- Вид работы: Дипломная (ВКР)
- Предмет: Культурология
- Язык: Русский , Формат файла: MS Word 58,20 kb
Робота довідково-бібліографічного відділу бібліотеки Національного університету водного господарства і природокористування
Зміст
Список скорочень слів та словосполучень
Вступ
1 Зміст та організація бібліографічної роботи вузівської бібліотеки
2 Характеристика довідково-бібліографічного апарату бібліотеки вузу
2.1 Система каталогів і картотек
2.2 Довідково-бібліографічний фонд
2.3 Фонд виконаних довідок
3 Видавничо-бібліографічна діяльність бібліотеки
4 Бібліографічний сервіс бібліотеки
4.1 Бібліографічне інформування користувачів
4.2 Довідково-бібліографічне обслуговування
5 Бібліографічне навчання читачів
Висновки
Список використаної літератури та неопублікованих документів
Список скорочень слів та словосполучень
АПП – алфавітно-предметний покажчик
АСК – алфавітний службовий каталог
АЧК – алфавітний читацький каталог
БІС – бібліографічне інформування споживачів
БО – бібліографічний опис
ДБА – довідково-бібліографічний апарат
ДБВ – довідково-бібліографічний відділ
ДБО – довідково-бібліографічне обслуговування
ДБФ – довідково-бібліографічний фонд
НУВГП – Національний університет водного господарства і природокористування
Вступ
Актуальність теми. Бібліотека є інформаційним закладом, атрибутом будь-якої сучасної соціальної системи. Її діяльність завжди базувалась на письмово фіксованих нормах та цінностях культури у вигляді їх трансляції і забезпечення доступу до них. Істотною характеристикою слід вважати спрямованість вузівської бібліотеки на задоволення потреб студентів і професорсько-викладацького складу даного закладу.
У бібліотечній мережі вузівські бібліотеки посідають особливе місце. Вони одночасно забезпечують документами навчальний процес, науково-дослідницьку діяльність та загальноосвітні проблеми своїх користувачів.
Ці бібліотеки зі своїм інформаційним потенціалом є основою розвитку освіти і науки, сприяють підготовці висококваліфікованих кадрів для різних соціальних сфер та галузей суспільства.
Розвиток університетських бібліотек пояснюється прогресуючою теорією безперервної освіти та самоосвіти, яка призвела, в свою чергу, до зростання кількості вищих навчальних закладів та відповідно їх бібліотек.
Серцевиною університетської бібліотеки є довідково-бібліографічний відділ. Саме сюди звертаються студенти з найскладнішими питаннями, відповідь на які не вдалося знайти в інших відділах обслуговування читачів.
Адже бібліографічний відділ має всі ключі до документно-інформаційних скарбів, наявних у фонді бібліотеки.
Саме тут студенти вчаться користуватись цими ключами, що є безцінними знаннями для подальшої навчальної та науково-дослідної роботи.
Тут вони дізнаються про нові надходження до бібліотеки, знайомляться з оглядами літератури про визначних науковців, письменників та актуальних тем, що розвиває їх творче мислення і надає знання в культурній сфері.
Довідково-бібліографічний відділ робить значний внесок в гуманізацію вищої технічної освіти. Його робота з читачами сприяє формуванню із студентів високоосвічених та культурних спеціалістів.
Стан наукової розробленості теми: У професійному бібліотечному друку широко обговорюються проблеми вузівських бібліотек. Проблемами довідково-бібліографічного обслуговування споживачів та питання комплексного планування роботи з каталогами і картотеками присвячені публікації М. Я. Двойкіної, М. Дідик, А. Єфремової, І. Кліма та В. Немашкаленка, О.І. Онищенка, В.В. Шилова та багатьох інших дослідників.
Адже вузівські бібліотеки складають особливий тип бібліотек, які повинні швидко та якісно надати необхідну допомогу. Ці бібліотеки служать для студентів головною навчальною та дослідною базою. І на допомогу в найскладніших питаннях приходить довідково-бібліографічний відділ.
Найкраще розкрили тему бібліографічного навчання користувачів вузівської бібліотеки зарубіжний автор Х. Шултка та український науковець В. Холод, де розкрили власні концепції з приводу даного питання.
За останні 10-15 років більшість науковців та дослідників у бібліотечній справі, такі як М.О. Булатецький, А. Широков, В.П. Юферов, І. Павлуша,
І. Карпенко, розглядають проблеми нового довідково-бібліографічного обслуговування студентів, створюючи та запроваджуючи у діяльність вузівських бібліотек автоматизовані технології. На думку цих авторів старі традиційні методи повинні піти у небуття. В розвинутих зарубіжних країнах всі бібліотеки давно перейшли на новий, вищий щабель обслуговування користувачів.
Для повноправного існування у світовому суспільстві вузівські бібліотеки повинні відкрити доступ до своїх колекцій, надаючи в користування електронні каталоги на свої фонди та оригінальні бази даних власної генерації.
Мета роботи. Розкрити роботу довідково бібліографічного відділу бібліотеки НУВГП.
Завдання
1. Охарактеризувати зміст і організацію бібліографічної роботи вузівської бібліотеки.
2. Проаналізувати довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.
3. Описати видавничо-бібліографічну діяльність бібліотеки.
4. Розкрити зміст бібліографічного сервісу бібліотеки.
5. Показати особливості бібліографічного навчання читачів.
Об’єкт дослідження. Довідково-бібліографічний відділ бібліотеки НУВГП.
Предмет дослідження. Діяльність довідково-бібліографічного відділу вузівської бібліотеки.
База дослідження. Основною базою дослідження є бібліотека Національного університету водного господарства і природокористування.
Також використовувались фонди Рівненського державного гуманітарного університету, та Рівненської обласної наукової універсальної бібліотеки.
Методологічна база дослідження.
1. Порівняльний аналіз таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки.
2. Використання планів та звітів роботи бібліотеки.
Наукова і практична значимість теми. Дана тема вносить в бібліотечну справу відомості про бібліографічний відділ ще одного вузу України, на який зверталося не досить уваги. Також дана тема вносить систематизацію в практичну діяльність самого відділу.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота має таку структуру: зміст, вступ, список скорочень, 5 параграфів, висновок, список використаної літератури та неопублікованих документів.
1 Зміст та організація бібліографічної роботи вузівської бібліотеки
Найкраще про зміст та організацію бібліографічної роботи конкретної бібліотеки може розповісти лише „Положення про довідково-бібліографічний відділ». Адже саме в цьому документі регламентується вся робота відділу її зміст та організація.
1. Загальна частина
1.1. Довідково-бібліографічний відділ є самостійним структурним підрозділом бібліотеки і підпорядковується дирекції бібліотеки.
1.2. Правовою основою діяльності відділу є урядові документи з бібліотечної справи, накази ректора університету та розпорядження директора бібліотеки, регламентна і технологічна документація бібліотеки, правила внутрішнього розпорядку Бібліотеки та це Положення.
2. Основні завдання.
2.1. Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування всіх категорій читачів.
2.2. Виконання всіх видів довідок: тематичних, адресно-бібліографічних, уточнювальних та фактографічних.
2.3. Вивчення інформаційних потреб споживачів бібліографічної інформації.
2.4. Організація і ведення картотек різних типів за галузями знань.
2.5. Складання бібліографічних покажчиків.
2.6. Популяризація інноваційного вітчизняного та чужоземного досвіду роботи з питань вищої школи, методики викладання суспільних, природничих та гуманітарних наук.
2.7. Поширення бібліотечно-бібліографічних знань серед різних категорій читачів для кращого забезпечення навчального процесу та науковій діяльності.
2.8. Планування та звітність роботи відділу.
2.9. Введення описів літератури з підручного фонду відділу в електронний каталог.
3.1. Здійснення довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування всіх категорій читачів.
3.1.1. Довідково-бібліографічного обслуговування:
– виконання усних і письмових довідок;
– консультації з питань використання довідково-бібліографічного апарату.
3.1.2. Інформаційне обслуговування:
– інформування керівництва університету про нові надходження в бібліотеку з проблем вищої школи;
– організація у відділі виставок та оглядів довідкових і бібліографічних видань;
– випускає покажчик періодичних видань і джерел НТІ, виписаних бібліотекою на рік.
3.2. Складання картотек, покажчиків.
3.2.1. Організовує, доповнює і редагує картотеку журнальних статей, реферативну картотеку, тематичні і допоміжні картотеки.
3.2.2.Складає рекомендаційні покажчики і списки літератури.
3.3. Робота з фондом:
– комплектує довідково-інформаційний фонд відділу, організовує його, раціонально розміщує, видає читачам з читального залу довідково-бібліографічні видання;
– забезпечує збереження фонду;
– організовує списання застарілих видань.
