Фортифікаційні споруди у творчих композиціях подільських художників

Подробнее о Культорологии: Скачать дипломную работу

Вид работы: Дипломная (ВКР)
Предмет: Культурология
Язык: Украинский, Формат файла: MS Word 2,69 Мб

Фортифікаційні споруди у творчих композиціях подільських художників

Зміст

Вступ

Розділ 1. Архітектура Хмельниччини: ґенеза,типологія,стилістика

.1 Сакральна архітектура Хмельниччини

.2 Маєткова архітектура Хмельниччини

.3 Фортифікаційне зодчество краю

Розділ 2. Архітектурний пейзаж як особливий вид пейзажного жанр

.1 Архітектурний пейзаж у творчості західноєвропейських художників

2.2 Архітектурний пейзаж у творах українських художників

Розділ 3. Художні особливості зображення фортифікаційних споруд у творчих композиціях подільських художників

.1 Типологія зображень фортифікаційних об’єктів в подільському образотворчому мистецтві

.2 Техніки виконання творчих композицій

.3 Фортифікаційні пам’ятки у творчих композиціях подільських митців

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження: Україна – це держава, яка пройшла довгий і складний шлях історичного розвитку. В її самобутній архітектурі, що сягає своїм корінням ще в дохристиянську добу і зберігає національні особливості, ніколи не переривався зв’язок з минулими віками.

Збереження історико – культурних багатовікових традицій знайшло відображення в творчих здобутках сучасних українських архітекторів. І незважаючи на соціальні процеси, які мали негативний і руйнівний вплив на об’єкти вітчизняної архітектури, останні були збережені і до сьогодні як у первинному так і поруйнованому стані. Ці об’єкти на даний момент є неоціненним скарбом, який втілює в собі неповторність, своєрідність, спадкоємність українського зодчества; це кам’яний літопис світу, що промовляє навіть тоді, коли “вже мовчать пісні та перекази ”.

Тому, виникає одне з найважливіших питань: як зберегти архітектурну спадщину та не втратити розуміння її змісту і значення у процесі культурного розвитку. Великий інтерес викликають у наш час сакральні споруди оборонного характеру минулих літ, а саме церкви – фортеці на теренах Хмельниччини, які були відбудовані після численних руйнувань і ті, що збереглися у своєму початковому вигляді ще з часів середньовіччя. Адже безсмертні твори видатних архітекторів і митців минулого та сьогодення не втратили своєї пізнавальної цінності. Вони увійшли в культуру суспільства не лише як реліквії історії, а й як шедеври мистецтва, що допомагають створювати сучасним митцям історико-культурний простір, поєднавши у ньому функціональне і духовно-естетичне служіння народу.

Мета дослідження: проаналізувати ґенезу , типологію, стилістику сакрального та фортифікаційного зодчества Хмельниччини як специфічного елементу архітектури краю, класифікувати та систематизувати художні особливості, техніки втілення архітектурних образів у пейзажних композиціях подільських художників.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати ґенезу та історичну обумовленість будівництва фортець на території Хмельниччини.

. Визначити та систематизувати основні стилістичні особливості фортифікаційних об’єктів.

. Дослідити типологію забудови фортифікаційних споруд та окреслити їх функціональне та мистецьке значення для суспільства.

.Проаналізувати мистецьку спадщину подільських митців як об’єкт архітектурного пейзажу, виявити особливості творчих методів зображення , техніки втілення ними архітектурних образів у пейзажних композиціях .

Об’єкт дослідження: фортифікаційні споруди у творчих композиціях подільських художників.

Предмет дослідження: Художні особливості та стилістика зображень фортифікаційних споруд в композиціях митців Поділля.

Хронологічні межі дослідження: дане дослідження поширюється на ст.

Територіальні межі дослідження: поширюються на територіях Поділля.

