• Поєднання кольору взуття і сумок

Для періоду з 1982 по 1992 роки було модно носити взуття, яке по своєму кольору строго поєднувалося з кольором сумочки-клатча. З початку 80-х і до середини 90-х модними були туфлі золотистих, металевих забарвлень, з маленьким або ж високим каблуком. Крім того, стало стильним в палітрі таких аксесуарів поєднання металевих і колірних відтінків. Така тенденція в моді відродилася в 2003-2004 роки і стала модним трендом в 2007 році.

Макіяж

Як і багато інших тенденцій, макіяж 80-х років прослідковується і в сучасній моді, але, все ж стиль 20-річної давності має деякі відмінності від природної подоби сучасної жінки. У восьмидесятих, принаймні за кордоном, жінки відстоювали своє право працювати, і відповідно прагнули виділятися. Макіяжу очей і губ властива була яскравість, а шкірі – ідеально-рівний тон. Дешеві флуоресцентні тіні, зазвичай блакитні, і войовничий настрій перетворювали макіяж жінки в справжнє пекло. А макіяж був дуже важливий, якщо жінка хотіла, щоб її сприймали серйозно!

Було природним гримуватися по повній – основа, пудра, помада і олівець, туш, підведення, тіні – все це щоб піти на роботу. Зробити такий денний макіяж зараз – ознака поганого смаку, або ж значний натяк на те, що жінці є, що приховувати під шаром гриму. Але якщо така подоба здається вже дуже грубою і вульгарною, і вам хочеться крапельки гламуру, то ваш образ – Мадонна. Не та Мадонна, якою вона є сьогодні, а та, яка у 80-ті, – дівчина, яка успішно поєднувала весільні плаття і військові черевики. І хто був підлітком у 80-х, може пригадає як Мадонна заставляла звичайний одяг і макіяж 80-х виглядати як щось надприродне. Якщо Мадонна користувалася косметикою, вона не боялася зіпсувати його рясною світлою тональною основою і чорним підведенням. Мода 80-х була суцільним екстрімом: шокувати – означало бути чогось вартим, і в той же час ідея, що звичайна жінка одягне підплечники і підкладе подушечок в бюстгальтер, щоб відвоювати престижне робоче місце, викликала сміх.

На заході була цікава тенденція – жінки ділилися на два типи: перші робили все, щоб пробратися по кар’єрних сходах, а інша половина зосереджувалсь на створенні образу глибокої сексуальності. Комбінувати одяг було складно, оскільки у нього були гострі кути, а обличчя ховалися за тоннами макіяжу. Таке враження, що жінка повністю захистилася бронею щоб перемогти в боротьбі за робоче місце. Очі мали бути настільки «димчастими» і великими, наскільки можливо, а губи настільки пухкими, спокусливими і соковитими, що вони говорили: «поцілунок мене, і я подам на тебе до суду за сексуальне домагання». Звичайна жінка накладала багато гриму, робила завивку і фарбувала волосся в яскраві кольори, сушила їх феном, використовувала три різні гелі, потім доходила справа і до брів. Також в моді був спортивний одяг, тому що у 80-х аеробіка в США була на піку своєї популярності. Дівчата прагнули бути якомога худішими, щоб привабливо виглядати в облягаючому одязі для спортзалу. Сонцезахисні окуляри були настільки величезні, що робили їх власницю схожою на муху. Звичайні окуляри теж були великі – від щік і до брів, що заставляло жінок накладати ще більше макіяжу, ніж раніше.

У моду входять зухвалі, агресивно-сексуальні жінки і вольові чоловіки. Жінки носять об’ємний одяг, бажано в кілька шарів: широка сорочка навипуск, жилетка, на ній піджак, пальто, величезний шарф. У моді великі підплечники. Модні також рукав «кажан», що фіксується тільки на талії чи стегнах, спідниця-тюльпан, штани – банани, величезні кишені вільно бовтаються на одязі.У моді короткі, вузькі спідниці по контрасту до дуже об’ємного верху. На голові величезний начіс і «бойове» розфарбування обличчя: яскраві тіні по всьому повіку, як веселка; особливо модне сполучення смарагдовий і рожевий кольори. Яскраві рожеві рум’яна, червоні і кольору фуксії губи.

Зухвала естетика панків відбилася ще в одній модній лінії: короткі шкіряні куртки, об’ємні зверху, маленькі шкіряні спідниці і шорти, високі чоботи на каблуці «шпильці». Панчохи у велику сітку, туго обтягнуті короткою майкою груди. Згадаєте Мадонну на початку кар’єри чи Сабріну – секс-символ того часу.

У моді також широкі пояси, що туго затягують талію, вільно чи висячі на стегнах. Велика пластмасова чи з золотавого металу біжутерія, клипси, сережки до плечей. Основні кольори: сполучення чорного з червоним, а також хакі і теплі відтінки коричневого. У моді великі ґудзики і клітки, рослинний орнамент не в моді.

Чоловіки удягають вільний одяг, як і жінки. Вільні, дуже широкі в плечах піджаки на низькій двобортній застібці. Жилетки під піджаком, поверх сорочки з краваткою. Взуття – без каблука, із загостреним носом.

Світ розбагатів і жадав престижного одягу. Економічний підйом, зростання доходів, підвищення життєвого рівня спровокували появу неокласики. Розкіш в усьому – девіз вісімдесятих. Лейбли переміщаються на зовнішню сторону одягу, усі повинні бачити, скільки це коштує. Золото, діаманти – ніколи світ не носив таких яскравих, що кидаються в очі прикрас.