3.4 Науково-бібліографічна робота:
– складання науково-допоміжних покажчиків на допомогу навчальному та виховному процесам і науково-дослідній роботі;
– складання проектів організаційно-методичної та технологічної документації відділу;
– вивчає і впроваджує передовий досвід роботи інших бібліотек;
– організовує підвищення професійного рівня співробітників відділу.
4. Структура відділу.
1.Сектор довідково-бібліографічного обслуговування (зав. сектором, бібліотекар, бібліограф).
2.Сектор інформаційного обслуговування (головний бібліограф, 2 бібліографи). Працівники відділу ведуть самостійні ділянки роботи з галузевої бібліографії.
5. Керівництво відділу:
5.1. Відділом керує завідувач, якого призначає ректор університету за поданням директора бібліотеки.
5.2. Завідувач організовує роботу відділу і відповідає за весь комплекс робіт. Розпорядження завідувача обов’язкові для всіх співробітників відділу.
5.3. Працівники відділу призначаються і звільняються з роботи ректором Університету за поданням директора бібліотеки зі згоди заввідділу.
5.4. Обов’язки працівників відділу визначаються посадовими інструкціями, затвердженими ректором університету.
5.5. Робота відділу проводиться за єдиним планом роботи бібліотеки.
6. Взаємини відділу з іншими структурними підрозділами.
6.1. Відділ подає:
6.1.1. Дирекції – на затвердження регламенту документацію, плани та звіти відділу.
6.1.2. Відділу комплектування і книгозбереження – замовлення на придбання довідкових та інформаційних посібників та видань, виявлених в поточних та перспективних бібліографічних покажчиках, акти списаної літератури з підручного фонду, дублетну та маловикористовувану літературу з підручного фонду, замовлення на літературу для тимчасового користування.
6.1.3. Сектору матеріального-технічного забезпечення – замовлення на придбання канцелярських товарів, бібліотечної техніки та ремонт приміщення.
6.1.4. Відділу автоматизації – замовлення на придбання електронних та технічних засобів.
6.1.5. Ректорату –бібліографічний покажчик періодичних і інформаційних видань, виписаних бібліотекою на поточний рік.
6.1.6. Ректорату, профкому –щомісячно бюлетень нової літератури, яка надійшла в бібліотеку протягом поточного місяця.
6.2 Відділ отримує:
6.2.1 Від дирекції – накази і розпорядження організаційно-виробничої діяльності відділу, затверджену регламенту та технологічну документацію.
6.2.2 Від відділу комплектування та книгозбереження – проспекти видань інформаційних центрів, нові надходження довідкової літератури та бібліографічні покажчики, літературу за замовленням для тимчасового користування.
6.2.3 Від відділу читального залу періодичних видань –поточну періодику для здійснення аналітичного розпису журнальних і газетних статей.
7. Права та обов’язки відділу:
7.1 Відділ має право:
7.1.1 Знайомитися з навчальним планом, програмами і тематикою науково-дослідницької роботи Університету.
7.1.2 Залучати до участі у складанні бібліографічних покажчиків, за згодою керівництва Університету і бібліотеки, викладачів факультетів та співробітників інших відділів бібліотеки.
7.1.3 Брати участь у науково-практичних конференціях, семінарах з питань бібліотечно-бібліографічної та інформаційної роботи.
7.1.4 Вимагати від адміністрації Бібліотеки чіткого дотримання положень Кодексу України про працю.
7.1.5 Рекомендувати до нагород та відзначень працівників відділу.
7.1.6 Вносити пропозиції про дисциплінарні стягнення у випадках порушення працівниками трудових і виробничої дисципліни.
7.2. За невиконання службових обов’язків працівники відділу відповідають згідно з законодавством про працю.
7.3. Працівники відділу несуть солідарну матеріальну відповідальність за збереження підручного фонду.
2 Характеристика довідково-бібліографічного апарату бібліотеки вузу
2.1 Система каталогів і картотек
Система каталогів і картотек – це частина довідково-бібліографічного апарату (ДБА) вузівської бібліотеки, що являє собою сукупність планомірно організованих, взаємопов’язаних між собою бібліотечних каталогів і картотек.
Потрібно забезпечити якість, стабільність і довговічність, доцільність функціонування системи каталогів і картотек, економічність всіх процесів каталогізації та бібліотечної обробки, ефективність використання каталогів і картотек студентами, викладачами та працівниками вузівської бібліотеки.
ДБА бібліотеки університету представлений системою каталогів і картотек:
– систематичний каталог;
– алфавітний службовий каталог;
– алфавітний читацький каталог;
– картотека журнальних статей [50].
Систематичний каталог
Систематичний каталог (СК) – займає провідне місце у пропаганді книжкового фонду бібліотеки. Питання про роль систематичного каталогу в обслуговуванні студентів тісно пов’язується з питанням про функції систематичного каталогу. СК виконує в більшій або меншій мірі такі функції, як інформаційну, пошукову, освітню функції. Побудова систематичного каталогу за галузями знань дає найбільші можливості інформувати читачів про розвиток і досягнення кожної науки, а також оперативно і повно задовольняти їхні запити при доборі потрібної літератури. У цьому реалізується інформаційна функція систематичного каталогу [48].
Специфіка СК полягає в тому, що картки у його розділах розташовуються у логічному порядку від більш загальних до конкретних питань. Відображення у ньому зв’язків, що існують між науками, дає змогу студентам при доборі літератури використовувати цю послідовність і враховувати зв’язки, підбираючи таким чином видання від узагальнюючих тем до конкретних, а також літературу, яка з різних точок зору висвітлює певне питання. У кожному розділі відбивається історія, теорія і передова практика кожної галузі знань. У ряді природничих наук на першому місці розташовуються законодавчі документи, а при використанні зворотно-хронологічної розстановки карток – найновіші видання. Все це дає змогу стверджувати, що систематичний каталог у найбільшій мірі виконує освітню функцію [48].
У процесі роботи щодо обслуговування студентів бібліотекарі постійно звертаються до систематичного каталогу при складанні індивідуальних планів читання, рекомендаційних списків, при підготовці масових заходів та різних форм наочної пропаганди книги в бібліотеці.
Каталог розташований в головному читальному залі бібліотеки, на другому поверсі. За ведення каталогу відповідають працівники відділу науково-технічної обробки фондів і організації каталогів. Каталог ведеться постійно з 1944 року, і хронологічний обсяг без перерви з 1944 по 2006 рік [48].
Каталог є службовий з функціями читацького.
Тематика систематичного каталогу універсальна. Найбільш повно розкрита суспільно-політична література, вітчизняні та зарубіжні видання за
профілем вузу, література по суміжним галузям. У каталозі відображаються фонди всіх відділів бібліотеки.
Систематичний каталог включає всі види видань, які є у фондах бібліотеки: книги, брошури, періодичні та продовжувані видання, науково-технічні звіти, дисертації, автореферати. В СК суспільно-політична література зашифрована по ББК. А починаючи з природничої літератури систематизація відбувається по УДК (природнича література, техніка, архітектура, мистецтвознавство, географія).
Каталог включає літературу, видану на російській, українській та іноземних мовах (англійській, німецькій, французькій тощо) [48].
Класифікація літератури для систематичного каталогу здійснюється за таблицями ББК, і УДК. Спосіб групування матеріалу в каталозі – систематичний. Розстановка карток у межах кожного ділення – за алфавітом. В каталозі наявні друковані картки Книжкової палати України, машинописні і рукописні картки. В каталог включені картки основні, додаткові і посилальні[48].
Відображення нових надходжень в каталозі відбувається щомісяця.
Редагування каталогу систематичне. Поточна редакція здійснюється при поповненні каталогу новими картками. Планова – один раз у 5 років[48].
Зовнішнє оформлення каталогу, надписи на каталожних ящиках включають класифікаційні індекси, їх словесні формулювання. Всередині СК оформлено завдяки роздільникам: центральним, лівобічним та правобічним.
Алфавітно-предметний покажчик
Найсуттєвішу допомогу у пошуку видань надає алфавітно-предметний покажчик (АПП), який є обов’язковим доповненням до систематичного каталогу і систематичної картотеки журнальних статей. Він допомагає з найменшими витратами часу – розшукати літературу з певного питання навіть у тих випадках, коли видання у зв’язку з галузевим підходом при систематизації відбивається у різних відділах каталогу. Особливо зростає його роль у пошуку видань з актуальних питань, які ще не мають самостійних класифікаційних ділень, але користуються підвищеним попитом у читачів. Крім того, він надає значну допомогу бібліотечним працівникам, які працюють над систематизацією документів [48].
Алфавітно-предметний покажчик – це алфавітний перелік усіх понять (предметів), про які збирається література у конкретному систематичному каталозі, що супроводжується вказівкою на індекси розділів, де міститься ця література. Таким чином, сукупність рубрик алфавітно-предметного покажчика до систематичного каталогу повністю охоплює всі питання, предмети і явища, про які йдеться у виданнях, представлених у фонді вузівської бібліотеки. Виходячи з цього, основною вимогою до АПП є адекватне відображення змісту систематичного каталогу.