Методи дослідження: Для виконання завдань дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень. До загальнонаукових методів належать: фактологічний,представлений виявленням і вивченням візуального матеріалу (плани та схеми сакральної оборонної архітектури,перші літописні зображення будівель, праці художників); аналітичний, представлений аналізом літературних джерел; метод порівняльного аналізу, представлений порівняльним архітектурознавчим аналізом творчості майстрів архітекторів. До спеціальних методів належать статичний метод та метод роботи з першоджерелами.

Наукова новизна дослідження: полягає у систематизації стилістичних та технологічних особливостей зображення фортифікаційної архітектури Хмельниччини в контексті живописних творів подільських художників .

Практичне значення роботи: Результати дослідження можуть бути використані:

.Для поглибленого вивчення та розвитку історії архітектури, зокрема Хмельниччини і України взагалі.

. Як методична основа при розробці регіональних видатних зразків вітчизняної культури.

. У памяткоохоронній справі з метою збереження автентичного вигляду фортифікаційних споруд чи історично важливих нашарувань.

Структура й обсяг дипломної роботи: Текстова частина бакалаврської роботи складається із вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Розділ І. Архітектура Хмельниччини: ґенеза,типологія, стилістика

.1 Сакральна архітектура Хмельниччини

Творіння архітектури – це частина матеріального середовища , в якому живе і працює людина. Архітектурні споруди завжди мали вплив на умови праці та відпочинку людей. Залежно від соціально-політичних умов, рівня будівельної техніки, наявності будівельних матеріалів, природно-кліматичних факторів народні майстри зводили різноманітні за функціональним призначенням будівлі та споруди.

Сакральна архітектура (з латин. sасег – священний) – галузь архітектури, споруди релігійного культу або їх комплексу. Особливість сакральної архітектури – в її органічній композиції та структурі, пронизаній ідеєю, змістом релігії, що через архітектуру впливає на віруючих і формує в них релігійні настрої та почуття. Сакральна архітектура має досконалі естетичні елементи та символи духовної дійсності, які дають людині віру, поєднують її з Богом. На території України вона постала із запровадженням християнства і продовжила свої традиції до сьогодення[1,c.65].

Типовою спорудою сакральної архітектури на Хмельниччині являється Церква Святої Трійці – православна церква в місті Полонному. В 1734 році було закінчено побудову дерев’яної церкви Святої Трійці, в центральній частині Полонного, серед валів фортеці. В 1832 році був зроблений ремонт церкви, але зовнішній вигляд залишився практично незмінним. Троїцька церква – дерев’яна (дубова), трибанна, покрита жерстю. Стояла на кам’яному фундаменті. В західній частині церкви були розміщені хор та клірос. Іконостас в церкві був старий, багатоярусний, дерев’яний, вкритий позолотою, з багатою різьбою. Він представляв собою зразок старовинного іконостасу з звичайним розташуванням ікон, загальним для всіх церков України. Окремо від церкви знаходилася дерев’яна дзвіниця звичайного старовинного двоярусного типу. Певний час при церкві існували дві церковно-приходські школи. Храмовим святом парафії була Трійця – Зелені свята. Троїцька церква є центральною церквою Полонського деканату (благочиння) Хмельницької єпархії(Дод.В.,Рис.В.3).

Костел і монастир отців Кармелітів – бароковий монастирський комплекс у Городищі на Волині. Заснований у 1746 році на фундацію князів Станіслава та Йосипа Любомирських і Якова Погрушевського.У костелі знаходився чудотворний образ Городищенської Матері Божої Шкаплерної.У 1832 році костел та монастир були зачинені і конфісковані російською владою за участь населення Заславщини у національно-визвольному повстанні. Костел пристосували під православну церкву, а монастирські корпуси заселили, російські монашки з Полонного.

Костел святих Апостолів Петра і Павла у Ярмолинцях – парафіяльний католицький храм <#”577083.files/image001.gif”>

Фортифікаційні споруди у творчих композиціях подільських художників