Жінка 80-х – це бізнес-вумен, з девізом «Давайте жити відмінно!», вона ж «вамп», вона ж принцеса. Наша красуня втілює успіх в усьому, вона прагне бути шикарною, яскраваю і трохи вульгарною.

Ідеал того часу – Мадонна. (мал. 1) Блондинка, з яскравими, сильно нафарбованими губами і засмаглою шкірою, у неї начесане наверх волосся чи просто сильно скуйовджене. Мадонна не обмежує себе в косметиці, вона не скупиться на рум’яна і помаду. Співачка ретельно стежить за своїм тілом, у моді бодібілдінг.

Жінки активно починають займатися спортом і собою. Красиве тіло треба демонструвати. У моду входять сукні, що обтягають, міни, легінси, широкі декольте. Мадонна, як відомо, з’являлася на публіці саме в цих убраннях, вона анітрошки не соромилася демонструвати своє тіло і робила це з напором. Її сексуальність упадає в око, це навіть трохи агресивна сексуальність.

Стиль вісімдесятих дуже вульгарний, можливо, саме тому він багатьом і подобався.

У нашій країні теж почали відбуватися дивні речі, уперше з’явився журнал «Бурда Модна», він став своєрідним «вікном у Європу», наші жінки змогли мати хоч якесь уявлення про те, що носять жінки закордоном. Ті, хто вмів шити, виглядали просто шикарно. Уперше за довгі роки в СРСР пройшов конкурс краси. Символом краси стає Маша Калініна, неї приймають за певний еталон моди. Наші жінки стали почувати себе впевненіше і вільніше. Досконалість і сміливість жінки 80-х відбилося і на Радянському Союзі, що позначало справжній прорив. 80-і зробили жінку настільки вульгарно вільною, у 70 – і таке нікому і не снилося…

На початку 80-х років на перше місце по популярності вийшли спортивні стрижки з асиметричними чубчиками, проділами і завивкою. У зачісках на основі короткої стрижки пробували фарбувати окремі пасма – «пір’ячка».

З часів Beatles (мал. 2) моду на зачіски задають музичні кумири. Слідом за панками пройшла хвиля «гострих» зачісок, що вимагають сильної фіксації й океан гелю, що не забарився з’явитися. Гелем можна було укласти будь-який «гребінь» – і слава богу: адже до появи цього засобу панки користалися столярним клеєм. У 80-і роки здиблені чубчики і чубчики стали «зм’якшуватися», відкриваючи дорогу різноманітним мусам. Для фіксаторів цього часу використовували амфомірні з’єднання, що схоплювали жіночі гриви усе сильніше і сильніше. На твердість і липкість ніхто не скаржився: головне – виглядати, як Джоан Коллінз із «Династії». У цей же час дуже популярні перманентна завивка і взагалі довге кучеряве волосся. У Росії зразок для наслідування – уже згадувана Алла Пугачова і Ірина Алфьорова, на Заході – пекуча брюнетка Шер.

Тим, кому не пощастило мати розкішну гриву, дуже імпонувала Леді Ді – коротка ефектна стрижка, створена для неї перукарем Семом Макнайтом, добре виглядала при будь-якій погоді.

Після двохсотлітньої перерви, на початку 80-х років XX століття, у моду знову ввійшли перуки. Їх використовували як доповнення до загального костюма, як аксесуар. Поряд з рукавичками і біжутерією, перука могла гармоніювати з кольором плаття, туфель, сумочки. Перуки носили всі, хто бажав змінити свій зовнішній вигляд, форму зачіски, колір волосся – як жінки, так і чоловіка.

Потреба в перуках була така велика, що були винайдені спеціальні машини для їхнього виготовлення. У різних країнах світу вчені, перукарі-модельєри, хіміки, дизайнери працювали над виробництвом сировини, що замінила натуральне волосся. Так з’явилося штучне волокно, воно було отримане в 80-х роках XX ст. У 1938 р. після довгих експериментів хіміки розробили й одержали нове синтетичне волокно нейлон, при цьому використовували не природний волокнистий матеріал, а синтезований полімер з волокноутворюючими властивостями. Волокна, що замінили натуральне волосся, можна розділити на три групи: акрилові, вінілові, поліамідові

Сподобалися моделі типу «їжачок». Але найпоширенішою формою укладання волосся стало «каре». Молоді часто вибирали «ритм»: коротка окантовка на шиї з поступовим подовженням волосся до обличчя, чубчик, що складається з двох ярусів. Колір волосся – бурштиновий, рудий, мідний, світло-золотий, для короткого – і чорний. У цей період появлись нові засоби догляду за волоссям – барвникові шампуні, пастоподібні креми для миття. Стали модними пучки, коки, що стирчать хвости, різнобарвне фарбування в кілька кольорів, що плавно переходять один в одного. Колір волосся – бронза, каштановий, жовтогарячий. Назви зачісок – «клер», «коса», «сассун». Прикрасою для волосся служили шпильки з фігурками на кінцях, банти, трикотажні пов’язки з вовни.