АПП до систематичного каталогу виконує ряд функцій, найважливішими з яких слід вважати пошукову (евристичну) і предметну. Пошукова функція реалізується в тому, що АПП дає змогу оперативно відшукати видання з окремих питань у систематичному каталозі, логіка побудови якого не завжди зрозуміла читачам [48].
Предметна функція проявляється в тому, що тут збирається в одному місці інформація про розділи, в яких вміщуються документи про певний предмет, котрий може розглядатися в різних аспектах і відтворюватись у різних відділах систематичного каталогу. Крім того, АПП надає значну допомогу бібліотечним працівникам у внутрішній роботі, є довідковим апаратом при систематизації, редагуванні систематичного каталогу, а також при виконанні запитів читачів.
Алфавітно-предметний покажчик може складатися паралельно з систематизацією і створенням нового каталогу, а також до вже існуючого в бібліотеці систематичного каталогу.
Алфавітно-предметний покажчик у бібліотеці НУВГП оформлений у вигляді картотеки. Кожна предметна рубрика супроводжується вказівкою на індекс відділу або розділу систематичного каталогу, в якому можна знайти літературу певної тематики [48].
Картки розставлені в алфавітному порядку найменувань предметів, що й дало назву покажчику. Картки вміщені у каталожні скриньки і розташовані безпосередньо біля систематичного каталогу [48].
Алфавітний каталог
Алфавітний каталог є обов’язковим для всіх бібліотек, оскільки виступає оcновним елементом їхнього довідково-бібліографічного апарату. Завдяки своїй структурі алфавітний каталог має змогу інформувати про авторський склад фонду, причому не тільки індивідуальних, а й колективних авторів [46].
Основні питання, з якими звертаються до нього: чи є в бібліотеці певний документ, та які твори певного автора є у фонді. Наявність у каталозі додаткових записів дає змогу здійснити пошук за другорядними ознаками – за прізвищами другого, третього автора, редактора, укладача тощо. Виконання алфавітним каталогом інформаційної функції полегшується тим, що він найповніше відображає фонд, адже тут мають бути представлені всі наявні передруки, повторні видання тощо. За допомогою алфавітного каталогу можна навести різноманітні бібліографічні довідки [46].
Формальна побудова алфавітного каталогу зумовлює в першу чергу його орієнтацію на виконання каталогом освітньої функції, оскільки бібліотека спроможна пропагувати твори видатних вітчизняних та зарубіжних вчених, письменників, громадських діячів, офіційні та відомчі документи. Як головний довідково-пошуковий апарат бібліотеки алфавітний каталог має зв’язки з іншими каталогами, з фондом бібліотеки, з обліковими документами.
Крім безпосереднього обслуговування читачів, каталог використовується у внутрішній роботі бібліотеки. За його допомогою здійснюють комплектування, встановлюючи, чи є у фонді конкретна книга та кількість примірників. Важливе значення має даний каталог для перевірки фонду, вилучення застарілої літератури. Він використовується при обробці нових надходжень. Без цього каталогу неможливо обійтись у довідково-бібліографічній та інформаційній роботі бібліотеки при виконанні різноманітних довідок, складанні оглядів, списків літератури тощо. Готуючи масові заходи, бібліотечні працівники завжди звертаються до алфавітного каталогу.
У бібліотеці НУВГП м. Рівного є 2 алфавітних каталоги – службовий та читацький [45].
Алфавітний службовий каталог (АСК) ведеться з 1944 року. Хронологічне охоплення з 1944 року до 2006 року. Гарантована повнота за 1959-2005 роки [45],
Характер каталогу – постійний. Призначення каталогу – службовий. Каталог за своєю тематикою є універсальним. В АСК відображені фонди всіх підрозділів бібліотеки. І також відображені такі види видань: книги, брошури, продовжуючі видання, спец. види науково-технічної літератури, дисертації, автореферати [45].
Каталог включає літературу, видану на мовах: українській, російській, іноземній – англійській, французькій, іспанській тощо[45].
Спосіб групування – алфавітний. Для кращого користування окремим рядом в каталозі виділені:
1. автореферати;
2. дисертації;
3. нормативна література
4. інститути;
5. службова література;
6. література на іноземних мовах [45].
Розстановка карток в межах кожного ділення каталогу: алфавітно-хронологічний порядок.
Для систематизації використовуються таблиці: УДК (природнича, технічна, література), ББК для наукових бібліотек (суспільно-політична).
В каталозі подані картки: основні, додаткові, відсилкові, довідкові. Відомості, занесені на основні картки каталогу на лицевій стороні: розподіл по структурних підрозділах, співавтори. Редактор, упорядник, персоналії, інвентарні номери та кількість екземплярів книги, поставленої на без інвентарний облік.
Відображення нових надходжень в АСК проводиться постійно 1 раз в місяць. Допоміжний апарат до каталогу – картотека назв інститутів.
Алфавітно-читацький каталог (АЧК) ведеться з 1973 року [46]. Хронологічне охоплення – наукова технічна література з моменту організації каталогу інша – за останні 20 років [46]. Гарантована повнота за 1973-2005 роки.
Призначення каталогу – читацький, тематика АЧК – універсальна. В ньому з найбільшою повнотою відображена література: учбова та науково-технічна по профілю інституту та суміжним галузям, суспільно-політична. Відсутня художня література. Це відрізняє алфавітний читацький каталог від учбового [46].
Каталог включає літературу, видану на мовах – українській і російській. Спосіб групування – алфавітний. Розстановка карток в межах кожного ділення каталогу – зворотно-хронологічна [46].
Для систематизації використовуються таблиці УДК (для технічної літератури), ББК для наукових бібліотек (для суспільно-політичної).
В усьому іншому алфавітний читацький каталог нічим не відрізняється від алфавітного службового каталогу, хіба що відсутністю допоміжного апарату в АЧК.
Обидва каталоги щорічно редагуються.
Систематична картотека журнальних статей.
Картотека журнальних статей вузівської бібліотеки м. Рівного знаходиться у веденні довідково-бібліографічного відділу. Картотека розташована в довідково-бібліографічному відділі[47].
Картотека журнальних статей ведеться з 1962 року. Характер картотеки – постійний.
Призначення картотеки – читацька, виконує інформаційно-бібліографічну функцію.
Тематика картотеки галузева. В ній відображаються матеріали із загальних проблем науки, техніки, лісового та сільського господарства, гуманітарних та суспільно-політичних наук тощо. У картотеці також відображаються директивні матеріали, статті із збірників, видань, що продовжуються, журналів, газет, які є у фонді, а також відсутні видання, які представляють цінність та актуальність для читачів бібліотеки [47].
Картотека журнальних статей також представлена картотекою наукових праць викладачів Університету [47].
Картотека включає літературу, видану на українській та російській мовах.
Спосіб групування матеріалу в картотеці аналогічний систематичному каталогу. У межах кожного ділення картки розставлені у зворотно-хронологічному порядку.
У картотеці представлені картки Книжкової палати України і рукописні. Відображення нових надходжень у картотеці відбувається щомісяця. Директивні матеріали уряду – по мірі їх публікації.
Редагування картотеки поточне, у процесі включення карток у картотеку. Хронологічні межі статей різних галузей залежить від профілю вузу [47].
Зовнішнє оформлення картотеки журнальних статей включає індекси класифікаційної системи ББК і УДК (за таким самим принципом як і в систематичному каталозі), словесні формулювання індексів ББК, номер ящика.
Електронний каталог ”УФД-бібліотека”
На поточний момент термін типу, ,інформаційне століття,, сприймається досить буденно. Дійсно, роль інформації в діяльності окремих організацій та суспільства цілому невпинно зростає. Цей факт відбився на формуванні поняття інформаційного ресурсу як окремого ресурсу організацій, галузі або країни. Як правило, інформаційний ресурс упорядкований в двох- або трьохрівневу структуру. На нижньому рівні знаходиться неформалізована інформація у вигляді паперових документів, магнітних носіїв, кіно фотоплівок, комп’ютерних файлів. На другому рівні розміщується формалізована інформація у вигляді картотек та баз даних. Третій рівень складають словники-довідники, де розміщується інформація про те, де і яким чином можна знайти інформацію. Цей рівень є характерним для випадків використання значної кількості різних технологій збереження і доступу до інформації перших двох рівнів. Він часто відсутній. Тоді його роль в певній мірі виконує другий рівень [14].
Зростання обсягів інформації та дедалі більш жорсткі вимоги до її актуальності й доступності змушують все більше уваги приділяти засобам автоматизації. Так, останнім часом ми стали свідками широкого впровадження комп’ютерних систем фактографічного типу.
Технології, Інтернет суттєво розвинули документальні системи. Друге дихання отримали інформаційно-бібліотечні системи. За останні кілька років вони встановлені у більшості університетів, в багатьох інституціях державного управління, проектно-конструкторських закладах, публічних бібліотеках. Винятком не став і НУВГП. Тут перевага надалась інформаційно-бібліотечній системі «УФД/Бібліотека», що вже зарекомендувала себе з позитивної сторони приблизно у 80 установах України.
Електронний каталог містить інформацію про документи, надаючи можливість здійснювати їх пошук за різними ознаками (атрибутами) та відповідністю до певних класифікаторів (рубрика творів, предметних каталогів і ін.).
Слід особливо зауважити, що на поточний період мало уваги приділяються організації зв’язків між документами. Сучасна система дає можливість ввести зв’язки різних типів (серія-підсерія-документ серії, основний документ-додаток, стандарт – сучасний стандарт)[14].
Основний каталог є центральною ланкою системи. До нього під’єднуються додаткові інформаційні засоби: відомості про примірники (бібліотечний фонд), про складові частини документа (нумерація), предметні каталоги, каталоги персоналій, навчальних дисциплін і т.д.
Особливу роль відіграють тематичні картотеки. Це рубрикатори, предметні каталоги, каталоги персоналій, дисциплін, об’єднані єдиним механізмом побудови і використання. Така картотека є ієрархічною структурою, елементами якої є «теми». Теми повязуються з документами так, що за темою легко відібрати документи які до неї відносяться. Так, досить просто відібрати документи, що стосуються певної персоналії, дисципліни. Теми також можна використовувати в ролі закладок або ключових слів.
Одним з основних призначень системи є створення умов для ефективного відбору документів за різними ознаками. Такими ознаками можуть бути значення окремих атрибутів опису документа, наприклад, його назва, автор або рік чи дата видання, а також належність до тем тих чи інших класифікаторів. При цьому способи в які буде здійснюватись пошук, залежать від багатьох обставин: в першу чергу, від того, що відомо читачу про сам об’єкт пошуку. Розглянемо кілька прикладів. Читач бажає знайти документи, що відносяться до певної теми (галузі знань, прізвища). Оскільки читач не знає точно, які теми передбачені у відповідних класифікаторах, він починає з пошуку теми. Вводиться контекст (частина слова, яку має містити тема).
Так, за контекстом «Економіка» знаходимо кілька тем: «Економічна теорія», «Економічна історія», «Економічна статистика» і т.п. вибираємо, наприклад, «Економічна статистика» і дивимось, яке місце в ієрархії тем даного каталога вона посідає. Тема знаходиться в класифікаторі ББК, в розділі «Економіка. Економічні науки» в підрозділі»705 Економічна статистика. Облік економічна теорія ». Вважається, що це саме те, що треба. Тоді, натиснувши на кнопку »Відбір документів за темою», отримуємо перелік документів, які відносяться до цієї теми. Отже можна шукати документи, що відносяться до призначеної теми і всіх підтем. Можна також додати цю умову вибору до переліку умов і подовжити формування даного переліку.
Але якщо точний контекст задати проблематично, але відомий розділ певного класифікатора, наприклад, галузь знань- «Науки про землю» в класифікаторі ББК. Тоді відкривається класифікатор і поступово розвиваються теми, що відповідають задуму читача. Після того позначається конкретна тема і так само, як у попередньому випадку, знаходиться відповідні документи або доповнюється перелік умов вибору.
Слід зазначити, що ця схема пошуку може доповнювати попередню. Тобто, можна спочатку знайти тему за контекстом, а потім передивитися теми, які оточують її в певному класифікаторі і вибрати найбільш прийнятну.
Виходячи з досвіду експлуатації інформаційно-бібліотечних систем, відбір документів за темами є найбільш поширеним засобом пошуку. Його ефективність безпосередньо залежить від адекватності обраних класифікаторів(ББК, УДК).
Водночас, коли читач має конкретні відомості про документ, який він хоче знайти, наприклад, знає назву, автора чи рік видання, слід скористатися засобами пошуку за атрибутами. Вибирається поле опису документа, наприклад, «Назва документа», умова, наприклад, «містить слова» і слова, які має містити назва в даному випадку – «економіка», «гроші…» і «банк..». одночасно можна задати кілька умов. Можна просто додавати до переліку умов відбору, поєднуючи їх з умовами відбору за темами.
Слід зазначити можливість перегляду каталожної картки поточного документа. Тип картки вибирається в нижньому полі форми. (картка містить основні відомості про документ, які в значній мірі дозволять визначити, чи влаштовує він читача).
Однією з основних задач є створення і підтримка довідково-бібліографічного апарату (ДБА) та різних картотек, в тому числі картотеки аналітики. Для відбору документів застосовується переважно їх класифікаційні ознаки. За базовий береться один з класифікаторів (ББК чи УДК) і на його основі складається тематичні картотеки(каталог ключових слів) і т.п.
Впровадження автоматизованої бібліотечної системи суттєво спрощує введення ДБА, об’єднуючи алфавітний, систематичний каталоги, окремі тематичні напрямки (праці викладачів) та види видань.
З урахуванням можливостей сучасних інформаційно-бібліотечних систем, (а у випадку НУВГП- „УФД/Бібліотека”), відбирати документи, зареєстровані в електронному каталозі, за певними ознаками і формувати з відібраних ті чи інші переліки може будь-який читач, завданням бібліографів стає наповнення електронного каталога.
В НУВГП нові надходження вливаються в електронний каталог з 2002 року. З 2003 року розпочинають вибіркове ретроспективне введення бібліографічних описів літератури з 1990 року. Паралельно роздруковуються картки для паперового каталогу [49].
Всього в 2005 році було введено 7089 описів (заплановано – 8000). загальна кількість введених описів на кінці 2005 року становить 18245 (заплановано – 18000) [ 50].
Створюється електронна картотека „Праці професорсько-викладацького складу НУВГП”.
2.2 Довідково-бібліографічний фонд
Важливу роль у вузівській бібліотеці відіграє фонд довідкових та бібліографічних видань. Одним з основних вимог до нього – поєднання розумної повноти та можливості оперативно з ним працювати. Вузівська бібліотека підбирає довідкові видання певного змісту та характеру, здійснюючи таким чином профільоване комплектування ДБФ.
У вузівській бібліотеці НУВГП довідкові та бібліографічні видання розміщуються у довідково-бібліографічному відділі. Вони представлені широким спектром енциклопедій. Зокрема: „Українська радянська енциклопедія”, „Большая советская энциклопедия”, ”Технічна енциклопедія” „Енциклопедія сучасної України”, „Енциклопедія народного господарства України”.
Наявні енциклопедії з суспільних наук. Наприклад „Енциклопедія українознавства”, ”Философская энциклопедия”.
Вражаюча кількість лінгвістичних, галузевих словників: „Словник української мови” (Під ред. Мандрика М.Л.) в 12 томах. Даль В. ”Толковый словарь живого великорусского языка” 1956 та 1989 років, „Великий тлумачний словник сучасної української мови” 2004року, „Философский словарь”, „Политехнический словарь”, ” Товарный словарь”, тощо.
При виконанні запитів читачів, яким потрібні фактичні або цифрові дані, відповідь можна знайти у різноманітних довідниках, наприклад: „Хто є хто на Рівненщині”, „Фінансові послуги в Україні”, але підвищеним попитом користуються „Статистичні щорічники України”, „Статистичні щорічники Рівненської області”.
У цьому ж довідково-бібліографічному відділі бібліотеки НУВГП є окремі стелажі з реферативними виданнями України. Зокрема, всі серії українського реферативного журналу „Джерело”: „Природничі науки”;”Техніка. Промисловість. Сільське господарство”; „Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво”. Реферативні журнали Книжкової палати України: „Економіка. Економічні науки”, „Політика. Політичні науки”, та інші видання України та Росії.
Також ДБВ має в своєму ДБФ „Літописи газетних статей”, „Літописи журнальних статей”, „Літописи книг”, „Літописи авторефератів дисертацій”.
ДБФ облікується в топографічному каталозі (робочий каталог в якому закріплюються документи за окремими підрозділами бібліотеки). Загальний обсяг фонду складає понад десять тисяч примірників.
2.3 Фонд виконаних довідок
У процесі довідково – інформаційного обслуговування студентів виконуються різні довідки. У бібліотеці НУВГП окремий фонд виконаних довідок не ведеться.
3 Видавничо-бібліографічна діяльність бібліотеки
Видавнича діяльність бібліографічного відділу бібліотеки вузу один з важливих напрямків роботи. В НУВГП щорічно видається „Покажчик періодичних видань, передплачених бібліотекою НУВГП на ___ рік”.
Покажчик видається з метою інформування читачів бібліотеки, і в першу чергу, наукових працівників та викладачів, про передплачені періодичні видання, що отримують різні підрозділи університету та бібліотеки.