Макіяж робили дуже яскравий. На початку 80-х років з’явилися на світ «панки» – молоді дівчата і юнаки, що відрізнялися неординарним поводженням і екстравагантними зачісками. Ці молоді люди виголювали волосся з одного боку, збирали їх по типу півнячого гребінця, фарбували в незвичайні кольори – червоний, зелений, жовтогарячий, жовтий. Наприкінці 80-х років у нашу повсякденність повернулися перуки, шиньйони, накладні коси, їх доповнювали бантами із шифону, шовку, мережив.

З винаходом хімічної завивки відбувся справжній переворот у перукарському мистецтві. Цей метод завивки волосся не тільки з успіхом конкурував із всіма іншими способами, але і поступово витиснув їх. Завдяки хімічній завивці можна одержати гарні результати при обробці волосся усіляких властивостей і будови.

З появою кінематографа на форму зачісок великий вплив робить мистецтво кіно. У свій час у моду ввійшли зачіски Грети Гарбо, Марлен Дитріх. В 50-60-і роки Брижит Бардо вводить нові зачіски – «кінський хвіст» і «Бабетту». В 1971 році відомий майстер Відаль Сессун показав нові стрижки, котрі виконувалися тільки ножицями. В 70-і роки з’являються панки, які виражають протест проти суспільства не тільки своїм поводженням, одягом, але й зачіскою.

Художники-модельєри облагородили стиль панків, створивши стрижки «їжак», «каскад». Моду 80-х років вирізняють зачіски з довгого волосся вільного силуету. Переважають теплі природні кольори волосся: каштанове, руде, коричневе, блонд. Новинка цього періоду – перловий блондин, сполучення попелястих пасом із більш світлим волоссям на кінцях.

В моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, який підкоряється сучасна мода. Мода модою, якою би вона не була, але зачіску й стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарним і модним щодня, необхідно почувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.

З вище сказаного, можна зробити висновок, що найбільше поширеною типологією жіночої зачіски було обємне укладання волосся з елементами завитків та каскадної форми. (мал. 3)

Мал.1 Мадонна

Мал.2 Пол Маккартні

Мал. 3

1.3 Обґрунтування вибору базової історичної моделі зачіски

Кожна епоха приносила щось своє, нове в перукарському мистецтві, чіткого копіювання не було. Розвиток основних форм одягу і зачісок проходило з безпосереднім зв’язком із соціально-економічними, природними умовами, естетичними і моральними умовами, загальним художнім стилем, модою.

У 70-80-ті роки XX ст. стали систематично проводитися народні конкурси перукарів і косметологів, серед яких конкурси на приз «Кубок дружби», в яких брали участь спеціалісти перукарської справи Болгарії, Угорщини, Румунії, Чехословаччини, Польщі, Монголії, НДР, Радянського Союзу. Головним напрямом у моді став курс на щоденну елегантність, простоту та зручність.

У ці роки мода стала інтернаціональною, але разом із тим зберігалися національні традиції, особливості, притаманні лише певній країні або народу. Тому часто англійську, канадську, німецьку, французьку стрижки можна було зустріти в різних країнах світу. Розрив у модах значно скоротився, зачіски 70-х років XX ст. були різноманітними, поєднуючи у собі декілька елементів – стрижку, завивку в локони, м’які хвилі. Поширилися зачіски із «ступінчастою» стрижкою, «голівка пажа», зачіски з довгими чубками, що закривають чоло і брови, типу «поні», пряме розпущене волосся, «кінський хвіст». Фаворитами залишилися стрижки «сессун» і «паж».

Жінки продовжували носили стрижки «французька», «гаврош», але об’єм на маківці зник. Переважав каштановий колір волосся, за контрастом Популярним став білявий. Жінки фарбували волосся «рубіном», «ірисом», «іридою». Хімічна завивка в стилі «афро» набувала величезного успіху.

У зачісках на довгому волоссі спостерігалося велике перевантаження елементами, еклектика. В одній зачісці можна було побачити кіски, джгути, валики, аксесуари.

Набули популярності буклі, плетіння.

Чоловічі зачіски стали подовженими, їх доповнювали бакенбарди.

Класична стрижка залишилася в моді. Вона стала еталоном конкурсних зачісок. У чоловічих зачісках широко використовувалася технологія градуювання.

Мода 80-х років XX ст. характеризується новими технологіями, які дають можливість урізноманітнити модні зачіски.

На Заході після бурхливих 60-70-х років припинилася орієнтація на стиль хіпі з його негативним ставленням до багатства і влади. Тепер було модним заробляти гроші, гарно одягатися й не цікавитися політикою. Західний світ став консервативним. У моді все почалося з простих речей. У молоді традиційними лишилися зачіски панків: «їжачок» і «могиканин», а ушляхетнену версію панка демонстрували навіть на подіумах. В Англії ця течія швидко відійшла у минуле й більшість жінок охопила романтична лихоманка. У 1980 р. великий вплив на зачіски мали Олімпійські ігри: перукарі різних країн створили чоловічі та жіночі моделі, які отримали назви «спортивна», «олімпійська»; з’явилася жіноча стрижка «олімпія». Для них характерні коротке волосся на потилиці й об’ємна тім’яна зона, яку часто оформляли за допомогою хімічної завивки. Зачіску «олімпію» робили як з напівдовгого, так і з короткого волосся.

Характерною рисою є велика легка хвиля, що повністю закриває чоло. На основі цієї стрижки виникло багато варіантів, З’явилися зачіски з дрібно завитими локонами, укладеними над чолом, типу стародавньоримської зачіски «доміція».