Структура:
– в першій частині в алфавітному порядку, розміщені назви журналів, спочатку українською, потім російською мовами;
– в другій частині в алфавітному порядку, розміщені назви газет. Спочатку українською мовою, а потім російською.
Після кожної назви періодичного видання вказуються сигли підрозділів бібліотеки і університету, які його отримують.
На початку покажчика подано список підрозділів бібліотеки та університету, які отримують періодичні видання та їх умовні позначення – сигли.
Готується до випуску анотований бібліографічний покажчик ”Наркоманія і алкоголізм у молодіжному середовищі”. Сюди включені статті, з періодичних видань, книги, брошури з фонду бібліотеки НУВГП про стан, причини, і профілактику наркоманії в Україні.
Інформацію подано у трьох розділах за за тематичним принципом а в межах розділів – за алфавітом. Призначений для викладачів та студентів вузу.
Також в перспективі випуску бібліографічний покажчик про вищу освіту в Україні. Сюди буде включена література про Болонський процес, глобалізацію освіти, якість освіти в Україні, освітні технології, організацію науково-дослідної роботи у вищій освіті.
4 Бібліографічний сервіс бібліотеки
4.1 Бібліографічне інформування користувачів
Бібліографічне інформування споживачів (БІС) – це систематичне забезпечення споживачів бібліографічною інформацією відповідно до їхніх довготривалих або постійно діючих запитів та (або) без запитів, згідно із інформаційними потребами споживачів [40].
За допомогою книжкових виставок та бібліографічних оглядів можна показати особливості ДБА, представити широке коло бібліографічних посібників, поширювати раціональні методи бібліографічної роботи тощо. Виставки довідково-бібліографічних матеріалів розрізняються і за змістом, і за об’єктом. Вони можуть різнобічно представляти довідково-бібліографічні видання – посібники всіх видів бібліографії, енциклопедії, словники, путівники, різні довідники. Практикуються також і виставки матеріалів по одній галузі знання, і навіть по одній темі.
Бібліотечна практика знає чимало інших різновидів виставок: повністю присвячених бібліографічній періодичні, виставок методичного характеру, які пояснюють як користуватись бібліографічними покажчики, та інших.
Завдання бібліотекаря – комбінувати виставки з таким розрахунком, щоб їх можна було розмістити по різним відділам і на виставці нових надходження, і щоб у сукупності вони привертали увагу максимальної кількості студентів та викладачів. Виставками слід надавати постійний характер, закріпляючи за ними спеціальні стенди у відділах бібліотека та систематичних їх поповнювати.
У 2005 році у НУВГП було організовано 103 тематичні книжкові виставки та відриті перегляди [50].
Зокрема, організовано цикл виставок, присвячених ювілейним датам видатних людей, таким як Михайло Шашкевич, І.К.Карпенко-Карий, Василь Симоненко, М.Т.Йогонен, Д.І.Яворницький, С.П.Мартос, О.П.Стоженко, Богдан Хмельницького, М.В.Дукин, В.З.Гжинський; цикл виставок присвячених ювілейним датам, відкриті перегляди, виставки на допомогу навчальному процесу та ін.. Такі як:
«День української писемності та мови»
«Кирило-Мефодіївському товариству-160»
«Закон, вчинок, відповідальність»
«Розвиток автомобільного транспорту»
«Нехай святиться ім’я твоє» (Великдень)
«Різдвяно-новорічні свята і традиції українського народу»
«Шлях України до незалежності (До Дня Соборності України)»
«А Чорнобиль болить…..»
«Голодомор (1932-1933рр)»
«День Європи в Україні»
«Рік Грузії в Україні»
«Обережно: СНІД»
«День знань»
«Вища освіта в Україні і Болонський процес »[50].
Традиційними стали бібліографічні огляди. Вони користуються великою популярністю. Наприклад:
«Традиції і звичаї українського народу»
«Літературні імена Рівненщини»
«Свічка пам’яті нашого земляка письменника Уласа Самчука».
«Спілкування з мудрістю» (до Дня писемності і мови)
„Невербальне спілкування”[50]
Не залишаються на другому плані і бібліографічні огляди з основ екології, з охорони водних ресурсів для студентів молодших курсів. Ще одна форма інформування читачів – плакати. У бібліотеці НУВГП – їх декілька. Є, наприклад, плакат який розповідає історію бібліотеки технічного вузу, дає загальну характеристику фонду, кількісні показники тощо. Хоча інформація щодо кількості одиниць зберігання бібліотечного фонду дещо застаріла, там вказано 600 тисяч одиниць зберігання документів, а на кінець 2005 року фонд складав 706762 примірника.
Згідно з новим надходженням книг кожні 2 місяці складаються «Бюлетні нових надходжень в центральну бібліотеку НУВГП », всього за 2005 рік було складено 6 списків.
Під кожним списком керівні кадри вузу засвідчують підписом, що вони ознайомилися з даним бюлетенем.
Є ще одна форма інформування – газета НУВГП «Трибуна студента». З метою інформування більш широкого кола читачів про інформаційні видання, що надходять до бібліотеки, співробітниками довідково-бібліографічного відділу були написані бібліографічні огляди до цієї газети („Інформація про патентні видання”, „Інформація про реферативні журнали України” та ін.)
У практиці бібліографічної роботи всі форми обслуговування та пропаганди бібліографічних знань взаємодіють та взаємодоповнюють одна одну. Виставка, вдало підібрана та вміло, професійно оформлена, сама по собі не може мати необхідну взаємодію. Інша справа, коли вона супроводжується живим словом під час бесід та оглядів. Успіх консультацій, переглядів, лекцій в значній мірі залежить від того, наскільки широко бібліотекар застосовує наочність.
Всі форми та методи обслуговування читачів у вузівській бібліотеці стануть ще більш ефективними при організації вільного доступу до довідково-бібліографічних та інформаційних видань. Відкритий доступ здійснюється не до всього підсобного довідкового фонду, а до певної більшої- чи меншої- його частини. У бібліографічному відділі бібліотеки НУВГП декілька таких стелажів, на яких розміщуються різноманітні інформаційні видання – реферативні журнали, збірники тощо. Організовано також вільний доступ до довідкових видань – різні енциклопедії, словники. Довідники з різних галузей знань – з біології, екології, математики тощо.
Слід зазначити про Дні інформації. Протягом 2005 року їх було проведено 10 [50].
4.2 Довідково-бібліографічне обслуговування
Довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) організовано у всіх вузівських бібліотеках. Цей вид обслуговування є дуже важливим як для студентів, так і для професорсько-викладацького складу вузу. Довідково-бібліографічна робота бібліотеки полягає у підборі літератури з різних питань, у пошуку за допомогою книг і періодичних видань відомостей та допоміжних матеріалів[40].
Довідково-бібліографічне обслуговування – це бібліографічне обслуговування відповідно до разових інформаційних запитів споживачів інформації, пов’язане з наданням довідок та інших бібліографічних послуг[40].
Разовий інформаційний запит –це такий запит, з яким споживач звертається до інформаційної установи, розраховуючи на негайну відповідь і не пов’язуючи своє звертання з бібліографічним обслуговуванням у майбутньому.
На разовий інформаційний запит бібліограф дає негайну відповідь у тій формі, яка можлива: підбирає відповідні документи чи шукає інформацію про такі документи і видає її у вигляді бібліографічної інформації.
Інформаційний запит може бути перетворений споживачем у бібліографічний запит, тобто в інформаційний запит на бібліографічну інформацію, чи у фактографічний запит –вимогу на фактографічну інформацію. Відповідь бібліографа може бути надана у вигляді довідки, консультації або відмови. Довідки та консультації можуть бути бібліографічні чи фактографічні.
Бібліографічні довідки містять БІ у відповідь на разовий запит споживача. Бібліографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку БІ споживачем[40].
Фактографічні довідки містять відомості про конкретні факти, події і явища реальної дійсності, дані з різних галузей знань, трактування термінів тощо. Фактографічна довідка може містити також посилання на джерело фактографічної інформації, але тільки після фактографічних даних. Фактографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку фактографічної інформації споживачем[40].
Відмова бібліографа у відповіді на інформаційний запит споживача повинна містити мотивацію неможливості видати інформацію.
Найбільшу частину відповідей у процесі ДБО складають бібліографічні довідники, які поділяються на адресні, тематичні та уточнювальні.
Адресна бібліографічна довідка встановлює наявність та місцезнаходження документа у фонді. Видається вона спочатку у вигляді бібліографічного опису документа, що супроводжується шифром зберігання документа у фонді. Тематична бібліографічна довідка містить бібліографічну інформацію з визначеної теми(як правило, у вигляді бібліографічного списку).
Уточнювальна бібліографічна довідка – та, в якій встановлюється та уточнюється елементи бібліографічного опису документа, що були відсутні чи перекручені у запиті споживача [40].
Довідки в процесі ДБО можуть бути усними чи письмовими.
Якість довідково-бібліографічної роботи залежить від кваліфікації бібліографа, широти кругозору, знання літератури. Бібліограф повинен уміти правильно організовувати ДБА своєї бібліотеки і раціонально використовувати, володіти методикою довідково-бібліографічної роботи [1].
Працівники бібліотеки можуть добре організувати довідково-бібліографічне обслуговування своїх читачів лише в тому випадку, якщо вони знають профіль вузу, який обслуговують, завдання, які стоять перед ним, культурний рівень окремих груп читачів[1].
Більш кваліфіковану допомогу надасть бібліограф, який спеціалізується у відповідній галузі знань. Знання найважливіших сучасних проблем основних і суміжних наук, термінології, історії науки, обізнаність в спеціальній літературі, у діяльності науково-дослідних закладів – дає можливість вести довідково-бібліографічне обслуговування на високому рівні.
Бібліографам необхідно мати педагогічний такт у роботі зі студентами, проявляти настирливість у пошуку необхідних відомостей про літературу, вміти швидко орієнтуватися в питаннях[1].
Студент отримує відповіді на питання, що стосується літератури уДБВ, на абонементі, також у читальному залі і біля каталогів, по МБА.
ДБВ у більшості випадків відповідає на більш складні запитання. Зазвичай студент звертається до ДБВ після того, як потрібна література не була самостійно знайдена ні по каталогам чи картотекам, ні за допомогою бібліотекаря на абонементі і в читальному залі.
Читачі зацікавлені в найшвидшому отриманні потрібних їм відомостей. Швидкість виконання запиту залежить від ДБА, від уміння бібліографа використовувати бібліографічні та довідкові видання. Чим краще організовано ДБО, тим оперативніше дається відповідь на запит читача.
У практиці роботи вузівської бібліотеки НУВГП при виконанні усних і письмових запитів найчастіше застосовується консультації для пошуку літератури самостійно в довідниках, каталогах, картотеках.
Студенти звертаються у довідково-бібліографічний відділ з найрізноманітнішими запитами, які стосуються навчального чи науково-дослідного процесу.
За 2005 рік в центральній бібліотеці НУВГП довідково-бібліографічним обслуговуванням було охоплено 6905 читачів, зо на 1343 користувача більше, ніж у 2004 році.
Загальна кількість довідок становить 9722, а це на 757 більше ніж у 2004 році. В тому числі 6533 тематичних довідок. В порівнянні з 2004 роком, де кількість тематичних довідок становить всього 2186.
Така відмінність показників в порівнянні з 2004 роком в бік підвищенням, пов’язана зі збільшенням кількості студентів у НУВГП.
5 Бібліографічне навчання читачів
Навчання користувачів є сервісною пропозицією бібліотек. Її специфіка полягає в тому, що навчальні ситуації створюються штучно.
Тобто бібліотекарі навчають користувача користуватись бібліотекою та всіма бібліотечними послугами, застосовуючи при цьому певні методичні підходи.
Користувачі вчаться проводити цільовий пошук літератури. Їм надається підтримка на їх бібліотечному шляху. Це відбувається через передачу фахових знань, а також певних методик. В рамках таких навчальних програм для користувачів їх учасники мають можливість для тренування вже існуючих та нових спеціальних навичок, а також етапів роботи в процесі пошуку та отримання інформації. Навчання користувачів є педагогічним процесом, хоча він відрізняється від інших дидактичних ситуацій, як то уроки школі, академічний навчальний процес, педагогіка вільного часу. Педагогічні моделі, розвинені для названих вище галузей не можуть бути перенесені на навчання для користувачів бібліотек, тому треба розвивати додаткові, розроблені на конкретну (бібліотечну ) ситуацію концепції.
Загальнодоступність предмету веде до того, що для користувачів часто залишається незрозумілим, навіщо, власне, їм взагалі брати участь в такого роду навчальних заходах. З іншого боку складність предмету веде до того, що користувачі саме на практиці пересвідчуються у тому, що їх знань та навичок не завжди вистачає для цього і тому вони приймають участь у навчанні або вимагають відповідної опіки з боку персоналу.
Зміст навчання користувачів полягає в інформативності, що охоплює певні здібності та навички знаходити і діставати необхідну інформацію та матеріали, розуміння потрібних для цього методів та прийомів, а також знання про бібліотеку як центр інформації.
З огляду на це, навчання має за мету розвиток у користувачів навичок базових видів діяльності, що виконується протягом всього життя в сучасному інформаційному суспільстві.
Багато з користувачів бібліотек, розуміють, що в достатньому обсязі володіють базовими навичками, тому і не вважають необхідною для себе участь у навчанні.
Але ж з іншого боку предмет вивчення є настільки специфічним, що у користувачів виникає потреба у тому, щоб їх навчали.
Користувачі розуміють університетську бібліотеку як свого роду скриньку з інструментами, як допоміжний засіб у їх духовній праці. Бібліотека розглядається як надавач послуг.
Готовність до надання послуг користувачам персонал бібліотек повинен виявляти безпосередньо на місці, на практиці, тобто, наприклад, на традиційно повторюване питання „Як мені це зробити(знайти)?”. Відповідно повинна бути не суха довідка, а користувачу треба надати роз’яснення і запропонувати навчальну допомогу.
Навчальні заходи повинні презентуватися у якомога нескладній формі. Саме тому у НУВГП чільне місце у бібліографічному навчанні посідає проект навчальної програми.
Корінні перетворення в соціально-економічному житті країни істотно вплинули на вимоги, пропоновані до випускників вищого навчального закладу. У нових умовах формування професійно-значимих якостей випускника НУВГП повинне бути орієнтовано не стільки на обсяг і повноту конкретного знання скільки на здатність самостійно поповнювати знання, ставити і вирішувати різноманітні задачі, шукати авторитетні рішення, виробляти критерії добору найбільш ефективних з них. Досягнення цієї мети в значній мірі залежить від рівня інформаційної культури.
Усвідомлення інформаційної культури як особливого, відносно аспекту культури стало можливим у результаті оновлення інформаційного підходу до пізнання дійсності, розвитку представлень про інформаційне суспільство, у якому інформаційні ресурси по своїй значимості не поступаються енергетичним, фінансовим і іншим стратегічним ресурсам, а сама інформація оцінюється як економічна категорія – товар, ефективно використовуваний в сучасному діловому світі для підвищення кваліфікації.
Предмет курсу: У даний час відсутнє загальноприйняте тлумачення поняття „інформаційна культура”. У рамках пропонованого для студентів НУВГП курсу „Основи інформаційної культури”. Під нею розуміється систематизована сукупність бібліографічних знань, умінь, навичок, що забезпечує оптимальне здійснення індивідуальної інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних так і непрофесійних потреб в інформації. Інформаційна культура відбиває ступінь володіння людиною основами знань в області методів і технологій роботи з інформацією, а також наявність досвіду, навичок виконання інформаційних процедур.
Курс ”Основи інформаційної культури„ призначений для студентів першого курсу всіх спеціальностей і форм навчання.
Основна мета курсу „Основи інформаційної культури” – дати студенту знання, уміння і навички інформаційного самозабезпечення його навчальної і науково-дослідницької діяльності.
Досягнення цієї мети здійснюється в ході рішення наступних задач:
– Освоєння раціональних прийомів і способів самостійного введення пошуку інформації і систематизації даних відповідно до задач навчального процесу у вузі.
– Оволодіння формалізованими методами АСОД.
– Вивчення і практичне застосування технології підготовки й оформлення результатів самостійної науково-дослідної діяльності (підготовка курсових і дипломних робіт, рефератів, доповідей).
Як випливає з мети та задач курсу, він покликаний стати основою раціональної навчальної діяльності студентів. Це обумовлене тим, що курс цілком підлеглий задачам професійної підготовки фахівців. Цінність курсу обумовлена його взаємозв’язками з загальнонауковими і спеціальними дисциплінами, а також задачами навчального процесу (підготовка доповідей, рефератів, курсових і дипломних робіт та ін.), що стоять перед студентом із самого початку навчання.
Головною умовою ефективності вивчення курсу є обов’язкова практична робота по оволодінню пропонованими в курсі методиками. Це означає знання організації інформаційних процесів, володіння прийомами пошуку, збору, обробки, аналізу і синтезу інформації, уміння застосовувати технічні засоби, використовувані в інформаційному процесі. Прикладний характер і практична спрямованість курсу, дають можливість при освоєнні, більш раціонально організовувати самостійну роботу студентів, скоротити інтелектуальні і часові витрати на пошук і аналітично –синтетичну переробку навчальної і наукової інформації, більш продуктивними видами інтелектуальної праці.