При цьому використовували суміші, які надавали волоссю пружності, жорсткості, еластичності. Суміші мали різний колір (блакитний, білий, матовий), бували желеподібними або рідкими, а також у аерозольній упаковці. «Ехотон», «Кохінор форте», «Белі» вважалися тонізуючими, надали волоссю природного блиску, оживлюючи його. Популярними стали стрижки «аврора», «каскад», в яких волосся, коротке на маківці, поступово подовжується донизу.

У той час була змодельована стрижка «австрійська». На її основі з’явилася пухнаста зачіска «чайка». Деякі жінки носили коротку стрижку в стилі «манекен», що нагадувала чоловічу. Хімічна завивка мала багато варіантів. Популярними стали «Вертикальна завивка, завивка гофре, зиґзаґ, часткова та інші. Майстри при оформленні зачісок почали використовувати гель. Наприкінці XX ст. відмінності між різними країнами в галузі моди на костюми, зачіски помітно зменшилися. Тепер важко відрізнити за зовнішнім виглядом представниць Східної Європи від західноєвропейських жінок. Протягом останніх років в Україні спостерігається піднесення перукарського мистецтва. У великих містах провідні стилісти, модельєри-перукарі відкривають свої салони. У Києві, Харкові та інших українських містах відкриваються школи, де готують спеціалістів перукарського мистецтва за авторськими системами. З’являються нові техніки колорування, мелірування волосся, балаяж. Фарбування волосся за методом колорування та стрижки, оформлені з динамічною легкістю філірування, стали справжнім вибухом у моді. Зачіски з довгого волосся набувають природного вигляду. Навіть накручене на бігуді волосся потребує мінімальної укладки. У чоловічій моді 80-х років XX ст. панують спортивні зачіски. Найбільшого поширення набувають силуети «трапеція» та «трикутник». Домінують стрижки двох напрямів: коротке волосся на потилиці та об’ємне зверху; коротке волосся зверху у вигляді «їжачка» і подовжене в нижній потиличній зоні. Проте зачіски, що нагадують моделі 70-х років, не зникають. Популярними силуетами жіночих зачісок 1981 р. були «квадрат», «трапеція», «овал», «трикутник», які виконували на основі стрижок методом «сессун». Це надавало моделям компактності, об’єму і незначної динамічності ліній. Волосся фарбували в один колір – каштановий, коричневий, світло-русий – із незначним висвітленням кінців прядок на темному волоссі або затемненням – на світлому. Силует найпопулярнішої чоловічої зачіски наближався до овалу. Особливості цієї зачіски: низький важкий чубок-козирок, який повністю закриває лоб. Баки підстрижені під гострим кутом і разом з волоссям на скроневих зонах прикривають вуха до середини. Волосся на потилиці подовжене та прикриває комір сорочки. Лінія зачіски на потилиці значно виступає за природні обриси голови. З 1981 р. чітко стали ділити макіяж па денний – ніжний пастельних тонів та вечірній – більш яскравий і сміливий. З 1982 р. жіночі й чоловічі зачіски стають легшими і природнішими. Волосся фарбували у світло-каштановий та яскраво-рудий кольори. У моді 1983 р. простежується збільшення об’єму всіх силуетних форм зачісок. Як символ жіночності, в моду входять подовжені каскадні зачіски із збільшеним овальним силуетом. У зачісках авангардного напряму з’являється висвітлення тонких прядок на фронтальних зонах голови. Для мелірування використовують фольгу та спеціальний гребінець. У чоловічій моді помітна відмова від подовженого волосся. Того часу переважали класичні форми зачісок з чітким силуетом, помірним об’ємом і довжиною волосся. 1984 р. – пік панування легких, динамічних моделей зачісок з перевагою голчастого скуйовдженого волосся. Моделям надавали модного вигляду за рахунок мистецьки філірованого волосся. Градуйовану стрижку було цілком витіснено стрижкою із застосуванням філірування волосся. Жіночі зачіски 1985 р. дуже різноманітні. Це давало майстрові змогу зробити точний вибір зачіски та вдало розкрити індивідуальність. З цього часу починається новий етап у створенні образу людини. Майстер не сліпо слідує моді, а індивідуально моделює зачіску, зважаючи на особистість. Нові тенденції в моделюванні зачісок знайшли яскравий прояв у модних елементах і деталях. Це було особливо помітно в чілках: пір’єподібна, «сходинками», двошарова, асиметрична. З’являється тенденція вкорочувати чілку з метою надання жіночому обличчю молодого вигляду. Така тенденція у подальшому матиме значне поширення. Відроджується інтерес до хвилястості, що підкреслює жіночість у зачісках. Хвилі виконують за допомогою електричних щипців і гребінця. В чоловічих зачісках домінує класика. Вони мають компактну форму, прямі або трохи хвилясті лінії, бачки відсутні, а чілка відчесана від лиця легкою хвилею, часом укладена у формі «кока». З 1986 р. першість у моді перейшла від силуету «квадрат» до силуету «крапля», від зачісок із волосся середньої довжини до моделей із дуже вкороченого волосся. На основі зачіски форми «біб» було розроблено варіант моделі з ефектом «подиху вітру». Вперше за тривалий час кольорові ефекти стали основним акцентом зачісок, які надають їм легкості та своєрідності, глибини і гри «світла й тіні». Модна кольорова гама мала широкий діапазон від чорного до білявого, але завжди колір волосся підбирали строго індивідуально з урахуванням стрижки й типу обличчя. У чоловічих зачісках були поширені моделі силуету «трапеція» та «витягнутий овал». Моделювання зачісок із волосся середньої довжини в 1987 р. базувалося на створенні нових модифікацій класичної стрижки «каре». Нові модифікації були створені завдяки хімічній завивці або застосуванню укладки волосся на бігуді. На розвиток моди цього періоду впливали тенденції моди 60-х років, геометричні стрижки Сессуна. Актуальними стали доповнення з постижерних виробів: коси, «хвости», пучки, окремі пасма. Волосся фарбували у золотаво-рудий, каштановий та бронзово-мідний відтінки. Поширеними стали спеціальні коклюшки для виконання оригінальної спіральної хімічної завивки.