Курс ”Основи інформаційної культури” складається з шести тем, що пропонуються для вивчення студентами перших курсів всіх спеціальностей і форм навчання.
1. Інформація і суспільство.
2. Бібліотеки, їх діяльність і ДБА.
3. Бібліографія, як область науково-практичної діяльності.
4. Нові інформаційні технології в бібліотеці.
5. Пошук, збір і обробка інформації за допомогою традиційного ДБА бібліотеки.
6. Оформлення наукових праць.
Найбільше уваги бібліографи НУВГП приділяють останнім двом темам. Адже саме з ними студенти стикаються найчастіше під час навчального процесу і подальшої науково-дослідної діяльності.
Теми і зміст лекційних занять:
Тема 1 Інформація і суспільство
Тут пояснюється такі теми як: інформаційна культура (визначення, багатозначність поняття ”інформація”). Класифікація інформації за способом передачі і сприйняття (візуальна, аудиальна, машино-орієнтована), за рівнем суспільної значимості (масова, спеціальна, особиста),у залежності від характеру діяльності(управлінська, наукова, навчальна, практично-прикладна т а ін.).Відтворення та перетворення інформації, копіювання та тиражування. Проблема авторського права. Соціальні інститути поширення інформації: роль та місце бібліотек в організаційній структурі інформації. Типи і види документів, необхідних для навчальної і наукової праці (підручники та навчальні посібники, довідкові видання, бібліографічні покажчики, інформаційні видання, наукова та науково-популярна література, дисертації й автореферати дисертацій, офіційні й нормативні документи, періодичні видання).Інформаційна культура споживача і виробника інформації як один з необхідних результатів утворення у вищій школі.
Тема 2. Бібліотеки, їх діяльність і ДБА
Розглядається система бібліотек України і регіону, їхній інформаційний потенціал. Основні типи бібліотек, їхні особливості, фонди, послуги. Віртуальні бібліотеки. Інформаційні задачі, розвязувані різними типами і видами бібліотек. Бібліотека як інформаційно-пошукова система: структура і можливості. Поняття про інформаційний сервіс, довідково-бібліографічний фонд бібліотеки. Бібліографічний опис документа. Знайомство з державними стандартами по БО. Значення інформаційного пошуку. Роль ДБА бібліотеки в організації ДБО. Види інформаційного пошуку. Система каталогів і картотек.
Тема 3. Бібліографія як область науково-практичної діяльності
Бібліографія, її значення в житті суспільства. Загальне представлення про бібліографію в контексті історії. Сучасні системи вітчизняної зарубіжної інформації. Система інформаційних видань по профілю спеціальності, що вивчається. Характеристика об’єктів бібліографії. Типи і види бібліографічних посібників. Вторинні документи як результат аналітико-синтетичної переробки інформації, згортання інформації. Основні типи АСОД(анотування, реферування, огляд).
Основні типи інформаційних запитів і технологія їхнього виконання. Відстеження потоку нової інформації. Ретроспективний пошук. Правила бібліографічного оформлення науково-дослідної роботи. Таблиці ББК і УДК. Систематизація наукових праць.
Тема 4. Нові інформаційні технології, їхня роль у сучасному суспільстві
Форми представлення інформації на основі нових інформаційних технологій.
Технологія застосування комп’ютера для пошуку, збору, обробки, збереження і представлення інформації. Локальні і глобальні комп’ютерні мережі.
Теми і зміст практичних занять.
Тема 1. Пошук, збір і обробка інформації за допомогою традиційного ДБА бібліотеки
Мета:
– вивчення алгоритму пошуку по ДБА;
– оволодіння навичками пошуку;
– закріплення придбаних навичок.
Забезпечення: каталоги, картотеки, інформаційні і бібліографічні
видання.
Практичні заняття:
– пошук документів в АК книг;
– пошук документів в АС картотеці;
– пошук і визначення індексу ББК і УДК по темі;
– тематичний пошук;
– пошук за допомогою інформаційних і бібліографічних видань;
– оформлення БО.
Тема 2. Оформлення наукових праць
Мета:
– придбання навички складання БО різних документів;
– оволодіння технологією оформлення рефератів, контрольних, курсових і дипломних робіт.
Забезпечення: зразки різних документів, схеми складання БО на різні види документів.
Практичні заняття:
– складання різних видів БО;
– оформлення різних видів бібліографічних посилань;
– оформлення бібліографічних списків літератури.
Висновки
Довідково-бібліографічний відділ здійснює інформаційне і довідково-бібліографічне забезпечення навчально-виховного процесу, науково-педагогічної та науково-дослідницької діяльності вищого навчального закладу. Відділ проводить формування фонду відділу, ведення довідково-бібліографічного апарату. Важливою ланкою в роботі відділу є бібліографічне навчання користувачів бібліотеки даного закладу. Одне з чільних місць посідає бібліографічне інформування споживачів та довідково-бібліографічне обслуговування.
ДБА відображає весь стан фонду бібліотеки.
Систематичний каталог є найголовнішим каталогом у вузівській бібліотеці. Галузі знання розташовані у логічній послідовності, це створює зручності студентам для пошуку необхідних видань. Тематика систематичного каталогу універсальна. Це означає, що систематизовано всі галузі знання і студенти стовідсотково здобувають знання саме у бібліотеці свого вузу. Це спричинено специфікою навчання та навчальної літератури, яка видається на абонементах і у читальному залі.
Алфавітний каталог є важливим довідково-пошуковим апаратом бібліотеки, оскільки групування матеріалу відбувається за алфавітом прізвищ авторів і назв творів, що і дало назву каталогу. У вузівській бібліотеці НУВГП є два алфавітних каталоги: службовий і читацький.
Алфавітний каталог представляє найбільший інтерес для студентів-першокурсників, які ще не володіють потрібними знаннями для користування систематичним каталогом. Тому алфавітний каталог для них є зручним і оперативним.
Систематична картотека журнальних статей найоперативніше відображає новітню інформацію з будь-якої галузі, розвиток науки чи техніки. Якщо інформація у підручниках та посібниках здатна швидко втрачати свою актуальність, то інформація у періодичних виданнях завжди залишається новою, свіжою і оперативною.
Найсуттєвішу допомогу у пошуку видань надає алфавітно-предметний покажчик. Він є обов’язковим доповненням до систематичного каталогу і систематичної картотеки журнальних статей. АПП це алфавітний перелік всіх понять, про які збирається література у систематичному каталозі. Алфавітно-предметний покажчик повністю охоплює всі питання, предмети і явища, про які йдеться у виданнях, представлених у фонді вузівської бібліотеки. Отже АПП адекватно і всебічно відображає зміст систематичного каталогу.
В наш час інформації та новітніх технологій, коли користувач бібліотеки вже не може справитись з лавиною інформджерел, віднайти в цьому стрімкому потоці потрібну інформацію. А надто в технічному вузі, галузі знання, що тут вивчаються найшвидше розвиваються. На допомогу цьому приходить електронний каталог бібліотечної програми „УФД-бібліотека”. Зручність полягає в тому, що пошук в цьому універсальному каталозі здійснюється за будь-якими параметрами. Наприклад за галуззю знання, прізвищем автора, ключовим словом, бібліотечним шифром т.п..
На сьогоднішній день гостро стоїть проблема залучення студентів не тільки до роботи з підручниками, а й до широкого використання наукової літератури, як обов’язкової умови для навчального і наукового процесу.
Один з найважливіших напрямків у діяльності вузівської бібліотеки-робота на допомогу бібліотечно-бібліографічній орієнтації студентів, виховання в них культури читання, навичок бібліографічного пошуку. Бібліографічному навчанню користувачів в бібліотеці НУВГП приділяється дуже багато уваги. Працівниками бібліографічного відділу створили спеціальну програму „Основи інформаційної культури”, щоб студенти могли самостійно здійснювати бібліографічний пошук у каталогах і картотеках, для семінарів, рефератів, курсових та дипломних робіт.
Невід’ємною частиною роботи ДБВ є довідково-бібліографічне обслуговування користувачів бібліотеки вузу. Воно полягає, насамперед, у виконанні бібліографічних довідок, що дуже допомагає у пошуку відповідей на найскладніші питання.
Для бібліографічного інформування читачів працівниками відділу щорічно проводяться виставки-перегляди, бібліографічні огляди з певних актуальних тем та про видатних людей.
Щорічно виходить бібліографічний „Покажчик періодичних видань, передплачених бібліотекою НУВГП на ___ рік.” До друку готуються анотований бібліографічний покажчик „Наркоманія і алкоголізм у молодіжному середовищі” та бібліографічний покажчик про вищу освіту.
Для покращення роботи ДБВ бібліотеки НУВГП було б доцільним створити в бібліотечній програмі ”УФД-бібліотека” повнотекстові бази даних, та створити безпосередній доступ студентам до електронного каталогу, що полегшить їх самостійну роботу. Ввести навчальний курс „Основи інформаційної культури” як обов’язковий предмет в навчальну програму вузу для покращення бібліографічних знань студентів, що є важливим у навчальній та науково-дослідницькій роботі.
Список використаної літератури та неопублікованих документів
1. Балла Е., Швалб М. Удосконалення діяльності бібліотек вузів в умовах перебудови вищої освіти в країні //Бібліотекознавство і бібліографія. – 1998. -Вип. 28.-С. 12-18.
2. Божко М., Гордій М. Книгозбірні Львівського університету – 385 // Бібліотечний вісник. – 1994. – №2. – С. 22-26.
3. Боровик Р. Науково-технічній бібліотеці Державного університету "Львівська політехніка" -150 років // Бібліотечний вісник. – 1994. – №5-6. -С. 34-35.
4. Булатецький М.О. Інформаційно-бібліотечне забезпечення спеціалістів Харківського державного політехнічного університету /Бібліотека у демократичному суспільстві: 36. матеріалів міжнародної наукової конференції, 21-23 листопада 1995 р. /КДІК, Укр. бібл. асоц.; редкол.: B.C. Бабич та ін. – К., 1995. – С. 136-137.
5. Бургер И.П. Современная библиотека вуза: состояние и проблемы //НТБ. -1994.-№3.-С. 52-55.
6. Васильєв О. Міжнародна конференція: вузівські бібліотеки на порозі XXI століття: Впровадження нових технологій //Вісник Книжної палати. 1998. – №5.-С. 32.
7. Грушенька Л. Від нагромадження інформації до її оцінки: інтелектуальні комп’ютерні системи в бібліотеці //Вузівська бібліотека. Історія. Теорія. Досвід роботи. /Наукова б-ка Львів, держ. ун-ту ім. І. Франка. – Львів, 1994.-Вип. З.-С. 26-31.
8. Гудімова Н., Нікіфоренко Л. Матеріали до огляду науково-методичної діяльності державних бібліотек України за 1998-1999 роки //Бібліотечна планета. – 2000. – №4. – С. 1-8.
9. Дворкина М.Я. О коммуникационных и информационных потребностях //НТВ. – 1999. – №3. – С. 102.
10. Дідик М. Дослідження ефективності та якості алфавітних каталогів у ЛНБ ім. В. Стефаника //Бібліотечний вісник. – 1998. – №3. – С. 19-31.
11. Доля Ж., Федорова І. Свято вузівських бібліотек: [На відзначення Всеукраїнського дня бібліотек] //Вісник Книжної палати. – 1998. – №9. – С. 12.
12. Еременко Т.В. Вузовская библиотека России в едином информационном пространстве: [Региональный аспект] //НТБ. – 1998. – №2. – С. 67-70.
13. Зверевич В.В., Кармишенская Г.Д. Типологическая модель современной университетской библиотеки и ее реализация в Европейском университете в Санкт-Петербурге // НТБ. – 1998. – №2. – С. 36-40.
14. Карпенко І. УФД / Бібліотека – система управління інформаційно-бібліотечним ресурсом// Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2004.- №1.-С.62-73.
15. Каспарова H.H. Правила каталогизации: Настоящее и будущее (по материалам Международной конференции ИФЛА в Москве) //НТБ. – 2000. – №6.-С. 71-77.
16. Кензина В.Л., Татур И.В. Координация справочно-библиографического обслуживания в вузовской библиотеке //НТБ СССР. – 1987. – №8. – С.11-13.
17. Киселева Т. Вступая в новое тысячелетие: О подготовке специалистов в МГУКИ //Библиотековедение. – 2000. – №1. – С. 8-14.
18. Клим И. Каталогизация на пороге третьего тысячелетия //НТВ. – 1999. – №4. – С. 54-57.
19. Костенко Л. Програмні системи для автоматизації бібліотек: проблема вибору //Бібліотечний вісник. – 1996. – №3. – С. 11-14.
20. Либе В.Ю., Иофина И.А. Стандартизация как средство совершенствования библиотечного и справочно-информационного обслуживания //НТБ СССР. – 1986. – №9. – С. 17-20.
21. Лучинина А.Я. Библиотека вуза – модель городского медиа-центра //НТБ. -2000. – №4.-С. 63-65.
22. Медведева С. Концептуальна модель інформаційного навчання користувачів //Бібліотечний вісник. – 1997. – №2. – С. 4-7.
23. Моргенштерн И.Г. Картотеки в системе библиографических ресурсов научной библиотеки //Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті. – К., 1993. – Ч. 2. – С. 170-171.
24. Нарада-семінар "Бібліотеки вузівка межі століть: перспективи розвитку та реальні можливості" //Вісник Книжної палати. – 2000. – №5. – С. 13.
25. Немошкаленко В. Бібліотеки в системі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури: Доповідь на Міжнародній науковій конференції "Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек" //Бібліотечний вісник. – 1997. – №6. – С. 3-5.
26. Никулина В. Регионы разные, проблемы общие: [Научно-исследовательская работа в библиотеках] //Библиотека. – 1998. – №5. – С. 24-25.
27. Онищенко О. Каталоги – інформаційне ядро бібліотек: роль і значення в період комп’ютеризації //Бібліотечний вісник. – 1997. – №6. – С. 6-7.
28. Осипова И.П. Новый вузовский курс: [Библиотечное обслуживание] //Библиотековедение. – 1998. – №3. – С. 90-93.
29. Павлуша І. Електронні бібліотеки: питання комплектування і обробки вхідної інформації //Бібліотечний вісник. – 1999. – №5. – С. 17.
30. Павлуша І. Електронні бібліотеки: системний підхід до формування фондів // Бібліотечний вісник. – 2000. – №2. – С. 16-19.
31. Перская Н. Роль вузовской библиотеки в гуманитаризации высшего технического образования: [Опыт идейно-воспитательной работы среди студентов НТБ Харьковского института инженеров ж.-д. Транспорта им. С. Кирова] //НТБ. – 1998. – №4. – С. 8-9.
32. Рева Н. Рева Л. Професія-бібліограф// Бібліотечний вісник.-2004.-№3.-С.3-7.
33. Рогова П. Державна науково-педагогічна бібліотека України: Аспекти становлення //Бібліотечний вісник. – 2000. – №6. – С. 17-23.
34. Скнар В. Програмно-модульне навчання на відстані: [Методичне забезпечення бібліотечної діяльності] //Бібліотечна планета. – 1999. – №4. – С. 29-30.
35. Сташків М. В атмосфері пошуку й оновлення: Досвід методичної роботи //Бібліотечний вісник. – 1996. – №4. – С. 39-40.
36. Ткач К. Технічні знання без технічної літератури? //Бібліотечний вісник. – 1998. – №1. – С. 32-35.
37. Усатюк О.С., Усатюк В.Н. Принципы разработки библиотечной информационной сети вуза //НТБ. – 1998. – №2. – С. 30-35.
38. Холод В. Роль університетської бібліотеки у навчально-виховній роботі вузу// Бібліотечна планета. – 2003.- №3(21).-41с.
39. Цуріна І. Готуючись до планування //Бібліотечна планета. – 2000. – №1. -С. 16-18.
40. Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004.- 216 с.
41. Шилов B.B. Библиотечный фонд: обновление, обновляемость, обновленность //НТБ. – 2000. – №9. – С. 49-55.
42. Широков А. Проблеми створення та використання електронних бібліотек //Бібліотечний вісник. – 1995. – №3. – С. 1-8.
43. Шултка Х. Навчання користувачів: сервіс-пропозиція університетських бібліотек//Університетські бібліотеки.-2000.-№1.-С.3-7.
44. Юферов В.П. Про основні напрямки впровадження сучасних автоматизованих інформаційних технологій в галузі культури //Фонди наукової бібліотеки: Стан та перспективи розвитку: Матеріали респ. міжвідом. конф. – X., 1993. – С. 66-68.
Неопубліковані матеріали
45. Паспорт-характеристика алфавітного службового каталогу бібліотеки УНВГ – Рівне, 1992.- 5c.- Машинопис.
46. Паспорт-характеристика алфавітного читацького каталогу. бібліотеки УНВГ – Рівне, 1992.-6 с.-Машинопис.
47. Паспорт-характеристика систематичної картотеки статей бібліотеки УНВГ – Ровно, 1988. – 7с.-Машинопис.
48. Паспорт-характеристика систематичного каталогу бібліотеки НУВГП м. Рівне, 1996. – 4 с Машинопис.
49. Пояснювальна записка до таблиці основних статистичних показників роботи за 2004 рік бібліотеки НУВГП. – Рівне, 2005. -4с.-Машинопис.
50. Пояснювальна записка до таблиці основних статистичних показників роботи за 2005 рік бібліотеки НУВГП. – Рівне, 2006.-5с.- Машинопис.