У 1988 р. зачіски зі скуйовдженого волосся були витиснуті моделями спокійного лаконічного характеру. Головну роль відводили ретельному оформленню ліній і деталей зачіски, основну – увагу спрямовували па композиційну будову моделей та їх художнє оформлення. Це був період панування жіночого романтичного стилю. Модні жіночі зачіски оформляли хвилями, дрібними та великими локонами. Великого значення надавали фарбуванню волосся у теплі яскраві відтінки коричневого, червоно-каштанового та рудого кольорів. Кольорова гама волосся підкреслювала форму і лінії в зачісці, відтінювала обличчя, допомагала створити яскравий, колоритний образ. Значне місце відводили каскадним зачіскам із довгого, дуже завитого, що вільно спадало, волосся. Для завершення композиції такі зачіски часто доповнювали елементом «кок», бантом, заколкою, штучною квіткою. У чоловічих зачісках і далі панували класичний та спортивний напрями. 1989 р. сформувалося декілька нових модифікацій силуетних форм зачісок, які визначили наймодніші напрями. Так, на основі силуету «квадрат» з’явилися моделі «дзвоник». Такі зачіски характеризуються невеликим облягаючим об’ємом, рівномірним ритмом прямого волосся, розширенням форми при основі. Моделі цього силуету виконують як для жінок, так і для чоловіків, що є нового рисою моди. В моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, який підкоряється сучасна мода. Мода модою, якою б вона не була, але зачіску й стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарним і модним щодня, необхідно почувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.

1.4 Розробка моделі стрижки на основі історичної, відповідно сучасному напрямку моди і індивідуальним особливостям людини

Для дипломного проекту був обраний стиль сучасної жіночої стрижки каскад. Ця стрижка користується популярністю ще з 80-х років і є актуальною до сьогодні. Стрижка каскад з’явилася наприкінці 70-х – початку 80-х років минулого століття, коли в моду увійшли стиль «панк» і об’ємні зачіски. Для додання волоссю додаткового обсягу стилісти винаходили нові прийоми: волосся підстригалися сходинками, при цьому самі короткі пасма були на верхівці і скронях, а найдовші – на потилиці. Серед безлічі модифікацій каскадних стрижок кожна жінка могла вибрати відповідну саме їй.

Різні варіації каскадних стрижок придбали надзвичайну популярність: їх полюбили і публічні персони, і звичайні жінки, охочі підкреслити свою принадність.

Сучасна каскадна стрижка відрізняється від ступінчастих стрижок 80-х років минулого століття. Тоді стрижка мала виразне градуювання: волосся підстригалися сходинками, і кожна нижня пасмо була помітно довше верхньої.

Сучасний каскад має більш плавні контури і пом’якшені переходи. На зміну різким прямим лініях прийшли ніжні вигини. Додатковий обсяг, який ця стрижка додає волоссю, підкреслюється колоруванням в м’яких натуральних тонах.

Ця стрижка по праву вважається однією з найбільш універсальних: вона дозволяє надати пишність навіть тонкому і слабкому волоссю. На короткому волоссі каскад виглядає молодо і завзято, на волоссі середньої довжини – енергійно і водночас елегантно, на довгому волоссі – сексуально і жіночно. Дівчата з кучерявим волоссям знають, як складно підібрати для таких волосся зачіску. Однією з найпопулярніших стрижок для кучерявого волосся є саме каскад – підстрижені сходинками, помірно кучеряве волосся виглядає просто чарівно. А от для волосся африканського типу, тобто дуже сильно кучерявих, стрижка не дуже добре підходить, тому що надає надлишковий обсяг.

Цю стрижку невипадково полюбили знаменитості: пострижені каскадом волосся молодят, освіжають обличчя і підкреслюють його природну привабливість. Дженніфер Еністон, Ліндсі Лохан, Брітні Спірс, Дженніфер Лопес, Сальма Хайек, Наталія Водянова, Кетрін Зета-Джонс, Скарлетт Йохансон – це далеко не повний список зірок, які віддають перевагу каскадним стрижкам. Всі вони оцінили зручність догляду за стрижкою і нескінченну різноманітність укладок – від еротичної недбалості до вишуканої елегантності.

Форма обличчя і стрижка

Вважається, що класичний каскад найбільше підходить до подовженою формі особи – розкішний обсяг з боків і густа чілка допомагають візуально скорегувати обриси, зробивши обличчя більш округлим. Однак ця стрижка має безліч різновидів, і може підійти абсолютно до будь-якої форми обличчя. Наприклад, круглолицим дівчатам підійде стрижка каскад на довгому волоссі. Яскравий приклад тому – Кетрін Зета-Джонс, яку дуже фарбують довгі локони, підстрижені сходинками.

Така стрижка також пом’якшить грубуваті обриси квадратного особи, самі короткі пасма при цьому повинні досягати підборіддя, як, наприклад, у Даутцен Крез або Гвінет Пелтроу. А для трикутного обличчя підійде каскад з довгою чубчиком, як, наприклад, у Різ Візерспун. Власницям особи трикутної форми йдуть відкриті вуха – цього нескладно досягти, просто заправивши за вуха укорочені пасма.

Стрижка каскад може оживити будь-яку зачіску, від довгого волосся до коротких. На короткому волоссі каскад виглядає спокусливо, а на довгих – романтично.

Каскад може злегка освіжити довге волосся, а може додати повністю новий, різко альтернативний вид короткій стрижці. Більш виграшно стрижка виглядає на довгому волоссі або волоссі середньої довжини. Різна довжина пасм створює обсяг і робить риси обличчя більш м’якими.

Каскад на короткому волоссі виглядає драматично. Нерівні пасма після укладання створюють провокаційний, екстравагантний образ. (Мал. 1) Ідеально підходить для овального обличчя, але не рекомендується для витягнутої форми обличчя. Головне, не переборщити із засобами для укладки, інакше на голові вийдуть гострі шипи злиплих волосся.

Каскад для довгого волосся виглядає жіночно і елегантно. Підходить для тих, хто не готовий розлучитися з довгим волоссям, але хоче, щоб вони виглядали більш пишними і менш нудними. Каскад допоможе скорегувати кругле обличчя, але підходить і для всіх інших типів особи. Навколо особи каскад може виглядати як стрижка драбинкою. Особливо добре виглядає на прямих волоссі.

Каскад може бути зроблений і по всій площі зачіски, тоді варіантів укладання стає більше: кінчики можна не тільки підкрутити назовні або всередину, але і за допомогою засобів для укладання створити природний, недбалий образ.

Для того, щоб каскад виглядав максимально ефектно його можна укласти за допомогою мусу, гелю, воску і щипців для випрямлення або завивки волосся.

Нанести засіб для укладання на долоню, розподілити на обидві руки, пальцями укласти волосся.

Єдина умова, при якому каскад завжди виглядає добре, – це здорове волосся. Каскад підкреслить сухі і посічені волосся як жодна інша стрижка.

Підтримуючи дану тему, стрижку каскад можна доповнити яскравим, пишним укладанням, подібним до 80-х років і сучасним фарбуванням, наприклад – мелірування. До цього образу також підібрано ефектний одяг та яскравий макіяж такий, що користувався популярністю у ті роки.

Мал. 1

2. Технологічна частина

2.1 Визначення початкових даних моделі для виконання розробленої стрижки

Головне завдання перукаря до того, щоб максимально прикрасити дівчину зачіскою: підкреслити природні якості обличчя і приховати його недоліки.

Тому, вибираючи зачіску, майстер мусить детально визначити особливості зовнішнього вигляду клієнтки.

Перед технологічним виконанням роботи визначаємо стан волосся за допомогою огляду визначити його потреби, також, якість волосся його структуру, кучеряве, пряме, м’яке, жорстке, природнє чи фарбоване. У клієнта волосся рідке, жорстке, фарбоване, натуральній колір русий, волосся моделі 2 довжини. Ріст волосся – наявність вихрів.

Модель відноситься до молодіжної групи (від 14 до 25 років) зі зростом 165 см. Визначення початкових даних моделі:

Тип обличчя овальне. Характерні ознаки для овального обличчя відрізняються практично ідеальними пропорціями, тому в даному випадку проблем з вибором зачіски не виникає.

Зачіски які рекомендуються. М’яка ступінчаста стрижка або довге хвилясте волосся, яке трохи подовжують обличчя. Зачіски які не рекомендуються. Все, що може порушити гармонію овалу, – наприклад, зачіски, що сильно подовжують обличчя.

Форма голови правильна (яйцеподібна). До такої форми голови підходять усі види зачісок за силуетом та за об‘ємом.

Недоліки обличчя:

▪ маленьке підборіддя;

▪ коротка шия;

▪ довгий ніс;

▪ вузько розташовані очі;

Модель відноситься до кольорового типу «Літо»

Шкіра. Вона – володарка білого, молочно – рожевого, рум’яного з блакитним підсвічуванням шкіри, з оливковим або горіховим відтінком. На шкірі видно капілярну мережу. Рум’янець присутній і може бути плямами. Шкіра добре засмагає, але може бути пігментація.

Колір волосся – від білявого до темно – попелястого, попелясто – коричневі, відтінки завжди прохолодні. Волосся рано сивіє.

Очі – сіро – блакитні, сіро – гасові, сіро – зелені, ясно – блакитні, горіхово – карі. Контур райдужки – темно – коричневий. Білки очей затьмарені, молочного відтінку, часто не контрастують з райдужною. Брови можуть бути від світлих відтінків до темно – русявих. (Мал.1)

Для нової зачіски було обрано сучасне фарбування та стрижка каскад з укладанням під 80-ті роки. Так як у моделі 2 довжина волосся, то каскад буде зводитись до 1 довжини з специфічним укладанням в трешовому стилі.

Мал. 1

2.2 Розробка технологічної послідовності виконання стрижки

Перед виконанням нашої стрижки ми виконуємо сучасне фарбування в один тон. Для виконання фарбування необхідні:

готові препарати (барвники);

– крем;

– бальзам-ополіскувач;

пензлик, щітка для нанесення барвника;

мисочки, дозатори, аплікатори для приготування та нанесення барвника;

комбінований гребінець, гребінець із «хвостиком»;

– захисні рукавички;

поліетиленова накидка-пелерина для захисту одягу клієнта;

рушники, серветки.

Усі інструменти та приладдя не повинні мати металевих частин. Для приготування фарбувальної суміші застосовують спеціальні пластмасові мисочки, шейкери. Тонуючі препарати зручно готувати й наносити аплікатором.

Вибір препаратів, їх концентрації, способу обробки волосся, температурного режиму залежить від структури волосся, стану шкіри голови, загального стану здоров’я клієнта, його самопочуття. Тому, як і при хімічній завивці, необхідно оцінити стан шкірного покриву голови та волосся, провести тестування на чутливість до окисника і барвника цього виду.

Тест полягає в нанесенні невеликої кількості препарату на суху шкіру за вушною раковиною або на згині ліктя на 8-10 хв.

Якщо шкіра червоніє та виникають подразнення, це свідчить про негативну реакцію на препарат, тож його змивають, а від фарбування цим барвником відмовляються.

Фарбувальну суміш, слід ретельно перемішувати до однорідної консистенції.

Працювати обов’язково потрібно в захисних рукавичках. Готовий препарат наносять на сухе волосся, починаючи з нижньопотиличної зони. Пасма відділяють вертикальними або горизонтальними проділами. Барвники наносять на пасма пензликом, щіткою або аплікатором рівно, швидко і точно. Для досягнення рівномірної інтенсивності кольору фарба повинна достатньо обволікати кожну волосину.

Барвник наносять на все волосся потиличної зони, тімені та скронь. Для рівномірнішого розподілу фарби волосся прочісують.

Якщо барвник потрапить в очі або на шкіру, ретельно змийте його водою.

Важливо точно виконувати рекомендації інструкції до барвника, особливо щодо часу витримки. Відлік часу починається з моменту нанесення барвника на всю поверхню волосяного покриву. Після нанесення барвника не слід допускати «парникового» ефекту, який ускладнює виділення кисню. Після витримки фарби на волоссі слід ретельно його вимити. Далі починаємо виконувати стрижку каскад.

Волосся розподіляємо проділами: горизонтальним – від вуха до вуха через верхівку, і вертикальним – від маківки до шиї.

Стрижку починаємо з потиличної зони. Від маківки відступаємо 3-4 см, вниз проводимо два косих проділу до правого і лівого потиличного виступу, які утворюють трикутник.

Волосся з трикутника відчісуємо вгору перпендикулярно до поверхні голови. Цю пасмо визначаємо контрольним. Його зістригаємо зовнішнім зрізом на бажаній довжині.

Волосся скронь стрижемо від маківки до обличчя. Пасма відділяємо діагональними проділами і зістригаємо, зрівнюючи з контрольним пасмом. Виконуємо чілку.

Волосся розчісуємо за зростом і виконуємо окантовку.

Для надання стрижці пишності на тім’яної і скроневих зонах філіруємо всі пасма. (Мал.1)

Після виконання цих двох операцій робимо укладання волосся у стилі 80-х років. Сушимо волосся за допомогою щітки «браш», користуючись при цьому пінкою для укладання (об’єму), добре піднімаємо коріння. Потім виконуємо начіс і добре фіксуємо лаком.

Мал. 1

2.3 Технологічна розробка макіяжу

Якщо необхідно втілити в життя макіяж 80-х, то буде потрібно час і терпіння.

Перед нанесенням макіяжу, шкіру обличчя очищаємо і зволожуємо, для цього необхідно скористатися спеціальними засобами, які підходять типу шкіри моделі. Наносимо тональну основу під макіяж, попередньо замаскувавши нерівності і почервоніння коригуючим засобом. Тональний крем вибираємо такого ж тону, що шкіра у моделі. Пудру краще взяти вітамінізовану прозору або в тон шкірі. Пудру наносимо спеціальним пензлем або пуховим спонжем.

Важливим елементом є очі. В силу багатогранності палітри тіней того часу, можна підібрати будь-які тони й відтінки вподобаного кольору. Головне, щоб тіні гармоніювали з кольором всього образу. Щіточкою для брів розчісуємо брови, підкреслюючи їх звичним для вас способом – олівцем, який в тон буде збігатися з природним кольором брів. Брови необхідно виділити так, щоб надати обличчю чіткості.

Рум’яна можна використовувати як теплих тонів – від світло-коричневого до коричневого, так і холодних тонів – від червоного до червоного. Фактура рум’ян може бути як розсипчастою, так і крему. Перший варіант рум’ян наносимо пензлем, при цьому струшуючи зайве, наносимо на опуклу частину скул. Другий варіант рум’ян наносимо пальцями. Спочатку наносимо невелику кількість рум’ян, потім розтушовуємо рухами по всій вилиці.

Очі добре виділяємо. Малюємо стрілку по контуру росту вій верхньої повіки будь-якого темного кольору: чорного, коричневого, зеленого, синього, фіолетового.

Виводимо куточок вгору в сторону закінчення брови, створюючи враження «котячого ока».

Вибираємо 2 або 3 кольори, які будемо використовувати. Їх наносимо на всю верхню повіку аж до брови, ретельно розтушовувавши, тим самим стираючи чіткі грані.

У внутрішній кут, біля перенісся, наносимо тон світліше, а на зовнішній – темніше, під брову можна нанести тон світлішими. Нижню повіку необхідно підкреслити тінями по ходу росту вій. Тіні розтушовуємо рухами.

Вії ретельно фарбуємо, попередньо підкрутивши їх.

Губи підводимо олівцем на тон темніше помади. Помада обов’язково яскравих і соковитих тонів. (Мал.1)

Мал. 1

2.4 Характеристика та обґрунтування вибору інструментів та обладнання необхідних при виконанні роботи

Інструменти та пристосування

Висновок

Підводячи підсумки роботи необхідно звернути увагу на виникнення специфіки зачісок 80-х років ХХ століття, їх вплив на модні тенденції, еволюцію перукарського напряму діяльності і пристосування її до сучасності, а також синтез та втілення ідей 80-х на сучасному етапові існування людства.

Як раніше зазначалося, вплив на розвиток зачісок у 80-х і до тепер визначають суспільні потреби клієнтів, науково-технічний прогрес, культурні цінності та течії, модна специфіка та сфера людської діяльності. Якщо у 80-х великий вплив на становлення нових видів зачісок справляли ідеї виділятися з сірої маси, естетизм, специфіка ідей життя, нові напрями в музиці, широкий розвиток ідей майстрів-перукарів, то зараз все вище сказане повторюється, частково удосконалюючись, змінюючись, пристосовуючись до реального життя ХХІ століття. Але необідно віддати належне минулому, так як ми користуємося ідеями, які виникли.

В даній роботі описана особливість використання ідей зачісок 80-х, що були вдосконалені сучасними методиками, а саме стрижка каскад, яка була розроблена на індивідуальну модель з використанням сучасного фарбування та виконанням укладання за допомогою сучасних препаратів для більш тривалого ефекту.

Стилістика 80-х відіграла значну роль в теорії та методиці розвитку перукарської майстерності. Багато сучасних перукарів-модельєрів, дизайнерів в своїх роботах спираються на використання ідей 80-х для створення нових образів в моді, культурі.

Розвиток перукарської майстерності пройшов довгий шлях розвитку і продовжує його дотепер. На зламі тисячоліть відчувається повна свобода стилів, напрямів, смаків. Яка мода очікується у майбутньому? Один із кращих перукарів світу француз Жак Дессанж, власник сотень салонів-перукарень у всьому світі, вважає, що нині моди на зачіски не існує, багато що залежить від стилю життя і характеру людини. Кожен носить те, що йому подобається. Отже, майбутні перукарі мають бути готові запропонувати клієнтові все, що йому буде до вподоби, а для цього треба добре знати історію перукарського мистецтва, вивчати її, збирати відомості про майстрів та їхні творчі знахідки і разом із тим шукати свій стиль та напрям у перукарському мистецтві. Тільки за цієї умови зможуть проявитися власна творча індивідуальність і самобутність майстра.

Якщо говорити про 80-ті, то необхідно звернути увагу на те, що історичні процеси мали відбиток не лише на специфіці розвитку держав, а разом з тим і на специфіці їхнього внутрішнього соціального життя, тобто необхідно розрізняти 80-ті в колишньому Радянському Союзові та в країнах демократичного спрямування (США, Великобританія, Франція та ін.) Так як, на цей час відбувалися зовсім різні процеси – якщо на Заході та в США розвиток перукарської справи набирав високих темпів, то в Радянському Союзові такого не спостерігалося (тобто коли в демократичних країнах різноманітні вияви оригінальності та індивідуальності були дозволені та вітались, то в соціалістичному оточенні це був злочин, такий як інакомислення). Але не зважаючи на такий факт, на даному етапові розвиток перукарської справи відбувається успішно та впевнено.

Список використаної літератури

1.   «388» зачісок Едда Кноффнера.

2.      Парикмахерское мистецтво. Навчальна книга, Видавництво: Самара Пресс, 2005

3.   Ветров А. Парикмахер-стилист. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 254 с.

4.      Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. – Харків: Фоліо, 1997. – 367 с.

.        Дюпре У. «Справжнє волосся – це»

.        Козлова І.В. Перукарські послуги. – К.: Знання, 1997. – 236 с.

.        Константинов А.В. Парикмахерское дело. – М.: Высшая школа, 1999. – 227 с.

.        Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. – К.: Знання, 2001. – 294 с.

.        Корпев В.Д. Мы причесываем женщин. – М.: Наука, 2001. – 258 с.

.        Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. – М.: Академия, 2002. – 234 с.

.        Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. – М.: Эксмапресс, 2002. – 211 с.

.        Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг. – Ростов-на-Дону: Март, 2002. – 309 с.

.        Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. – К.: Будівельник, 2002. – 255 с.

14. Мельников Б.М., Виноградова Г.І. «Застосування барвників», ст. 85.

.     Панченко О.А. «Жіночі стрижки – моделювання»

16.    Сиромятников І. С «Сучасні зачіски»

.        Хейфиц А.А., Баранов С.В., Альошина Т.Н. «Основи косметики», ст. 29-37.

.        Фельдман С.С. «Жіночі зачіски»